Практичне заняття до теми № 5
Задача № 1.
Між ЗАТ «Київбуд» (Україна) та ВАТ «Пермьстрой» (Російська Федерація) в м. Київ була укладена угода про поставку будівничого матеріалу. Але в договорі не було визначено правом якої саме країни будуть врегульовані права та обов’язки сторін.
Питання:
1. Законодавством якої країни повинен бути встановлений обсяг прав та обов’язків за договором поставки?
2. Чи зміниться ситуація, якщо б договір поставки було укладено на київській біржі?
Задача № 2.
Між перевізником СПД Шмітько (Україна) та відправником ПП Крижко (Угорщина) було укладено в м. Будапешт договір перевезення. Але обидві сторони не дійшли згоди щодо питання яким саме законодавством повинен бути врегульований даний договір.
Питання:
1. Як ця проблема врегульована українським законодавством?
Задача № 3.
Договір позики між АБ «Авіко» (Республіка Франція) та АКБ «Хрещатик» (Україна) був врегульований французьким законодавством. АБ «Авіко» уступив своє право вимоги АБ «Індекс-Банк» (Україна).
Питання:
1. За законодавством якої країни повинен буди врегульований договір позики після переуступки права вимоги?
Задача № 4.
Договір купівлі-продажу автомобілю між громадянином України та юридичною особою зареєстрованою в Іспанії було укладено в м. Мадрид.
Питання:
1. Згідно якого законодавства повинна бути дотримана форма договору купівлі-продажу?
Задача №5
Згідно зі статутними документами індійської компанії договори, що укладаються від її імені, визнаються дійсними лише у разі, коли вони одночасно підписані двома комерційними директорами. Президент компанії порушуючи положення статутних документів одноособово видав доручення на укладення договору з українською організацією. В подальшому індійська компанія порушила свої зобов'язання за укладеним договором, і до неї був пред'явлений позов в МКАС при ТПП України. У засіданні арбітражу індійська компанія заперечувала наявність договірних стосунків, посилаючись на недійсність контракту як укладеного неправомочною особою.
Вирішите вказану ситуацію.
Задача №6
Українська організація (продавець) звернулася до українського суду з позовом до китайської фірми (покупця) про відшкодування збитків, викликаних несплатою поставленої продукції. В процесі розгляду справи суд встановив, що доручення, на підставі якого діяв представник іноземної фірми-покупця при укладенні угоди, не відповідало формі згідно з китайським законодавством. Відповідно відповідач (китайська фірма) посилався на недійсність договору і відсутність між сторонами договірних зобов'язань. При цьому суд не взяв до уваги затвердження представника позивача (української організації) про те, що доручення має бути визнане дійсним, оскільки відповідає формі відповідно до вимог українського права.
Питання:
1. Чи має рацію український суд?
2. Якщо так, то на підставі яких норм права українська організація-продавець може витребувати повернення сплачених коштів? Сторони контракту не визначили застосовне до нього право.
Задача №7.
Сторони контракту обрали право, що застосовується до договору, право держави X. В період дії договору право держави X змінилося таким чином, що істотно змінилось регулювання зобов'язань сторін контракту. Між сторонами виник спір за контрактом.
Питання:
Яке право має бути застосовне судом: (1) право, що діяло на момент укладення договору; (2) право, що діє на момент виконання (невиконання) сторонами своїх зобов’язань; (3)право, що діє на момент виникнення суперечки; (4) право, що діє на момент розгляду судом справи з приводу спору між сторонами?
Задача №8.
Контракт, укладений між українською організацією (продавець) та італійською фірмою (покупець), містив положення про застосування до нього італійського права в тому стані, в якому воно діє на момент укладення контракту, і всі відповідні можливі зміни у вибраному праві не застосовуються.
Питання:
1. Чи є спроба сторін «заморозити» застосовне право в певному моменті часу дійсною згідно з українським правом і доктриною МПП?
2. Чи повинен український суд визнати дійсність такого вибору сторонами права?
3. Якщо немає, то яке право він повинен застосувати?
4. В разі, якщо суд знайде компетентним українське право, яке значення має посилання на італійське право:
Варіант А: жодного значення, оскільки такий вибір права є недійсним;
Варіант Б: відповідні норми італійського права, що діяли на момент укладання договору, повинні розглядатися як умови договору;
Варіант В: посилання на італійське право можна розглядати як одну з обставин, що свідчить про наявність тісного зв'язку контракту з італійським правом.
Задача № 9.
У своєму контракті купівлі-продажу українська організація (продавець) і фінська фірма (покупець) зазначили, що для регулювання всіх питань, що не знайшли відображення в контракті, застосовуються положення Гаазької конвенції 1964 р. про міжнародну купівлю-продаж товарів, а також розроблений Міжнародною торгівельною палатою (МТП) Типовий контракт міжнародної купівлі-продажу (публікація МТП № 556).
Питання:
Чи можна розглядати подібні положення контракту як належний вибір права? Які норми повинен застосувати український суд для регулювання питань, що не зазначені в контракті?