Організація первинної медико-санітарноі допомоги на засадах сімейної медицини
1. СКЛАДОВІ ЧАСТИНИ ПЕРВИННОЇ МЕДИКО-САНІТАРНОЇ
ДОПОМОГИ (ПМСД):
* лікувальна допомога на засадах сімейної медицини
* санітарно-оздоровчі заходи
- загальноосвітні заходи
* психологічна підтримка
2. ПЕРВИННИМ МЕДИЧНИМ ОБСЛУГОВУВАННЯМ ПЕРЕД
БАЧЕНІ:
* забезпечення доступних послуг охорони здоров'я в розрізі сім'ї
та громади клініцистами, які відповідають за більшість потреб охо
рони здоров'я
- забезпечення лікувально-профілактичної допомоги в повному
обсязі
3. НАДАННЯ ПМСД ВІДПОВІДНО ДО РЕКОМЕНДАЦІЙ ВООЗ
МАЄ ГРУНТУВАТИСЯ НА ЗАСАДАХ:
- широкої участі спеціалістів різних профілів у забезпеченні лікувально-профілактичної допомоги
- багаторівневої системи лікувально-профілактичної допомоги
* сімейної медицини (загальної практики)
4. ФАКТОРИ, ЩО ЗУМОВЛЮЮТЬ ПОТРЕБУ В ЗАПРОВАДЖЕН
НІ СІМЕЙНОЇ МЕДИЦИНИ:
* зменшення вартості медичної допомоги
- зростання вартості медичної допомоги
* потреба в економії коштів, які потрібно виділяти для забезпечення
медичноїдопомоги
- зменшення потреби в амбулаторно-поліклінічній допомозі
* потреба врахування психологічних, соціальних, медичних аспек
тів стану здоров'я
5. ОСНОВНІ ПРИНЦИПИ СІМЕЙНОЇ МЕДИЦИНИ:
* спостереження задосить стабільним контингентом населення
* забезпечення родині доступної, безперервної, постійної ПМСД
- обов'язкове лікування хворих у лікарні
* медико-соціальна підтримка родини
* вільний вибір пацієнтами сімейного лікаря
- обов'язкове закріплення певних пацієнтів за конкретними сімей
ними лікарями
; 6. відповідність концепції сімейного лікаря потребам України визначається такими обставинами:
* забезпеченням ефективної ПМСД населенню
- необхідністю збільшення рівня госпіталізації
- можливим збільшенням витрат на ліки, обстеження та лікування в лікарнях
* можливим зменшенням витрат на ліки, обстеження та лікування в лікарнях
* необхідністю перерозподілу обсягу медичної допомоги міжліку-вально-профілактичними закладами різних рівнів медичного забезпечення
7. В КРАЇНАХ ІЗ РОЗВИНЕНОЮ ПРАКТИКОЮ СІМЕЙНОЇ МЕ
ДИЦИНИ СІМЕЙНІ ЛІКАРІ ЗАБЕЗПЕЧУЮТЬ АМБУЛАТОРНУ
ДОПОМОГУ ПО ВІДНОШЕННЮ ДО:
- 40-50 % пацієнтів - 60-70 % пацієнтів * 80-90 % пацієнтів
8. ОРІЄНТОВНА ЧИСЕЛЬНІСТЬ НАСЕЛЕННЯ, ЯКА ПРИПАДАЄ
НА ОДНОГО СІМЕЙНОГО ЛІКАРЯ:
-700-800 * 1600-2000 * 2000-2500 -3000-3500
9. ЧИННИКИ, ЯКІ СТИМУЛЮЮТЬ ВИБІР ЛІКАРЯМИ СІМЕЙНОЇ
МЕДИЦИНИ В КРАЇНАХ ІЗ РОЗВИНЕНОЮ ЇЇ ПРАКТИКОЮ:
- тривалість підготовки сімейного лікаря більша, ніж лікаря-спеціаліста
* тривалість підготовки сімейного лікаря менша, ніж лікаря-спеціаліста
* можливість сімейного лікаря практикувати з багатьох спеціальностей
- можливість сімейного лікаря практикувати з терапії
10. ПРИЧИНИ, З ЯКИХ ЛІКАРІ УНИКАЮТЬ ВИБОРУ СІМЕЙНОЇ
МЕДИЦИНИ В КРАЇНАХ ІЗ РОЗВИНЕНОЮ ЇЇ ПРАКТИКОЮ:
- менша тривалість робочого дня сімейних лікарів, ніж лікарів-спе-
ціалістів
* більша тривалість робочого дня сімейних лікарів, ніж лікарів-
спеціалістів
- заробітна платня сімейних лікарів вища, ніж спеціалістів
* заробітна платня сімейних лікарів нижча, ніж спеціалістів
* спеціалісти мають більше поваги в суспільстві
11. ЧОМУ ОКРЕМІ СІМЕЙНІ ЛІКАРНІ ВВАЖАЮТЬ ЗА КРАЩЕ
ПРАЦЮВАТИ ІНДИВІДУАЛЬНО:
- мають змогу надавати більш кваліфіковану допомогу
* не завжди можливо працювати в групі при низькій щільності населення
* внаслідок власних характеріологічних особливостей
12. ЧОМУ ОКРЕМІ СІМЕЙНІ ЛІКАРНІ ОБИРАЮТЬ ГРУПОВУ
ПРАКТИКУ:
- внаслідок можливості працювати на територіях з низькою щіль
ністю населення
* можуть замінити один одного на час відпустки чи захворювання
* можуть більш економно використовувати кошти на матеріально-технічне забезпечення
* можуть підвищувати свій фаховий рівень, консультуючись один з одним при виникненні складних проблем
13.СПЕЦІАЛІСТИ ТА ПРАЦІВНИКИ, ЯКІ МОЖУТЬ БРАТИ УЧАСТЬ У НАДАННІ ПМСД:
* сімейні лікарі
* терапевти
* педіатри
- спеціалісти вузьких профілів
* медичні сестри
* соціальні працівники
14. ОСОБЛИВОСТІ РОБОТИ СІМЕЙНОГО ЛІКАРЯ ПОЛЯГАЮТЬ У:
* наданні допомоги з приводу захворювань терапевтичного та інших профілів
* відповідальності за все закріплене населення
- наданні допомоги хворим тільки терапевтичного профілю
* необхідності прийняття першого рішення щодо розв'язання проб
лем, з приводу яких до нього звертаються пацієнти
- обов'язковій передачі хворих з хронічними та невиліковними
хворобами до інших служб охорони здоров'я
* постійному догляді хворих з хронічними та невиліковними хворобами
* співпраці з колегами як з медичної сфери, так і з позамедичної сфери
,,-■ .,15. ІСНУЮЧІ МОДЕЛІ РОБОТИ СІМЕЙНИХ ЛІКАРІВ:
* індивідуальна
* в складі групи в умовах сімейної амбулаторії
* в об'єднанні групових практик в умовах центрів здоров'я
- в умовах спеціалізованих диспансерів
- в умовах спеціалізованих центрів
* індивідуальна чи в складі групи в умовах діючих поліклінік
16. ОБОВЯЗКИ СІМЕЙНОЇ МЕДИЧНОЇ СЕСТРИ:
* допомога лікарю під час прийому, при оперативних втручаннях
- відбір хворих на госпіталізацію
* виконання призначень лікаря
* проведення патронажу вагітних жінок, породіть, дітей
- оздоровлення умов праці та побуту населення
* надання при потребі екстреної медичної допомоги
* участь у медико-гігієнічному навчанні населення
- повне забезпечення медико-соціальної допомоги
17. ДОЦІЛЬНІ ОРГАНІЗАЦІЙНІ МОДЕЛІ РЕФОРМУВАННЯ ДІЛЬ
НИЧНО-ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ СИСТЕМИ ОРГАНІЗАЦІЇ МЕДИЧ
НОЇ ДОПОМОГИ НА СІМЕЙНО-ТЕРИТОРІАЛЬНУ:
* групова практика у вигляді об'єднання кількох лікарів загальної практики, які надають багатопрофільну допомогу населенню (дорослому чи дитячому)
* групова практика у вигляді комплексних бригад (терапевти, педіатри, акушери-гінекологи)
- переважно індивідуальна практика сімейного лікаря, який обслу
говує всю родину
;>! ; 18.СІМЕЙНИЙ ЛІКАР ІНДИВІДУАЛЬНО ЧИ З ІНШИМИ ЛІКАРЯМИ (ГРУПОВА ПРАКТИКА) МОЖЕ ПРАЦЮВАТИ В:
* державному амбулаторно-поліклінічному закладі
- диспансері
* приватній лікарській амбулаторії
19. АМБУЛАТОРІЯ СІМЕЙНОЇ МЕДИЦИНИ МОЖЕ БУТИ:
* самостійним амбулаторним закладом, підпорядкованим відпо
відному органу охорони здоров'я
- підрозділом спеціалізованого медичного центру
* підрозділом державного поліклінічного закладу
20. ОРІЄНТОВНА СТРУКТУРА СІМЕЙНОЇ АМБУЛАТОРІЇ:
- приймальне відділення
* реєстратура
* кабінети лікарів
* кабінети: оглядовий, маніпуляційний, фізіотерапії
* експрес-лабораторія
- біохімічна лабораторія
* палати денного перебування хворих
21. ПОЗИТИВНІ НАСЛІДКИ ВПРОВАДЖЕННЯ ЗАСАД СІМЕЙНОЇ
МЕДИЦИНИ:
* зростання кількості прийнятих первинних хворих
- зростання рівня госпіталізації
* зменшення кількості відвідувань до вузьких спеціалістів
* зниження рівня госпіталізації
- зменшення кількості прийнятих первинних хворих
* зменшення викликів швидкої медичної допомоги
ОРГАНІЗАЦІЯ ЛІКУВАЛЬНО-ПРОФІЛАКТИЧНОЇ ДОПОМОГИ ПРАЦЮЮЧИМ НА ПРОМИСЛОВИХ
ПІДПРИЄМСТВАМ
tf з. основні принципи організації медичної допомоги
ПРАЦЮЮЧИМ НА ПРОМИСЛОВИХ ПІДПРИЄМСТВАХ:
* профілактична спрямованість
- платність первинної медично-санітарної допомоги
* доступність
* цехова дільничність
- єдність науки та практики
2. ЛІКУВАЛЬНО-ПРОФІЛАКТИЧНА ДОПОМОГА РОБІТНИКАМ ПРОМИСЛОВИХ ПІДПРИЄМСТВ НАДАЄТЬСЯ ТАКИМИ ЗАКЛАДАМИ ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я:
- санітарно-епідеміологічними станціями
* медико-санітарними частинами
- центрами здоров'я
* лікарнями
* поліклініками
* диспансерами
.". 3. ЗАВДАННЯ МЕДИКО-САНІТАРНОЇ ЧАСТИНИ:
* максимальне наближення до місця роботи медичної допомоги
- реорганізація фельдшерських здоровпунктів у лікарські
* участь у розробці ком плексного плану санітарно-оздоровчих заході в
* проведення спільного з СЕС, адміністрацією та профспілками підприємств санітарно-оздоровчих заходів
* запобігання та зниження захворюваності, травматизму та інвалідності
- розробка стандартів якості медичної допомоги
4. ТИПИ МЕДИКО-САНІТАРНИХ ЧАСТИН: -змішана
* закрита
- відомча
* відкрита
- загальна
t ■,. 5. ДО СТРУКТУРИ МЕДИКО-САНІТАРНОЇ ЧАСТИНИ ВХОДЯТЬ:
\ - фельдшерський (лікарський) пункт охорони здоров'я
* поліклініка
* стаціонар
- диспансер
* жіноча консультація
6. СТРУКТУРА ПОЛІКЛІНІКИ МЕДИКО-САНІТАРНОЇ ЧАС
ТИНИ:
* кабінети цехових лікарів-терапевтів
* реєстратура
* кабінети лікарів-спеціалістів
- кабінет юриста
* відділення профілактики
* здоровпункти
- кабінети соціальних працівників
* лікувально-допоміжні та діагностичні відділення та кабінети
7. МЕДИКО-САНІТАРНА ЧАСТИНА ЗДІЙСНЮЄ:
г * кваліфіковану спеціалізовану медичну допомогу працюючим
* вивчення санітарно-гігієнічних умов і організації праці на підприємствах
* облік і аналіз причин захворюваності, виробничого травматизму інвалідності працюючих
* організацію та проведення профілактичних медичних оглядів
* диспансерне спостереження за відповідними контингентами в зв'язку з медичними та соціальними показаннями
- розробку моделей кінцевих результатів (МКР)
- розробку стандартів якості медичної допомоги
* медико-гігієнічне навчання
* своєчасне виявлення та госпіталізацію інфекційних хворих
- поширення пересувних форм організації медичної допомоги працюючим
- реорганізацію фельдшерських здоровпунктів у лікарські
* експертизу працездатності
-' 8. ОСНОВНІ ПРИНЦИПИ ФОРМУВАННЯ ЦЕХОВИХ ТЕРАПЕВТИЧНИХ ДІЛЬНИЦЬ:
- радіус обслуговування
* чисельність працюючих
- віковий склад працюючих
- склад працюючих за стажем
* подібність технологічних процесів
9. ТЕРАПЕВТ ЦЕХОВОЇ ДІЛЬНИЦІ ПОВИНЕН МАТИ ПІДГО
ТОВКУ 3:
* професійної патології
- акушерства, гінекології
- гігієни праці
- неврології
- хірургії
* терапії
10. ПОПЕРЕДНІ МЕДИЧНІ ОГЛЯДИ ПРОВОДЯТЬСЯ В МЕДИКО-
САНІТАРНІЙ ЧАСТИНІ З МЕТОЮ:
* встановлення працездатності осіб до роботи за конкретно визна
ченою професією
- попередження виникнення нещасних випадків
* запобігання загострень соматичних захворювань під впливом
професійних факторів
- попередження поширення інфекційних захворювань
* виявлення захворювань, що становлять загрозу працюючим і продукції
* допуску до роботи осіб певного віку та статі
11. ОБОВ'ЯЗКОВІ ПЕРІОДИЧНІ МЕДИЧНІ ОГЛЯДИ ПРОВО
ДЯТЬСЯ В МЕДИКО-САНІТАРНІЙ ЧАСТИНІ З МЕТОЮ:
- попередження виникнення нещасних випадків
* забезпечення динамічного спостереження за станом здоров'я працюючих
* своєчасного виявлення захворювань, що не дають змогу продовжити роботу за даною професією
* виявлення ранніх ознак впливу виробничих умов і шкідливостей на здоров'я
- попередження поширення інфекційних захворювань
•12. ФОРМИ ПРОВЕДЕННЯ МЕДИЧНИХ ОГЛЯДІВ:
- попередні
одномоментні поточні
13. ФУНКЦІЇ МЕДИКО-САНІТАРНОЇ ЧАСТИНІ ПРИ ПРОВЕДЕННІ
ПЕРІОДИЧНОГО МЕДОГЛЯДУ:
- складання списків працюючих, які підлягають огляду
* складання календарних планів проведення оглядів
* забезпечення оглядів лікарями потрібних спеціальностей
* проведення обов'язкових регламентованих досліджень
- забезпечення з'явлення працюючих на огляд
* участь у аналізі результатів медичного огляду
14. ФУНКЦІЇ СЕС ПРИ ПРОВЕДЕННІ ПЕРІОДИЧНИХ МЕДОГ
ЛЯДІВ:
* участь у складанні списків осіб, які підлягають оглядам (з ураху
ванням виробничих шкідливостей)
- складання календарних планів проведення оглядів
* проведення контролю за своєчасністю оглядів
* контроль за участю необхідних спеціалістів і повнотою обстежень
- забезпечення з'явлення робітників на медогляд
* участь у аналізі результатів медичного огляду
* розробка рекомендацій щодо поліпшення умов праці
15. ФУНКЦІЇ АДМІНІСТРАЦІЇ ПІДПРИЄМСТВ ПРИ ПРОВЕДЕННІ
ПЕРІОДИЧНИХ МЕДОГЛЯДІВ:
- контроль за якістю оглядів
* складання разом із СЕС списків осіб, які підлягають оглядам
* забезпечення своєчасного з'явлення робітників на огляд
* урахування результатів оглядів при проведенні санітарно-технічних і санітарно-гігієнічних заходів
* участь у аналізі результатів медоглядів
- аналіз захворюваності працюючих
16. РОЗДІЛИ КОМПЛЕКСНОГО ПЛАНУ ОЗДОРОВЧИХ ЗАХОДІВ
НА ПРОМИСЛОВИХ ПІДПРИЄМСТВАХ:
* санітарно-технічні заходи
* санітарно-гігієнічні заходи
* лікувально-профілактична робота
- загальний
- кошторис
* організаційно-масова робота
17. У РОЗРОБЦІ КОМПЛЕКСНОГО ПЛАНУ ОЗДОРОВЧИХ ЗАХОДІВ НА ПІДПРИЄМСТВІ ПОВИННІ БРАТИ УЧАСТЬ:
- працівники відповідного галузевого міністерства
* керівники та лікарі медико-санітарної частини
* адміністрація та працівники з техніки безпеки праці підприємства
* лікарі з гігієни праці СЕС
- лікарі територіальних стаціонарів
ОРГАНІЗАЦІЯ МЕДИЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПОТЕРПІЛИХ ВІД АВАРІЇ НА ЧОРНОБИЛЬСЬКІЙAEC
1. ВІДПОВІДНО ДО ЗАКОНУ УКРАЇНИ "ПРО СТАТУС І СОЦІ
АЛЬНИЙ ЗАХИСТ ГРОМАДЯН, ЯКІ ПОСТРАЖДАЛИ ВНАС
ЛІДОК ЧОРНОБИЛЬСКОЇ КАТАСТРОФИ" (1991 РІК) ВИДІЛЕНІ
ТАКІ ЗОНИ РАДІОАКТИВНОГО ЗАБРУДНЕННЯ:
* відчуження
* безумовного (обов'язкового) відселення
* гарантованого добровільного відселення
- часткового самостійного відселення
* зона посиленого радіоактивного контролю
2. ВИДИ КЛАСИФІКАЦІЙ ПОСТРАЖДАЛИХ ВІД АВАРІЇ НА
ЧАЕС:
* соціальна
* медична -змішана
3. ВІДПОВІДНО ДО СОЦІАЛЬНОЇ КЛАСИФІКАЦІЇ ПОСТРАЖДА
ЛІ ВІД АВАРІЇ НА ЧАЕС ПОДІЛЯЮТЬСЯ НА ТАКІ ГРУПИ:
* учасники ліквідації наслідків аварії
* потерпілі
- особи, які самостійно покинули зони евакуації
4. СЕРЕД ОСІБ, ПОСТРАЖДАЛИХ ВІД АВАРІЇ НА ЧАЕС, НАЙ
БІЛЬШУ ГРУПУ СКЛАДАЮТЬ:
- ліквідатори аварії
- потерпілі першої категорії (евакуйовані в 1986 році)
* діти, віднесені до постраждалих
5. ВІДПОВІДНО ДО МЕДИЧНОЇ КЛАСИФІКАЦІЇ ПОСТРАЖДАЛІ
ВІД ЧОРНОБИЛЬСЬКОЇ КАТАСТРОФИ ПОДІЛЯЮТЬСЯ НА
ТАКІ 4 ГРУПИ:
* особи, які брали та беруть участь у роботах з ліквідації аварії на ЧАЕС або її наслідків у контрольній зоні
* особи, які підлягають вивезенню (евакуації) або самостійно покинули зони евакуації
- все населення областей, віднесених до радіоактивно забруднених
територій
* особи, які проживають на територіях спостереження (встановлених у директивному порядку), або проживали там після аварії, перебували під диспансерним спостереженням, а потім переїхали на нове місце проживання
* діти, які народилися від осіб, віднесених до 1 -3 категорій спостереження
СТОСОВНО ПОСТРАЖДАЛИХ ВІД ЧОРНОБИЛЬСЬКОЇ КАТАСТРОФИ ДЕРЖАВА БЕРЕ НА СЕБЕ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА:
* пошкодження здоров'я чи втрату працездатності громадянами чи їх дітьми
* втрату годувальника
- повне матеріальне забезпечення
* своєчасне медичне обстеження, лікування, визначення доз опро
мінення
- обов'язкове забезпечення житлом
* порядок організаціїта проведення медико-соціальноїекспертизи втрати працездатності
* затвердження переліку спеціалізованих медичних закладів, що забезпечують лікування осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи
ЗАХОДИ, ЯКІ ГАРАНТОВАНІ ЧОРНОБИЛЬСЬКОМУ КОНТИНГЕНТУ ЗГІДНО ІЗ ЗАКОНОМ УКРАЇНИ:
* пільгове безкоштовне забезпечення ліками за рецептами лікарів
* позачергове обслуговування в лікувально-профілактичних закладах і аптеках
* позачергове щорічне надання санаторно-курортних путівок
- повне матеріальне забезпечення
ВІДПОВІДНО ДО ЗАКОНУ ДІТЯМ-КИЯНАМ ДО 18 РОКІВ, НАРОДЖЕНИМ У 1979-1986 РОКАХ, ГАРАНТУЄТЬСЯ:
* видача та оплата лікарняних листків по догляду за хворою дити
ною віком до 14 років у розмірі 100 % заробітку
- пріоритет у виборі певного виду загальноосвітніх закладів
* безкоштовний проїзд у межах України на всіх видах транспорту дитині та супроводжуючій особі до місця лікування (реабілітації), оздоровлення та звідти (за направленням медичних закладів), з правом позачергового придбання квитків
* безкоштовне придбання ліків за рецептами лікарів, а також безкоштовне зубопротезування (за винятком дорогоцінних металів)
9. З МЕТОЮ ЕФЕКТИВНОГО ВИРІШЕННЯ ME ДИКО-СОЦІАЛЬ
НОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПОСТРАЖДАЛИХ ВНАСЛІДОК ЧОРНО
БИЛЬСЬКОЇ КАТАСТРОФИ ПЕРЕДБАЧЕНО:
* створення Державного реєстру (ДР)
- створення інформаційно-аналітичних відділень лікарень
10. СКЛАДОВІ ЧАСТИНИ (ШДРЕЄСТРИ) ДЕРЖАВНОГО РЕЄСТ
РУ ПОСТРАЖДАЛИХ ВІД ЧОРНОБИЛЬСЬКОЇ КАТАСТРОФИ:
* соціологічний
- екологічний
* дозиметричний
* медичний
11. ГОЛОВНЕ ЗАВДАННЯ ДЕРЖАВНОГО РЕЄСТРУ ПОЛЯГАЄ В:
* контролі за станом здоров'я постраждалих від Чорнобильської
катастрофи
- контролі за станом матеріального забезпечення постраждалих
* вивченні найближчих і віддалених медичних наслідків у постраж
далих осіб
12. ДО СПЕЦІАЛІЗОВАНИХ МЕДИЧНИХ ЗАКЛАДІВ, ЩО НА
ДАЮТЬ МЕДИЧНУ ДОПОМОГУ ПОСТРАЖДАЛИМ, НА
ЛЕЖАТЬ:
* обласні спеціалізовані диспансери радіаційного захисту населення
* обласні клінічні лікарні з центрами радіаційного захисту населення
- центральні районні лікарні
* Київський міський центр радіаційного захисту громадян
* Кримський республіканський діагностичний центр
* Український спеціалізований диспансер радіаційного захисту
населення
-міські лікарні
13.ЗАВДАННЯ СПЕЦІАЛІЗОВАНИХ МЕДИЧНИХ ЗАКЛАДІВ ПОЛЯГАЮТЬ У:
- аналізі захворюваності всього населення областей, віднесених
до радіоактивно забруднених територій
* наданні кваліфікованої консультативної допомоги постраждалим за направленням із лікувально-профілактичних закладів
* координації заходів по диспансерному спостереженню за потерпілими
- матеріальному забезпеченні постраждалих
* впровадженні в роботу лікувально-профілактичних закладів
нових методів діагностики та лікування постраждалих
* проведенні аналізу організації амбулаторно-поліклінічної та ста
ціонарної допомоги населенню, потерпілому від наслідків аварії
на ЧАЕС
14.ФУНКЦІЇ ЛІКАРЯ, ВІДПОВІДАЛЬНОГО ЗА МЕДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПОСТРАЖДАЛИХ ВІД ЧОРНОБИЛЬСЬКОЇ КАТАСТРОФИ:
-лікування постраждалих
* контроль переміщення постраждалого контингенту
* аналіз здоров'я постраждалих
- соціальна допомога постраждалим
* своєчасне внесення до державного реєстру змін у стані здоров'я
* проведення експертної оцінки якості надання допомоги цьому контингенту
15.ФУНКЦІЇ ДІЛЬНИЧНИХ І СІМЕЙНИХ ЛІКАРІВ СТОСОВНО ПОСТРАЖДАЛИХ ВІД ЧОРНОБИЛЬСЬКОЇ КАТАСТРОФИ:
* повний облік постраждалих
*надання медичної допомоги в поліклініці та вдома
* направлення хворих до стаціонарів, на санаторно-курортне та
реабілітаційне лікування
- організація консультації в спеціалізованих медичних закладах
- забезпечення санаторно-курортного лікування
16. В ДИНАМІЦІ ЗА ПЕРІОД ВІД ДАТИ АВАРІЇ НА ЧАЕС ВІДБУЛИСЯ ТАКІ ЗМІНИ В СТРУКТУРІ ПОТЕРПІЛИХ ЗА ГРУПАМИ ПЕРВИННОГО ОБЛІКУ:
* зростання частки групи осіб, які проживають на територіях спостереження
* зростання частки групи дітей, які народилися від осіб, віднесених до 1-3 групи первинного обліку
- зменшення частки дітей, які народилися від осіб, віднесених до 1-3 групи первинного обліку
- зростання частки групи осіб, які брали та беруть участь у роботах з ліквідації аварії
17.У СТРУКТУРІ ЗАХВОРЮВАНОСТІ ДОРОСЛИХ ПОТЕРПІЛИХ ПЕРШІ ТРИ МІСЦЯ ЗАЙМАЮТЬ ТАКІ ЗАХВОРЮВАННЯ: - новоутворення.
* нервової системи та органів чуття
* органів дихання
* системи кровообігу
18.В СТРУКТУРІ ЗАХВОРЮВАНОСТІ ПОТЕРПІЛИХ ДІТЕЙ ПРОВІДНІ ТРИ МІСЦЯ ЗАЙМАЮТЬ ТАКІ ЗАХВОРЮВАННЯ:
- новоутворення
* ендокринної системи
* органів травлення
* органів дихання