Тематика творчих та наукових завдань. Кафедра кримінального права та процесу
Юридичний факультет
Кафедра кримінального права та процесу
 | ЗАТВЕРДЖУЮ Проректор з нормативного та науково-методичного забезпечення ___________________В.Т. Савицький ______________ 2009 р. |
РОБОЧА ПРОГРАМА
з навчальної дисципліни
ПРОБЛЕМНІ ПИТАННЯ ОКРЕМИХ ІНСТИТУТІВ ЗАГАЛЬНОЇ ЧАСТИНИ КРИМІНАЛЬНОГО ПРАВА
Для підготовки фахівців
освітньо-кваліфікаційного рівня Спеціаліст
з напряму підготовки 6.030401 Право
Хмельницький
Проблемні питання окремих інститутів загальної частини кримінального права: Робоча програма з навчальної дисципліни для підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня Спеціаліст з напряму підготовки 6.030401 Право / [уклад. А.В. Виговська]. – Хмельницький: Хмельницький університет управління та права, 2009. – ... с.
Укладач:
Виговська А.В., доцент кафедри кримінального права та процесу, кандидат юридичних наук
Ухвалено кафедрою кримінального права та процесу ... 2009 р., протокол № ...
Завідувач кафедри ________________ В.М. Ярін
Заступник декана юридичного
факультету _____________ В.І. Нагнибіда
Рекомендовано методичною радою університету _________
2009 р., протокол № _.
Ó Виговська А.В., 2009
Ó Хмельницький університет управління та права, 2009
ЗМІСТ
Вступ................................................................................... 5
1. Опис навчальної дисципліни.............................................. 6
2. Структура навчальної діяльності....................................... 8
2. 1. Тематичний план навчальної дисципліни...................... 8
2.2. Зміст лекційних занять.................................................... 11
2.3. Зміст семінарських занять............................................... 16
2.4. Зміст самостійної роботи студентів............................... 19
2.5. Модульний контроль....................................................... 22
2.5.1. Питання для модульного контролю.................... 22
2.5.2. Приклади тестових завдань.................................. 26
2.6. Індивідуально-консультативна робота........................... 27
2.6.1. Тематика рефератів.............................................. 27
2.6.2. Тематика творчих та наукових завдань............... 28
3. Система оцінювання знань студентів в умовах
Європейської кредитно-трансферної системи (ECTS)...... 29
4. Список рекомендованих джерел........................................ 34
ВСТУП
Робоча програма з навчальної дисципліни «Проблемні питання окремих інститутів загальної частини кримінального права» складена згідно із програмою цієї дисципліни, відповідно до освітньо-професійної програми Спеціаліст з напряму підготовки 6.030401 Право.
Міждисциплінарні зв’язки:Навчальна дисципліна «Проблемні питання окремих інститутів загальної частини кримінального права» інтегрована базова.
Актуальність та необхідність вивчення інститутів загальної частини кримінального права зумовлена особливим місцем кримінально-правової науки в системі вищої юридичної освіти; знання основоположних інститутів загальної частини кримінального права є необхідними для подальшого вивчення особливої частини кримінального права, а також для правильного практичного застосування норм Кримінального кодексу України; вивчення Загальної частини кримінального права передбачає засвоєння студентами різних теоретичних концепцій, дискусійних положень, вміння критичного осмислення проблемних питань, розвиток правового мислення, що допоможе правильно зорієнтуватися в матеріалі і визначитися з конкретним обсягом інформації; правильне уявлення про базисні положення кримінального права дозволяють визначити усі обставини вчинення злочину, правильно кваліфікувати злочинне діяння, призначити вид покарання та визначити його міру у відповідності із суспільною небезпечністю вчиненого діяння, а також обґрунтувати необхідність криміналізації або декриміналізації певного протиправного діяння.
1. ОПИС НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ
Мета вивчення дисципліни:характеристика основоположних інститутів кримінального права, комплексний кримінально-правовий аналіз проблем загальної частини кримінального права, пов’язаних із цими інститутами та набуття студентами відповідних знань в межах даного спецкурсу.
Предметом дисциплін є з’ясування базових концептуальних положень вчення про інститути Загальної частини Кримінального права України; визначення понять та кримінально-правового змісту основоположних інститутів Загальної частини кримінального права; виявлення проблемних питань окремих інститутів кримінального права України; набуття студентами необхідних знань у галузі кримінального права України.
| Курс | Напрям підготовки, ОКР | Характеристика навчальної дисципліни |
| Семестр: 9 Кількість кредитів ECTS: 2 Тижневе навантаження: 2 | 6.030401 Право | Статус: ... Загальна кількість годин: 72 Лекції: 18 год. Семінарські заняття: 18 год. Самостійна робота: 36 год. Форма підсумкового контролю: іспит |
У результаті вивчення дисципліни „Проблемні питання окремих інститутів загальної частини кримінального права” студент повинен:
- знати поняття злочину, складу та елементів складу злочину, визначення об’єкта злочину в теорії кримінального права; поняття та встановлення предмета злочину в кримінальному праві; визначення об’єктивної сторони та причинного зв’язку в кримінальному праві; суб’єктивні ознаки злочину та кримінально-правовий зміст вини в кримінальному праві; особливості класифікації та кваліфікації злочинів; поняття конкуренції кримінально-правових норм; кримінально-правовий зміст співучасті; специфічні особливості призначення покарання; поняття та межі кримінальної відповідальності;
- вміти давати кримінально-правове визначення основних інститутів Загальної частини кримінального права; визначати елементи складу злочину, стадії вчинення злочину та здійснювати кваліфікацію дій співучасників при вчиненні злочину у співучасті; відмежовувати поняття звільнення від покарання та звільнення від кримінальної відповідальності.
2. СТРУКТУРА НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
2.1. Тематичний план навчальної дисципліни
| № з/п | Назва теми | Кількість годин | |||
| Усього | у тому числі | ||||
| Лекційні заняття | Семінарські заняття | Самостійна робота студентів | |||
| Змістовий модуль 1 Теоретичні основи судової медицини. Судово-медична травматологія | |||||
| 1. | Поняття та загальна характеристика інститутів загальної частини кримінального права. | ||||
| 2. | Інститут складу злочину в кримінальному праві. Проблема встановлення об’єкта злочину. | ||||
| 3. | Проблемні питання визначення предмета злочину в кримінальному праві. | ||||
| 4. | Об’єктивна сторона злочину. Проблеми встановлення причинного зв’язку в кримінальному праві. | ||||
| 5. | Суб’єктивні ознаки злочину. Проблемні питання інституту вини в кримінальному праві. | ||||
| Усього з модулю 1 | |||||
| Змістовий модуль 2 Механічна асфіксія. Токсикологія. Судово-медична експертиза речових доказів з об'єктами біологічного походження. Судово-медична експертиза живих осіб | |||||
| 6. | Проблеми класифікації та кваліфікації злочинів в кримінальному праві. Конкуренція кримінально-правових норм. | ||||
| 7. | Проблемні питання співучасті в кримінальному праві. Добровільна відмова при співучасті. | ||||
| 8. | Проблемні питання призначення покарання. | ||||
| 9. | Проблеми кримінальної відповідальності та покарання неповнолітніх. | ||||
| Усього з модулю 2 | |||||
| Усього |
2.2. Зміст лекційних занять
Змістовий модуль 1
Лекційне заняття 1
Тема: Поняття та загальна характеристика інститутів загальної частини кримінального права.
1. Характеристика основоположних інститутів загальної частини кримінального права.
1.1.Поняття кримінальної відповідальності.
1.2.Поняття злочину
1.3. Поняття покарання.
2. Визначення та характеристика інститутів загальної частини кримінального права.
2.1.Поняття складу злочину.
2.2. Поняття предмета злочину.
2.3. Поняття вини.
2.4. Поняття стадій вчинення злочину.
2.5. Поняття співучасті та посереднього виконання злочинів.
2.6. Поняття множинності злочинів.
2.7. Поняття осудності.
2.8. Поняття класифікації злочинів.
2.9. Поняття кваліфікації злочинів.
2.10. Поняття конкуренції кримінально-правових норм.
Лекційне заняття 2
Тема: Інститут складу злочину в кримінальному праві. Проблема встановлення об’єкта злочину.
1. Інститут складу злочину в кримінальному праві.
1.1. Поняття складу злочину.
1.2.Інститут складу злочину в зарубіжній кримінально-правовій науці.
1.3. Склад злочину у науці кримінального права. Елементи складу злочину.
2. Правова природа об’єкта злочину. Класифікація об’єктів злочину в кримінальному праві.
3. Значення об’єкта злочину для класифікації та кваліфікації злочинів.
4. Визначення об’єкта злочину у радянській кримінально-правовій науці.
5. Проблеми визначення об’єкта злочину в сучасній науці кримінального права.
Лекційне заняття 3
Тема: Проблемні питання визначення предмета злочину в кримінальному праві
1. Роль предмета злочину у встановленні характеру злочинного діяння.
1.2. Місце предмета злочину серед елементів складу злочину.
1.3. Теорії, пов’язані із визначенням місця предмета злочину серед елементів складу злочину.
2. Предмет злочину як складова об’єкта злочину.
2.1. Взаємозв’язок об’єкта і предмета посягання.
2.2. Співвідношення предмета злочину із суспільними відносинами.
2.3. Критерій розмежування понять об’єкта і предмета злочину.
2.4. Матеріальна природа об’єкта злочину.
3. Поняття предмета злочину в кримінальному праві.
4. Проблеми встановлення ознак предмета злочину.
Лекційне заняття 4
Тема: Об’єктивна сторона злочину. Проблеми встановлення причинного зв’язку в кримінальному праві.
1. Поняття об’єктивної сторони злочину.
1.1. Основні ознаки об’єктивної сторони злочину.
1.2. Факультативні ознаки об’єктивної сторони злочину.
2. Межі та суспільно небезпечні наслідки злочинного діяння.
3. Поняття причинного зв’язку в кримінальному праві.
4. Проблема встановлення причинного зв’язку у злочинах формального та матеріального складу і у злочинах, пов’язаних із можливістю заподіяння шкоди об’єкту злочину.
5. Проблеми визначення причини у встановленні причинного зв’язку.
6. Компетенція встановлення причинного зв’язку.
Лекційне заняття 5
Тема:Суб’єктивні ознаки злочину. Проблемні питання інституту вини в кримінальному праві.
1. Поняття суб’єктивних ознак злочину.
1.1. Визначення суб’єкта злочину як елемента складу злочину. Ознаки суб’єкта злочину.
1.2. Поняття суб’єктивної сторони злочину. Основні та факультативні ознаки суб’єктивної сторони злочину.
2. Проблема встановлення вини в кримінальному праві.
2.1. Співвідношення правового змісту поняття вини та суміжних понять. Поняття вини у інших галузях права.
2.2. Вина як складова частина елементу складу злочину (суб’єктивної сторони).
2.3. Нормативне визначення поняття вини в кримінальному праві.
Змістовий модуль 2
Лекційне заняття 6
Тема: Проблеми класифікації та кваліфікації злочинів в кримінальному праві. Конкуренція кримінально-правових норм.
1. Основні проблеми класифікації злочинів.
1.1. Поняття класифікації злочинів.
1.2. Критерії (види) класифікації злочинів.
2. Проблеми кваліфікації злочинів.
2.1. Поняття кваліфікації злочинів.
2.2. Види кваліфікації.
2.3. Функції кваліфікації злочинів.
2.4. Структура кваліфікації злочинів.
2.5. Підстави кваліфікації злочинів.
2.6. Передумови кваліфікації злочинів.
2.7. Принципи кваліфікації злочинів.
2.8. Механізм кваліфікації злочинів.
2.9. Правила кваліфікації злочинів.
2.10. Стадії та етапи кваліфікації злочинів. Юридичне закріплення результатів кваліфікації.
3. Кваліфікація злочинів при конкуренції кримінально-правових норм.
3.1. Поняття конкуренції та її види.
3.2. Колізія в кримінальному праві.
Лекційне заняття 7
Тема: Проблемні питання співучасті в кримінальному праві. Добровільна відмова при співучасті.
1. Ознаки співучасті у злочині.
1.1. Об’єктивні ознаки співучасті у злочині.
1.2. Суб’єктивні ознаки співучасті у злочині.
2. Проблема кваліфікації злочинів з ознаками співучасті.
2.1. Кваліфікація співучасті у простих формах співучасті..
2.2. Кваліфікація співучасті у формі організованої групи та злочинної організації.
3. Проблема розмежування діянь співучасників.
3.1. Кримінально-правова характеристика видів співучасників.
3.2. Кваліфікація дій співучасників.
3.3. Підстави кваліфікації дій співучасників.
4. Добровільна відмова при співучасті.
Лекційне заняття 8
Тема: Проблемні питання призначення покарання.
1. Принципи призначення покарання.
1.1. Поняття принципів права.
1.2. Проблема визначення принципів призначення покарання. Класифікація принципів призначення покарання.
2. Загальні засади призначення покарання.
2.1 Поняття загальних засад призначення покарання.
2.2. Ознаки загальних засад призначення покарання.
2.3. Види призначення покарань на загальних засадах.
3. Спеціальні засади призначення покарання.
3.1. Поняття спеціальних засад призначення покарання.
3.2. Види спеціальних засад призначення покарання.
3.3. Правова природа спеціальних засад призначення покарань.
4. Співвідношення спеціальних засад призначення покарання з загальними засадами.
Лекційне заняття 9
Тема: Проблеми кримінальної відповідальності та покарання неповнолітніх.
1. Неповнолітній як суб’єкт кримінально-правових відносин.
1.1. Вікові особливості неповнолітніх.
1.2. Юридична природа осудності. Деякі проблеми осудності неповнолітніх.
2. Особливості кримінальної відповідальності неповнолітніх.
3. Особливості звільнення від кримінальної відповідальності неповнолітніх.
4. Особливості покарань та їх призначення неповнолітнім.
4.1. Характеристика системи покарань, що призначаються неповнолітнім.
4.2. Особливості призначення покарань неповнолітнім.
4.3. Особливості звільнення неповнолітніх від покарання та його відбування.
2.3. Зміст семінарських та практичних занять
Змістовий модуль 1
Семінарське заняття 1
Тема: Поняття та загальна характеристика інститутів загальної частини кримінального права.
1. Поняття та юридична природа основних інститутів кримінального права: кримінальної відповідальності , злочину, покарання.
2. Поняття стадій вчинення злочину.
3. Множинність злочинів за кримінальним правом.
4. Поняття співучасті, її види та форми.
5. Причетність до злочину.
6. Посереднє виконання злочину.
7. Конкуренція кримінально-правових норм.
Семінарське заняття 2
Тема: Інститут складу злочину в кримінальному праві. Проблема встановлення об’єкта злочину.
1. Інститут складу злочину в кримінальному праві.
2. Правова природа об’єкта злочину.
3. Поняття об’єкта злочину у радянський період.
4. Проблеми визначення об’єкта злочину в сучасній кримінально-правовій науці.
Семінарське заняття 3
Тема: Проблемні питання визначення предмета злочину в кримінальному праві.
1. Місце предмета злочину серед елементів складу злочину.
2. Співвідношення понять предмета та об’єкта злочину.
3. Поняття предмета злочину в кримінальному праві.
4. Ознаки предмета злочину.
Семінарське заняття 4
Тема: Об’єктивна сторона злочину. Проблеми встановлення причинного зв’язку в кримінальному праві.
1. Об’єктивна сторона злочину, її основні та факультативні ознаки.
2. Суспільно небезпечні наслідки діяння. Межі злочинного діяння.
3. Поняття причинного зв’язку в кримінальному праві. Причинний зв’язок у злочинах із формальним та матеріальним складом.
4. Причинний зв’язок у деліктах заподіяння шкоди (створення небезпеки).
5. Значення і процес встановлення причини у визначенні причинного зв’язку.
6. Компетенція у встановленні причинного зв’язку.
Семінарське заняття 5
Тема:Суб’єктивні ознаки злочину. Проблемні питання інституту вини в кримінальному праві.
1. Суб’єктивна сторона злочину, її ознаки.
2. Суб’єкт злочину як елемент складу злочину.
3. Поняття вини та суміжні поняття, їх співвідношення.
4. Співвідношення понять вини і складу злочину.
5. Нормативне визначення поняття вини.
Змістовий модуль 2
Семінарське заняття 6
Тема: Проблеми класифікації та кваліфікації злочинів в кримінальному праві. Конкуренція кримінально-правових норм.
1. Поняття та критерії класифікації злочинів.
2. Поняття кваліфікації злочинів.
3. Види і функції кваліфікації злочинів.
4. Структура, підстави, передумови кваліфікації злочинів.
5. Принципи і правила кваліфікації злочинів. Механізм кваліфікації злочинів
6. Стадії та етапи кваліфікації злочинів. Юридичне закріплення кваліфікації злочинів.
7. Кваліфікація злочинів при конкуренції кримінально-правових норм. Колізія кримінально-правових норм.
Семінарське заняття 7
Тема: Проблемні питання співучасті в кримінальному праві. Добровільна відмова при співучасті.
1. Поняття та ознаки співучасті у злочині.
2. Проблеми кваліфікації злочинів, вчинених у співучасті.
3. Проблеми кваліфікації дій співучасників та її підстави.
4. Проблема добровільної відмови від вчинення злочину у співучасті.
Семінарське заняття 8
Тема: Проблемні питання призначення покарання.
1. Проблема визначення принципів призначення покарання та їх класифікація.
2. Засади призначення покарання.
3. Поняття та ознаки загальних засад призначення покарання.
4. Правова природа спеціальних засад призначення покарань, їх види та ознаки.
5. Співвідношення загальних та спеціальних засад призначення покарань.
Семінарське заняття 9
Тема: Проблеми кримінальної відповідальності та покарання неповнолітніх.
1. Неповнолітня особа як суб’єкт злочину.
2. Поняття кримінальної відповідальності неповнолітніх.
3. Проблеми звільнення неповнолітніх від кримінальної відповідальності.
4. Проблема призначення покарань неповнолітнім.
5. Особливості звільнення неповнолітніх від покарання та його відбування.
2.4. Зміст самостійної роботи студентів
Самостійна робота студента є основним засобом оволодіння навчальним матеріалом і виконується у позааудиторний час, передбачений тематичним планом навчальної дисципліни.
Під час вивчення навчальної дисципліни студенти повинні навчитися самостійно мислити, поглиблювати засвоєні теоретичні знання, опановувати практичні навички прийняття управлінських рішень. Відповіді на питання повинні бути законспектовані, їхнє викладення має бути стислим і чітким, обов‘язковими є посилання на використані джерела.
Форма контролю самостійної роботи – перевірка конспекту або обговорення на семінарському занятті. Питання, відведені для самостійної роботи, виносяться на поточний, модульний і підсумковий семестровий контроль.
З метою самостійного визначення рівня засвоєння теоретичного матеріалу студентам пропонуються питання для самоконтролю набутих знань.
Змістовий модуль 1
Тема: Поняття та загальна характеристика інститутів загальної частини кримінального права.
Питання для самоконтролю
1.Проблемні питання встановлення підстав та меж кримінальної відповідальності.
2. Проблеми звільнення від кримінальної відповідальності
Тема: Інститут складу злочину в кримінальному праві. Проблема встановлення об’єкта злочину.
Питання для самоконтролю
1. Обставини, що виключають злочинність діяння.
2. Обставини, що обтяжують покарання.
3. Обставини, що пом’якшують покарання.
Тема:Проблемні питання визначення предмета злочину в кримінальному праві.
Питання для самоконтролю
1. Про застосування амністії в Україні: Закон України від 01.10.96 // Голос України. – 1996. – 19 листопада; 1997. – 10 січня; ВВРУ. – 1996. - № 48. – Ст. 263.
2. Проблемні питання звільнення від покарання та його відбування.
3. Положення про порядок здійснення помилування: Указ Президента України від 12 квітня 2000 // ОВУ. – 2000. - № 15. – Ст. 610; 2001. - № 43. – Ст. 1992.
Тема: Об’єктивна сторона злочину. Проблеми встановлення причинного зв’язку в кримінальному праві.
Питання для самоконтролю
1. Про практику застосування судами України законодавства, яке забезпечує право на необхідну оборону від суспільно небезпечних посягань: Постанова Пленуму Верховного Суду України від 28 червня 1991 року № 4 (із змінами та доповненнями) // Бюлетень законодавства і юридичної практики України. – 1998. - № 11. – С. 233-248.
2. Про судову практику про необхідну оборону: Постанова Пленуму Верховного Суду України від 26 квітня 2002 року № 1 // Адвокат. – 2002. - № 2-3. – С. 81-82; ВВСУ. – 2002. - № 3.
Тема:Суб’єктивні ознаки злочину. Проблемні питання інституту вини в кримінальному праві.
Питання для самоконтролю
1.Про виконання судами України законодавства у справах про повторні злочини і виконання постанов Пленуму Верховного Суду України з цього питання: Постанова Пленуму Верховного Суду України від 12 жовтня 1989 року № 7 (із змінами, внесеними згідно з Постановами Пленуму Верховного Суду України № 3 від 04 червня 1993 року, № 3 від 13 січня 1995 року, № 12 від 03 грудня 1997 року) // Збірник Постанов ПВСУ у кримінальних справах. – Х.: Одісей, 2003 р.
Змістовий модуль 2
Тема: Проблеми класифікації та кваліфікації злочинів в кримінальному праві. Конкуренція кримінально-правових норм.
Питання для самоконтролю
1. Проблемні питання судимості та строків її погашення.
2. Зняття судимості та її правові наслідки.
Тема: Проблемні питання співучасті в кримінальному праві. Добровільна відмова при співучасті.
Питання для самоконтролю
1. Примусові заходи медичного характеру в кримінальному праві.
2. Проблеми призначення примусового лікування.
Тема:Проблемні питання призначення покарання.
Питання для самоконтролю
1. Про практику розгляду судами справ про застосування примусових заходів виховного характеру: Постанова Пленуму Верховного Суду України від 31 травня 2002 року № 6 // Право України. – 2002. - № 11. – С. 151-153.
Тема: Проблеми кримінальної відповідальності та покарання неповнолітніх.
Питання для самоконтролю
1. Вивчення постанови Пленуму Верховного Суду України „Про застосування законодавства про відповідальність за втягнення неповнолітніх у злочинну та іншу антигромадську діяльність” від 27 лютого 2004 р. // Вісник Верховного Суду. – 2004. – № 4.
2. Характеристика Указу Президента України „Про додаткові заходи щодо запобігання дитячій бездоглядності” від 28 січня 2000 р.
Модульний контроль
Питання для модульного контролю
Змістовий модуль 1
1. Правова та юридична природа основоположних кримінально-правових інститутів: кримінальна відповідальність, злочин та покарання.
2. Поняття кримінальної відповідальності.
3. Поняття злочину та покарання.
4. Поняття стадій вчинення злочинів.
5. Поняття співучасті у вчиненні злочину.
6. Поняття причетності до злочину.
7. Поняття посереднього виконання злочину.
8. Поняття множинності злочинів.
9. Поняття конкуренції кримінально-правових норм.
10. Інститут складу злочину в кримінальному праві.
11. Поняття складу злочину.
12. Інститут складу злочину в зарубіжній кримінально-правовій науці.
13. Склад злочину у радянській науці кримінального права.
14. Елементи складу злочину та їх поняття.
15. Проблеми встановлення об’єкта злочину в кримінальному праві.
16. Правова природа об’єкта злочину. Класифікація об’єктів злочину в кримінальному праві.
17. Значення об’єкта злочину для класифікації та кваліфікації злочинів.
18. Визначення об’єкта злочину у радянській кримінально-правовій науці.
19. Проблеми визначення об’єкта злочину в сучасній науці кримінального права.
20. Роль предмета злочину у встановленні характеру злочинного діяння.
21. Місце предмета злочину серед елементів складу злочину.
22. Теорії, пов’язані із визначенням місця предмета злочину.
23. Предмет злочину як складова об’єкта злочину. Взаємозв’язок об’єкта і предмета посягання.
24. Критерій розмежування понять об’єкта і предмета злочину. Співвідношення предмета злочину із суспільними відносинами.
25. Матеріальна природа предмета злочину. Ознаки предмета злочину.
26. Проблеми встановлення поняття і ознак предмета злочину.
27. Визначення предмета злочину в кримінальному праві.
28. Актуальні проблеми встановлення предмета злочину.
29. Поняття об’єктивної сторони злочину.
30. Основні ознаки об’єктивної сторони злочину.
31. Факультативні ознаки об’єктивної сторони злочину.
32. Причинний зв’язок в системі ознак складу злочину.
33. Межі та суспільно небезпечні наслідки злочинного діяння.
34. Поняття причинного зв’язку в кримінальному праві.
35. Проблема встановлення причинного зв’язку у злочинах формального та матеріального складу.
36. Проблема встановлення причинного зв’язку у злочинах, пов’язаних із можливістю заподіяння шкоди об’єкту злочину.
37. Проблеми причини у встановленні причинного зв’язку, правила встановлення причини.
38. Компетенція встановлення причинного зв’язку.
39. Поняття суб’єктивних ознак злочину.
40. Визначення суб’єкта злочину як елемента складу злочину.
41. Ознаки суб’єкта злочину.
42. Поняття суб’єктивної сторони злочину.
43. Основні та факультативні ознаки суб’єктивної сторони злочину.
44. Проблема встановлення вини в кримінальному праві.
45. Співвідношення правового змісту поняття вини та суміжних понять.
46. Поняття вини у інших галузях права.
47. Вина як складова частина елементу складу злочину (суб’єктивної сторони).
48. Нормативне визначення вини в кримінальному праві.
Змістовий модуль 2
1. Поняття класифікації злочинів.
2. Критерії (види) класифікації злочинів.
3. Проблеми класифікації злочинів.
4. Поняття кваліфікації злочинів.
5. Види кваліфікації.
6. Функції кваліфікації злочинів.
7. Структура кваліфікації злочинів.
8. Підстави кваліфікації злочинів.
9. Передумови кваліфікації злочинів.
10. Принципи кваліфікації злочинів.
11. Механізм кваліфікації злочинів.
12. Правила кваліфікації злочинів.
13. Стадії та етапи кваліфікації злочинів.
14. Юридичне закріплення результатів кваліфікації.
15. Кваліфікація злочинів при конкуренції кримінально-правових норм. Поняття конкуренції.
16. Загальні і спеціальні норми.
17. Колізія в кримінальному праві.
18. Поняття співучасті у злочині.
19. Об’єктивні ознаки співучасті у злочині.
20. Суб’єктивні ознаки співучасті у злочині.
21. Проблема кваліфікації злочинів з ознаками співучасті.
22. Кваліфікація дій співучасників у простих формах співучасті.
23. Кваліфікація дій співучасників у формі організованої групи.
24. Кваліфікація дій співучасників у формі злочинної організації.
25. Проблема розмежування діянь співучасників.
26. Кваліфікація дій співучасників та її підстави.
27. Кримінально-правова характеристика видів співучасників.
28. Поняття добровільної відмови від вчинення злочину.
29. Добровільна відмова співучасників.
30. Поняття принципів права. Класифікації принципів права.
31. Проблема визначення принципів призначення покарання.
32. Класифікація принципів призначення покарання.
33. Поняття загальних засад призначення покарання.
34. Ознаки загальних засад призначення покарання.
35. Види призначення покарань на загальних засадах.
36. Поняття спеціальних засад призначення покарання.
37. Види спеціальних засад призначення покарання.
38. Правова природа спеціальних засад призначення покарань.
39. Співвідношення спеціальних засад призначення покарання з загальними засадами.
40. Неповнолітній як суб’єкт кримінально-правових відносин.
41. Юридична природа осудності.
42. Деякі проблеми осудності неповнолітніх.
43. Особливості кримінальної відповідальності неповнолітніх.
44. Поняття кримінальної відповідальності неповнолітніх.
45. Особливості звільнення від кримінальної відповідальності неповнолітніх.
46. Особливості покарань та їх призначення неповнолітнім.
47. Характеристика системи покарань, що призначаються неповнолітнім.
48. Особливості призначення покарань неповнолітнім.
49. Особливості звільнення неповнолітніх від покарання та його відбування.
50. Проблемні питання встановлення меж кримінальної відповідальності.
51. Визначення підстав кримінальної відповідальності.
52. Проблеми звільнення від кримінальної відповідальності.
53. Обставини, що виключають злочинність діяння.
54. Обставини, що обтяжують покарання.
55. Обставини, що пом’якшують покарання.
56. Проблемні питання звільнення від покарання та його відбування.
57. Проблемні питання судимості та строків її погашення.
58. Зняття судимості та її правові наслідки.
59. Примусові заходи медичного характеру в кримінальному праві.
60. Проблеми призначення примусового лікування.
Приклади тестових завдань
1) До основоположних інститутів кримінального права відносяться:
а) злочин і кримінальна відповідальність;
б) злочин і покарання;
в) кримінальна відповідальність і покарання;
г) кримінальна відповідальність, злочин, покарання
2) Предмет злочину є:
а) самостійною ознакою складу злочину;
б) основною ознакою об’єктивної сторони злочину;
в) факультативною ознакою об’єкта злочину;
г) основною ознакою об’єкта злочину;
д) факультативною ознакою суб’єктивної сторони злочину.
3) При конкуренції кримінально-правових норм застосовується:
а) та, яка найбільш повно охоплює ознаки вчиненого злочину;
б) лише загальна норма;
в) усі норми, що конкурують між собою
4) До неповнолітніх не може бути застосоване покарання у виді:
а) штраф;
б) громадські та виправні роботи;
в) довічне позбавлення волі;
г) арешт
2.6. Індивідуально-консультативна робота
Індивідуально-консультативна робота з навчальної дисципліни „Проблемні питання окремих інститутів загальної частини кримінального права” здійснюється шляхом проведення періодичних консультацій для студентів викладачем (за окремим графіком). Під час індивідуально-консультативної роботи викладач додатково пояснює студентам методику і зміст самостійної роботи, надає їм консультації з теоретичних, методичних і практичних питань, при підготовці до виконання модульних завдань, рефератів, наукових, творчих, курсових, дипломних робіт тощо.
2.6.1. Тематика рефератів
1. Загальнонаукові та спеціальні методи кримінально-правової науки..
2. Добровільна відмова при незакінченому злочині.
3. Інститут складу злочину у кримінально-правовій науці.
4. Значення об’єкта злочину для класифікації та кваліфікації злочинів.
5. Роль предмета злочину у встановленні характеру протиправного діяння.
6. Співвідношення понять предмета злочину і предмета суспільних відносин.
7. Характеристика основних ознак об’єктивної сторони злочину.
8. Поняття причинно-наслідкового зв’язку в кримінальному праві.
9. Характеристика основних ознак об’єкта злочину.
10. Мотив, мета і емоційний стан як факультативні ознаки суб’єктивної сторони злочину.
11. Поняття і значення класифікації злочинів у кримінальному праві.
12. Поняття колізії кримінально-правових норм.
13. Види співучасників та їх характеристика.
14. Ексцес виконавця чи іншого співучасника.
15. Принципи призначення покарання у кримінальному праві.
16. Звільнення від покарання та його відбування.
17. Неповнолітній як суб’єкт злочину.
18. Характеристика покарань, що можуть бути призначені неповнолітнім .
Тематика творчих та наукових завдань
1. Проблема визначення мети покарання у науці кримінального права.
2. Стадії та форми реалізації кримінальної відповідальності.
3. Характеристика особистості злочинця у кримінально-правовій науці.
4. Поняття та види спеціального суб’єкта злочину за кримінальним правом України.
5. Характеристика обставин, що виключають злочинність діяння за кримінальним законодавством України.
6. Проблеми встановлення причетності до злочину.
7. Підстави і межі кримінальної відповідальності співучасників.
8. Склад злочину у кримінальному праві зарубіжних країн.
9. Кримінально-правова характеристика інституту амністії в Україні.
10. Кримінально-правова характеристика інституту помилування в Україні.
3. СИСТЕМА ОЦІНЮВАННЯ ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ В УМОВАХ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ КРЕДИТНО-ТРАНСФЕРНОЇ СИСТЕМИ (ECTS)
Оцінювання знань студентів здійснюється паралельно за національною (4-бальною) шкалою і за шкалою ECTS (100-бальною).
Така система контролю дозволяє здійснювати оцінювання більш гнучко, об’єктивно і сприяє систематичній та активній самостійній роботі студентів упродовж усього навчання, забезпечує змагальність між студентами в навчанні, стимулює виявлення і розвиток творчих здібностей студентів.
Система обов’язкова для використання в ході підготовки студентів за освітньо-кваліфікаційним рівнем Бакалавр, Спеціаліст, Магістр відповідно до навчальних планів.
Поточний контроль
3.1.1. З поточного контролю знань за семінарські заняття та самостійну роботу студент максимально може набрати 60 балів.
3.1.2. Кількість набраних за семінарські заняття та самостійну роботу балів визначається як результат множення семестрової середньої арифметичної оцінки з цих занять на 12 (ціну у балах однієї одиниці оцінки за національною шкалою).
3.1.3. Семестрова середня арифметична оцінка з семінарських занять та самостійної роботи обчислюється шляхом ділення суми кодів (5, 4, 3, 2) отриманих студентом протягом семестру оцінок (“відмінно”, “добре”, “задовільно”, „незадовільно”) на цих заняттях з урахуванням перездач на кількість отриманих оцінок.
Семестрова середня арифметична оцінка заокруглюється до десятих бала.
Студентові, який має невідпрацьовані незадовільні оцінки чи пропущені заняття, семестрова середня арифметична оцінка не виставляється до їх відпрацювання.
3.1.4. Оцінювання самостійної роботи за змістовий модуль здійснюється в рамках поточного контролю шляхом оцінювання за 4-бальною шкалою із занесенням до документів обліку успішності студентів.
3.1.5. Оцінка з поточного контролю виставляється одна за семестр після проведення останнього у ньому семінарського заняття.
3.1.6. Викладач, який проводить семінарські заняття, виставляє у визначений термін кількість набраних з поточного контролю балів і заносить їх у відповідні документи обліку успішності студентів.
Модульний контроль
3.2.1. В умовах кредитно-трансферної системи організації навчального процесу зміст навчальних дисциплін залежно від їх обсягу розподіляється в робочій програмі на змістові модулі.
3.2.2. Кожний змістовий модуль оцінюється у балах за шкалою ECTS. Ціна модуля залежить від обсягу навчального матеріалу і визначається робочою програмою. Максимально за усі змістові модулі протягом семестру студент може отримати 40 балів.
3.2.3. Модульний контроль здійснюється після проведення усіх форм організації начального процесу, передбачених робочою програмою навчальної дисципліни з урахуванням часу, необхідного для перездач, незалежно від того, чи читалися з них лекції і проводилися семінарські заняття.
3.2.4. Модульний контроль проводиться з використанням комп‘ютерної техніки, в письмовій формі.
Письмова чи комп’ютерна компонента модульного контролю обов’язкова та проводиться у формі виконання контрольних завдань (тестів, практичних розрахункових та ситуаційних задач, нетестових питань) для перевірки знання фактичного матеріалу відповідних модулів. Письмово-усна форма контролю застосовується на підставі рішення декана факультету за поданням кафедри.
3.2.5. Завдання для проведення модульного контролю можуть бути диференційованими за складністю, кількістю правильних відповідей та відповідною системою їх оцінювання.
3.2.6. Для проведення модульного контролю формуються варіанти контрольних завдань, які повинні бути рівнозначними за складністю. Структура завдань, система та критерії оцінювання результатів їх виконання визначаються робочою програмою навчальної дисципліни та доводяться до відома студентів на початку семестру.
3.2.7. До складання модулів допускаються студенти, які не мають незадовільних оцінок чи невідпрацьованих пропущених семінарських занять. Якщо модуль був прийнятий без фактичного відпрацювання незадовільних оцінок чи пропущених семінарських занять або необґрунтовано був визнаний викладачем складеним, результати його складання анулюються деканом відповідного факультету.
3.2.8. Модульний контроль проводиться у визначених розкладом час і місці. Тривалість модульного контролю не повинна перевищувати дві академічні години. На один день для студентів академічної групи встановлюється модульний контроль лише з однієї навчальної дисципліни. Якщо запланована письмово-усна форма проведення модульного контролю, то усна компонента проводиться після перевірки письмових завдань.
Перевірка письмової компоненти здійснюється протягом 3-х робочих днів із внесенням результатів у документи обліку успішності студентів.
3.2.9. Контрольне завдання виконується кожним студентом індивідуально. Самостійність виконання студентом свого завдання та дотримання встановленого порядку проведення контрольного заходу контролюється викладачем. При виконанні контрольного завдання студент може користуватися лише дозволеними допоміжними матеріалами або засобами. Під час контрольного заходу студенту забороняється в будь-якій формі обмінюватися інформацією з іншими студентами, а також використовувати, розповсюджувати, збирати варіанти контрольних завдань. У разі порушення зазначеного порядку робота студента припиняється і йому виставляється 0 балів, незалежно від обсягу виконаного контрольного завдання.
3.2.10. Студенти, які з поважних причин не були допущені або не з‘явилися на складання модульного контролю, допускаються до складання модульного контролю в установленому порядку.
Студенти, які без поважних причин не були допущені або не з‘явилися на складання модульного контролю, за модульний контроль отримують 0 балів.
Кількість набраних за модульний контроль балів заноситься викладачем у документи обліку успішності студентів.
3.2.11. Перескладання модулів не допускається.
3.2.12. Студент має право ознайомитися з власними результатами модульного контролю після завершення його проведення на курсі.
3.3. Підсумковий семестровий контроль
3.3.1. Підсумковий семестровий контроль з навчальної дисципліни проводиться у формі заліку за обсягом навчального матеріалу, визначеним робочою програмою, і в терміни, встановлені розкладом.
3.3.2. Студент вважається допущеним до семестрового контролю з конкретної навчальної дисципліни заліку, якщо він виконав усі види робіт, передбачені робочою програмою цієї навчальної дисципліни.
3.3.3. Семестрова оцінка з навчальної дисципліни, підсумковий семестровий контроль з якої проводиться у формі заліку (диференційованого заліку), обчислюється шляхом додавання набраних студентом балів з поточного та модульного контролю (табл.3.1) за шкалою ЕСТS (табл.3.2).
Таблиця 3.1
Порядок обчислення балів,
набраних студентом з поточного, модульного та підсумкового семестрового контролю з навчальної дисципліни
| Поточний контроль | МК-1 | МК-2 |
| Максимум 60 балів за шкалою ECTS. Одиниця оцінки за національною шкалою дорівнює “12”, (60:5=12) | Максимум 40 балів за шкалою ECTS |
Таблиця 3.2
Співвідношення оцінок
національної шкали та шкали ECTS
| Семестрова оцінка | ||
| За національною шкалою | За шкалою ECTS | |
| Кількість набраних балів | Оцінка | |
| відмінно | 90-100 балів | А |
| добре | 85-89 балів | В |
| 75-84 бали | С | |
| задовільно | 70-74 бали | D |
| 60-69 балів | Е | |
| незадовільно | 35-59 балів | FX з можливістю повторного складання |
| 1-34 бали | F з обов'язковим повторним курсом |
3.3.4. Якщо навчальна дисципліна вивчається протягом декількох семестрів з підсумковим контролем в останньому семестрі у формі заліку, то підсумковий семестровий контроль за кожний семестр визначається у порядку згідно з табл.3.1. Сума балів підсумкового контролю всіх семестрів ділиться на кількість семестрів.
3.3.5. Критерії оцінювання знань студентів під час вивчення навчальної дисциплін: ...
3.3.6. Результат заліку (диференційованого заліку) фіксує викладач, який веде семінарські (практичні, лабораторні) заняття.
3.5.7. Семестрова оцінка виставляється у відомості обліку успішності та індивідуальному навчальному плані студента.