Зміст і методика проведення заняття. 1. Предмет, завдання й обсяг стилістичної науки
План заняття
1. Предмет, завдання й обсяг стилістичної науки. Проблематика стилістики.
2. Методи стилістичних досліджень.
3. Розділи стилістики.
4. Коротка історія стилістичної науки.
Зміст і методика проведення заняття
| Етап, мета | Зміст навчально-виховної роботи | Час | Методика роботи за змістом питань теми |
| 1)Вступна частина Організаційний момент -привітання. | Привітання студентів (з посмішкою), налаштування студентів на подальшупрацю. Заохочення до дискусії по відповідній проблематиці та систематизації знань перед модульною контрольною роботою. Налаштування студентів на співпрацю. | 5хв. | Діалог зі студентами, психологічна та практична підготовка студентів до наукової роботи |
| Означення теми практичного заняття, її актуальності, основних питань, що будуть розглянуті. | Перш ніж розпочати заняття, потрібно зацікавити студентів та заохотити їх до опрацювання питань практичного заняття. -перевірка відсутніх -жарт -доповідь щодо актуальності практичного заняття | 10хв. | Емоційна розминка |
| Розгляд основних проблем практичного заняття. | Тема: «Стилістика як лінгвістична дисципліна» План 1.Предмет, завдання й обсяг стилістичної науки. Проблематика стилістики. 2.Методи стилістичних досліджень. 3.Розділи стилістики. 4.Коротка історія стилістичної науки. | 15хв. | монолог |
| 2)Робота над змістом проблемних питань. | 1) Предмет, завдання й обсяг стилістичної науки. Проблематика стилістики. Стилістика ˗ це інтегральна мовознавча наука, предметом якої є система мовних засобів, спрямованих на ефективну реалізацію комунікативно-прагматичних функцій мови. Матеріалом стилістики (джерелом стилістичного аналізу) є цілий текст, а метою - виявлення системності авторського вибору використовуваних мовних засобів усіх рівнів. Зауважимо, що текст є об'єктом вивчення й інших дисциплін, зокрема ˗ лінгвістики тексту, однак стилістика досліджує насамперед ті мовні засоби, які забезпечують ефективність мовленнєвої діяльності. Під увагу беруться одиниці всіх рівнів, але розглядаються не субстанціальні чи структурні їх особливості, а насамперед - особливості функціонування. Таким чином, стилістика вивчає не окремі сегменти мовної структури, а всю мовну систему в динаміці та взаємодії всіх її елементів. Традиційна стилістика вивчала стиль як одну з форм системної мовної варіативності. Її метою було встановлення стилістичного потенціалу мовних одиниць, що відповідали певним функціональним стилям. У 60 70 роках XX ст. структурно-статичний опис стилістичних ефектів поступається місцем комунікативно-динамічному аналізу тексту в його реальному функціонуванні. Текст розглядається як динамічна система, здатна адаптуватися до мінливих умов комунікації та відбивати їх у своїй мовній структурі. При цьому стиль трактується як комунікативна, функціонально-прагматична якість тексту. "Основна проблема стилістики ˗ пояснення використання мовних засобів у їх зв'язку з комунікативними намірами автора тексту та стилістичними ефектами. Завдання стилістики ˗ вивчити контекстну доцільність мовного вираження, способи текстуалізації одного й того ж або практично одного й того ж змісту. Різні текстуалізації можуть розцінюватися як більш/менш доцільні або ефективні”. Практичною метою стилістики є навчити мовця мовної майстерності, вміння доцільно використовувати стилістичні засоби для досягнення потрібного комунікативного ефекту. Незаперечно, що вміння спілкуватися значно полегшує співпрацю, а невміння відчутно ускладнює розв'язання багатьох життєво важливих проблем. Стилістика разом з іншими науками, насамперед риторикою, покликана вдосконалювати комунікативні здібності особи в усіх мовленнєвих ситуаціях. Таким чином, стилістика посідає особливе місце серед інших філологічних дисциплін. Вона відзначається: • інтегративністю - досліджує стилістичний потенціал елементів усіх мовних рівнів; • функціональністю - звертає увагу переважно на комунікативно- прагматичне призначення мовних одиниць і тексту в цілому; • прагматичністю - визначає принципи і прийоми ефективного мовленнєвого спілкування. 5. 2) Методи стилістичних досліджень. Як один з розділів мовознавства стилістика використовує загальнолінгвістичні методи: - квалітативний (якісний), - квантитативний (кількісний), - компаративний (порівняльний). У лінгвостилістиці відбулася певна спеціалізація загальнолінгвістичних методів, виробилися власне стилістичні методи, прийоми, процедури дослідження. Більшість із них активно використовується при стилістичному аналізі у ВУЗі. • Метод зіставлення. Суть цього методу полягає в тому, що завдяки зіставленню різних текстів дослідник виявляє серед існуючих у мові засобів такі, що дають найліпший стилістичний ефект. Метод допомагає виявити найвиразніші стилістичні одиниці. • Метод стилістичного експерименту. Творчий метод цілеспрямованої заміни одних мовних елементів іншими, функціонально схожими, з їх подальшою оцінкою щодо ефективності в досягненні певної комунікативної настанови. • Стилістико-статистичний метод. Цей метод дає змогу описати стиль через: а) встановлення набору типових мовних засобів (інвентаря функціональних стилів); б)зіставлення статистичних характеристик певного тексту із середньостатистичними показниками даного функціонального стилю. Дозволяє простежити зміну й становлення стилістичних норм певної мови, розвиток функціональних стилів, внесок майстрів слова у мовотворчість. 3) Розділи стилістики. Структура кожної науки зумовлюється її предметом, проблематикою, напрямами, аспектами, методами дослідження, основними завданнями. Чим складнішими й різноманітнішими є ці фактори, тим розгалуженішою є структура відповідної дисципліни. Структура стилістики достатньо складна, оскільки складним є об’єкт її вивчення. Основні галузі стилістичної науки ˗ це: загальна стилістика, описова стилістика, функціональна стилістика, порівняльна стилістика, стилістика декодування, практична стилістика. Подаємо їх коротку характеристик. Загальна стилістика (теорія стилістики) визначає поняття і категорії стилістики, предмет її дослідження, теоретично обґрунтовує принципи і методи лінгвостилістичного аналізу. У предметі загальної стилістики поєднано два аспекти: системно-структурний, що стосується будови мови, і комунікативний, який стосується її функцій. Описова стилістика, або стилістика ресурсів, вивчає, описує і кваліфікує наявні в структурі національної мови стилістичні засоби: стилістично забарвлені слова, форми і конструкції. Встановлює систему стилістичних протиставлень на кожному рівні мовної структури, вивчає стилістичну синонімію. Функціональна стилістика досліджує закономірності функціонування мови в різних типізованих формах суспільної комунікації, визначає перелік і систему факторів, що впливають на формування і розвиток функціональних стилів. Вивчає функціональні стилі, їх класифікацію та жанрову диференціацію, мовленнєву системність стилів. Установлює принципи відбору і закономірності поєднання мовних одиниць у певний, стилістично визначений текст. Порівняльна стилістика порівнює стилістичні структури різних мов. Дозволяє встановити спільне інваріантне та відмінне, специфічно національне в їх стилістичних системах. Стилістика декодування має своїм об'єктом мову художньої літератури, досліджує художній текст в аспекті сприйняття та інтерпретації його читачем. Допомагає розвивати культуру читання на основі вивчення кодів літератури та створення алгоритмів декодування. Практична стилістика ˗ прикладна нормативна дисципліна, в якій розглядаються: загальні відомості про стилі мови; функціонально-стилістичні і жанрові різновиди мовлення; стилістичні норми; стилістичні засоби національної мови та прийоми їх використання. “На зразках доцільного використання мовних засобів у різних стилях і формах мови вона навчає мовної майстерності, свідомого і критичного ставлення до власного мовлення і до мови оточення”. Завданням практичної стилістики є впровадження в мовленнєву практику правил і принципів теоретичної стилістики, виховання в мовців чуття мовної культури. У практиці шкільного викладання мови активно використовуються здобутки насамперед функціональної та практичної стилістики, а також стилістики декодування | Розповідь Монолог студента Розгляд необхідної літератури додаткових джерел | |
| 3.Завершення заняття: - підбиття підсумків. -завдання для самостійної роботи. -оцінювання. | Самостійна робота. Підведення підсумків. Завдання для самопідготовки: дати письмові, але короткі відповіді на питання: 1 Що вирізняє стилістику з-поміж інших мовознавчих дисциплін 2. Чому матеріалом стилістики є цілий текст? 3. Для чого вивчають стилістику в школі? 4. Схарактеризуйте основні методи лінгвостилістики. 5. Чому стилістична наука має досить розгалужену структуру? 6. З якими іншими дисциплінами пов’язана стилістика. | Заключний монолог викладача та бесіда викладача зі студентами щодо проденого матеріалу. | |