Словник психологічних термінів. Тип темпераменту— поєднання закономірно пов'язаних між собою рис темпераменту

Тип темпераменту— поєднання закономірно пов'язаних між собою рис темпераменту.

Типізація— прийом створення образів уяви шляхом виділення в об­разах предметів і явищ суттєвого і того, що регулярно повто­рюється.

Тривога— емоційний стан гострого внутрішнього беззмістовного не­спокою, який пов'язаний з прогнозуванням невдачі, небезпеки або з очікуванням чогось важливого для людини в умовах невизначеності.

Тривожність— індивідуально-психологічна особливість, яка вияв­ляється у схильності людини до частого та інтенсивного переживання тривоги.

У________

Увага— пізнавальний психічний процес, який полягає у спрямова­ності та зосередженості психічної діяльності на певних об'єктах та явищах, зовнішніх або внутрішніх, при одночасному відволіканні від інших.

Уважність— характерологічна риса особистості, яка характеризує здатність людини бути уважною.

Узагальненість сприймання— особливість сприймання, яка полягає у відображенні одиничного випадку як особливого прояву більш загального.

Узагальнення— мисленнєва операція об'єднання предметів чи явищ за їхніми загальними та суттєвими ознаками.

Уміння— способи успішного виконання дії, що відповідають цілям та умовам діяльності.

Умови психічного розвитку— середовище, яке безпосередньо (психічні властивості та особливості людини, соціально-істо­ричне середовище) або опосередковано (природне середовище) впливає на психічний розвиток.

Умовиводи— логічна форма мислення, при якій на основі кількох суджень утворюється нове.

Умовна група— група, яка утворена за якоюсь умовною ознакою і члени якої не взаємодіють між собою як більш-менш стійке об'єднання.

Уникнення— стратегія поведінки у конфлікті, яка полягає у відсут­ності активних дій у розв'язанні конфлікту.

Універсальний лідер— особа, яка займає позицію лідера під час вико­нання різноманітних видів діяльності.

Універсальний предметний код,— вроджений спільний для різних мов код, який існує на рівні мозкових структур і дає змогу лю­дині засвоїти мову.

Управління групою— свідомий і цілеспрямований процес впливу лідера або керівника на свідомість і поведінку членів групи з метою підви­щення організованості та ефективності їхньої спільної діяльності.

Усне мовлення— мовлення, яке сприймається на слух.

Установка— психічний стан готовності суб'єкта до певної діяльності або до певної реакції.

Учіння— цілеспрямоване та активне засвоєння людиною знань, умінь, навичок та соціального досвіду з метою наступного вико­ристання їх у практичному житті.

Уява— пізнавальний психічний процес створення людиною на основі її попереднього досвіду образів об'єктів та явищ, які вона безпо­середньо не сприймає і не сприймала.

Уявлення— образи пам'яті.

Уявна розсіяність— неуважність людини до безпосереднього оточення.

Ф

Фактори психічного розвитку— чинники (біологічні та соціальні), які спричинюють психічний розвиток.

Фантазія— 1) уява, яка мало або зовсім не відповідає дійсності; 2) те ж, що і уява.

Фантастична уява— вид уяви, у якому відображення дійсності відхи­ляється від реальності.

Феномен групового тиску— див. конформізм.

Феномен групової поляризації— після обговорення погляди окре­мих членів групи зближуються і посилюють середню тенденцію стосовно прийнятого рішення.

Феномен духу групи— очевидно правильне рішення приноситься в жертву одностайності групи, члени групи стають інтелектуаль­но нечутливими до інших поглядів.

Словник психологічних термінів