Змістовий модуль ІІ. Психологічні проблеми і моделі ситуаційного лідерства

Робоча частина

Завдання до курсу «Ситуаційний менеджмент»

Змістовий модуль І. Місце і роль ситуаційного підходу та ситуаційного аналізу в теорії та практиці менеджменту

Тема 1. «Сутність та місце ситуаційного підходу в менеджменті»

Завдання № 1

Охарактеризуйте історичні передумови виникнення ситуаційного підходу. Порівняйте хронологію його виникнення з іншими підходами в менеджменті (див. doc5).

Завдання № 2

Назвіть недоліки ситуаційного підходу. Поясніть на прикладах Ваше розуміння обмежень, що існують усередині власних організацій, зокрема технологічних, людських і обмежень в постановці задачі.

Поточний тест 1.

1. Ситуаційний підхід в менеджменті:

а) є еквівалентом „case study”, або „методу ситуацій”;

б) спрямований на оцінку діяльності організації через використання методу SWOT-аналізу;

в) прагне пов'язати конкретні прийоми та концепції з певними конкретними ситуаціями для того, щоб досягти організації найбільшої ефективності організації;

г) стверджує, що концепції традиційної теорії керування, школи людських відносин і школи науки керування невірні.

2. Симптомом настання проблемної ситуації є:

а) подія, зафіксований стан чи встановлена тенденція, що свідчить про настання кризи;

б) первісний, зовнішній прояв настання проблемних ситуацій;

в) події чи явища, внаслідок яких з'являються фактори кризи;

г) виникнення ознак надзвичайної ситуації.

3. Ситуация – це:

а) сукупність безлічі існуючих факто­рів, як у самій організації, так і в оточуючому середовищі;

б) ситуаційні відмінності між організаціями та всередині самих організацій;

в) конкретний набір обставин, що у значній мірі впливають на діяльність організації в даний конкретний час;

г) сукупність соціальних, політичних і економічних факторів, що впливають на організацію.

4. Невірним є твердження:

а) при ситуаційному підході вважається, що концепції традиційної теорії керування, школи людських відносин і школи науки керування невірні;

б) перевагою ситуаційного підходу є те, що він концентрується на ситуаційних відмінностях між організаціями та всередині самих організацій;

в) ситуаційний підхід пов'язує конкретні прийоми і концепції з певними конкретними ситуаціями, щоб більш ефективно досягнути мети організації;

г) центральним моментом ситуаційного підходу є поняття „ситуація”.

5. Набуття уміння „ситуаційного мислення” передбачає:

а) набуття умінь правильно інтерпретувати ситуацію;

б) набуття умінь вірно оцінювати управлінсько-виробничі ситуації та знаходити виходи із них;

в) набуття умінь визначати, які фактори є найбільш важливими в даній ситуації;

г) набуття умінь провести зміни, які дозволять адаптуватися до ситуації.

6. Недоліком ситуаційного підходу є:

а) неможливість обрати відповідний підхід до здійснення управління, який би в найбільшій мірі відповідав вимогам, що висуваються з боку ситуації до організації;

б) неможливість створювати потенціал в організації та необхідну гнучкість для того, щоб можна було перейти до нового управлінського стилю, що відповідає ситуації;

в) неможливість визначити всі змінні, тобто із огляду можуть випасти деякі фактори, які серйозно в даному випадку впливають на ефективність організації;

г) неможливість здійснювати зміни, які дозволять адаптуватися до ситуації.

7. Ситуаційний підхід визнає такі основних обмеження:

а) технологічне та людське;

б) працівники та завдання організації;

в) структура, культура й імідж фірми;

г) технологічне, людське та обмеження в постановці задачі.

8. Ситуація, що характеризу­ється можливістю втрат через відхилення, яке перевищує межі об­межень, коли величина втрат може перевершити очікуваний прибу­ток, підприємство не одержує ніякого доходу, але несе збитки в сумі всіх своїх марних витрат, називається:

а) звичайна виробнича ситуація;

б) кризова ситуація;

в) надзвичайна ситуація;

г) проблемна ситуація.

9. Ситуаційне керування носить характер:

а) поточний;

б) оперативний, короткостроковий;

в) перспективний;

г) довгостроковий, стратегічний.

10. Проблема в ситуаційному менеджменті – це:

а) невідповідність бажаного (нормативного)і фактичного рівнів досягнення цілей;

б) усвідомлення і встановлення симптомів ускладнень у прийнятті рішень;

в) події чи явища, внаслідок яких з'являються фактори кризи;

г) поява ризику в прийнятті господарських рішень.

Ключ до Поточного тесту 1.

  1. в
  2. б
  3. в
  4. а
  5. а, б
  6. в
  7. г
  8. б
  9. а
  10. в

Тема 2. «Ситуаційні перемінні організації»

Завдання № 3

Як розуміти взаємозв'язок внутрішніх змінних? Дайте приклад взаємозалежності внутрішніх змінних.

Завдання № 4

Назвіть та охарактеризуйте фактори зовнішнього середовища прямого та опосередкованого впливу на організацію, де Ви працюєте (навчаєтесь).

Завдання № 5

Проведіть SWOT-аналіз підприємства, на якому Ви працюєте, спираючись на методику, викладену в doc1.

Тема 3. «Методологічні аспекти ситуаційного підходу»

Завдання № 6

Поясніть необхідність застосування методів прогнозування та методів визначення ступеня впливу факторів на організацію в ситуаційному менеджменті.

Які методи прогнозування набули поширення в ситуаційному менеджменті? Охарактеризуйте ситуації, для яких характерним є застосування кожного методу.

Завдання № 7

Поясніть як за допомогою методів кореляційно-регресійного аналізу та анкетування визначити ступінь впливу фактору на організацію в конкретній ситуації.

Завдання № 8

Проведіть анкетування та сформулюйте висновки відносно мотиваційної політики на Вашому підприємстві.

Поточний тест 2.

1. Визначте етап, що не відповідає процедурі прийняття рішення методом "мозкового штурму":

а) з інформацією про характер проблеми учасники знайомлять заздалегідь;

б) кожний учасник висловлює самі різні ідеї, які вислухуються без критики й оцінки, всі ідеї записуються;

в) всі результати збираються в інтегральний документ, що містить всі рішення, кожний член групи одержує копію документа;

г) обговорення висловлених ідей, їх аналіз, оцінка та розробка колективної точки зору виробляється централізовано.

2. Яке з тверджень не відбиває сутності побудови "дерева цілей":

а) метод показує, яким чином кінцева подія (вер­шина "дерева") зможе виникнути з послідовностей і комбінацій відмовлень елементів системи;

б) метод зосереджує увагу на тих подіях, що повинні здійснюватися для настання бажаної, кінцевої події, тобто етапу виникнення ситуацій;

в) метод не враховує структурні горизонтальні і вертикальні зв'язки керування, необхідні як для прогнозування ситуацій, так і для вироблення рішень;

г) акцентуючи увагу на кінцевій меті реалізації про­цедури ситуаційного керування, він не відображає ті причини і проблеми, що є джерелами виникнення ситуацій чи перешкоджа­ють їх розміщенню.

3. До методів виявлення факторів розвитку ситуації, що використовуються у ситуаційному менеджменті не відносять:

а) метод анкетування в два тури;

б) метод факторного аналізу;

в) метод "мозкового штурму";

г) метод ланцюгових підстановок.

4. Визначте етап, що не відповідає процедурі прийняття рішення методом анкетування в два тури:

а) кожний із спеціалістів, запрошених керівником, заповнює спеціально розроблену анкету, у якій вказує фактори, що визначають розвиток ситуації та дають пояснення їх включення до числа найважливіших;

б) фактори класифікують на суттєві та несуттєві, головні та додаткові, внутрішні та зовнішні, ранжирують їх за ступенем значущості та отримують формулу для розрахунку очікуваних значень показників, що характеризують ситуацію;

в) фактори ранжируються спеціалістами відповідно ступеню їх впливу на розвиток ситуації;

г) визначені фактори оцінюються іншими спеціалістами, які чи погоджуються, чи ні із попередніми висновками.

5. Яке з тверджень не відбиває сутності побудови "дерева неполадок":

а) метод показує, яким чином кінцева подія (вер­шина "дерева") зможе виникнути з послідовностей і комбінацій відмовлень елементів системи;

б) метод містить у собі графічний і текстовий способи опису того, яким чином подія — відмовлення системи — може виникнути з комбінацій відмовлень підсистем і елементів системи;

в) метод зосереджує увагу на тих подіях, що повинні здійснюватися для настання бажаної, кінцевої події, тобто етапу виникнення ситуацій;

г) обчислення ймовірності різних шляхів, що приводять до корінної події (вершина "дерева"), дозволяє ранжирувати ці шляхи .

6. До евристичних прийомів, або методів активізації творчості, нестандартного мислення відносять:

а) метод «експертних оцінок»;

б) методи парної і множинної кореляції;

в) методи математичного прогнозування;

г) балансовий метод.

7. Метод Дельфі використовується в тих випадках, коли :

а) учасники висувають власні ідеї, розвивають ідеї своїх колег, використовують певні ідеї для розвитку інших, комбінують їх.

б) збір групи не можливий та й сама методика не дозволяє членам групи зустрічатися та обмінюватися думками з приводу проблеми;

в) в учасники залучаються керівники та рядові співробітники, причому як ті, що постійно стикаються з даною проблемою, так і неспеціалісти в цій галузі (новачки), які зазвичай висувають нові, свіжі ідеї, оскільки на них не тиснуть традиції.;

г) відбувається перенесення ознак випадково вибраних об'єктів на об'єкт, що вдосконалюється.

8. Метод асоціацій та аналогій використовується в тих випадках, коли::

а) учасники висувають власні ідеї, розвивають ідеї своїх колег, використовують певні ідеї для розвитку інших, комбінують їх.

б) збір групи не можливий та й сама методика не дозволяє членам групи зустрічатися та обмінюватися думками з приводу проблеми;

в) в учасники залучаються керівники та рядові співробітники, причому як ті, що постійно стикаються з даною проблемою, так і неспеціалісти в цій галузі (новачки), які зазвичай висувають нові, свіжі ідеї, оскільки на них не тиснуть традиції.;

г) відбувається перенесення ознак випадково вибраних об'єктів на об'єкт, що вдосконалюється.

9. Інструментом для аналізу зовнішнього і внутрішнього середовища є:

а) матриця SWOT-аналізу;

б) матриця можливостей;

в) складання профілю середовища організації;

г) усі відповіді вірні.

10. Матриця SWOT-аналізу передбачає :

а) розподіл факторів зовнішнього середовища за силою їх впливу;

б) розподіл факторів середовища на внутрішні і зовнішні, основні та додаткові;

в) зведення усіх факторів у загальну таблицю ;

г) розгляд всіх можливих комбінацій факторів і виділення тих з них, котрі повинні бути враховані при розробці стратегії організації.

Ключ до Поточного тесту2.

1. в

2. а

3. г

4. б

5. в

6. а

7. б

8. а

9. г

10. г

Тема 4. «Застосування ситуаційного аналізу в системі ситуаційного менеджменту»

Завдання № 9

Назвіть основні види інформації, що використовується в ситуаційному аналізі фінансової діяльності виробничого підприємства.

Завдання № 10

Складіть схему проведення ситуаційного аналізу організаційно-виробничої діяльності організації, де Ви працюєте (навчаєтесь), спираючись на табл.4.1.

Тема 5. «Прийоми та методи діяльності менеджера в конкретних ситуаціях»

Завдання № 11

Проведіть аналіз діяльності організації, спираючись на дані фінансової звітності, наведеної в doc2.

Поточний тест 3

1. Експрес-діагностика фінансової заможності фірми спрямована:

а) відповісти на питання: „Яка господарська робота проведена протягом звітного періоду?”;

б) відповісти на питання: „Який майновий стан підприємства до початку звітного періо­ду та до кінця звітного періоду?”;

в) на виявлення "хворих" і "симптоматичних" статей балансу;

г) на визначення індексу Альтмана.

2. З боку пасиву балансу тривожними симптомами неплатоспроможності фірми можуть бути :

а) явна заміна дебіторської заборгованості кредиторською;

б) збільшення заборгованості фірми своїм постачальникам і кредиторам;

в) заміна кредиторської заборгованості на дебіторську;

г) нові кредитні рахунки.

3. Експрес-діагностика фінансової заможності фірми є...:

а) інструментом зниження інвестиційного ризику;

б)одним з використовуваних у ситуаційному підході методом виявлення симптомів настання проблемних ситуацій, які стосуються не лише фінансових аспектів, але й процесів господарювання взагалі;

в) аналізом рівня добробуту працівників;

г) основою для коефіцієнтного аналізу.

4. Горизонтальний аналіз – це ...

а) процес визначення абсолют­ної і відносної зміни величин різних статей балансу за звітний період;

б) розрахунок питомої ваги окремих статей у загальній валюті балансу, тобто вивчення структури ста­тей активу і пасиву на звітну дату;

в) метод, за допомогою якого вивчають рівень і динаміку відносних показників фінансового стану, які розрахо­вуються як відношення величин балансових статей чи інших аб­солютних показників, що їх можна одержати на основі звітності. Ці коефіцієнти порівнюються з базовими даними;

г) метод, що застосовується для виявлення причин зміни абсолютних і відносних фінансових показників, а також для розрахунку впливу причин (факторів) на зміну фінансового показника, що його аналізують.

5. Вертикальний аналіз – це ...

а) процес визначення абсолют­ної і відносної зміни величин різних статей балансу за звітний період;

б) розрахунок питомої ваги окремих статей у загальній валюті балансу, тобто вивчення структури статей активу і пасиву на звітну дату;

в) метод, за допомогою якого вивчають рівень і динаміку відносних показників фінансового стану, які розрахо­вуються як відношення величин балансових статей чи інших абсолютних показників, що їх можна одержати на основі звітності. Ці коефіцієнти порівнюються з базовими даними;

г) метод, що застосовується для виявлення причин зміни абсолютних і відносних фінансових показників, а також для розрахунку впливу причин (факторів) на зміну фінансового показника, що його аналізують.

6. Коефіцієнтний аналіз – це ...

а) процес визначення абсолют­ної і відносної зміни величин різних статей балансу за звітний період;

б) розрахунок питомої ваги окремих статей у загальній валюті балансу, тобто вивчення структури ста­тей активу і пасиву на звітну дату;

в) метод, за допомогою якого вивчають рівень і динаміку відносних показників фінансового стану, які розрахо­вуються як відношення величин балансових статей чи інших абсолютних показників, що їх можна одержати на основі звітності. Ці коефіцієнти порівнюються з базовими даними;

г) метод, що застосовується для виявлення причин зміни абсолютних і відносних фінансових показників, а також для розрахунку впливу причин (факторів) на зміну фінансового показника, що його аналізують.

7. Читання балансу проводять на основі:

а) попереднього загального ознайомлення з результатами роботи підприємства і його фінансовим станом безпосередньо за бухгалтерським балансом, а також розрахунок коефіцієнтів, що характеризують фінансовий стан підприємства,

б) факторного аналізу;

в) перевірки орфографії оформлення документів;

г) аналізу установчих документів підприємства.

8. Рентабельність активів (майна) розраховується за формулою:

а) [прибуток у розпорядженні підприємства • 100] : [сума виручки від реалізації продукції];

б) [прибуток у розпорядженні підприємства (ф.2) • 100]: [величина активів на звітну дату].

в) [прибуток у розпорядженні підприємства (ф.2) • 100]: [середня величина активів];

г) [прибуток у розпорядженні підприємства (ф.2) • 100] : [середня величина поточних активів].

9. Активи, що швидко реалізуються, (А2) – це

а) суми за всіма статтями коштів та їх еквівалентів, тобто гроші, які можна використати для поточних розрахунків. Сюди належать також короткострокові фінансові вкладення, цінні папери, які можна прирівняти до гро­шей (це рядки 150, 220, 230, 240 другого розділу активу балансу),

б) активи, для перетворення яких на гроші потрібний певний час. У цю групу включають дебіторську заборгованість, оскільки передбачається, що дебітори оплатять рахунок у найближчому майбутньому (рядки 160 до 220);

в) статті 2-го розділу активу балансу, які включають запаси та інші оборотні активи;

г) короткострокові кредити банків (рядок 500), поточна заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями (рядок 510), векселі видані (рядок 520). Для розрахунку основних показників ліквідності можна користуватися інформацією 4-го розділу балансу («Поточні зобов'язання»)..

10. Коефіцієнт, що розраховується за формулою Кз.л.= (А1+А2+ А3) : (П1+П2) має назву:

а) коефіцієнт концентрації власного капіталу;

б) коефіцієнт швидкої ліквідності;

в) загальний коефіцієнт ліквідності ;

г) коефіцієнт абсолютної ліквідності.

Ключ до Поточного тесту 3.

1. в

2. а

3. б

4. а

5. б

6. в

7. а

8. в

9. б

10. в

Змістовий модуль ІІ. Психологічні проблеми і моделі ситуаційного лідерства

Тема 6. «Психологічні аспекти в ситуаційному менеджменті»

Завдання № 12

Визначте сутність та складові компетенції. Наведіть приклад розвитку компетенції на вашому підприємстві.

Завдання № 13

В чому полягає сутність поняття „психологічний клімат в колективі”? Визначте основні шляхи забезпечення належного клімату в колективі.

Тема 7. «Ситуаційна модель керівництва Фідлера»

Завдання № 14

Визначте власний індекс НПС і з’ясуйте у яких ситуаціях Ви будете ефективним керівником. Наведіть приклади таких колективів та завдань.

Завдання № 15

Визначте яким чином можна використовувати модель Фідлера для формування ефективного лідерства в організаціях на практиці.

Поточний тест 4.

1. Метою сучасних ситуаційних теорій лідерства є :

а) формування моделей поведінки керівника в окремих виробничих ситуаціях;

б) визначення якостей ідеального менеджера;

в) визначення якостей ідеального антикризового менеджера;

г) визначення особистих якостей менеджерів і стилів управління, які щонайкраще відповідають певним ситуації.

2. Модель ситуаційного лідерства Ф. Фідлера заснована на визначенні:

а) рівня керованості ситуації;

б) рівня психологічної зрілості підлеглих;

в) ступеня орієнтації керівника на людські відносини або процес виконан­ня завдання;

г) рівня розумової зрілості підлеглих.

3. Якщо рівень НПК „найменш привабливого колеги” згідно моделі Фідлера становить 25, то:

а) керівник орієнтований на людські відносини й уваж­ний до настроїв своїх підлеглих;

б) не надає великого значення контролю процесу виконан­ня завдання і мало стурбований людськими аспектами виробни­чого процесу;

в) керівник контролює процес виконан­ня завдання і мало стурбований людськими аспектами виробни­чого процесу;

г) такий керівник буде реалізовувати владні повноваження у творчому колективі найбільш ефективно.

4. Знайдіть найбільш правильну характеристику для нижченаведеного фрагменту ситуаційної моделі лідерства:

Змістовий модуль ІІ. Психологічні проблеми і моделі ситуаційного лідерства - student2.ru

а) не є вірним;

б) має іншу шкалу розподілу – від 1 до 10;

в) він призначений для характеристики послідовників;

г) не є повним.

5. Ситуаційна теорія лідерства стверджує, що окрім особистих якостей менеджерів і стилів управління, вирішальну роль у формуванні ефективного лідерства можуть зіграти такі ситуаційні фактори, як:

а) уміння приймати управлінські рішення;

б) потреби й особисті якості підлеглих, структурованість завдання, наявна в керівника інформація ;

в) індекс НПК (найменш привабливого колеги);

г) ступінь стресостійкості менеджера.

6. При визначенні рівня НПС „найменш привабливого співробітника” респонденту пропонують :

а) визначити рівень психологічної зрілості підлеглих;

б) заповнити анкету з 12 пар епітетів, які характеризують його якості;

в)заповнити анкету з 16 пар епітетів, які характеризують якості найбільш приємного керівника, з яким колись респонденту приходилось співпрацювати;

г) заповнити анкету з 16 пар епітетів, які характеризують якості найбільш неприємного співробітника, з яким колись респонденту приходилось співпрацювати.

7. Якщо рівень НПС „найменш привабливого співробітника” згідно моделі Фідлера становить 105, то:

а) керівник орієнтований на людські відносини й уваж­ний до настроїв своїх підлеглих;

б) не надає великого значення контролю процесу виконан­ня завдання і мало стурбований людськими аспектами виробни­чого процесу;

в) керівник контролює процес виконан­ня завдання і мало стурбований людськими аспектами виробни­чого процесу;

г) рівень НПС розрахований не вірно.

8. До моделей ситуаційного лідерства відноситься:

а) континуум лідерської поведінки Лайкерта;

б) модель прийняття рішень Врума-Йеттона-Джаго;

в) управлінська гратка Блейка – Моутон;

г) модель теорії справедливості Стейсі-Адамса.

9. При визначенні рівня НПС „найменш привабливого співробітника” респонденту пропонують :

а) визначити рівень відданості підлеглих лідеру;

б) визначити ступінь орієнтації свого керівника на завдання;

в) визначити свій стиль поведінки у ролі лідера;

г) визначити кандидатів на звільнення.

10. Якщо рівень НПС „найменш привабливого співробітника” згідно моделі Фідлера становить 20, то:

а) керівник краще всього працює в ситуаціях 4,5 і 6;

б) це керівник ліберального стилю;

в) керівник найбільш ефективні в ситуаціях 1, 2, 3 і 8;

г) така людина не здатна бути лідером.

Ключ до Поточного тесту 4.

1. г

2. в

3. в

4. а

5. б

6. г

7. а

8. б

9. г

10. в

Тема 8. «Модель ситуаційного лідерства"шлях – мета" Р. Хауса та теорія життєвого циклу П. Херсі і К. Бланшара»

Завдання № 16

Поясніть в чому полягає наближеність моделі ситуаційного лідерства "шлях – мета" Роберта Хауса та Теренса Мітчела до мотиваційної теорії очікувань.

Завдання № 17

Поясніть чому різні рівні зрілості послідовників вимагають застосування різних лідерських стилів. Розгляньте дане твердження на прикладі зростання професійного рівня працюючих від стажера до фахівця високої кваліфікації.

Тема 9. „Модель прийняття рішень Врума–Йеттона–Джаго”

Завдання № 18

1. Охарактеризуйте себе за допомогою наступного тесту для самооцінки 1 та зробіть висновки щодо власного лідерського стилю.

2. Дайте рекомендації щодо можливості застосування ваших здібностей для керівництва колективом, де Ви працюєте у відповідності до характеристики ситуації у Вашій організації, обґрунтуйте відповідь, спираючись на положення моделі Врума-Йеттона-Джаго.

Тест для самооцінки 1 “Лідер”[1]

Інструкція

Вам пропонується 50 питань, до кожного з яких дано два варіанти відповідей. Виберіть, будь ласка, один з варіантів і позначте його.

Опитувальник

1. Чи часто ви перебуваєте в центрі уваги оточуючих?

а) так;

б) ні.

2. Чи вважаєте ви, що багато хто з оточуючих вас людей займають більш високе положення в суспільстві, користуються більшою повагою, ніж ви?

а) так;

б) ні.

3. Знаходячись на зборах людей, рівних вам по соціальному статусу, чи відчуваєте ви бажання не висловлювати своєї думки, навіть коли це необхідно?

а) так;

б) ні.

4. Коли ви були дитиною, чи подобалося вам керувати іграми ваших маленьких друзів?

а) так;

б) ні.

5. Чи відчуваєте ви задоволення, коли вам удається переконати кого-небудь, хто вам до цього заперечував?

а) так;

б) ні.

6. Чи вас називають нерішучою людиною?

а) так;

б) ні.

7. Чи згодні ви з твердженням «Усе саме корисне у світі є винаходом невеликого числа видатних особистостей»?

а) так;

б) ні.

8. Чи відчуваєте ви нагальну потребу в пораднику, який би міг направляти вашу професійну активність?

а) так;

б) ні.

9. Чи втрачали ви іноді холоднокровність у бесіді з людьми?

а) так;

б) ні.

10. Чи доставляє вам задоволення, коли ви бачите, що оточуючі побоюються вас?

а) так;

б) ні.

11. В усіх обставинах (робочі збори, дружня компанія) чи намагаєтеся ви зайняти своє місце за столом, розташоване таким чином, щоб воно дозволяло вам легше всього контролювати ситуацію і притягати до себе увагу?

а) так;

б) ні.

12. Чи вважаєте ви, що ваша зовнішність робить значне (імпозантне) враження на однолітків?

а) так;

б) ні.

13. Чи вважаєте ви себе мрійником?

а) так;

б) ні.

14. Чи легко ви розгублюєтеся, якщо люди, що вас оточують, не згодні з вашою думкою?

а) так;

б) ні.

15. Чи траплялося вам по особистій ініціативі займатися організацією робочих (спортивних, розважальних і т.п.) груп?

а) так;

б) ні.

16. Якщо захід, яким ви займаєтеся, не дає результатів, що намічалися:

а) ви раді, якщо відповідальність покладуть на когось іншого;

б) ви умієте взяти на себе усю відповідальність за рішення, що було прийнято.

17. Яка з цих двох думок наближається до вашої власної?

а) керівник повинний сам робити справу, навіть у дріб'язках;

б) керівник повинний уміти керувати.

18. З ким ви волієте працювати, співробітничати?

а) з людьми покірними;

б) з людьми перекірливими;

19. Чи намагаєтесь ви уникати гарячих дискусій, суперечок?

а) так;

б) ні.

20. Коли ви були дитиною, чи часто ви зіштовхувалися з владністю вашого батька або матері?

а) так;

б) ні.

21. Чи умієте ви в професійній дискусії повернути на свою сторону (умовити) тих, хто раніше з вами був не згодним?

а) так;

б) ні.

22. Уявіть таку сцену: під час прогулянки з друзями в лісі ви загубились. Наближається вечір. Потрібно прийняти рішення:

а) ви вважаєте, що питання має вирішити людина, найбільш компетентна у групі;

б) ви просто покладаєтеся на рішення інших.

23. Є вислів: «Краще бути першим у селі, чим другим у місті». Якби ви робили вибір, то що б ви зволіли:

а) бути першим у селі;

б) бути другим у місті.

24. Чи вважаєте ви себе людиною, що сильно впливає на інших людей?

а) так;

б) ні.

25. Чи може невдалий минулий досвід у визначеному питанні змусити вас ніколи більше не виявляти особистої ініціативи в даній справі?

а) так;

б) ні.

26. З вашого погляду, щирий лідер групи той, хто:

а) найбільш компетентний;

б) у кого найсильніший характер.

27. Чи завжди ви намагаєтеся розуміти, зважати на становище людей?

а) так;

б) ні.

28. Чи дотримуєтесь ви дисципліни?

а) так;

б) ні.

29. Який із двох типів керівників здається вам більш впливовим (кращим)?

а) той, котрий усі вирішує сам;

б) той, котрий постійно радиться.

30. Який із двох типів керівництва, на вашу думку, є найбільш сприятливим для гарної роботи підприємства?

а) колегіальний тип;

б) авторитарний тип.

31. Чи часто у вас буває враження, що інші вами зловживають?

а) так;

б) ні.

32. Який із двох наступних портретів більше наближається до вашого образа?

а) голосний голос, експресивні жести, за словом у кишеню не полізе;

б) тихий голос, неквапливі відповіді, стримані жести

33. На зборах ви один маєте власну точку зору, яке відрізняється від точки зору інших, проте ви впевнені у своїй правоті. Яким чином ви будете поводитись?

а) будете мовчати;

б) будете відстоювати свою точку зору.

34. Коли-небудь Вас називали людиною, яка підпорядковує власні та чужі інтереси інтересам справи?

а) так;

б) ні.

35. Якщо на вас покладається дуже велика відповідальність за якусь справу, то чи відчуваєте ви при цьому почуття тривоги?

а) так;

б) ні.

36. Що ви воліли б у своїй професійній діяльності?

а) працювати під керівництвом компетентного керівника;

б) працювати незалежно.

37. Як ви відноситеся до такого твердження: «Щоб сімейне життя було вдалим, потрібно, щоб важливі рішення приймалися або чоловіком або жінкою»?

а) це вірно;

б) це невірно.

38. Чи траплялося вам купувати щось, у чому ви не відчували необхідності, під впливом думки інших осіб?

а) так;

б) ні.

39. Чи вважаєте ви, що ваші організаторські здібності вище середніх?

а) так;

б) ні.

40. Як ви зазвичай поводитесь, зустрівшись з труднощами?

а) труднощі придушують вас;

б) труднощі змушують вас діяти активніше.

41. Чи часто ви робите різкі докори своїм знайомим, коли вони їх заслуговують?

а) так;

б) ні.

42. Чи вважаєте ви, що ваша нервова система успішно витримує напруженість життя?

а) так;

б) ні.

43. Якщо вам потрібно зробити реорганізацію, то як ви поводитесь?

а) впроваджую зміни негайно;

б) здійснюю повільні, еволюційні зміни.

44. Якщо це необхідно, чи зумієте ви перервати занадто балакучого співрозмовника?

а) так;

б) ні.

45. Чи згодні ви з такою думкою: «Щоб бути щасливим, треба жити непомітно»?

а) так;

б) ні.

46. Чи вважаєте ви, що кожен з людей, завдяки своїм людським здібностям, має зробити щось видатне?

а) так;

б) ні.

47. Ким (із запропонованих професій) вам у ранній юності хотілося стати?

а) відомим художником, композитором, поетом, космонавтом і т.д.;

б) керівником колективу (шановною, солідною людиною).

48. Яку музику вам приємніше слухати?

а) урочисту, могутню;

б) тиху, ліричну.

49. Чи відчуваєте ви деяке хвилювання при зустрічі з видатними особистостями?

а) так;

б) ні.

50. Чи часто ви зустрічаєте людину з більш сильною волею, ніж у вас?

а) так;

б) ні.

Підведіть підсумки

Підрахуйте кількість набраних балів, використовуючи ключ. Знайдіть суму балів і схарактеризуєте свій результат.

Варіанти Відпові-дей Оцінки відповідей, бали
Номер питання
а - - - - -
б - - - - - - - -
Варі-анти відпо-відей Оцінки відповідей, бали
Номер питання
а - - - - - -
б - - - - - - -
Варіанти відповідей Оцінки відповідей, бали
Номер питання
 
а - - - - - -
б - - - - - - -
Варіанти відповідей Оцінки відповідей, бали
Номер питання
 
а - - - - -
б - - - - - -

Ступінь виразності лідерства:

До 25 балів — лідерство виражене слабо (стиль ГІІ).

26—35 балів — середня виразність лідерства (стиль КІІ).

36—40 балів — лідерство виражене в сильному ступені (стиль КІ).

Понад 40 балів — схильність до диктату (стиль АІ та АІІ).

Поточний тест 5

1. Яка з моделей ситуаційного лідерства має найбільшу кількість ситуаційних факторів:

а) континуум поведінки керівника Танненбаума-Шмідта;

б) модель "шлях-мета" Хауза-Мітчелла;

в) модель "шлях-мета" Блейка – Моутон – Джаго;

г) модель прийняття рішень Врума-Йеттона-Джаго.

2. Модель прийняття рішень керівником Врума-Йеттона визначає наступні стилі поведінки лідера:

а) авторитарний, ліберальний та демократичний;

б) характеризує п'ять стилів керівниц­тва, що може використовувати керівник в залежності від того, у якому ступені підлеглим дозволяється брати участь в прийнятті рішень;

високий інтерес до роботи з боку лідера ефективний, коли робота високо структурована і послідовники мають сильну потребу в досягненні і незалежності. При цьому вони мають великі знання і досвід, чим їм необхідно для виконання роботи;

в) поведінка лідера в області відносин пов'язана з необхідністю більш уважно прислухатися до підлеглих, робити їм підтримку, надихати їх і залучати до участі в управлінні;

г) розглядав такі стилі керівництва як стиль підтримки; інструмен­тальний стиль; стиль, що заохочує участь підлеглих у прийнятті рішень; стиль орієнтований на досягнення.

3. Дерево рішень є основою для визначення оптимального стилю керівництва в наступній моделі ситуаційного лідерства:

а) континуумі поведінки керівника Танненбаума-Шмідта;

б) моделі "шлях-мета" Хауса-Мітчела;

в) управлінській гратці Блейка – Моутон;

г)моделі прийняття рішень Врума-Йеттона-Джаго.

4. Відповідно до моделі „життєвого циклу” Херсі і Бланшара:

а) пропонується використовувати розроблену шкалу характеристик працівника, якому найменше віддають перевагу;

б) лідер вибирає один із семи можливих способів поведінки в залежності від сили впливу на відносини лідерства трьох факторів: самого лідера, його послідовників і ситуації, що створилася.;

в) працівники задоволені і продуктивні тоді, коли мається твердий зв'язок між і зусиллями і результатами роботи, а також між результатом роботи і винагородою;

г) одним із ключових факторів ситуаційності вважається зрілість послідовників, що визначається ступенем наявності в людей здібностей і бажання виконувати поставлену лідером задачу.

5. Стиль лідерства „той, що бере участь” застосовується для підлеглих, які

а) здатні і бажають робити те, що пропонує їм лідер;

б) здатні, але не бажають працювати. Їх не приваблює те, що пропонує керівник;

в) не здатні і не бажають працювати. Вони або некомпетентні, або не упевнені в собі;

г) не здатні, але бажають працювати. У них є мотивація, але немає навичок і умінь.

6. Дерево рішень є основою для визначення оптимального стилю керівництва в наступній моделі ситуаційного лідерства:

а) моделі "шлях-мета "Хауса-Мітчелла;

б) континуумі лідерської поведінки Лайкерта

в) управлінській решітці Блейка – Моутон;

г)моделі прийняття рішень Врума-Йеттона-Джаго.

7. Модель „життєвого циклу” :

а) була розроблена Теренсом Мітчелом і Робертом Хаусом;

б) була розроблена Фредом Фідлером;

в) була розроблена Полем Херсі і Кеном Бланшаром;

г) була запропонована Віктором Врумом і Пилипом Йеттоном та пізніше була істотно доповнена за участю Артура Джаго.

8. Зрілість послідовників згідно теорії „життєвого циклу” :

а) визначається середнім віком персоналу організації;

б) визначає стадію життєвого циклу організації;

в) визначається ступенем наявності в людей здібностей і бажання виконувати поставлену лідером задачу;

г) не впливає на вибір стилю керівництва.

9. Відповідно до моделі прийняття рішень керівником Врума-Йеттона стиль керівника „автократичний ІI” характеризується тим, що:

а) керівник одержує необхідну інформацію від своїх підлеглих і потім сам приймає рішення. Працівники залучаються тільки на етапі збору інформації. Вироблення рішення і його прийняття здійснює керівник.

б) керівник ділиться розумінням проблеми з підлеглими, вони оцінюють альтернативи і намагаються досягти консенсусу щодо рішення. Роль, виконувана при цьому керівником, більше схожа на роль голови зборів, що координує дискусію, концентрує увагу на проблемі і робить усе для того, щоб розглядалися найбільш важливі аспекти проблеми;

в) керівник на індивідуальній основі ділиться розумінням проблеми з підлеглими, що мають до неї відношення, з метою одержання від них ідей і пропозиції, не збираючи їх при цьому у групу. Потім він сам приймає рішення, яке може ґрунтуватися на внеску підлеглих, а може і ні.

г) керівник ділиться розумінням проблеми з підлеглими, зібравши їх разом. У ході наради він збирає їхні ідеї і пропозиції. Потім він приймає рішення, що може або відбивати, або не відбивати їхній внесок.

10. Відповідно до модель "шлях-мета" Хауса-Мітчела:

а) одним із ключових факторів ситуаційності вважається зрілість послідовників, що визначається ступенем наявності в людей здібностей і бажання виконувати поставлену лідером задачу;

б) лідер вибирає один із семи можливих способів поведінки в залежності від сили впливу на відносини лідерства трьох факторів: самого лідера, його послідовників і ситуації, що створилася.;

в) працівники задоволені і продуктивні тоді, коли є твердий зв'язок між і зусиллями і результатами роботи, а також між результатом роботи і винагородою;

г) пропонується використовувати розроблену шкалу характеристик працівника, якому найменше віддають перевагу.

Ключ до Поточного тесту 5

1. г

2. б

3. г

4. г

5. б

6. г

7. в

8. в

9. а

10. в

Наши рекомендации