Зміст і завдання психологічної роботи у військовому підрозділі (частині) у мирний час

Психологічна служба в системі збройних сил України є досить молодою і знаходиться на етапі свого розвитку. Військовий психолог, який працює в складі цієї служби, займається вивченням поведінки особистості в умовах бойових дій або умовах, наближених до бойових дій, розробляє засоби удосконалення методів команду вання та здійснює психологічну підтримку військовослужбовців та членів їхніх сімей.

Нормативно проблема психологічного забезпечення роботи психо­логічної служби в Збройних силах була піднята і поставлена на рівень державної справи у Концепції виховної роботи в Збройних силах та інших військових формуваннях України. Окремі її аспекти під час ведення бойових дій були уточнені у Концепції морально- психологічного забезпечення підготовки і ведення операцій (бойових дій) Збройних сил України (затверджена наказом міністра оборони Украї­ни № 142 від 05.05.1999 p.). Це обумовило впровадження відповідних посад психологів у підрозділах, частинах, з'єднаннях та вищих військо­вих ланках управління.

Первинні посади психологів запроваджені в лінійному і окремому батальйонах та відповідних їм підрозділах, відділеннях виховної роботи полків (бригад). Передбачено також те, що посади заступників командирів частин з виховної роботи і вище займають фахівці у галузі соціальної психології.

Науково-методичне керівництво та координацію їхньої діяльності здійснює Головне управління виховної роботи Міністерства оборони України. Все це сприяло запровадженню нових психологічних спеціальностей і спеціалізацій у ВВНЗ.

Навчання військовихфахівцівзаспеціалізацією «Психологічнаробота у військах (військових силах)» відбувається у Національній академії оборони України, а підготовка офіцерів-психологів первинної ланки за спеціальністю «Психологія» - у Військовому інституті Київського національною університету імені Тараса Шевченка.

Задачі психологічної роботи:

· вивченняіндивідуально-психологічнихособливостейвійськовослуж- бовців, соціально-психологічних процесів і явищ у військових колективах і прогнозування їх розвитку;

· формування здорового морально-психологічного клімату у війсь­кових колективах;

· організація заходів психологічної роботи по забезпеченню бойової і мобілізаційної готовності, бойових і учбово-бойових задач, бойового чергування (бойової служби), караульної і внутрішньої служб;

· психологічний аналіз службово-бойової діяльності, учбового процесу, виховної роботи і розробка заходів по підвищенню їх ефективності;

· вивчення поповнення, яке прибуває до військової частини, і вироблення рекомендацій по раціональному розподілу військо­вослужбовців;

· організація психологічної допомоги і психологічної освіти військовослужбовців, членів їх сімей і цивільного персоналу Збройних сил.

Отже, основними проблемами у руслі особистісно-діяльнісного під­ходу військової психології, розв'язання яких має здійснюватися у вій­ськових підрозділах і частинах, є такі:

Особистісні проблеми - це певні труднощі, що мають негативний вплив на особистісний розвиток військовослужбовця та його самоактуалізацію в умовах військово-професійної діяльності, погіршують його моральне і психічне здоров'я, пригнічують моральний та психічний стан, самовідчуття, знижують потенційні бойові, інтелектуальні, емоційно-вольові та інші можливості, підштовхують певним чином до девіантноїповедінки та ін.

Колективно-групові проблеми це труднощі, які негативно впливають на бойову згуртованість особового складу підрозділу, мають де­структивний вплив на морально-психологічний клімат, знижують його морально-психічний стан, деструктивно впливають на поведінку своїх членів тощо.

Діяльнісніпроблеми-це труднощі, характерні для службової, бойової, навчально-бойової і навчально-пізнавальної діяльності воїнів через невідповідність певних їхніх духовних, індивідуально-психічних та інших якостей об'єктивніш вимогам військової служби, бойової під­готовки, військової спеціальності, навчально-бойової діяльності. Вияв цих проблем знаходить своє місце у зниженні ефективності військово-професійної діяльності воїна, його неуспішності в бойовій і гуманітарній підготовці, негативних вчинках і злочинному недбальстві під час виконання службових і навчально-бойових завдань.

Ці проблеми визначають зміст і завдання психологічної роботи, її основні напрями, а також функціональні обов'язки офіцерів, які виконують виховну роботу структур виховної роботи та обіймають відповідні посади психологів і соціальних психологів у військах.

Рішення вищезазначених психологічних проблем здійснюється ко­мандиром і його заступником з виховної роботи так само, як і в сфері керівництва. Але безпосередніми організаторами психологічної роботи у військових підрозділах і частинах є заступники з виховної роботи, а безпосередньо за її стан, наукове забезпечення і результативність, за якість, обґрунтованість і надійність психологічних висновків і рекомен­дацій відповідають офіцери-психологи. Окрім загальних психологічних заходів, вони провадять спеціальні заходи, яких не можуть організувати й впровадити інші посадові особи, бо вони виступають суб'єктами психологічної роботи.

Отже, можна зробити висновок про те, що головним змістом психо­логічної роботи в підрозділі (частині) є психологічне дослідження об'єк­та впливу (окремий воїн, група воїнів, військовий підрозділ, військова частина, різні види бойової, навчально-бойової та інші специфічні різ­новиди діяльності особового складу) і обґрунтоване оптимальне психо­логічне упрашііння ним на основі розроблених у процесі досліджень психологічних рекомендацій. При цьому залежно від об'єкта, на дослідження та оптимізацію життєдіяльності якого спрямована психологічна робота, вона може здійснюватися на таких рівнях:

- особистості окремого військовослужбовця;

- психології окремого військового колективу (підрозділу);

- військової частини.

Психологічне дослідження об'єкта психологічного впливу передба­чає наукове вивчення, опис, пояснення і прогнозування різноманітних психічних виявів особистості окремого воїна і соціально-психологіч- них процесів, явищ і станів військових колективів як різновидів малих соціальних груп на основі певної інформації, що отримується за допомогою соціально-психологічних і психологічних методик і методів дослідження. Результатом цієї діяльності є психологічний діагноз, який передбачає опис актуального і передбачуваного стану об'єкта дослідження, а також з'ясування заходів, які пропонуються для ефективного управлінського впливу на нього