Практичне застосування методів психологічного дослідження

Психологічна практика є складовою частиною педагогічної практики студентів у школі.

Вона спрямована на формування у студентів психологічного мислення, професійного сприйняття навчального процесу. Здібність психологічного "бачення” предмета своєї діяльності є важливою умовою ефективності вчительської праці.

Головними завданнями психологічної практики є:

1. Надбання початкових практичних умінь психологічного обгрунтування навчально-виховного процесу у школі з урахуванням даних загальної, вікової і педагогічної психології.

2. Практичне застосування студентами засвоєних в процесі навчання методів психологічного дослідження, обробки отриманих даних та їх психологічної інтерпретації.

Завдання 1. Вивчення індивідуально-психологічних властивостей особистості учня і складання психологічної характеристики.

Обов’язком кожного вчителя і класного керівника є вивчення особистості школяра. Вчитель повинен добре знати психічні властивості кожного учня, що є однією з найважливіших умов індивідуального підходу. Вивчення школяра і складання психологічної характеристики передбачає знання студентом основних закономірностей психічного розвитку та методів дослідження деяких аспектів психіки учня.

Мета завдання

1. Навчитися орієнтуватись в особливостях психіки учнів, властивостях їх особистості, здійснювати їх психологічний аналіз, формулювати педагогічні висновки та рекомендації.

2. Вміти фіксувати результати вивчення особистості учня і складати письмову психологічну характеристику.

Методи вивчення

1. Метод спостереження. Вивчається зовнішня сторона поведінки учнів, як основа для проникнення у внутрішні особливості особистості. Спостереження може бути суцільним або вибірковим, але в будь-якому випадку носить аналітичний характер. Головна умова успішного спостереження – доказовість психологічного значення зовнішніх проявів поведінки. Різноманітні факти, які характеризують поведінку учня, обов’язково фіксуються в щоденнику спостережень.

2. Метод бесіди. Зручний при першому знайомстві з учнем, дає можливість отримати деякі дані про його інтереси, мотиви діяльності. Запис даних проводиться відразу ж після бесіди, але за відсутністю учня.

3. Метод аналізу продуктів діяльності. Цей метод дає можливість одержати додаткові дані, які можуть характеризувати особистість учня. Аналізу підлягають результати різноманітної діяльності учня: твори, перекази, розв’язання задач, малюнки, різноманітні вироби і т.ін.

4. Метод анкетування. Може бути використаний для отримання даних про інтереси, переконання, моральні ідеали учня. Пропонується зразок анкети по виявленню деяких біографічних даних учня, а також його емоційного ставлення до подій свого життя:

а) Які спогади твого дитинства є найяскравішими?

б) Які спогади у твоєму житті є найгіркішими?

в) Чи були в твоєму житті будь-які серйозні зміни?

г) Хто з людей найбільше вплинув на тебе?

5. Метод експерименту. Дозволяє у більшій мірі об’єктивно і швидко отримати дані про різні психологічні особливості учня, дає можливість їх вимірювання і кількісної обробки.

Вивчатися можуть риси особистості і окремі психічні пізнавальні процеси учня, - наприклад, особливості уваги, пам’яті, мислення учня та ін.

Наведемо кілька експериментальних методик, які можуть застосовуватися в процесі вивчення учня.

Експеримент 1

Мета дослідження: визначення типу пам¢яті методом відтворення слів.

Матеріал та обладнання: чотири картки з рядами слів, секундомір.

літак лампа яблуко олівець гроза птах вітер папуга дерево книга

метелик ноги свічка журнал машина стовб сіно сумка земля ніж

собака парта хліб гай гриб човен ковзани зірка кімната окуляри

місяць молоко камінь вовк зошит тарілка стілець плаття вікно квітка

Процедура дослідження: Завдання може виконуватися як індивідуально, так і в групі.

Досліджуваному пропонуються одна за однією чотири групи слів для запам¢ятання на слух, при зоровому сприйманні, при моторно-слуховому сприйманні, при комбінованому сприйманні.

Експериментатор читає перший ряд слів з інтервалом 4-5 сек. між словами (слухове запам¢ятання). Після 10-секундної перерви дитина записує на листку слова, які запам¢ятала, і відпочиває 10 хвилин (це час відпочинку між всіма серіями).

В другій серії експериментатор протягом 40-50 секунд показує учню слова 2-го ряду (зорове сприймання), які після 10-секундної перерви учень також записує.

В третій серії експериментатор читає вголос слова третього ряду, а учень кожне з них “записує” рукою у повітрі (моторно-слухове запам¢ятання). Після 10-секундної перерви відтворює на листку.

Слова четвертого ряду дитина знову сприймає на слух, одночасно слідкує за карткою, тихо повторює кожне слово і “записує” його в повітрі (комбіноване запам¢ятання). Знову пише слова, які запам¢ятала, на листку.

Обробка результатів: Для кожного ряду підраховується коефіцієнт С:

С = А:10´100%,

де А – кількість правильно відтворених слів.

Чим ближче показник до 100%, тим краще розвинений у досліджуваного даний тип пам¢яті. Порівняння чотирьох коефіцієнтів дозволить зробити висновок про переважання у учня певого типу пам¢яті.

Експеримент 2

Мета дослідження: виявлення здібностей до узагальнення та виділення суттєвих ознак.

Матеріал та обладнання: секундомір, протокол, бланк методики “Четвертий зайвий”:

1) книга, портфель, чемодан, гаманець;

2) пічка, єлектроплитка, духовка, свічка;

3) годинник, терези, окуляри, термометр;

4) човен, тачка, мотоцикл, велосипед;

5) ялинка, дуб, троянда, верба;

6) дідусь, вчитель, батько, мати;

7) молоко, сир, хліб, вершки;

8) хвилина, секунда, вечір, година;

9) літак, птах, бджола, метелик;

10) Василь, Іванов, Семен, Петро.

Процедура дослідження: Дослідження проводиться індивідуально. Інструкція досліджуваному: "Серед чотирьох слів кожної серії є одне зайве. Його треба виуключити. Закресли те слово, яке не підходить за змістом до інших трьох". Експериментатор фіксує час та правильність виконання завдання.

Обробка результатів: У відповідності з ключем результати оцінюються в балах: за кожну правильну відповідь учень отримує 2 бали, за неправильну – 0.

КЛЮЧ: 1) книга; 2) свічка; 3) окуляри; 4) човен; 5) троянда; 6) вчитель; 7) хліб; 8) вечір; 9) літак; 10) Іванов.

Інтегральний показник підраховується шляхом підсумування балів за правильні відповіді та віднімання від них показника часу виконання. Якщо учень витратив на виконання завдання менше 250 сек., поправка на час складає 0, якщо від 250 до 330 сек. – 2 бала, при часі виконання більше 330 сек. – 4 бали.

Вимоги до характеристики

1. Розкриваючи ту чи іншу властивість особистості учня, необхідно давати якомога повніший її опис, використовуючи для цього найбільш характерні факти поведінки та дані обстежень.

Наявність фактичного матеріалу та аргументації психологічних висновків – обов’язкова ознака характеристики.

2. Глибина характеристики буде визначатися рівнем розкриття психологічних причин розвитку відповідних особистісних якостей учня та рекомендованих заходів педагогічного впливу з урахуванням цих причин.

3. Характеристика пишеться на папері формату А4, на титульній сторінці вказується, на кого і коли вона складена. Відзначається також, протягом якого часу проводилось вивчення учня і якими методами.