Unit 1. SCOPE OF PSYCHOLOGY 5 страница

– особливості процесів ПР;

– специфіку видів ПР;

– основні тактики та стратегії в системі ПР;

– актуальні питання організації громадських зв'язків;

уміти:

– застосовувати набуті знання у практичній роботі;

– самостійно аналізувати літературу з Паблік Рілейшинз;

– визначати сутність психологічних явищ в процесах ПР;

– володіти основними стратегічними комунікаціями, що використовуються в ПР.

ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН

Назви тем Кількість годин
Лекції Семі- нари Прак-тичні заняття
Тема 1. Загальні поняття організації громадських зв'язків
Тема 2. Види організації громадських зв'язків
Тема 3. Імідж як психологічна категорія
Тема 4. Основні стратегії організації громадських зв'язків
Всього годин:

Форма підсумкового контролю – залік.

ОСНОВНІ ТЕРМІНИ ДИСЦИПЛІНИ

Імідж – враження від організації або особистості, яке фіксується в свідомості людей у формі певних емоційно забарвлених стереотипних уявлень.

Мета ПР – встановлення ефективного спілкування об'єктами громадських взаємин для формування загальних уявлень, спільних інтересів, досягнення взаєморозуміння.

Паблік Рілейшинз – скоординовані дії щодо впливу на громадську думку, спрямовані на формування або зміну певних уявлень (поведінки) людей.

Психологія реклами – галузь знання, яка вивчає процеси, що сприяють взаємодії рекламодавця і споживача з метою ефективного задоволення запитів останнього.

Схема поетапного управління поведінкою споживачів за допомогою демонстрації іміджу: привернення уваги – пробудження інтересу – створення потреби – формування бажання – стимулювання активної дії.

Універсальні критерії моделі поведінки: модель поведінки має відповідати закону і не суперечити правопорядку в суспільстві, моральна бездоганність, дотримання загальноприйнятих норм моралі, визначення особистісної мети як критерію вибору моделі поведінки, критичне оцінювання власного вибору моделі поведінки.

Чинники іміджу – поведінка, комунікація, символіка.

ЛІТЕРАТУРА ДЛЯ ВСІХ ТЕМ

1. Алёшина И. Паблик Рилейшинз для менеджеров: Учебник / И. Алёшина. – М.: ИКФ "ЭКМОС", 2003. – 480 с.

2. Богданов Е., Зазыкин В. Психологические основы "Паблик Рилейшнз" /
Е. Богданов, В. Зазыкин. – СПб.: Питер, 2003. – 208 с.

3. Викентьев И. Приемы рекламы и Паблик Рилейшинз: Программы для консультантов / И. Викентьев. – СПб.: Триз Шанс, ИД Бизнес–Пресса, 2002. – 380 с.

4. Катлип С. Паблик Рилейшинз. Теория и практика / С. Катлип. – М.: Вильямс, 2003. – 624 с.

5. Кондратенко Н.В. ЗМІ як один з інструментів управління соціальними групами: протистояння панічним настроям, які викликані ЗМІ // Практична психологія та соціальна робота. – 2014. – № 2. – С. 56–61.

6. Королько В. Основи Паблік Рілейшинз: Посіб. / В. Королько. – К.: Ін–т соціології НАН України, 1997. – 336 с.

7. Ліщинська О.А. Психологічна концепція соціокультурного імунітету // Практична психологія та соціальна робота. – 2013. – № 2. – С. 57–63.

8. Найдьонова Л.А. Суспільна місія соціальних медіа: Проблеми мобілізації і політичної участі // Практична психологія та соціальна робота. – 2014. – № 7. – С. 67–69.

9. Малиш Н. Екологічна інформація та участь громадськості у прийнятті екологічних рішень // Комунікація. – 2013. – № 3. – С. 107–124.

10. Харрисон Ш. Связи с общественностью: Вводный курс / Ш. Харрисон. – СПб.: Издательский Дом "Нева"; М.: ОЛМА–ПРЕСС Инвест, 2003. –
368 с.

ТЕМАТИКА І ПЛАНИ ЛЕКЦІЙ

Тема 1. Загальні поняття організації громадських зв'язків

Лекція – 2 години

1. Комунікація організацій та установ з громадськістю як предмет галузі наукового знання.

2. Визначення Паблік Рілейшинз.

3. Галузі застосування Паблік Рілейшинз.

4. Зв'язки з громадськістю та маркетинг.

5. Паблік Рілейшинз та реклама.

Тема 2. Види організації громадських зв'язків

Лекція – 1 година

1. Політичні ПР.

2. Фінансові ПР.

3. ПР у сфері бізнесу.

4. Кризові ПР.

Тема 3. Імідж як психологічна категорія

Лекція – 2 години

1. Поняття іміджу в сучасній науці.

2. Корпоративний імідж.

3. Інструментарій іміджмейкера: позиціонування, міфологізація, емоціоналізація, дистанціювання, візуалізація.

Тема 4. Основні стратегії організації громадських зв'язків

Лекція – 1 година

1. Теорія управління ПР.

2. Складові процесу управління.

3. Поняття та різновиди комунікативної стратегії.

ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ І ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ

Тема 1. Загальні поняття організації громадських зв'язків

Семінар – 1 година

1. Комунікація організацій та установ з громадськістю як предмет галузі наукового знання.

2. Визначення Паблік Рілейшинз.

3. Галузі застосування Паблік рілейшинз.

4. Зв'язки з громадськістю та маркетинг.

5. Паблік Рілейшинз та реклама.

Література

1–4, 6, 10

Тема 2. Види організації громадських зв'язків

Семінар – 1 година

1. Політичні ПР.

2. Фінансові ПР.

3. ПР у сфері бізнесу.

4. Кризові ПР.

Література

1–6, 10

Тема 3. Імідж як психологічна категорія

Семінар – 1 година

1. Поняття іміджу в сучасній науці.

2. Корпоративний імідж .

3. Інструментарій іміджмейкера: позиціонування, міфологізація, емоціоналізація, дистанціювання, візуалізація.

Практичне заняття – 2 години

Завдання

1. Представити психологічний аналіз іміджу будь–якого громадського діяча.

2. Проаналізувати цільову аудиторію.

Література

1–4, 6, 10

Тема 4. Основні стратегії організації громадських зв'язків

Семінар – 1 година

1. Теорія управління ПР.

2. Складові процесу управління.

3. Поняття та різновиди комунікативної стратегії.

Література

1, 3–5, 7–9

ПИТАННЯ ДЛЯ ПІДГОТОВКИ ДО ЗАЛІКУ

1. Паблік Рілейшинз як сфера управлінської діяльності.

2. Паблік Рілейшинз як галузь наукового знання.

3. Роль ПР в житті організації та суспільства.

4. Історія розвитку зв'язків з громадськістю.

5. Змістові моделі ПР–діяльності.

6. Визначення зв'язків з громадськістю.

7. Ролі ПР–спеціаліста.

8. Формули зв'язків з громадськістю.

9. Відмінності між ПР і пропагандою.

10. Відмінності між ПР і рекламою.

11. Модель ПР–технологій.

12. Напрями сучасної ПР–діяльності.

13. Процедури ПР–діяльності.

14. Операції зв'язків з громадськістю.

15. Позиціонування.

16. Рівні позиціонування.

17. ПР–засоби відмежування від конкурентів.

18. Маркетингові та ПР–прийоми діяльності.

19. Правила соціального маркетингу.

20. Проблема формування громадської думки в ПР.

21. Технології ПР.

22. Технології роботи з громадськістю.

23. Типи громадськості: сегментування ринку споживачів інформації.

24. Методи соціально–психологічного впливу в системі ПР.

25. Механізми формування маніпулювання громадською думкою.

26. Роль емоційного забарвлення іміджу.

27. Основні характеристики іміджу.

28. Персональний імідж.

29. Психологічні вимоги до успішного політичного іміджу.

30. Психологічні технології створення ефективного політичного іміджу.

31. Корпоративний імідж.

32. Моделі корпоративного іміджу.

33. Інструментарій іміджмейкера.

34. Позиціонування в політичних ПР.

35. Міфологізація.

36. Роль емоційного забарвлення іміджу.

37. Дистанціювання в системі формування позитивного іміджу.

38. Візуалізація в системі формування позитивного іміджу.

39. Формування позитивного іміджу організації.

40. Психологічні моделі політичного іміджу.

41. ПР–кампанія та її складові.

42. Етапи проведення комунікативної кампанії.

43. Принципи складання повідомлення комунікативної кампанії.

44. Умови успішного публічного виступу.

45. Специфіка публічних теле– та радіовиступів.

46. Правила написання прес–релізу.

47. Прес–конференція як форма подачі інформації про організацію.

48. Презентація як форма подачі інформації про організацію.

49. ПР–стратегії для різних цільових аудиторій.

50. Політичні ПР.

51. Фінансові ПР.

52. ПР у сфері бізнесу.

53. Кризові ПР.

54. Психологічні особливості журналістів.

55. Спеціальні заходи в системі зв'язків з громадськістю.

56. Особливості взаємодії системи зв'язків з громадськістю з радіо і телебаченням.

57. Типи громадськості за характером комунікативної поведінки.

58. Цільові групи громадськості, їх особливості та проблеми визначення.

59. Сегментація ринку споживачів.

60. Сучасні тенденції розвитку організації громадських зв'язків.

АНТРОПОГЕНЕЗ

Метоювикладання навчальної дисципліни "Антропогенез" є формування природничо–наукового базису для професійної підготовки психологів, засвоєння антропологічних знань через розгляд людини в усьому комплексі та різноманітності її біологічних, соціальних, культурних зв'язків. Навчальна дисципліна "Антропогенез" розглядає людину комплексно, з урахуванням її біологічної, соціальної, психологічної, суспільно–історичної та духовної сутності. Дисципліна "Антропологія" в підготовці психологів має світоглядне значення, оскільки дає теоретичні та методологічні можливості розширення характеристик (фізичних, генетичних, етнічних тощо) окремих індивідів, сім'ї, групи, суспільства.

Основними завданнями вивчення дисципліни "Антропогенез" є:

– засвоєння студентами теоретичних основ антропології, формування знань про сутність, етапи, рушійні сили антропогенезу і расогенезу, опанування знань щодо походження людини, екологічних теорій гомінізації, морфофізіологічних та етологічних характеристик архантропів, палеоантропів та неоантропів, чинників антропогенезу, виникнення людських рас, принципів расових класифікацій;

– формування основних умінь щодо використання антропологічних знань в рамках майбутньої професійної діяльності психолога;

– формування у студентів наукового світогляду та переконань, які сприяли б комплексному аналізу людини з урахуванням її біологічної, соціальної, психологічної, суспільно–історичної та духовної сутності;

– оволодіння навичками використовувати фізичні, генетичні та етнічні показники в комплексних характеристиках окремих індивідів, груп, спільнот.

У результаті вивчення дисципліни студенти повинні:

знати:

– визначення та задачі антропології як науки;

– методи антропологічного дослідження;

– екологічні теорії гомінізації;

– теорії виникнення людини;

– рушійні сили антропогенезу;

– принципи расових класифікацій;

уміти:

– розкривати суть основних антропологічних понять та давати їх визначення;

– пояснювати співвідношення та взаємозв'язок рушійних сил антропогенезу;

– інтегровано застосовувати теоретичні знання з антропології в ході вирішення практичних професійних завдань;

– самостійно працювати з науковою літературою: здійснювати інформаційний пошук, складати бібліографію, аналізувати теоретичний матеріал і здійснювати його узагальнення, формулювати висновки.

ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН

Назви тем Кількість годин
Лекції Семі- нари Прак-тичні заняття
Тема 1. Предмет, завдання та методи антропології
Тема 2. Екологічні теорії гомінізації
Тема 3. Місце людини в системі тваринного світу
Тема 4. Теорії виникнення людини
Тема 5. Расогенез
Всього годин:

Форма підсумкового контролю – залік.

ОСНОВНІ ТЕРМІНИ ДИСЦИПЛІНИ

Антропогенез– процес історико–еволюційного формування фізичного типу людини; розділ антропології, який вивчає цей процес.

Антропологія– вивчає походження та еволюцію фізичної організації людини і її рас.

Гомінізація – процес олюднення мавпи – від появи перших людських особливостей до виникнення виду "людини розумної".

Етногенез – походження народу.

Етнос – історично сформовано на певній території стійка спільнота людей (плем'я, народність, нація, народ), що володіють спільними рисами та стабільними особливостями культури, мови, психічного складу, а також усвідомленням своїх інтересів і цілей, своєї єдності, відмінності від інших подібних утворень, свідомістю та історичною пам'яттю, а також має соціальну цілісність і оригінальний стереотип поведінки.

Морфологія– розділ антропології, який вивчає індивідуальні зміни фізичного типу, вікові зміни від зародження до старості та здійснює аналіз фізичної організації людини , що виникає під впливом різних умов її життя та діяльності.

Нація – конкретно–історична форма спільності людей, об'єднаних єдиною мовою і територією, глибокими внутрішніми економічними зв'язками, певними рисами культури і характеру.

Ойкумена – частина земної кулі, яка населена людьми.

Понгіди– сучасні людиноподібні мавпи, до яких зараховують азіатських орангутангів, африканських понгід (рід шимпанзе та рід горил).

Примати – загін вищих ссавців, до яких належать напівмавпи, мавпи та людина.

Раса– це популяція людей, які відрізняються від інших популяцій людей частотами генів.

Расизм– це сукупність антинаукових концепцій, в основі яких лежать уявлення про фізичну та психічну нерівноцінність рас людини.

Расознавство – розділ антропології, який вивчає антропологічний склад народів Землі сьогодення та минулих.

Соціогенез – процес формування людського суспільства.

ЛІТЕРАТУРА ДО ВСІХ ТЕМ

Основна література

1. Айтов С.Ш. Історична антропологія та дослідженя географічних чинників розвитку цивілізацій // Гуманитарній журнал. – НГУ, Дніпропетровськ. – 2013. – № 2–3. – С. 68–75.

2. Алексаха А.Г. Происхождение славян. Прогрессологическая реконструкція // Гуманітарний журнал. – НГУ, Дніпропетровськ. – 2012. – № 1. – С. 57–72.

3. Алексеев В.П. Антропогенез.– М.: Наука, 2008. – 320 с.

4. Алексеев В.П. Историческая антропология: Учеб. пособ. – М.: Высшая школа, 1979. – 374 с.

5. Алексеев В.П. История первобытного общества: Учебник для высш. учеб. завед. – М.: Высшая школа, 1990.

6. Алексеев В.П. Новые споры о старых проблемах: о популяционной концепции человеческих рас. – М.: Знание, 1991.

7. Антропология: Хрестоматия: Учеб. пособ. для студентов / Рыбалов Л.Б., Россолимо Т.Е., Москвина–Тарханова И.А. – М.: Изд–во Московского психолого–социального ин–та, 2004. – 465 с.

8. Биологическая эволюция и человек / Под ред. Я.Я .Рогинского. – М.: Изд–во МГУ, 1989. – 240 с.

9. Бунак В.В. Род Homo, его возникновения и последующая эволюция. – М.: Наука, 1980.

10. Губко О.Т. Основи зоопсихології: Навч. посіб. / За ред. С.І. Болтівця. – К.: Світогляд, 2006. – 190 с.

11. Доннікова І.А. Соціальна самоорганізація в контексті людиномірності // Інтегративна антропологія. Одесский національний медичний ун–т. – 2012. – № 1(19). – С. 24–29.

12. Капелюшний В.К. Українська етнологія у європейському контексті (друга половина ХІХ ст.–20–ті рр. ХХ ст.) [Текст] / Капелюшний В.П.,
Казакевич Г.М., Чернищук Н.В. – Вінниця: Нілан, 2013. – 209 с.

13. Леві–Строс К. Структурна антропологія [Текст] / К. Леві–Строс. [Пер. з фр. З. Борисюк]. – Вид. 2–е. – К.: Основи, 2000. – 391 с.

14. Леві–Строс К. Первісне мислення [Текст] / К. Леві–Строс. [Пер. з фр., вступ. сл. та прим. С. Йосипенко]. – К.: Український Центр духовної культури, 2000. – 322 с.

15. Новоселова С.Л. Развитие интеллектуальной основы деятельности приматов. – М.: МПСИ, МОДЭК, 2010. – 304 с.

16. Паскарь Е.Г. Неизвестная Молдавия. Европейские книгопечатные источники XV–XVI вв. о древнейшей и современной истории Молдавии: Монография / Е.Г. Паскарь. – Одесса: ВМВ, 2014. – 381 c.

17. Пішак В.П. Людиноцентризм у науковій спадщині академіка
В.І. Вернадського // Інтегративна антропологія, Одесский національний медичний ун–т. – 2012. – № 1(19). – С. 67–69.

18. Поршнев Б.Ф. О начале человеческой истории [Текст]: проблемы палеопсихологии / Б.Ф. Поршнев. – М.: ФЭРИ–В, 2006. – 634 с.

19. Рогинский Я.Я. Проблемы антропогенеза: Учеб. пособ. для студентов ун–тов.. – Изд. 2–е, доп. – М.: Высшая школа, 1977.

20. Рогинский Я.Я., Левин М.Г. Антропология. – М.: Высшая школа, 1978. – 276 с.

21. Рибалко С.В. Традиційне вбрання в семантичному просторі японської культури [Текст]: Монографія / С.Б. Рибалко; Харківська державна академія культури. – Х.: ХДАК, 2013. – 299 с.

22. Сегеда С. Антропологія: Навч. посіб. – К.: Либідь, 2009. – 422 с. (Шрифт Е С283).

23. Столяренко Л.Д., Столяренко В.Е., Котова А.Б., Петрулевич И.А. Антропология: Учеб. пособ. – М.: ИКЦ "МарТ", Ростов н/Д: Издательский центр "МарТ", 2009. – 346 с.

24. Хрисанфова Е.Н., Перевозчиков И.В. Антропология: Учебник – М.: Изд–во МГУ, 1991.

25. Удовика Л.Г. Юридична антропологія в системі соціальних наук // Вісник Запорізького юридичного ін–ту. – 2004. – Вип. 2(27). – С. 8–17. (Шрифт Х3 У332).

26. Юрій М.Ф. Антропологія: Навч. посіб. – К.: Дакор, 2009. – 232 с.

27. Якименко С.І. Становлення та розвиток духовного світу особистості мешканця Миколаївщини (кінець XIX – початок XX ст.): Монографія / С.І. Якименко, Л.П. Шинкаренко. Вид. 2–е, перероб. і доп. – К.: Слово, 2014. – 191 c.

Додаткова література

28. Алексеева Л.В. Полицикличность размножения у приматов и антропогенез. – М.: Наука, 1977. – 196 с.

29. Бахолдина В.Ю. Взаимосвязь биологического и социального на ранних стадиях антропогенеза. – Современные методы изучения структур и функций биологических систем. – М.: Наука, 1988. – С.10–13.

30. Джохансон Д., Иди М. Люси. Истоки рода человеческого: Пер. с англ. – М.: Мир, 1984. – 234 с.

31. Зиневич Г.П. Человек изучает человека.– К.: Наукова думка, 1988. –
174 с.

32. Коуэн Р. История жизни. – К.: Наукова думка, 1982. – 213 с.

33. Мажуга П.М., Хрисанфова Е.Н. От вероятного к очевидному.– К.: Молодь, 1989.

34. Орлов Я.С. Об особенностях действия естественного отбора на ранних стадиях гоминидной эволюции. – Современные методы изучения структур и функций биологических систем. – М.: Наука, 1988. – С.13 – 15.

35. Рогинский Я.Я. Теории моноцентризма и полицентризма в проблеме происхождения севременного человека и его рас. – М.: Изд–во Московсого государственного ун–та, 1949.

Інформаційні ресурси

36. http://www.nbuv.gov.ua.

37. http://vuzlib.com/content/category.

38. http://lib.kture.kharkov.ua/.

39. http://www.psy–science.com.ua/PsIns.

40. http://www.social–science.com.ua/jornal_content.

41. http://chitalka.info/ps_26/index.html.

ТЕМАТИКА І ПЛАНИ ЛЕКЦІЙ

Тема 1. Предмет, завдання та методи антропології

Лекція – 2 години

1. Предмет антропології та її місце в системі наук.

2. Основні розділи антропології.

3. Методи антропологічного дослідження.

4. Головні напрями антропологічних досліджень.

5. Виникнення антропологічних товариств та їх роль в історії науки про людину.

Тема 3. Місце людини в системі тваринного світу

Лекція – 2 години

1. Місце людини у природі.

2. Етапи еволюції гоміноїдів.

3. Прямоходячі мавпи–австралопітеки, їх класифікація.

4. Характеристика роду Homo (людина вміла, людина прямо ходяча, людина розумна).

Тема 4. Теорії виникнення людини

Лекція – 2 години

1. Зародження антропологічних знань в Античності та Середньовіччі.

2. Теорії про походження людини мислителів 18 століття.

3. Класифікація біологічних видів, створена шведським натуралістом
К. Ліннеєм.

4. Теорія виникнення людини Ж.–Б. Ламарка.

5. Походження людини за Ч. Дарвіним та Ф. Енгельсом.

ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ І ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ

Тема 2. Екологічні теорії гомінізації

Семінар – 2 години

1. Поняття про гомінізацію.

2. Фактори гомінізації.

3. Основні етапи гомінізації.

4. Сутнісні родові якості людини: свідомість, рефлексія, родова неспеціалізованість, їх характеристика.

5. Екологічні теорії гомінізації.

Література

1–3, 7, 19, 22, 23

Завдання для самостійного вивчення

Здійснити словникову роботу (занести до термінологічного словничка та вивчити зміст понять): гомінізація, свідомість, рефлексія, родова неспеціалізованість.

Тема 4. Теорії виникнення людини

Семінар – 2 години

1. Зародження антропологічних знань в Античності та Середньовіччі.

2. Теорії про походження людини мислителів XVIII століття (І. Кант,
Д. Дідро, Гельвецій).

3. Класифікація біологічних видів, створена шведським натуралістом
К. Ліннеєм.

4. Теорія виникнення людини Ж.–Б. Ламарка.

5. "Походження людини" за Ч. Дарвіном.

6. Трудова теорія антропогенезу Ф. Енгельса.

Теми реферативних повідомлень

1. Значення праці в процесі перетворення мавпи в людину.

2. Симіальна теорія антропогенезу Ч. Дарвіна.

Література

1–3, 7, 19, 22, 23, 34, 35

Тема 5. Расогенез

Семінар – 2 години

1. Загальне поняття про расу.

2. Походження рас: теорії моногенізма і полігенізма. Типологічна і популяційна концепції рас.

3. Головні принципи расових класифікацій.

4. Морфологічна характеристика основних расових груп.

5. Вплив зовнішнього середовища на формування расових ознак.

Література

7, 19, 22, 23, 31, 34, 35

Завдання для самостійного вивчення

Здійснити словникову роботу (занести до термінологічного словничка та вивчити зміст понять): раса, расизм, нація.

ПИТАННЯ ДЛЯ ПІДГОТОВКИ ДО ЗАЛІКУ

1. Предмет антропології та її місце в системі наук.

2. Основні розділи антропології.

3. Основні групи методів антропології.

4. Головні напрями антропологічних досліджень.

5. Виникнення антропологічних товариств та їх роль в історії науки про людину.

6. Перші антропологічні свідчення в Україні.

7. Антропологічна спадщина Ф. Вовка.

8. Поняття гомінізації, фактори, основні етапи.

9. Сутнісні родові якості людини: свідомість, рефлексія, родова неспеціалізованість, їх характеристика.

10. Екологічні теорії гомінізації.

11. Екологічні теорії гомінізації Р. Фоулі, Т. Алєксєєвої.

12. Екологічні теорії гомінізації Г. Матюшина, Я. Ліндблада, Е. Хрисанфової.

13. Натуралісти й філософи ХVIII–ХIХ століття про місце людини у природі.

14. Класифікація біологічних видів, створена шведським натуралістом
К. Ліннеєм.

15. Теорія антропогенезу за Ж.–Б. Ламарком.

16. Систематичне положення виду "Людина розумна".

17. Проблема походження людини. Історія питання.

18. Теорія виникнення людини Ж.–Б. Ламарка.

19. Т. Гекслі та Е. Геккель про проблему походження людини.

20. "Походження людини" за Ч. Дарвіном.

21. Трудова теорія антропогенезу Ф. Енгельса.

22. Загальна характеристика родини понгид.

23. Характеристика та соціальна поведінка роду Pongo, орангутан.

24. Характеристика та соціальна поведінка роду Pan, шимпанзе.

25. Характеристика та соціальна поведінка роду Gorilla, горила.

26. Основні етапи еволюції гомінідів.

27. Анатомо–фізіологічні властивості вищих приматів як основа розвитку людських біологічних ознак.

28. Етологічні особливості приматів як передумова виникнення види Homo sapiens.

29. Виникнення мовлення та мислення на шляху антропосоціогенезу.

30. Австралопітеки – безпосередні предки людей.

31. Морфофізіологічні характеристики архантропів.

32. Етологічні характеристики архантропів.

33. Матеріальна культура архантропів.

34. Морфофізіологічні характеристики палеоантропів.

35. Етологічні характеристики палеоантропів.

36. Матеріальна культура палеоантропів.

37. Морфофізіологічні характеристики неоантропів.

38. Австралоїдна раса.

39. Матеріальна культура неоантропів.

40. Перші сапієнси Азії та Австралії.

41. Перші сапієнси Африки.

42. Перші сапієнси Європи.

43. Рушійні сили антропогенезу.

44. Головні принципи расових класифікацій.

45. Ієрархічний принцип расових класифікацій.

46. Представники еволюційного принципу расових класифікацій.

47. Расова класифікація московських учених Я. Рогінського та М. Левіна.

48. Морфологічний принцип расових класифікацій.

49. Характеристика основних расових груп.

50. Європеоїдна раса.

51. Характеристика великої монголоїдної раси.

52. Велика негроїдна раса.

53. Класифікація рас, запропонована Й. Денікером.

54. Походження і розселення рас за В. Бунаком.

55. Сучасна наука про виникнення расових відмінностей людства.

56. Вплив зовнішнього середовища на формування расових ознак.

57. Співвідношення понять "нація" і "раса".

58. Моногенізм та полігенізм.

59. Антропологічний склад українського народу.

60. Типолоігчна та популяційна концепції рас

ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ВИЩОЇ ОСВІТИ В УКРАЇНІ

Розвиток і реформування національної системи вищої освіти, адаптація та інтеграція її до умов європейського єдиного освітнього простору є одним з головних і важливих завдань сучасної політики України та стратегії її як держави. З метою оптимізації підготовки фахівців розробляється і впроваджується нове покоління стандартів вищої освіти, сучасні технології освіти, основи кредитно–модульної системи організації навчального процесу. У цих питаннях допомагає розібратися курс "Правове регулювання вищої освіти в Україні", під час вивчення якого студенти знайомляться з правовими основами сучасної системи вищої освіти.

До навчальної роботи студентів враховуються всі види завдань стосовно аудиторної, самостійної та індивідуальної роботи. Критеріями до рівня сформованості знань (понятійний, фундаментальний, прикладний, творчий) та вмінь (репродуктивний, евристичний, творчий), а також їх оцінювання є вимоги освітньо–кваліфікаційної характеристики та освітньо–професійної програми підготовки за відповідним освітньо–кваліфікаціним рівнем та обраною спеціальністю.

Наши рекомендации