План лекції:
11.1. Сутність та класифікація методів
11.2. Економічні методи
11.3. Організаційно-розпорядчі методи
11.4. Соціально-психологічні методи
1, 3, 5, 25, 31, 47
Ключові слова:
метод, система методів, економічні методи, організаційно-розпорядчі методи, соціально-психологічні методи
Рис. 11.1. Основне покликання сучасних економічних методів менеджменту
Рис. 11.2. Система сучасних економічних методів менеджменту
Комерційний розрахунок – ґрунтується на загальних принципах ринкової економіки:
ü максимальний розкріпаченості економічних суб’єктів
ü повній їх відповідальності за підсумки господарської діяльності
ü конкуренції виробників товарів та послуг
ü вільному ціноутворенні
ü відмові держави від прямої участі в господарській діяльності ринкових суб’єктів
ü соціальний захист громадян
Рис. 11.3. Система сучасних економічних методів менеджменту
Таблиця 11.1
| Постанова | розпорядчій акт, прийнятий колегіальним органом управління (з’їздом, конференцією, зборами, комісією, правлінням) і містить шляхи вирішення важливих питань, що стосуються всієї організації чи системи в цілому. |
| Наказ | основна форма розпорядчого впливу на підприємствах, якими керують керівники на засадах єдиноначальства. Це письмове вирішення певного завдання з переліком конкретних шляхів, строків, порядку, відповідальних осіб і форм контролю. Виконання наказу обов’язкове, оскільки він виражає волю лінійного керівника, який має право одноособового прийняття рішення. Наказ обов’язково повинен відповідати нормам адміністративного права, інакше він юридично може бути неправомірним. |
| Розпорядження | деталізує конкретні шляхи і способи вирішення окремих завдань у масштабах окремо взятих служб та підрозділів. Розпорядження може бути видане лінійним чи функціональним керівником у межах його повноважень. |
| Резолюція | конкретна вказівка виконавцю щодо здійснення тих чи інших дій, передбачених відповідним документом. Резолюція накладається керівником у лівому верхньому куті документа під кутом до його тексту. |
Таблиця 11.2.
Класифікація організаційно-розпорядчих методів управління
| № з/п | Класифікаційна ознака | Групи документів |
| | | |
| 1. | Специфіка засобів організаційного впливу | регламент – норма – інструкція – дисциплінарні вимоги – відповідальність – повноваження та ін. |
| 2. | Роль у процесі управління | · Організаційно-регламентуючі. Основний зміст цих методів впливу полягає у встановленні складу елементів системи і стійких організаційних зв’язків між ними закріпленням певних обов’язків як за системою в цілому, так і за окремими її ланками. Розпорядчі. Методи розпорядчого впливу відображають поточне |
Закінчення таблиці 11.2
| | | |
| | | використання встановлених організаційних зв’язків і їх часткове корегування в разі зміни умов роботи. В основу розпорядчих методів покладено повноваження та обов’язки. Обидві групи методів управління використовуються спільно, оскільки вони доповнюють один одну. Разом з тим ці методи взаємозамінні, що визначає особливості обраного в управлінні того чи іншого типу. організації або основні аспекти організаційної діяльності в процесі управління. |
| 3. | Джерела впливу | Виділяють способи організаційного впливу першого, другого та наступного рівнів управління. На вищих рівнях системи управління переважають регламентаційні та нормативні способи організаційного впливу. На низових рівнях - розпорядчі, покликані регулювати та підтримувати повсякденну воробничо-господарську діяльність. |
| 4. | За спрямованістю | Спрямовані на суб’єкт та об’єкт управління. Організація інтелектуальної праці (діяльності суб’єкта управління) має свої особливості. В цьому процесі основну роль відіграють регламентуючі акти. Об’єкт управлінського впливу, містить менше інтелектуального елементу і потребує застосування розпорядчих актів у формі економічного, соціального та інших видів впливу. |
| |
| |  |
Таблиця 11.3
Організаційно-розпорядчі методи управління
| Регламентування | Нормування | Інструктування |
| | | |
| Являє собою досить жорсткий тип організаційного впливу і полягає у розробці та введенні в дію | Більш м’який спосіб організації і полягає у встановленні нормативів, які є орієнтиром у | Найбільш м’який спосіб організаційного впливу і полягає в ознайомленні з умовами роботи чи обставинами |
Продовження таблиці 11.3
| організаційних положень, обов’язкових для виконання протягом певного, визначеного цими положеннями часу. | діяльності. | дорученої справи, з’ясовуванні питань, можливих утруднень, попередженні можливих помилок, у порадах щодо виконання певних видів робіт. |
| Регламентуючі організаційні положення. sПоложення загально-організаційного характеру, яке встановлює організаційну відокремленість і порядок функціонування соціально-економічної системи у цілому. sПоложення, яке визначає і встановлює внутрішній порядок роботи, організаційний статус різних ланок, їх завдання, функції, повноваження. sТипові структури, які визначають основні риси побудови внутрішніх організаційних основ. sПосадове регламентування, а саме: розробка штатного розкладу та посадових інструкцій, що встановлюють перелік посад і основні вимоги до їх заміщення. | | Інструктування може здійснюватись за допомогою радіо, телефону, відеоапаратури, особистими контактами, індивідуально і колективно. Воно може мати наочну форму. До інструктування відносять оформлення приміщень організаційною документацією про умови роботи, найменування організаційних підрозділів, схем їх розташування та порядок роботи, внутрішньо-органіізаційні інструкції. |
| Сукупність регламентів повинна охоплювати усі ланки соціально-економічної системи. Побудова і функціонування всіх цих ланок регламентуються спеціальними положеннями про | Норми і нормативи, що застосовуються в процесі управління, є необхідною важливою умовою наукової організації управління, на них ґрунтується виконання функцій менеджменту | Інструктування завжди має форму методичної та інформаційної допомоги, спрямованої на успішне виконання роботи. |
Закінчення таблиці 11.3
| структурні підрозділи і посадовими інструкціями для окремих посад | | |
Таблиця 11.4.
Класифікація норм і нормативів
| № з/п | Ознака класифікації | Коротка характеристика |
| | | |
| | Рівень управління | Народногосподарські, загальносистемні, внутрішньовиробничі. Народногосподарські - ставки вивізного мита, норми оподаткування діяльності підприємств, мінімальний розмір заробітної плати у народному господарстві; Загальносистемні - нормативи створення фондів, норми амортизації приміщення, обладнання та механізмів, природних втрат товарів при перевезеннях і зберіганні тощо. Внутрішньовиробничі - норми витрат матеріалів, сировини і палива у виробництві, виробітку, нормативи часу на технологічні операції тощо. |
| | Види | Техніко-технологічні - регулюють використання сировини, обладнання та допоміжних матеріалів. Планово-економічні - регулювання оплати праці і стимулювання праці, нормування товарних залишків, строки подання статистичної звітності. Трудові - норми виробітку, нормативи чисельності працівників, норми часу для праці і відпочинку, трудового розпорядку. Фінансово-кредитні - регулюють порядок одержання кредитів та ліквідації заборгованості, створення фондів загального і спеціального призначення, порядок віднесення втрат і заробітків на результати діяльності та інші. Матеріально-постачальницькі - визначають порядок надходження сировини, матеріалів на підприємство, строки поставки, встановлюють мінімальні обсяги відвантаження тощо. Організаційно-управлінські - типові управлінські структури, норми підпорядкування, порядок розробки та прийняття управлінських рішень та інші. |
Закінчення таблиці 11.4
| | |
| | За строками дії | Норми поділяються на довго- та короткострокові |
| | За напрямком впливу | Розрізняють норми впливу на колектив у цілому та на окремих працівників. |
Система засобів і важелів впливу на соціально-психологічний клімат у колективі, на трудову і соціальну активність колективу і його окремих працівників. Методи соціального управління спрямовані на гармонізацію соціальних відносин у колективі задоволенням соціальних потреб працівників-розвитку особистості, соціального захисту та інші.
Соціальне нормуванняполягає у наявності таких соціальних норм, які встановлюють порядок поведінки окремих осіб і їхніх груп у колективі. Під нормою розуміють певний, визначений обов’язковим, порядок, правило. Відповідно до цього соціальні норми регулюють різні сторони господарського і соціального життя колективу і підпорядковують їх єдиним цілям та завданням, які визначені характером відносин та призначенням системи.
Соціальне регулювання - цезаходи щодо підтримання соціальної справедливості у колективі та удосконалення соціальних відносин між працівниками.
Сюди також відносять черговість задоволення соціальних потреб залежно від трудового стажу, виробничої активності працівників тощо.
Соціальне регулювання спрямоване на стимулювання колективної, особистої ініціативи працівників та інтересу до їх праці.
Велике значення надається стимулюванню особистої ініціативи за допомогою матеріальних стимулів.
Соціальне планування -реалізується складанням плану соціального розвитку організації (підприємства).
Контрольні завдання та запитання
1. В чому полягає сутність методів менеджменту?
2. Яким чином класифікуються методи менеджменту?
3. Що слід розуміти під системою методів менеджменту?
4. Яке покликання мають економічні, організаційні та соціально-психологічні методи менеджменту?
