ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ № 1 (2 год.)

Тема: Лінгвістичний аналіз художнього тексту у світлі сучасної науки про мову художнього твору

Теоретичні питання

1. Предмет, мета і завдання ЛАХТу.

2. Зв’язок ЛАХТу з іншими дисциплінами.

3. Періодизація ЛАХТу.

4. Основні завдання ЛАХТу.

5. Методологічні основи дослідження художнього тексту.

6. Методи дослідження художнього тексту.

Література:

1. Бойко М. Словопокажчик драматичних творів Лесі Українки. – К., 1961.
2. Булаховська Ю. Слово наукове – слово поетичне // Мовознавство. – 1983. - № 2. – С. 37.
3. Ващенко В. Про становлення й самовизначення лінгвостилістики як науки // Українська народна лексика. – Дніпропетровськ, 1973.
4. Гольдберг Л.І., Королевич Н.Ф. Українська мова: Бібліографічний покажчик (1918-1961). – К., 1963.
5. Демський М., Краснова Л. Словник метамови інтерпретатора художнього тексту. – К., 1994.
6. Дроздовський В. П. Мовностилістичний аналіз художнього твору. – Одеса, 1968.
7. Загнітко А. П. Лінгвістика тексту. – Донецьк, 2006.

1. Ковалик І., Мацько Л., Плющ М. Методика лінгвістичного аналізу тексту. – К., 1984.
2. Ковалик І., Ощипко І. Художнє слово Василя Стефаника. – Львів, 1972.
3. Ковалик І., Ощипко І., Полюга Л. Словопокажчик «Лексика поетичних творів Івана Франка». – К., 1990.
4. Кочан І. М. Лінгвістичний аналіз тексту : Навч. посіб. – 2-ге вид., перероб. і доп. – К. : Знання, 2008. – 423 с.
5. Крупа М. Лінгвістичний аналіз художнього тексту. — Тернопіль: Підручники і посібники, 2005. — 416 с.
6. Малажай Г. М. Лінгвістычны аналіз тэксту. – Мн., 1992.
7. Мельничайко В. Я. Лінгвістика тексту в шкільному курсі української мови. – К., 1986.
8. Потебня О.О. Естетика і поетика слова. – К., 1985.
9. Рожило Л.П. Загальні основи лінгвістичного аналізу тексту // УМЛШ. – 1978. - № 2.
10. Словник мови Г.Квітки-Основ’яненка: У 3-х томах. – Харків, 1970-1979.
11. Словник мови Тараса Шевченка: У 2-х томах. – К., 1964.
12. Теорія і практика лінгвістичного аналізу художнього тексту. – Тернопіль, 1997.

Практичні завдання

1.Прочитайте пісню. З’ясуйте, які образні засоби надають їй мелодійності, пісенності. Зробіть лінгвістичний аналіз.

Чорнобривці

Чорнобривців насіяла мати

У моїм світанковім краю,

Та й навчила веснянки співати

Про квітучу надію свою.

Як на ті чорнобривці погляну,

Бачу матір стареньку,

Бачу руки твої, моя мамо,

Твою ласку я чую, рідненька.

Я розлуки та зустрічі знаю,

Бачив я у чужій стороні

Чорнобривці із рідного краю,

Що насіяла ти навесні.

Прилітають до нашого поля

Із далеких країв журавлі.

Розквітають і квіти і доля

На моїй українській землі (М.Сингаївський).

Розкажіть про свої улюблені квіти. Які роздуми вони у вас викликають?

2. Прочитайте текст. З’ясуйте, які образні засоби використано в ньому? Яке враження викликає у вас цей уривок? Що ви відчуваєте, коли читаєте його? Зробіть лінгвістичний аналіз.

Який чарівний, який розкішний літній день у Малоросії! Які млосно-гарячі ті години, коли полудень сяє серед тиші й спеки, і блакитний, незмірний океан, жагучим куполом схилившись над землею, здається, заснув, весь потонувши в млості, пригортаючи й стикаючи її, красуню, в ніжних обіймах своїх! На ньому ні хмаринки. В полі ні звуку. Все начебто вимерло; вгорі тільки в небесній глибині тремтить жайворонок, і срібні пісні летять повітряними сходами на закохану землю, та зрідка кигикання чайки та дзвінкий голос перепела пролунає в степу. Ліниво й бездумно, ніби гуляючи без мети, стоять підхмарні дуби, і сліпучі удари сонячного проміння запалюють цілі мальовничі маси листя, кидаючи на інші темну, як ніч, тінь, на яку тільки при великому вітрі бризкає золото. Смарагди, топази, яхонти ефірних комах сиплються над барвистими городами, що обрамовані стрункими соняшниками. Сірі скирти сіна й золоті снопи хліба табором розташовуються в полі й кочують по його безкрайності. Нагнулись від ваги плодів розлогі віти черешень, слив, яблунь, груш; небо, його чисте дзеркало – ріка в зелених, гордо піднятих рамах… Яке повне і солодкої знемоги малоросійське літо! (М.Гоголь).

3.Прочитайте пісню. Проаналізуйте засоби мелодійності, порівняння. Зробіть лексико-граматичний аналіз.

Як ви думаєте, чому автор виспівав саме «чорнії очі»? З чим це може бути пов’язано? Висловіть свої міркування.

Чорнії брови, карії очі

Чорнії брови, карії очі,

Темні, як нічка, ясні, як день.

Очі ви, очі, очі дівочі,

Де ви навчились зводить людей?

Вас і немає, а ви мов тута,

Світите в душу, як дві зорі.

Чи в вас улита якась отрута,

Чи, може, справді ви знахарі?

Чорнії брови, стрічки шовкові,

Все тільки б вами я любувавсь,

Карії очі, очі дівочі,

Все тільки б я дивився на вас.

Чорнії брови, карії очі,

Страшно дивитись під час на вас,

Не будеш спати ні вдень ні вночі, -

Все будеш думать, очі, про вас (К. Думитрашко).

4.Прочитайте текст. До якого стилю він належить? Поміркуйте над прочитаним. Зробіть аналіз тексту.

Як досягти успіху

Більшість фахівців сходиться на тому, що досягає успіху та людина, яка вже має певний успіх. І це цілком закономірно, оскільки вона вірить у себе, у свої сили. Для неї кожний малий успіх є сходинкою до наступного, більшого. Той, хто не звідав ніякого успіху, не має таких можливостей. Це виявляється уже з перших років навчання в школі. Ті учні, що досягли у навчанні добрих результатів, успішно закінчують школу, а ті, хто не зазнав успіху, хто не вірить у свої сили, здебільшого примиряються зі своєю роллю невстигаючого і з великими труднощами «переповзають» з класу в клас, а нерідко опиняються і поза школою. Тому завдання вчителів – дати можливість відчути успіх, віру в себе і слабим учням.

Справа, яка вам вдалася, сама по собі не така важлива, як той факт, що ви досягли успіху. Це вселяє у вас упевненість у собі, віру в свої сили. Тому намагайтеся частіше згадувати минулий успіх і, головне, пам’ятайте почуття, які ви пережили при цьому. Це створює певну «атмосферу успіху», «звичку успіху». При кожній наступній удачі згадуйте про попередні і таким чином зміцнюйте почуття впевненості в собі.

«Вчіться більше не своїх успіхах, ніж на невдачах», - пише відомий учений Б. Холдейн. Звичайно, аналізуючи будь-яку завершену справу, ви повинні з’ясувати, де вчинили правильно, а де схибили. Усвідомивши помилки, намагайтеся їх уникати надалі. Але на цьому думки про невдачу викиньте з голови і займайтеся краще аналізом методики виконання успішно завершених справ, щоб убезпечити себе від невдач у майбутньому (Іржі Томан).

1. Прочитайте виразно вірш. Визначте акцентуаційні норми. Яку роль відіграє наголос у вірші Ліни Костенко.

Очима ти сказав мені: люблю.

Душа складала свій тяжкий екзамен.

Мов тихий дзвін гірського кришталю.

Несказане лишилось несказанним.

Життя ішло, минуло той перон,

Гукала тиша рупором вокзальним.

Багато слів написано пером,

Несказане лишилось несказанним.

Світали ночі, вечоріли дні.

Не раз хитнула доля терезами.

Слова як сонце сходили в мені.

Несказане лишилось несказанним (Л. Костенко).

Завдання для аудиторної роботи

1. Прочитайте уривок з повісті М.Гоголя «Українська ніч». Які почуття він викликає в вас? Назвіть засоби вираження емоцій в уривку, засоби живопису, художньо-образні засоби (теперішнє й історичне, метафора, метонімія, епітети, синоніми).

Подивіться на уривок з точки зору автора, поспівчувайте йому, поміркуйте з ним.

Зосередьте увагу на тому, що кожний елемент контексту зорієнтований на виконання комунікативно-естетичної мети.

З’ясуйте стилістичну виразність уривку.

Чи знаєте ви українську ніч? О, ви не знаєте української ночі! Пригляньтесь до неї. З середини неба дивиться місяць. Безмежне склепіння небесне розійшлось, розширилось іще безмежніш. Горить і дише воно. Земля вся в срібному світлі, а дивне повітря віє і теплом, і прохолодою, і дише млостю, і розливає океан пахощів! Божественна ніч! Чарівлива ніч! Нерухомо, натхненно стали гаї, виповнені темрявою, і кинули велетенську тінь од себе. Тихі та спокійні ці стави; холод і морок вод їхніх похмуро оточений темно-зеленими стінами садів. Незаймані гущавини черешень та черемхи боязко простягли своє коріння в студені джерела і шепочуть іноді листям, немов сердячись та гніваючись, коли прекрасний зальотник – нічний вітер, - закравшися зненацька, цілує їх. Увесь ландшафт спить. А вгорі все дише, все чудове, все урочисте. А на душі й безмежно, і дивно, і рої срібних видінь зграйно виникають у її глибині. Божественна ніч! Чарівлива ніч! І раптом усе ожило: і гаї, і стави, і степи. Котиться величний грім українського солов’я, і здається, що й місяць заслухався його посеред неба… Як зачароване, дрімає на пагорбі село. Ще біліше, ще краще блищать проти місяця гурти хат; ще сліпучіше вирізуються з темряви низькі їх стіни. Пісні замовкли. Скрізь тихо. Благочестиві люди вже сплять. Де-не-де тільки світяться вузенькі вікна. Перед деякими тільки хатами, біля порога, запізніла сім’я сиділа за пізньою вечерею (М.Гоголь).

2.Прочитайте вірш. Які його ознаки? Зробіть фонологічний аналіз.

Дві хмароньки зустрілися

Раз високо над горами,

Уранці по весні,

Дві хмароньки пливли кудись,

Як янголи ясні.

Удосвіта дві хмароньки

Зустрілися вгорі

І мовчки зупинилися,

Як божих дві зорі.

Дві хмароньки зустрілися

Удосвіта колись,

Зустрілися, спинилися,

За рученьки взялись.

Хотілось їм зостатися,

Удвох прожити вік,

А вітер злий сміявся вже

Десь збоку біля їх.

І стали тихо плакати

Дві хмароньки ясні,

І сльози їхні падали,

Сріблясті і рясні.

А трави в свої рученьки

Ловили радо їх

І грались, ніби в крем'яхи,

Сльозами хмарок тих (О. Олесь).

1. Прочитайте текст. Схарактеризуйте лексико-стилістичні засоби. Зробіть лінгвостилістичний аналіз.

Нечиста сила

- Ти зіпсував мені життя, - любила повторювати сестра.

До того, як мені виповнилося два роки, я пережив три замахи на своє життя. Першу спробу прибрати мене Марійка втілила майже одразу після мого народження. Вона на очах у бабці Теклі перекинула колиску, у якій я мирно спав, ні про що не підозрюючи. На щастя, я не постраждав. Сестра запевняла, що зробила це ненавмисне. Їй повірили (у голову не вкладалося, що п’ятилітня дитина може бути таким монстром), однак задля науки відлупцювали і на майбутнє постановили не залишати нас наодинці. Вдруге Марійка спробувала «замочити» мене, щойно я зіп’явся на ноги; вона повалила мене в балію з пранням, що стояла на долівці, й почала товкти, аби я весь занурився у воду. Врятувала мене цьоця Тамара. Звичайно ж, сестра переконувала всіх, що я сам упав у балію, а вона мене рятувала. Проте третій замах підтвердив, що попередні два не були випадковістю. На цей раз Марійка відвела мене на румовище покинутого обійстя і зіштовхнула в колодязь. Сама ж спокійнісінько повернулася додому. Мені пощастило, що колодязь був неглибокий і до половини засипаний землею. Найшли мене через півдня, після того, як баба Катря з

цьоцею Тамарою влаштували Марійці перехресний допит, і вона зізналася, як хотіла занапастити мені тоді ще безгрішну душу. Їй це майже вдалося, я в тій криниці простудився і мало не помер від хвороби.

- У цій дитині сидить нечиста сила, - дійшла висновку баба Катря.

Усі мовчки з нею погодилися.

А майже через двадцять літ Марійка півтора місяці виходжувала мене в

Ташкентському шпиталі після тяжкого поранення.

Пам’ятаю, як прийшов до тями після марення-сну, і побачив сестру, вона сиділа поряд зі мною на краєчку ліжка. Дивилася на мене сухими, почервонілими очима.

- Я так боялася, що не застану тебе, і ти не дізнаєшся, як я тебе в

дитинстві любила… Я хотіла, щоб ти був тільки мій.

Лише вона мала право вбивати мене, більше ніхто (Василь Слапчук).