Програма курсу

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ І

Спілкування як науково-практична проблема і явище культури

Тема 1. Спілкування як явище культури

1. Проблема спілкування в історії культури.

2. Філософські засади теорії спілкування

3. Сутність і функції спілкування.

У XX столітті дослідження проблеми спілкування набуло особливої актуальності в гуманітарному знанні. Теоретизування щодо «Я і Ти», «Я та Інший» ґрунтовно відбито у філософській думці (антропологія, екзистенціалізм, прагматизм, постмодернізм), де спілкування трактується як «екзистенціальна комунікація», «універсальна умова людського буття» (К. Ясперс), як діалог, «діалогічне життя» (М. Бубер, М. Бахтін), Внаслідок складності і багатогранності спілкування його дослідження виходить за рамки філософського знання. Значний внесок в розробку теоретичних засад спілкування належить психології.

Спілкування як гра: Дж. Мід, Е. Берн, Д. Карнегі.

Кінесика і проксеміка – нові галузі знання про спілкування (Дж. Фаст і Е. Холл). Лінгвістика, семіотика, теорія масових комунікацій.

Спілкування як взаємодія. Діалогічність і полілогічність спілкування. Спілкування як соціальна творчість. Види і функції спілкування. Морально-психологічні принципи спілкування.

Тема 2. Ділове спілкування в координатах етики і моралі

1. Ділове спілкування і його особливості.

2. Етика і етичні принципи ділового спілкування.

3. Мораль і міра її присутності в діловому спілкуванні.

Ділове спілкування як специфічна форма контактів і взаємодії людей, які представляють свої організації. Ділове спілкування та його особливості: офіційність, спрямованість на встановлення контактів та прийняття взаємоприйнятного рішення.

Стратегія і тактика ділового спілкування. Фази ділового спілкування.

Моральні основи ділового спілкування.

Ділове спілкування як різновид практичного спілкування. Зв’язок ділового спілкування з ринковою економікою, менеджментом, рекламою, "Паблік рілейшн".

Переговори, консультації, презентації, конференції, збори, наради, встановлення контактів і зв'язків – процедури соціальної діяльності, що містить ділове спілкування. Ділове спілкування і етикет.

Походження і взаємозв’язок понять «етика», «мораль», «моральність». Нормативна етика. Прикладна етика. Дискурсивна етика Ю. Хабермаса.

Нормативні приписи у діловому спілкуванні (толерантність, компроміс, увага і повага до інших, почуття власної гідності, вірність слову, відповідальність тощо). Особливості моральних відносин. Регулятивна функція моралі. Деонтологічний характер моралі. «Інструментально-технічний» характер моралі у контексті ділового спілкування. Моральна діяльність у діловому спілкуванні.

Тема 3. Діловий етикет, його становлення і особливості

1. Смислові межі терміну і поняття «етикет».

2. Історичні типи етикетної поведінки.

3. Сучасний діловий етикет

Походження і сутність поняття «етикет». Манери і манерність. «Хороші» і «погані» манери в різних культурах. Культура поведінки як система вимог. Етикет у загальній системі соціальної нормативності. Етикет і моральні відносини (спільне і відмінне). Естетична спрямованість правил етикету.

Історичні типи етикетної поведінки: придворний етикет.

Підприємницький етос і сучасний діловий етикет. Розвиток промисловості і торгівлі зумовив створення масової міської культури, що передбачає різноманітні людські контакти. Ставлення до моральних цінностей у сфері підприємницької діяльності. Утилітарний характер ділової моралі. Прикладна спрямованість ділового спілкування. Попуряризація «кодексів», «катехізисів», «програм» (основна стратегія поведінки виражена в конкретних рекомендаціях, формулах, що найбільш повторюються у практиці ділового життя). Узгодження системи моральних цінностей з особливостями економічної діяльності.

Зростання ролі етикетної поведінки в умовах ринку (статус, успіх, кар'єра, зайнятість).

Функціональне призначення ділового етикету. Види етикету.

Імідж ділової людини. Моральні засади іміджу ділової людини. Мімічна “партитура” образу ділової людини.

Тема 4. Вербальна комунікація і етика у діловому спілкуванні

1. Культура мовлення і мовний етикет.

2. Формально-логічні і морально-психологічні прийоми у вербаліці ділового спілкування.

Поняття вербального спілкування. Мова як провідний спосіб передачі інформації. Монологічна та діалогічна вербальна комунікація. Основні вимоги усного мовлення. Вміння говорити – шлях до успіху ділової людини. Майстерність публічного мовлення. Культура та техніка мовлення. Виступи та бесіди.

Відмінність між мовним і немовним спілкуванням. Особливості вербальної комунікації. Вербальні (словесні) способи встановлення контактів, обмін інформацією, уміння переконувати або декларувати як обов’язкові чинники ділового спілкування. Історико-культурна традиція їх виникнення і становлення.

Вербальне спілкування передбачає культуру мовлення і мовний етикет. Д. Локк про роль культури мовлення у процесі спілкування з людьми. Значення і функції мовного етикету. Волюнтативна і емотивна функція мовленнєвого етикету.

Формально-логічні вимоги до аргументів. Неприпустимі аргументи. Некоректні прийоми (софізми, «підміна тези», хибні аргументи тощо).

Морально-психологічні принципи вербального спілкування. Етикетні рекомендації. Морально-психологічний контекст спілкування за Д. Карнегі.

Акти «неговоріння» у вербальному спілкуванні. Евфемізми у вербальному етикеті. Вміння слухати як неодмінна складова частина спілкування ділових людей. Слухання як активний процес. Умови ефективного слухання.

Тема 5. Невербальна комунікація і етикет у діловому спілкуванні

1. Невербальні засоби в діловому спілкуванні – «мова тіла».

2. Одяг в системі невербальних засобів ділового спілкування.

Невербальні канали спілкування та їх класифікація (візуальні, акустичні, тактильні, ольфакторні). Роль невербальних каналів спілкування у передачі інформації. Невербальні сигнали як індикатор індивідуальних соціально-психологічних характеристик особистості. Інтонаційні невербальні засоби: темп мовлення, тембр голосу, правила їх використання. «Мова тіла» А. Піз.

Манера одягатися – особливе місце серед основних вимог ділового етикету. Стратегія ділового костюму. Демонстративний характер ділового одягу. Одяг як засіб маніпулювання ідеями і думками. Роль одягу у створенні візуального образу людини (не лише інформує, сповіщає, але і справляє враження). Одяг відносять до сигніфікативної функції культури.

Історія ділового костюму. «Вимога дотримання пристойності» – орієнтацію на естетичну норму (дотримання міри гармонії і краси). Аксесуари і прикраси.

Змістовий модуль ІІ

Морально-психологічні особливості спілкування

Тема 6. Неформальна комунікація і етика у діловому спілкуванні

1. Культура застілля у діловому спілкуванні.

2. Подарунки і «хороші манери» в ділових колах.

Зв’язок культури застілля з розвитком суспільства. Формування морально-комунікативних відносин під час трапези (з д.-гр. стіл, страва). Роль заборон, табу. Утилітарний і ритуальний характер дій, що супроводжували трапезу. Трапеза як символ або знамення події, свята, знайомства, дружньої зустрічі або проведення часу. «Застольні бесіди» Плутарха. Ставлення до їжі як мудрість життя (Сенека, Епиктет, Марк Аврелій). Етико-естетична нормативність застільної «вистави». Тема розмови за столом – особливе місце в культурі поведінки. Процедура застілля. Застільний етикет часів Петра І. Роль застілля у діловому спілкуванні. Манери поведінки за столом, приписи і табу. Американський і європейський способи вживання їжі. Національні, етнографічні й релігійні традиції застольного етикету.

Подарунок і дар – одна з унікальних форм спілкування, встановлення знайомства і підтримки контактів, вираження вдячності, демонстрації морально-психологічних принципів. Нормативність обміну дарами. Феномен подарунка («хоровод грацій»). Соціальний і морально-психологічний зміст подарунка. Процедура піднесення і прийняття подарунку. Види дарів в історії розвитку суспільства. Дари і благодіяння в установленні дружніх та ділових стосунків.

Тема 7. Конфлікти спілкування, шляхи їх попередження та розв’язання

1. Бар’єри спілкування та першопричини його порушення.

2. Шляхи попередження та регулювання конфліктів у сфері людських взаємостосунків.

Класифікація труднощів ділового спілкування: естетичні, інтелектуальні, мотиваційні, моральні, емоційні. Поведінські фактори (агресивність, прагнення значущості, влади, егоїстичні орієнтації) як першопричини конфліктів. Поняття та класифікація конфліктів у сфері ділового спілкування. Структура конфлікту. Динаміка конфліктів. Роль конфлікту у діловому спілкуванні. Конструктивні та деструктивні функції конфлікту.

Спір. Форма проведення спору. Суперечки організовані і неорганізовані. Загальні правила, дотримання яких підвищує ефективність і плідність суперечки, сприяє успіху в дискусії і полеміці.

Класифікація «важких» людей, спілкування з ними.

Стилі поведінки у конфліктній ситуації. Алгоритм розв’язування конфлікту. Шляхи вирішення конфліктних ситуацій.

Тема 8. Національні особливості спілкування

1. Етикет у взаєминах з іноземцями.

2. Національний стиль спілкування.

Власні культурні традиції, національний характер – потенціальна причина виникнення труднощів під час спілкування представників різних культур. Інтенсивність ділового спілкування, глобалізація інформаційних систем, розвиток міжнародних політичних, економічних і культурних зв’язків і проблема національної ідентичності. Значення національних особливостей у діловому спілкуванні. Непорозуміння і конфлікти під час переговорів з причин незнання особливостей національного спілкування.

Національний стиль спілкування як найбільш типовий і поширений тип мислення і поведінки.

Національні особливості спілкування з діловими партнерами Австрії, арабських країн, Великобританії, Німеччини, Іспанії, Італії, Китаю, США, Франції, Республіки Корея, Японії.