У тренінгу життєвих умінь використовувалися три основні моделі, що визначають своєрідність підходу до учасників тренінгу.

Перша модель спирається на сім категорій життєвих умінь: вирішення проблем, спілкування, наполегливості, впевненість в собі, критичність мислення, вміння самоврядування та розвитку Я-концепції.

Друга модель класифікує життєві вміння, що є метою тренінгу, на чотири категорії: міжособистісне спілкування, підтримка здоров'я, розвиток ідентичності, вирішення проблем і прийняття рішень.

Третя модель включає тренінг емоційного самоконтролю, міжособистісних відносин, саморозуміння, фінансового самозахисту, самопідтримки і концептуалізації досвіду.

У вітчизняній психології склалася традиція позначати ті види тренінгу, об'єктом впливу в яких є якості, властивості, вміння, здібності і установки, які проявляються у спілкуванні, соціально-психологічним тренінгом. Це поняття ввів в ужиток М. Форверг.

У 70-і рр. в Лейпцігському і Йенському університетах під керівництвом М. Форверга був розроблений метод, названий соціально-психологічним тренінгом. Засобами тренінгу виступали рольові ігри з елементами драматизації, які створюють умови для формування ефективних комунікативних навичок. Практичною цариною докладання розроблених М. Форвергом методів стала соціально-психологічна підготовка керівників промислового виробництва.

Соціально-психологічний тренінг отримав широке поширення й у вітчизняній практиці. Перша в країні монографія, присвячена теоретичним і методичним аспектам соціально-психологічного тренінгу, була опублікована Л. А. Петровською в 1982 р.

Сьогодні цей тренінг активно використовується в роботі з дітьми, батьками, професіоналами соціономічної (робота з людьми) групи, керівниками підприємств і організацій.

«Психологічний тренінг» стосується психологічних навичок: саморегуляції, розвитку власної особистості, спілкування тощо, включаючи професійні навички, особливо важливі для тих, хто працює з людьми.

Визначаючи межі поняття "психологічний тренінг", І.В.Вачков пише: "Сучасне розуміння тренінгу включає в себе традиційні методи групової психотерапії та психокорекції, що змушує шукати його витоки в різноманітних напрямках клінічної психотерапії в групах".

Психотерапевтичний тренінг (більше коректне назва - психотерапевтична група) спрямований на зміни у свідомості. Зміна способу, яким людина створює поле реальності, зміна стереотипного способу поведінки. Ці групи співвідносяться з існуючими напрямками психотерапії - психодраматичні, гештальт-групи, групи тілесно-орієнтованої, танці-рухової терапії та ін.

Соціально-психологічний тренінг (СПТ) займає проміжне становище, він спрямований на зміни і у свідомості, і у формуванні навичок. СПТ найчастіше спрямований на зміну соціальних установок і розвиток умінь і досвіду в області міжособистісного спілкування.

Соціально-психологічний тренінг – це «засіб впливу, спрямований на розвиток знань, соціальних установок, навичок і досвіду в галузі міжособистісного спілкування, засіб розвитку компетентності у спілкуванні, засіб психологічного впливу» ( Г.Ковальов).

Основна гуманістична ідея тренінгу полягає в тому, щоб не примушувати, не пригнічувати, не ламати людину, а допомогти їй стати самою собою, прийнявши і полюбивши себе, подолати стереотипи, що заважають жити радісно і щасливо, перш за все, в спілкуванні з оточуючими.

Метою соціально-психологічного тренінгу є підвищення компетентності у спілкуванні. Вчені виділяють основні завдання, які вирішуються в процесі тренінгу. Це допомога учасникам у зміні існуючої до початку роботи (неефективною, неадекватною і т. п.) системи відносин, уявлень, умінь.

Виконання поставлених завдань пов'язано з придбанням знань, формуванням умінь, навичок, розвитком установок, що визначають поведінку в спілкуванні, перцептивних здатностей людини. Особлива увага при цьому приділяється корекції та розвитку системи відносин людини.

Сьогодні виділилися три великі напрямки тренінгів:

 тренінги особистісного зростання;

 тренінги спілкування;

 бізнес-тренінги.

Тренінги особистісного зростання найбільш близькі до психотерапевтичних груп. У них за допомогою різних технік учасники намагаються усвідомити і подолати свої психологічні проблеми, які перешкоджають вирішенню їхніх життєвих і професійних завдань. Кожен учасник тренінгу за допомогою інших учасників і тренера може зрозуміти свої неусвідомлювані страхи, позбутися внутрішніх бар'єрів, краще дізнатися, як його сприймають оточуючі люди. Це дозволяє виявити і в подальшому більш ефективно застосовувати свої позитивні якості, сформувати більш реальну оцінку здібностей, побачити власні помилки і недоліки.

Тренінги спілкування призначені для того, щоб навчити членів групи ефективної поведінки в різних ситуаціях спілкування, розвинути у них відповідні навички. Передбачається, що вміння та навички, набуті в «безпечних» умовах психологічного тренінгу, допоможуть учням подолати труднощі в реальному житті. Передбачається, що досвід навчально-тренінгової групи зіграє роль своєрідного «щеплення», яке дозволяє виробити певний соціально-психологічний «імунітет». Звичайно, навіть найкращий тренінг не підготує людину до всіх можливих життєвих ситуацій, але він допоможе уникнути найбільш грубих помилок і знизить гостроту емоційного стресу, що виникає при неминучих труднощах у спілкуванні.

Тренінги особистісного зростання і спілкування тісно взаємозалежні, і їх об'єднують в комплексний соціально-психологічний тренінг. Методи соціально-психологічного тренінгу різноманітні, але в їх основі - групові дискусії та рольові ігри в різних варіантах і поєднаннях. При організації та проведенні тренінгу керівник-тренер прагне до того, щоб при «зануренні» в особливе тренінгове середовище учасники могли краще усвідомити власні психологічні проблеми і навчилися їх долати.

Бізнес-тренінги є різновидами перших двох категорій, але вони зорієнтовані на вирішення конкретних професійних завдань.Найчастіше зустрічаються тренінги з продажу чого-небудь.

Популярні також тренінги ведення переговорів, вирішення конфліктних ситуацій, формування команд, ефективного управління і т.п. Результати бізнес-тренінгів найбільш наочні, оскільки вони виявляються в ефективності роботи, але, тим не менш, остаточно вирішити, наскільки результативним був тренінг, можна тільки через деякий час, коли буде ясно, наскільки ефективнішою стала робота, як змінилася психологічна атмосфера в колективі і т.п.

Бізнес-майстерня - новітній вид бізнес-тренінгу. Як і в бізнес-тренінгу, в ній чергуються форми активності, від міні-лекції до ділових і рольових ігор. Істотна відмінність - учасники самостійно створюють програму навчання під час майстерні, діючи в рамках теми, часу і досвіду. Обов'язковими умовами успішного проведення бізнес-майстерні є:

• Для 70% учасників досвід роботи в будь-якій сфері діяльності повинен перевищувати три роки.

• Бізнес-майстерня більш ніж на 70% повинна складатися з вправ, ділових ігор, кейсів.

• Основна роль бізнес-тренера – модерація.

На сьогоднішній день існує велика кількість різної літератури з розвитку комунікативних навичок. Це і наукова, і популярна література, доступна практично будь-якій людині. Однак рекомендації, отримані клієнтом під час спільної з фахівцем роботи, знання, набуті з книжок та лекцій на тему, що цікавить, можна освоїти виключно на практиці. Перш ніж людина придбає певну навичку, вона повинна кілька разів зробити це правильно - саме зробити, а не прочитати про це. Причому унікальність тренінгового простору полягає в тому, що вчинені у ньому помилки не тягнуть за собою серйозних наслідків, як це відбувається в житті. Тут можна дуже чітко розглянути, що саме заважає досягти успіху в тих чи інших відносинах, в тій чи іншій діяльності. Саме в цьому і полягає основне завдання психологічного тренінгу на практиці відпрацьовувати ті прийоми, які хотілося б освоїти, щоб потім у житті вміти правильно ними користуватися.

Велике значення тут мають безпечні умови, які створює тренер в роботі з групою. Безпечні - це означає, що можна помилятися і пробувати знову, експериментуючи, підбирати те, що підходить конкретній людині.

У процесі тренінгу виникає багато емоцій, але після закінчення тренінгової роботи яскравість поступово стирається, а зміни не поспішають перетворювати життя. Все встає на звичні місця, і від отриманого ефекту не залишається і сліду. Виявляється, що в тренінговому просторі було багато помічників - тренер, учасники, які поправляли помилки, підтримували, якщо щось йшло не так. А в повсякденному житті потрібні власні зусилля і час. Тому велике значення для втілення отриманих в результаті тренінгу знань і вмінь в життя має посттренінговий супровід клієнта.

Таким чином, ефективність будь-якого психологічного тренінгу складається з трьох компонентів:

- практики;

- активності і бажання учасника змінити щось у собі або своїй поведінці,

- підтримки отриманих на тренінгу знань в реальному житті самим учасником. У зв'язку з цим тренер-фахівець соціальної сфери повинен передбачити у своїй роботі посттренінговий супровід клієнта, можливість організації самостійної роботи клієнта з формування навичок, які були в центрі уваги тренінгу.