Вправа на розвиток цілепокладання та функції прогнозу

РОЗДІЛ 9

ПРОГРАМИ КОРЕКЦІЙНОІ РОБОТИ ВІДПОВІДНО ДО ПРОЯВУ СОЦІАЛЬНОЇ ДЕЗАДАПТАЦІЇ

Вправа на розвиток цілепокладання та функції прогнозу - student2.ru * Самостійна робота

Вправи для розвитку пізнавальної сфери

1. Уявіть себе молоді шими школярами й виконайте кілька вправ для розвитку пізнавальної сфери із наведених у Додатках, с. 493—499.

2. Уявіть себе підлітками і виконайте "Шкільний тест розумового розвитку".

Вправа на розвиток цілепокладання та функції прогнозу

Поміркуйте і виконайте завдання у письмовій формі.

1. Чи маєте ви життєву мету? Якщо вона є, то запишіть її, а також те, як плануєте її досягти (можна записати кілька варіантів плану свого життя).

2. Визначте свої найголовніші бажання на найближчі п'ять років.

3. Поміркуйте, наскільки збігаються ваші життєві плани, життєва мета з бажаннями.

4. Проаналізуйте свої бажання. До яких категорій життєвих цінностей вони належать? Наскільки збігаються бажання з вашими ціннісними орієнтирами?

5. Які перешкоди можуть виникнути на шляху реалізації ваших планів і як їх подолати?

Вправа "Спрямований самоаналіз здатності до цілепокладання"

1. Поміркуйте і запишіть, що на даний момент ви вмієте робити добре (3—15 хв).

2. Поміркуйте і запишіть, що ви будете вміти через 5 років (3— 5 хв)

3. А що ви вмітимете робити ще через 10 років? (2—3 хв).

4. Підкресліть те, що ви з цього робитимете із задоволенням

(1—2 хв).

Зробіть висновки про рівень своєї суб'єктності та здатності до цілепокладання.

Методичні рекомендації для проведеннязанять

у формі тренінгу

екційна форма як засіб надання інформації у ході навчального процесу має багатовікові традиції і лишається найпоширенішою і нині.

Проте сучасний рівень інформаційних технологій становить серйозну конкуренцію традиційним методам навчання і спонукає до застосування нових методів. Особливо їх потребує вивчення навчальних дисциплін гуманітарного циклу, де завжди є інформація, яка емоційно зачіпає студента, є для нього особистісно значущою. Природно, що студент прагне відреагувати на ті емоційні стани, що виникли. Якщо заняття проводиться в лекційній формі, реагування є неможливим, і студент "відключається" від подальшого слухання і занурюється у власні переживання. Інтерактивні форми навчання надають можливість виявити емоційну реакцію і навіть заохочують до цього.

Відомо, що ефективність інтерактивного навчання становить 50—70% засвоєння інформації, а найвищий рівень (90%) досягається в тому разі, коли студенти вже під час навчання мають використовувати отримані знання на практиці.

Контроль знань за інтерактивного навчання здійснюється за мо-дульно-рейтинговою системою. Складовими контролю є виконання студентами практичних завдань, творчих робіт, виступи на семінарах, реферати, співбесіди з викладачем у ході індивідуальних консультацій.

Найефективніше інтерактивні методи навчання реалізуються у формі тематичного тренінгу.

Тренінгові технології жорстко обмежують кількість учасників. У приміщенні може бути не більше 20 осіб; для ефективного проведення заняття бажано, щоб викладача супроводжували асистент, ві-деооператор тощо. Потрібне також спеціальне матеріально-технічне забезпечення: роздаткові матеріали, обладнання (від фліп-чарта до

Вправа на розвиток цілепокладання та функції прогнозу - student2.ru МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДЛЯ ПРОВЕДЕННЯ ЗАНЯТЬ У ФОРМІ ТРЕНІНГУ

м'ячів, м'яких іграшок, спеціально виготовленого інвентаря тощо), бажано — аудіо- та відеотехніка.

Для тренінгових занять важливо, як будуть розташовані учасники. Тому кімната для тренінгу зазвичай повинна мати площу близько 20 м² із певною кількістю стільців (на два стільці більше за кількість учасників) та 4—5 столами, які можна пересувати й розставляти відповідно до змісту вправ.

На проведення одного заняття слід відвести не менш як З години. Оптимальний варіант — коли тренінгові заняття тривають від 6 годин до 3 днів (по 6 годин кожне), а найкраще — коли весь навчальний курс відбуватиметься за методом "занурення" (за тиждень чи два студенти опановують усю навчальну програму курсу). Зазначимо, що ефективність методу "занурення" підвищується, якщо тренінг проводиться "на виїзді" (наприклад, у студентському таборі, профілакторії тощо), що дає можливість абстрагуватися від повсякденного життя, не відволікатись на сторонні справи, налаштуватись на сприйняття нової інформації.

Обов'язковою умовою ефективності тренінгових занять є ставлення до студентів як до рівноправних учасників навчального процесу. Цьому сприяє форма розміщення в колі, коли викладач працює поруч зі студентами. Стиль спілкування також має бути демократичним.

Викладач має бути готовим до виникнення під час проведення тренінгу різноманітних ситуацій: висловлення суперечливих думок, несподіваних запитань, перехід до обговорення супутніх проблем тощо, — та мати достатню компетентність, щоб на високому рівні надати студентам потрібну інформацію. Але водночас треба тримати контроль над ситуацією, щоб тренінг не перетворився на студентську "тусовку". Для цього є відповідні техніки групової роботи, а також процедура "вироблення правил групи" на початку занять.

Викладач повинен прагнути до постійного "зворотного зв'язку" і заохочувати студентів до висловлювання власної думки щодо теми обговорення, а також форми проведення заняття. Для цього варто застосовувати такі складові спілкування, як безоцінкове ставлення, вплетені повідомлення, активне слухання тощо.

Під час проведення тренінгу потрібно постійно відстежувати, як впливають заняття на формування особистості учасників.

Навчальні (тематичні) тренінги мають істотні відмінності від інших різновидів тренінгових занять. Тому ведучий групи має переосмислити доцільність застосування багатьох вправ, рольових ігор та

Методичні рекомендації для проведення занять у формі тренінгу

інших технік, ефективних і корисних у тренінгу з клієнтами, але недоречних у навчальній групі студентів.

Сценарій заняття будується відповідно до теми, але має й постійні складові. Кожний з наведених далі сценаріїв занять охоплює матеріал одного розділу і розрахований на 4—6 годин (згідно з навчальним планом). Наводиться опис лише тих вправ і технік, які розроблені автором, або таких, що потребують точного дотримання інструкцій.

Сценарій заняття до розділу 1

1. Презентація навчального курсу та ознайомлення з планом занять.

2. Обґрунтування специфіки викладання курсу.

3. Процедура знайомства.

4. Визначення очікувань учасників занять.

5. Вироблення правил роботи групи.

6. Спрямований самоаналіз "Моє ставлення до соціальних норм і правил поведінки".

7. Вправа на доведення необхідності дотримання норм і правил соціальної поведінки.

8. Обговорення в колі теми "Визначення основних понять курсу".

9. Групова дискусія на з'ясування причин і різновидів девіантної поведінки.

10. Обговорення в колі теми "Діалектика феномена порушення соціальних норм".

11. Обговорення в колі теми «Міждисциплінарні зв'язки предмета "Психологія девіантної поведінки"».