Загальні вимоги до облаштування й утримання лазне-прального комплексу і території, що до нього прилягає

Лазне-пральне обслуговування засуджених (осіб, узятих під варту) організовується в будівлі житлової зони установи (режимних корпусах слідчих ізоляторів) та з дозволу ДПтС - на території виробничої зони установи у спеціальній будівлі, збудованій або реконструйованій відповідно до вимог Державних будівельних норм України "Будівлі і споруди. Підприємства побутового обслуговування (ДБН В.2.2-11-2002)", затверджених наказом Державного комітету будівництва, архітектури і житлової політики України від 01 березня 2002 року N 45.

Структура і площа приміщень лазні та пральні повинні відповідати вимогам, наведеним у додатку 3 до цього Положення. Зразок вивісок на приміщеннях лазне-пральних комплексів та їх розміщення встановлюється ДПтС.

Пральня розташовується в одному приміщенні з лазнею з облаштуванням окремого входу. Планування приміщень пральні повинно забезпечувати безперервність і послідовність технологічного процесу прання й не допускати контакту чистого та брудного речового майна.

На одній частині пральні передбачаються приміщення для приймання і сортування речового майна, а на іншій - приміщення для прання, сушіння і прасування, лагодження, зберігання і видачі чистого речового майна.

Між цими частинами розташовуються санітарний шлюз, що має з обох боків пральні вхід, а також кімната працівників (робітників), душова та туалет.

Обидві частини приміщення пральні ізолюються капітальною стіною або перегородкою.

Продуктивність пральні повинна забезпечувати прання білизни із розрахунку: на одну особу, взяту під варту, - 6,0 кг, на одного засудженого - 6,5 кг на місяць.

Потреба у пральному обладнанні визначається, ураховуючи обсяги прання білизни на одну особу, які зазначені в пункті 2.4 цього розділу, та за середньосписковою чисельністю осіб, які тримаються в установі.

Пральня забезпечується таким основним технологічним обладнанням: пральними машинами, центрифугами, сушильними барабанами або кулісними шафами, гладильними котками (каландрами), дезінфекційним обладнанням для дезінфекції білизни інфекційних хворих. Розрахунок потреби у технологічному обладнанні пральні наведено в додатку 4 до цього Положення.

Технологічне обладнання пральні повинно бути заземлене відповідно до Правил улаштування електроустановок, затверджених наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 31 березня 2011 року N 36 (Наказ N 36).

Пропускна спроможність лазні повинна забезпечувати щотижневе миття засуджених (осіб, узятих під варту) і перебування їх у лазні протягом 40 хвилин при 12-годинній роботі лазні. При цьому кількість робочих днів лазні на тиждень не повинна перевищувати п'яти залежно від кількості місць (в інші дні передбачаються санітарний день для проведення генерального прибирання приміщень та вихідні (неробочі) дні).

Лазня пропускного типу забезпечує можливість проведення як гігієнічного миття, так і санітарної обробки. Для цього передбачаються окремі вхід та вихід, приміщення для роздягання (де особи, які миються, передають речове майно до дезінфекційної камери), приміщення для одягання (куди вони виходять після миття і де отримують через віконце відділення камери речове майно, що пройшло дезінфекцію чи дезінсекцію) та місце для стаціонарної дезінфекційної камери.

Приміщення для миття засуджених (осіб, взятих під варту) облаштовуються душовими сітками із розрахунку одна на 15 осіб. Вихідними даними для проведення розрахунку потреби у душових сітках є середньоспискова чисельність осіб в установі і кількість робочих днів лазні на тиждень.

Кожна душова сітка облаштовується водорозбірними кранами для гарячої та холодної води. У разі потреби встановлюються водорозбірні колонки.

При відсутності лазні перепускного типу санітарну обробку проводять у лазні туалетного типу. При цьому приміщення для роздягання (одягання) після передачі речового майна до пральні та відбуття засуджених (осіб, взятих під варту) у мийне відділення піддається дезінсекції. Дезінсекція всіх приміщень лазні проводиться після кожної групи тих, хто миється, із застосуванням дезінфекційних засобів.

Обробка речового майна у цих випадках здійснюється в стаціонарних дезінфекційних камерах установи.

Для дотримання належного санітарно-гігієнічного стану в установі між виробничою і житловою зонами передбачається санпропускник з приміщеннями для роздягання (одягання) та душовими кімнатами для прийняття гігієнічного душу засудженими після повернення з роботи на підприємстві (у виробничій майстерні) установи.

Контроль за станом та експлуатацією санпропускника, його комунальним і технологічним обладнанням, технікою безпеки та правилами протипожежної безпеки покладається на керівника виробничої служби установи відповідно до пункту 1.7 розділу I цього Положення.

Пропускна спроможність дезінфекційного обладнання повинна відповідати пропускній спроможності лазні із розрахунку однієї дезінфекційної камери на 10 душових сіток з одночасним завантаженням 10 - 20 комплектів верхнього одягу або постільних речей.

Штучне освітлення приміщень лазні і пральні проектується з урахуванням вимог законодавства щодо будівельних норм і правил. Світильники в приміщеннях з мокрим і вологим режимом встановлюються відповідно герметичного і напівгерметичного типів.

Лазня і пральня обладнуються водопроводом, каналізацією, центральним (автономним) опаленням, гарячим водо- та паропостачанням.

Лазне-пральний комплекс забезпечується безперебійно водою, якість якої відповідає вимогам Державних санітарних норм та правил "Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною. ДСанПіН 2.2.4-171-10)", затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України від 12 травня 2010 року N 400, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 01 липня 2010 року за N 452/17747, в кількості: для одного миття в лазні - 30 л (миття з тазами на лавах і ополіскуванням у душі) або 45 л (миття в душових кабінах) на одну особу; на 1 кг сухої білизни в місяць: для механізованого прання - 75 л, у тому числі гарячої води - 15 л; для немеханізованого прання - 40 л, у тому числі гарячої води - 15 л (згідно із БНіП 2.04.01-85 "Будівельні норми і правила. Внутрішній водопровід і каналізація будівель", затвердженими постановою Державного комітету СРСР у справах будівництва від 04 жовтня 1985 року N 189 (із змінами)).

У лазні й пральні передбачається припливно-витяжна система вентиляції з механічним спонуканням, яка повинна включатися і працювати протягом усього робочого дня і забезпечувати кратність повітрообміну в приміщеннях відповідно до вимог Державних будівельних норм України "Будівлі і споруди. Підприємства побутового обслуговування (ДБН В.2.2-11-2002)", затверджених наказом Державного комітету будівництва, архітектури і житлової політики України від 01 березня 2002 року N 45.

Облаштування лазні та пральні меблями та інвентарем здійснюється відповідно до норм належності, наведених у додатку 5 до цього Положення.

Меблі, розміщені в приміщеннях лазні, виготовляються з матеріалів, які легко піддаються миттю і дезінфекції. Облаштування приміщень м'якими меблями не дозволяється.

Тази для миття повинні бути виготовлені з матеріалів, що не піддаються корозії. Тази для миття ніг повинні відрізнятися за своєю формою від тазів, які використовуються для миття тіла.

У приміщеннях лазні протягом робочого дня повинна підтримуватися належна температура: приміщенні для роздягання (одягання) +25° C, мийних відділеннях +30 ° C, душових (з відкритими кабінами) +25° C, перукарні +18° C, кімнаті працівників (робітників) +18° C, туалеті з умивальником +20° C.

Покриття підлоги в приміщеннях лазні та пральні з мокрим і вологим режимом роботи виконується із рельєфних керамічних плиток, а облицювання стін приміщень - із керамічних або полімерних плиток; обов'язково облаштовується уклін підлоги у бік трапів і лотків, а також занижування підлоги в приміщеннях з мокрим режимом роботи відносно суміжних приміщень (згідно з Державними будівельними нормами України В.2.2.-11-2002, затвердженими наказом Державного комітету будівництва, архітектури і житлової політики України від 01 березня 2002 року N 45).

У приміщеннях для роздягання (одягання) засуджених (осіб, взятих під варту) встановлюється умивальник.

У лазнях з кількістю місць для роздягання (одягання) більше 15 передбачається туалет.

У приміщеннях для роздягання (одягання) підлога у проходах застилається прогумованими килимками. Використовувати для таких цілей бавовняні, лляні та інші килимки забороняється.

Для надання перукарських послуг у лазні облаштовується перукарня відповідно до вимог Державних санітарних правил і норм для перукарень різних типів ДСПіН 2.2.2.022-99, затверджених постановою першого заступника головного державного санітарного лікаря України від 25 березня 1999 року N 22.

Температура повітря в приміщеннях пральні повинна становити від +15° C до +20° C, відносна вологість у приміщенні для прання білизни - не більше 70 %, а в приміщенні для сушіння та прасування білизни - не більше 60 %.

Для здійснення контролю за температурою та відносною вологістю повітря в приміщеннях пральні вивішуються термометри та психрометри.

Для виконання операцій сортування і комплектування мікропартій речового майна у приміщенні для його приймання та сортування встановлюються ваги із шкалою поділки 1 кг, вантажопідйомність яких не повинна перевищувати 250 кг, і підлоговий стелаж для брудного речового майна заввишки 40 см.

Мікропартія - це кількість речового майна, вага якого дорівнює паспортній ємності пральної машини з урахуванням коефіцієнта її завантаження.

Лазня й пральня забезпечуються в достатній кількості прибиральним інвентарем, який зберігається у спеціально відведених приміщеннях або шафах (ящиках). Прибиральний інвентар і місця для його зберігання регулярно дезінфікуються.

У лазні і пральні передбачаються роздільні мережі виробничої і побутової каналізації.

Забороняється скидати лазне-пральні стічні води у водоймища, яри тощо.

У приміщеннях лазні, перукарні та пральні на видному місці розміщується інформація, яка містить посадові обов'язки осіб, відповідальних за надання лазне-пральних послуг, правила техніки безпеки, норми забезпечення мийними засобами.

Документація підписується посадовими особами установи відповідно до розподілу функціональних обов'язків і затверджується начальником установи.

Перелік професій та кількість працівників (робітників) лазне-прального комплексу визначається штатним розписом установи, який затверджує Голова ДПтС.

3. Порядок лазне-прального обслуговування засуджених (осіб, узятих під варту)

Миття у лазні засуджених (осіб, узятих під варту) здійснюється щотижня з обов'язковою одночасною заміною натільної та постільної білизни.

У комплект білизни, яка підлягає обов'язковій заміні при кожному митті, входять: нижня білизна (майка та труси, натільна сорочка та кальсони), два простирадла, наволочка на подушку верхня та рушник.

Для підтримання особистої гігієни засуджені (особи, взяті під варту) жіночої статі приймають душ у гуртожитках (корпусних відділеннях) у спеціально облаштованих для цього місцях, але не менше двох разів на тиждень.

Кухарі та пекарі установ, крім миття у лазні, щодня приймають душ.

Милом на санітарно-гігієнічні потреби засуджені (особи, взяті під варту) забезпечуються за Нормами витрат мила на туалетні, санітарно-гігієнічні потреби і миття в лазні для осіб, які тримаються в установах виконання покарань та слідчих ізоляторах, затвердженими наказом Міністерства юстиції України від 10 лютого 2012 року N 233/5 (Наказ N 233/5), зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 10 лютого 2012 року за N 204/20517.

Засуджені прямують до лазні у складі своїх відділень у супроводі начальника відділення соціально-психологічної служби, а особи, взяті під варту, - групами покамерно у супроводі старшого по корпусному відділенню слідчого ізолятора або молодшого інспектора чергової зміни.

Залежно від пропускної спроможності лазні одночасно здійснюється миття одного або кількох відділень (груп) засуджених.

Тривалість миття однієї групи становить не менше 40 хв., ураховуючи роздягання і одягання (2 особи на одну душову сітку).

Після миття кожного відділення (групи) засуджених (осіб, взятих під варту) встановлюється перерва не менше 20 хвилин, під час якої проводиться ретельне прибирання приміщень лазні та їх дезінфекція розчинами, які містять хлор, або іншими дезінфекційними засобами, що внесені до Переліку зареєстрованих дезінфекційних засобів, які вносяться до Державного реєстру дезінфекційних засобів, згідно з додатком 1 до наказу Міністерства охорони здоров'я України від 11 лютого 2004 року N 80:

тази, лави промивають 1 %-м розчином хлорного вапна (або іншими дезінфекційними засобами);

підлогу в приміщеннях для роздягання та одягання підмітають і витирають вологою ганчіркою;

мочалки при зберіганні у лазні дезінфікують кип'ятінням протягом 15 хвилин або замочуванням у 3 %-му розчині хлораміну (хлорного вапна) протягом 30 хвилин;

гумові килимки замочують у 3 %-му розчині хлорного вапна протягом 30 хвилин.

У санітарний день під час проведення генерального прибирання всі меблі і обладнання ретельно протираються з усіх боків ганчіркою, змоченою у 0,5 %-му розчині хлораміну або хлорного вапна.

Для чищення і видалення жирного нальоту та темних плям на тазах для миття тіла і ніг, а також ванн застосовують різні мийні засоби (пасти та порошки) з подальшим ополіскуванням їх водою.

Лави в приміщеннях для миття миють жорсткими щітками гарячою водою з милом. Панелі стін у приміщеннях для миття, виступаючі конструкції, трубопроводи, опалювальні прилади, освітлювальну арматуру і світильники, віконне скло промивають щітками. Підлогу приміщень протирають щітками, поливаючи їх при цьому водою. Після закінчення прибирання здійснюється миття підлоги, стін і обладнання гарячою водою за допомогою шланга.

Усі приміщення лазні у дні проведення миття провітрюються до її відкриття та після закриття, а також під час прибирання.

Перед відкриттям лазні проходи в приміщеннях для миття обливають гарячою водою для нагріву підлоги.

Нагляд за дотриманням порядку під час миття у лазні, а також за прибиранням і дезінфекцією приміщень здійснюють черговий фельдшер медичної частини та черговий лазні. Черговий лазні призначається із числа засуджених.

У приміщеннях для роздягання (одягання) для проведення тілесного огляду і надання медичної допомоги засудженим (особам, взятим під варту) обладнується місце (куточок) фельдшера, у якому розміщуються стіл, крісло, журнал обліку проведення тілесних оглядів у лазні установи, що ведеться за формою згідно з додатком 6 до цього Положення, аптечка (сумка) для надання медичної допомоги.

В аптечку закладаються нашатирний спирт, спиртові розчини діамантового зеленого і йоду, борний вазелін, вата, бинти, ножиці, пінцет, джгут кровоспинний, набір шин, засоби, що застосовуються при виникненні гострої серцево-судинної недостатності, протигрибкові препарати тощо.

Виявлені під час тілесного огляду особи, які уражені гноячковими та грибковими захворюваннями шкіри, миються окремо від інших в останню чергу, після чого в лазні проводиться дезінфекція 2 %-м лужним розчином (неочищеної соди) або 3 %-м освітленим розчином хлорного вапна (або іншими дезінфекційними засобами) протягом 30 хвилин.

Миття осіб, які перебувають під наглядом з приводу хвороби на туберкульоз, здійснюється окремо від інших осіб в останній день роботи лазні, після чого у приміщеннях лазні проводиться дезінфекція.

Миття хворих, які перебувають на лікуванні в лікувальних установах (стаціонарах медичних частин), заміна їм натільної та постільної білизни здійснюється за медичними показниками, але не менше одного разу на тиждень.

При госпіталізації хворих їм видається госпітальне майно (костюм, халат та капці госпітальні).

Накопичення брудної білизни на складах лікувальних установ забороняється. Білизна інфекційних хворих доставляється до пральні у спеціальній тарі.

Білизна із лікувальних установ (медичних частин), приміщень для тримання хворих на туберкульоз піддається пранню в окремій пральній машині, передбаченій для цієї мети.

У виняткових випадках (з дозволу начальника медичної частини), якщо окремої машини немає, прання здійснюється в останню чергу або в окремий день з подальшою обробкою внутрішнього барабана машини 4 - 5 %-м розчином хлорного вапна протягом 30 хвилин (або іншими дезінфекційними засобами) та промиванням проточною водою.

Інструменти перукарні (помазки, змінні насадки для електричних машинок для підстригання, гребінці, ножиці тощо) замочують у 3 %-му розчині хлораміну (або в інших дезінфекційних засобах) протягом 30 хвилин, потім промивають проточною водою й висушують.

Перед миттям у лазні засуджені (особи, взяті під варту) здають у приміщенні відділення соціально-психологічної служби брудну постільну білизну та у разі потреби верхній одяг відповідальній особі, призначеній начальником відділення (старшим по корпусному відділенню слідчого ізолятора), яка після миття видає отриманий з пральні чистий комплект постільної білизни та верхній одяг.

Брудну постільну білизну відповідальна особа здає до пральні у день її заміни. Здавання брудної постільної білизни до пральні здійснюється у спеціальній тарі (цупких мішках) з написом "Брудна білизна" та отримання чистої з пральні - з написом "Чиста білизна".

Видавати невідремонтовану білизну забороняється. Заміна білизни відмічається у книзі обліку видачі мила, миття в лазні та заміни білизни за формою згідно з додатком 7 до цього Положення.

Особи, які миються, здають брудну натільну білизну перед миттям у лазні та після миття отримують чисту.

Прання спецодягу, що видається засудженим для роботи на підприємстві (у виробничій майстерні) установи, здійснюється в пральні установи в окремий день. Додаткові витрати, пов'язані з цим (водопостачання, використання мийних засобів тощо), відшкодовуються за рахунок виробничої діяльності підприємства установи.

Крім гігієнічного миття, в лазні проводиться санітарна обробка засуджених (осіб, узятих під варту):

один раз на місяць - як плановий захід;

за епідемічними показаннями (у разі виникнення потреби);

під час приймання осіб, які прибули до установи.

Санітарна обробка включає: миття засуджених (осіб, узятих під варту) в лазні з милом та мочалкою з обов'язковою заміною постільної та натільної білизни, дезінфекцією (знищення патогенних мікроорганізмів), дезінсекцією (знищення комах і кліщів, які є передавачами інфекційних захворювань) особистого одягу та постільних речей (подушки, матраци, ковдри) у дезінфекційній камері.

За наявності педикульозу профілактичні та знищувальні заходи здійснюються згідно з Інструкцією з проведення протипедикульозних заходів, затвердженою наказом Державного департаменту України з питань виконання покарань, Міністерства охорони здоров'я України від 18 січня 2000 року N 3/6, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 09 березня 2000 року за N 147/4368.

Санітарна обробка засуджених (осіб, узятих під варту) проводиться в санпропускнику або в лазні.

Заходи щодо камерної дезінфекції (дезінсекції) здійснюються згідно з вимогами наказу Державного департаменту України з питань виконання покарань та Міністерства охорони здоров'я України від 18 січня 2000 року N 3/6 "Про затвердження нормативно-правових актів з питань медико-санітарного забезпечення осіб, які утримуються в слідчих ізоляторах та установах виконання покарань Державного департаменту України з питань виконання покарань", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 09 березня 2000 року за N 147/4364 (із змінами).

Для проведення дезінфекції (дезінсекції) верхнього одягу та постільних речей (подушки, матраци, ковдри) використовуються парові, пароформалінові, пароповітряно-формалінові, комбіновані та інші дезінфекційні камери.

Норми завантаження та режими дезінфекції (дезінсекції) верхнього одягу, постільних речей у дезінфекційних камерах здійснюються згідно з нормами чинного законодавства.

Контроль за організацією дезкамерної обробки здійснюється посадовими особами установ відповідно до розподілу функціональних обов'язків.

Обсяг та режим камерної дезінфекції фіксуються у журналі дезінфекції (дезінсекції) одягу та постільних речей в дезінфекційних камерах установи за формою згідно з додатком 8 до цього Положення.

У приміщеннях лазні не дозволяється: зберігати речі і предмети, які не передбачені санітарними вимогами до утримання лазні, а також несправний інвентар і обладнання; прати і полоскати білизну; сушити білизну; заносити та мити скляний посуд; використовувати будь-які речовини для натирання тіла; курити, ночувати або проживати будь-кому.

Категорично забороняється використання приміщень лазні не за призначенням.