Тема 14. Виконання судових рішень. Судове рішення ухвалюєтьсяіменем України, завдяки чому воно сприймається як воля держави, а вирок, зокрема

Поняття і ознаки

Судове рішення ухвалюєтьсяіменем України, завдяки чому воно сприймається як воля держави, а вирок, зокрема, визнається засудженим як правова оцінка державою його діяння.

Судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України (ч. 5 ст. 124 Конституції). Це конституційне положення конкретизоване у ч. 2 ст. 13 Закону "Про судоустрій і статус суддів": "Судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України".

Умисне невиконання судових рішень, що набрали законної сили, або перешкоджання їх виконанню тягне кримінальну відповідальність (ст. 382 КК).

Виконання судових рішень - це стадія кримінального процесу, змістом якої є правовідносини і діяльність її учасників за визначальної ролі суду з виконання судових рішень, а саме: звернення рішень до виконання, контроль за їх виконанням і вирішення питань, що виникають як під час їх виконання, так і після цього.

Не можна ототожнювати виконання вироку як стадію кримінального процесу і фактичне відбуття покарання засудженим. Стадія виконання вироку характеризується процесуальною діяльністю, в якій обов'язковим і головним учасником є суд. Фактичне виконання вироку та інших судових рішень здійснюється іншими органами, діяльність яких регулюється переважно нормами кримінально-виконавчого права.

Ознаки стадії:

1) в ній реалізуються рішення, сформульовані не тільки у вироку, а й в ухвалах сулу;

2) стадія виконання судових рішень у кримінальній справі може виникати неодноразово у зв'язку із зміною судових рішень або виникненням питань, які потребують судового вирішення;

3) стадія не пов'язана з дослідженням загального для попередніх стадій предмету доказування. Предмет доказування в ній все ж таки існує, але він є різнобічним, оскільки обумовлюється вирішуваними судом питаннями;

4) стадія виконання вироку позбавлена контрольних функцій щодо попередніх стадій кримінального процесу.

Місце в системі стадій

За логікою стадія виконання вироку повинна бути останньою в системі стадій кримінального процесу. Але зважаючи на те, що стадії логічної (застосування норм кримінального права) і функціональної (застосування кримінальних процесуальних норм) послідовності процесу не завжди співпадають, місце стадії виконання вироку у процесуальній системі не є стабільним.

Стадія виконання вироку може бути і не останньою в системі кримінального процесу. Це буває тоді, коли в процесі існують стадії перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами і перегляд ВС, котрі можуть бути у межах стадії виконання вироку або після неї.

Значення

Значення стадії виконання вироку розкривається через такі положення:

1) в ній найбільш яскраво реалізується кримінально-правовий принцип невідворотності відповідальності та покарання;

2) стадія забезпечує охорону прав і законних інтересів учасників кримінального процесу, в тому числі виправданих, і засуджених та їхніх близьких родичів;

3) вона справляє виховно-превентивний вплив як на учасників кримінального процесу, так і на інших громадян.

Загальні положення

Провадження в стадії виконання вироку здійснюється за такими загальними положеннями:

1) обвинувальний вирок виконується тільки після набрання ним законної сили, а виправдувальний вирок і вирок, що звільняє обвинуваченого від покарання, виконуються негайно після проголошення вироку. Якщо строк подання апеляції було відновлено, то вважається, що вирок не набрав законної сили;

2) обов'язковість виконання вироку, що набрав законної сили, для всіх державних і недержавних підприємств, установ і організацій, посадових осіб та громадян;

3) обов'язковість виконання вироку, що набрав законної сили, на всій території України;

4) визначальна роль суду у виконанні вироку;

5) неможливість звернення до виконання вироку суду за діяння, суспільна небезпечність і караність якого усунена прийнятим кримінальним законом;

6) набрання вироком законної сили і його виконання повністю, а не частинами. В тих випадках, коли вирок у груповій справі оскаржений лише стосовно деяких засуджених, він набирає чинності після розгляду справи судом вищестоящої інстанції одночасно щодо всіх засуджених;

7) суд, який вирішує питання, пов'язані з виконанням вироку, не має права змінювати його. Винятком є лише право суду змінити вирок в частині покарання.

14.5. Суди, які вирішують питання, пов'язані з виконанням вироку

Питання, пов'язані з виконанням вироку, за часом їх вирішення поділяються на 2 групи:

1) ті, що вирішуються під час виконання вироку (ст. 537 КПК);

2) ті, що вирішуються після його виконання (ст. 538 КПК). Перша група питань вирішується різними судами (ч. 1 ст. 539 КПК): 1) судом, який ухвалив вирок:

- про відстрочку виконання вироку;

- питання про будь-якого роду сумніви і суперечності, що виникають при виконанні вироку (наприклад, про застосування кримінального закону, що має зворотну силу, відповідно до частин 2 і 3 ст. 5 КК) та ін.;

2) місцевим судом, в межах територіальної юрисдикції якою засуджений відбуває покарання:

- Про умовно-дострокове звільнення віл відбування покарання;

- про звільнення від відбування покарання вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до 3 років та ін.;

3) місцевим судом, в межах територіальної юрисдикції якою виконується ВИРОК:

- про застосування покарання за наявності кількох вироків;

- про звільнення від покарання і пом'якшення покарання у випадках, передбачених КК (наприклад, коли особа, засуджена за діяння, караність якого законом усунена, підлягає негайному звільненню від призначеного судом покарання - ч. 2 ст. 74 КК);

4) місцевим судом за місцем проживання засудженою:

- про направлення для відбування покарання жінок, звільнених від відбування покарання внаслідок їх вагітності або наявності дітей віком до 3 років;

- про направлення звільненого від покарання з випробуванням для відбування покарання, призначеного вироком, та ін.

Після відбуття покарання у вигляді позбавлення волі або обмеження волі суд, який ухвалив вирок,має право розглянути питання про зняття судимості з цієї особи за її клопотанням.