Фізіологічне підґрунтя уяви. Уява і органічні процеси

Як і всі інші психічні процеси, уява — це функція кори великих півкуль головного мозку. Фізіологічним підґрунтям уяви є утворення нових сполучень тих нервових зв'язків, які виникали раніше у про­цесі відображення людиною об'єктивної реальності. Для виникнення нового образу потрібно, щоб раніше утворені системи зв'язків, струк­тура яких була детермінована характером об'єктів, що сприймалися,

розпалися (здисоціювали) й утворили нові сполучення відповідно до нових потреб, що актуалізувалися в діяльності людини. Багатство об­разів фантазії залежить від оригінальності того, як у новому її про­дукті поєднуються риси відомих об'єктів, наскільки новими, нестан­дартними є ці поєднання.

Діяльність уяви тісно пов'язана з емоціями, невіддільними від тво­рення нового образу. Це дає підстави припустити, що механізми про­цесу уяви розташовані не лише в корі великих півкуль головного моз­ку, а й у підкоркових центрах, зокрема в гіпоталамо-лімбічній системі, пошкодження якої спричинює порушення регулятивної функції психіки, пов'язаної з програмуванням поведінки людини. Експери-ментально доведено, що імпульси, які надходять з підкоркових відділів мозку, активізують діяльність кори великих півкуль, сприяють вироб­ленню плану та програми дій, що має важливе значення при ство­ренні образів нових об'єктів.

Створюючи образи об'єктів, які виявляються безпосередньо по­в'язаними з емоційною сферою особистості, її почуттями, людський мо­зок може справляти регулювальний вплив на периферійні частини організму, змінювати їх функціонування. Ще у стародавні часи було помічено, що у деяких людей, переважно тих, які страждають на істерію, після роздумів про муки, що їх згідно з євангельськими текста­ми зазнав Христос, з'являлися "знаки розп'яття" на долонях, ступнях ніг у вигляді кривавих плям, виразок. Такі відбитки називаються стігмами(від грецьк. зІі§та — "клеймо", "рубець", "знак"). Відомі випадки, коли люди, маючи яскраву фантазію, змінювали темпера­туру руки, усього тіла, уявляючи в ній (на ньому) кригу чи розпечений предмет. Необережно сказане лікарем слово може викликати у враз­ливого пацієнта реальне відчуття хворобливого стану і у нього мо­жуть проявитися відповідні симптоми захворювання. Хвороби тако­го походження називаються ятрогенією.Нетактовне слово вчителя, що травмує психіку учня, породжуючи фантастичні страхи, може вик­ликати нервовий розлад — дидактогенію.

Специфічним проявом впливу образів уяви на рухову сферу особис­тості є ідеомоторні акти.Дослідженнями встановлено, що коли лю­дина уявляє рух якоїсь частини свого тіла (руки, ноги, тулуба), але не виконує самої дії, то в м'язах, які повинні цей рух здійснити, фіксують­ся слабкі імпульси, аналогічно тим, що реєструються при реальному виконанні рухів. На принципі розшифрування ідеомоторних актів ба­зується ефект "читання думок", коли завдяки надзвичайно тонкій чут­ливості деякі люди здатні, перебуваючи в контакті з іншою людиною,

сприймати слабкі сигнали її ідеомоторних актів і "вгадувати", який предмет та в кого з присутніх сховав реципієнт. Ідеомоторними акта­ми як засобами ідеального моделювання дій, які належить виконати, широко користуються спортсмени, танцюристи та ін. Тренери реко­мендують своїм вихованцям перед виконанням вправи зробити це подумки, уявивши від початку до кінця. Таке "програмування" по­ліпшує результати їх реального виконання.

Регулювальний вплив мозку на всі органи людського тіла є зако­номірним явищем. Образи уяви, що формуються у процесі діяльності людини, можуть посилювати цей вплив. При патології мозкової діяль­ності спостерігаються зміни функції уяви. Найчастіше такі зміни вияв­ляються в галюцинаціях, коли хворий бачить неіснуючий об'єкт. При цьому образ, який виникає, є настільки яскравим, що людина абсолют­но впевнена в його реальності. Тимчасовий стан галюцинації викли­кають наркотики. Надмірне вживання алкоголю може викликати хво­робливий стан — білу гарячку, коли починаються фантастичні марення, що не узгоджуються з будь-якою життєвою логікою.