Методика проведення контролю
Вивчення курсу «Психологія» передбачає контроль: виявлення, вимірювання і оцінювання знань, умінь студентів. Основною дидактичною функцією контролю знань є забезпечення зворотнього зв'язку між викладачем і студентом, отримання педагогом об'єктивної інформації про ступінь засвоєння навчального матеріалу, своєчасне виявлення недоліків і прогалин в знаннях.
Контроль – це перевірка якості засвоєння навчального матеріалу, встановлення зворотнього звя'зку між студентом та викладачем.
Контроль має на меті визначити не тільки рівнь і якість научуваності студентів, але і об'єму його навчальної праці. Окрім того, виконання контрольних завдань формує у студентів уміння і навички використання теоретичних положень для аналізу і оцінювання психологічних явищ, педагогічних ситуацій, конкретних фактів педагогічної діяльності.
Програма дисципліни включає два вида контроля знань студентів:
1. Контроль проміжних та поточних результатів засвоєння дисципліни;
2. Підсумковий контроль.
Проміжний контроль не має формальних обмежень. Він здійснюється за задумом викладача. В якості форми такого контролю можна використовувати:
- оперативний контроль під час викладу лекційного матеріалу – за 5 хв. до закінчення лекції викладач задає студентам 2-3 питання. Зауваження до відповідей викладач робить на наступному заняті;
- бліцконтроль – за 5 хв. до закінчення лекції пропонується на окремому папері записати слова, які студенти запам'ятали з теми. На наступному заняття проводиться аналіз отриманих результатів,
- контрольні завдання з письмовим звітом – завдання на порівняння, перерахування, складання чи заповнення таблиць. Форма контролю – групова, індивідуальна;
- виконання творчих завдань,
- реферування та конспектування першоджерел.
Поточний контроль. Для поточного контролю використовуються результати практичних занять.
Підсумковий контроль – перевірка кінцевого результату навчальної роботи студента. Проводиться у формі заліку чи екзамену після вивчення дисципліни. Проведення підсумкового контролю і отримання позитивної оцінки включає: а) оцінку проміжної атестації (результати модуля 1), б) оцінку відвідуваності занять і активність в аудиторії; в) оцінку виконання лабораторних, творчих робіт; г) результати модульного контролю.
Підсумкова атестація проводиться у вигляді заліку, під час якого необхідно набрати також певну кількість балів за пройденими темами. Форми підсумкового контролю:
1. традиційна: питання- відповідь (індивідуально, усно чи письмово),
2. колоквіум / у разі заліку /,
3. опитування-інтерв'ю за тезаурусом чи питанням, які передбачають короткі відповіді. Опитування проводиться в присутності всієї групи усно або письмово.
4. мозковий штурм (групова форма роботи) – група поділяється на підгрупи по 3-4 особи. Кожній групі дається карточка з 3-4 питань проблемного характеру. Пропонується обговорити питання, спираючись на вивчений матеріал. Контоль завершується бесідою групи з викладачем, під час якої уточнюється правильність відповідей і якість засвоєння знань кожним студентом.
Підсумкова атестація у формі екзамену може проводитись у традиційній усній чи письмовій форм.
ХАРАКТЕРИСТИКА ФОРМ КОНТРОЛЮ ТА КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ:
Навчальною програмою вивчення дисципліни передбачено самостійне опрацювання студентами значної кількості учбового матеріалу, а тому урізноманітнено форми контролю за виконанням учбової програми. Окрім підсумкового контролю у вигляді заліку чи екзамену, протягом навчального періоду здійснюються форми поточного контролю, до яких належать: поточний модульний контроль, поточній контроль за темою та додаткові форми контролю: індивідуальні завдання, написання рефератів, виконання лабораторних робіт, конспектування першоджерел та словникова робота.
Поточний модульний контроль є обов’язковим структурним компонентом учбового процесу та здійснюється у формі модульної контрольної роботи. Максимальна кількість балів, що може бути набрана студентом за умови успішного виконання тесту, становить 20 балів з дисципліни у разі передбаченого підсумкового контролю у формі екзамену або 50 балів, якщо з дисципліни передбачено залік .
Поточний контроль за темою (семінарські)припускає індивідуальний вибірковий контроль за рівнем знань студентів. Метою поточного контролю за темою є відстеження рівня засвоєння знань окремої теми певним студентом, а також, окрім власне контролю, формування навичок творчого оперування засвоюваним матеріалом.
Колоквіумпередбачає контроль за певною темою (чи темами), які винесені на високий рівень самостійного опрацювання. Його метою є відстеження рівня засвоєння знань з окремої теми (чи тем) кожним студентом.
Індивідуальне творче завдання(схеми, таблиці, план роботи, бібліографія, пошукове завдання) передбачає відстеження рівня засвоєння курсу загалом студентом, а також, окрім власне контролю, формування навичок творчого оперування засвоюваним матеріалом. Метою цієї форми роботи є поглиблення знань та формування сфери наукової зацікавленості студентів.
Лабораторна робота передбачає вивчення індивідуальних особливостей, формування практичних вмінь та професійної компетенцій і сприяє більш глибокому, усвідомленому оволодінню психологічними знанням. Задання для лабораторного практикуму студенти обирають самостійно.