Особливості вивчення індивідуально-психологічних особливостей підозрюваного, обвинуваченого

Однією з умов успішного вивчення особистості обвинувачуваного є забезпечення процесуального режиму попереднього слідсва. Порушення кримінально-процесуальних норм на всіх стадіях кримінального процесу нерідко позв'язано із серйозними недоліками у вивченні особистості обвинувачуваного на попередньому слідстві. Без ретельного вивчення й обліку обставин, що безпосередньо відносяться до особистості винного, немислимим є вирішення питань:

1) про порушення кримінальної справи або про відмовлення в її порушенні;

2) про застосування запобіжних заходів;

3) необхідності і допуску до участі в справі захисника;

4) про причини вчинення злочину й умови, що сприяли його здійсненню.

В даний час закон прямо ставить за обов'язок правоохоронним органам по кожній справі встановлювати не тільки наявність складу злочину, осіб, що зробили протиправну дію, але також причини й умови, що сприяли їх здійсненню (ст. 23 Кримінально-процесуального кодексу України). Ці причини й умови ніколи не можуть бути розкриті в повній мірі без врахування психічних особливостей суб'єкта, що вчинив злочин, без з'ясування умов формування його особистості (умов життя і виховання). Щоб встановити зв'язок між умовами життя і вчиненим злочином, необхідно ретельне вивчення всіх якостей особи, що вчинила злочин. Не вивчивши особистість правопорушника, умови, у яких вона живе, навряд чи можна говорити про можливість попередження злочинів взагалі і зокрема по профілактиці наступної злочинної діяльності даної особи.

Дані про особистість обвинувачуваного допомагають прогнозувати застосування найбільш діючих тактичних прийомів проведення слідчих дій, усебічно розслідувати злочин, виявляти причини й умови, що сприяли його вчиненню, і внести обґрунтовані пропозиції по їх усуненню, вплинути на поведінку обвинувачуваного на попередньому слідстві як з метою розкриття злочину, так і в плані виправлення і перевиховання особи, яка його вчинила.

Запорукою виконання цього завдання є різностороннє і повне одержання, правильне застосування як інформації, що стосується розслідуваного злочину, так і інформації, що характеризує особистість обвинувачуваного.

Організаційно-тактичні методи збирання інформації про особистості обвинувачуваного

Вивчення особистості обвинувачуваного, як частки загальнолюдського пізнання, здійснюється за допомогою методів, тобто вироблених теорією і практикою способів підходу до дійсності, способів об'єктивного пізнання світу, вивчення природи, суспільства, мислення.

Відомо, що загальним методом пізнання є діалектичний метод. Відповідно до нього при вивченні особистості обвинувачуваного розглядається її поведінка, будь-який психічний акт у загальному зв'язку і залежності. Але процес пізнання не може обмежити себе використанням лише одного методу. Оскільки особистість людини є об'єктом дослідження таких наук, як соціологія, біологія, медицина, психологія, педагогіка і т.п., прийнято вважати, що методи, розроблені в цих галузях знань, можуть з успіхом застосовуватися і для вивчення особистості обвинувачуваного. У практиці найбільше часто використовуються наступні методи вивчення особистості:

1) метод спостереження;

2) метод аналізу результатів діяльності;

3) метод узагальнення незалежних характеристик;

4) біографічний метод;

5) метод експертних оцінок;

6) метод вивчення груп і колективів.

Метод спостереження — це спеціально організоване, навмисне, цілеспрямоване сприйняття психічних явищ, що починається з метою вивчення суб'єкта.

За допомогою цього методу можна установити максимум інформації про досліджувану особу: рівень її розвитку, наявность професійної підготовки, відношення до праці, навчання, світогляд, моральні і вольові якості, наявність антигромадських поглядів, психічний стан і т.д.

Метод аналізу результатів діяльності — це об'єктивне дослідження суспільних результатів діяльності досліджуваної особи. Цей метод дає уявлення про уміння і навички людини, її відношення до праці, інтереси і здібності. В кримінальному судочинстві цей метод виступає ще і як метод аналізу злочинної діяльності, де головним об'єктом дослідження є матеріальні сліди злочину. Але, крім слідів злочину, як результату діяльності обвинувачуваного для вивчення його особистості можуть і повинні аналізуватися різного роду письмові документи, складені ним, продукти його художньої творчості, виробничої діяльності і т.д.

Метод узагальнення незалежних характеристик може бути сформульований як збір і наступне узагальнення всіх можливих усних і письмових повідомлень, показів про досліджувану особу, отриманих від осіб, що з нею спілкувалися, спостерігали за нею в різний час і в різних видах діяльності. Особливо широко використовується цей метод при вивченні особистості неповнолітнього обвинувачуваного.

Біографічний метод полягає в збиранні й узагальненні інформації біографічного характеру, яку можна встановити з автобіографії досліджуваної особи, його щоденників, кореспонденції, повідомлень лікувальних, навчальних і виховних установ, архівних матеріалів (у тому числі архівних кримінальних справ) і інших джерел, що дозволяє простежити, як формувалися риси характеру даної особи, як минуле визначило її наступну поведінку.

Метод експертних оцінок може застосовуватися в будь-якому випадку, особливо при вирішенні найбільш складних питань. Процесуальною формою реалізації цього методу є інститут експертизи.

З метою повноти вивчення особистості обвинуваченого експерт може вимагати для вивчення наступні документи і матеріали, що повинні бути залучені до кримінальної справи в оригіналі:

1. Характеристики:

а) з місця роботи;

б) з місця навчання;

в) з місця проживання;

г) зі спецустанов.

2. Паспорт.

3. Приписне свідчення (райвійськкомату)'.

4. Посвідчення на право водіння автомототранспорта.

5. Довідка про судимості.

6. Довідка про житлові умови.

7. Довідка про стан здоров'я.

8. Довідка про інвалідності або висновок ВТЕК.

9. Довідка про склад родини.

10. Довідка про те, чи перебував чи ні обвинувачуваний на обліку в органах внутрішніх справ.

У разі потреби:

а) матеріали про розгляд негативної поведінки на засіданні товариського суду, робітничих зборах і т.д.;

б) журнали інструктажу, табеля виходу на роботу, графіки чергувань і інші документи, що характеризують виробничу і службову діяльність обвинувачуваного.

Документи і матеріали, що повинні бути залучені до кримінальної справи в копіях:

1. Вироки та рішення суду.

2. Рішення комісій зі справ неповнолітні, адміністративної комісії (матеріали про залучення до адміністративної відповідальності).

3. Свідоцтво про народження.

4. Накази про заохочення або стягнення по місцю навчання або роботи.

5. Документи про зміну прізвища, імені, по батькові.

6. Документи, що підтверджують опіку і піклування.

7. Посвідчення, атестат, табель, довідка про закінчення школи.

8. Посвідчення, диплом про фахову освіту.

9. Документи про придбання спеціальності, професії.

З погляду як теорії, так і практики вважається, що найбільш повною і правильною класифікацією інформації про особистість обвинувачуваного є та, котра охоплює наступні дані:

1. Демографічна інформація.

2. Інформація, що характеризує особисті властивості людини його психологічні особливості: темперамент, здібності, схильності, звички, навички.

3. Інформація про навколишнє середовище, що тією чи іншою мірою вплинуло на формування спрямованості його особистості обвинуваченого (умови виховання в родині, школі, вплив осіб, з якими правопорушник стикається,— родичів, друзів, знайомих).

4. Інформація, що характеризує результати взаємодії навколишнього середовища й особистості (відношення до колективу, роботи, навчання, доручень, участь у суспільному житті).