Продуктивная деятельность «Рисуем Светлячка»

Вступ: програма корекції емоційно-вольової сфери

За допомогою казкотерапії у дітей

Старшого дошкільного віку

Мета:сприяти забезпеченню повноцінного розвитку емоційно-вольової сфери дитини через формування впевненості у собі, розвиток здатності до саморегуляції, вмінь володіння емоційними проявами та навичками керування поведінкою відповідно до соціально-моральних норм.

Завдання:

1) розвивати навички дитини щодо регуляції власних емоцій та поведінки;

2) сприяти самовираженню в різних видах продуктивної діяльності;

3) корегувати вади розвитку емоційно-вольової сфери: тривожність, агресивність, недостатній рівень сформованості саморегуляції;

4) формувати розуміння емоційного стану оточуючих та свого власного;

5) формувати морально-етичні уявлення дітей.

Зважаючи на те, що контингент дітей, які відвідують ДНЗ – російськомовний та з метою забезпечення комфортних умов спілкування дітей під час занять конспекти занять викладено російською мовою.

Спрямованість програми: програма спрямована на корекцію емоційно-вольової сфери дітей старшого дошкільного віку (6 рік життя).

Етапи корекційно-розвивальної роботи:

І. Вхідна діагностика (вересень-жовтень)

Мета: визначення рівня та спрямованості вад емоційно-вольової сфери.

Перелік діагностичних методик:

- «Страхи в будиночках»

- Метод експертного оцінювання емоційного стану дитини

- Методика «Кактус» М. Панфілова

ІІ. Корекційна робота (листопад - лютий):

ІІІ. Вихідна діагностика (березень)

Перелік діагностичних методик:

- Тревожність (тест Теммл, Дорки, Амен)

- Проективна методика «Неіснуюча тварина»

- Проективна методика «Сходинки»

VІ. Експертна оцінка у звичному соціальному оточенні (травень)

Мета: визначення колекційного ефекту (індивідуальну динаміку розвитку дитини)

- Визначення ступеню емоційного реагування на ситуації взаємодії дітей з однолітками і дорослими (вихователями і батьками (модифікована методика Д.К. Волкер))

- Профіль соціального розвитку дитини 6-ти років

Проведений аналіз вхідного діагностичного обстеження дітей старшого дошкільного віку виявив проблеми психоемоційного стану та індивідуальних психічних характеристик кожної дитини, що було враховано при створенні корекційної групи. А саме: підвищений рівень тривожності визначено у 30%,

невпевненість у собі та занижена самооцінка – 20%, наявність страхів – 30%; агресивна спрямованість особистості дитини – 10%

Корекційна програма структурована за наступними блоками:

1. Вступний блок – 2 заняття (1-2)

2. Основний блок – 20 занять (3-22)

3. Заключний блок – 6 занять (23- 28)

Загальна кількість занять – 28.

Орієнтовна кількість дітей у групі складає 8 – 10 осіб.

Заняття проводяться 2 рази на тиждень у період листопад – лютий.

Методи та форми роботи, які використовуються під час занять (вибір певних форм та методів опосередковано метою заняття:

- казкотерапія;

- ігри та вправи з програванням проблемних ситуацій;

- психогімнастика;

- релаксація;

- продуктивна діяльність.

Динаміка відстеження результативності роботи за програмою здійснюється методом спостереження в процесі роботи корекційної групи, проведенням заключного діагностування після закінчення роботи корекційної групи та шляхом відстрокованого експертного оцінювання дитини у звичному соціальному оточенні.

Прогнозовані результати роботи за програмою:

- зниження стану тривожності, агресивність, підвищення рівеня сформованості саморегуляції;

- набуття навичок спілкування та навичок щодо регуляції власних емоцій та поведінки;

- формування розуміння емоційного стану оточуючих та свого власного, а також морально-етичних уявлень дітей.

Пояснювальна записка

Казкотерапія – це метод розвитку особистості, що об’єднує різноманітні форми та прийоми розвитку, навчання в єдину «казкову» форму. Казку успішно використовували в роботі такі відомі психологи та психотерапевти, як: Є. Фромм, Є. Берн, Б. Беттельхейм, Р. Гарднер, А. Менегетті, цю методику розвивали вітчизняні психологи та педагоги: Е.Лісіна, Т.Д. Зінкевич-Євстегнеєва та багато інших [2,6,7,10].

На сьогодні існує безліч традиційних і нетрадиційних методик, які дозволяють вирішувати комплекс задач та проблем, пов’язаних з подоланням емоційних проблем дітей дошкільного віку, таких, як: тривожність, невпевненість у собі, низька самооцінка, агресивність, збудливість, невміння встановлювати взаємовідносини з однолітками тощо. Але досвід застосування методик корекції емоційно-вольової сфери у процесі багаторічної роботи з дошкільниками доводить високу ефективність використання саме казкотерапії та ігротерапії. Так, Д.Соколов у своїх дослідженнях зазначає, що казка, дозволяє дитини розширити спектр можливих конструктивних дій. Через казку дитина вчиться переборювати бар’єри, знаходити вихід зі складних станів, вірити в силу добра, любові та справедливості [10].

У процесі казкотерапії корекція емоційно-вольової сфери дитини стає можливою, перш за все, через те, що казка є найбільш відповідною формою впливу на психіку дитини дошкільного віку, сприяє переосмисленню нею певних установок на ціннісному рівні і таким чином гармонізує внутрішній світ.

Використання методу казкотерапії допомагає дитині долати бар’єри тривожності і страхів, вона стає більш розкутою та відкритою. Методика казкотерапії також надає важливого значення навчанню мистецтву релаксації. Відповідно, діти, вчаться усвідомлювати свої відчуття, емоції, спонукання, спрямування та бажання, а також переборювати власні страхи і тривоги [2; 5, 6].

Головним призначенням казок – є стабілізація психічних процесів, естетичних відчуттів, формування еталону позитивних моделей взаємовідношень з навколишнім світом та людьми.

Психокорекційні казки, створені відповідно до актуальної проблемної ситуації надають малюку можливість впізнати себе, співчувати, співпереживати герою, ідентифікувати себе з ним. Це дозволяє говорити про казку не тільки як про опис поведінкових можливостей, але і як про досить активне, хоча і недирективне, навіювання.

В основі психологічних проблем дітей часто лежить незавершеність. Діти довгий час стикаються з типовими проблемними ситуаціями, але не знаходячи рішення - зупиняються, витісняють проблему, не вирішуючи її - що і призводить до вад емоційно-вольової сфери. Відповідно, якщо проблемне місце пройти і питання вирішується – дитина позбавиться емоційної вади.

Особливого значення в роботі з казкою набуває підключення дітей до їх складання казок, розпочатих психологом. Цей метод дозволяє спеціалісту проаналізувати актуальний стан дитини і дає можливість дитині усвідомити, що існують шляхи конструктивного вирішення будь-якої проблеми.

Однією з особливостей казкотерапії є актуалізація головної причини виникнення тієї чи іншої проблеми. Коли дитина розуміє сутність утруднення, психолог закріплює дитяче усвідомлення шляхом включення дитини до відповідних ігор, вправ, проективної діяльності. Цей прийом дозволяє розширити досвід конструктивної поведінки дитини в умовах кваліфікованого супроводу.

Комплексне поєднання казкотерапії, ігротерапії та продуктивної діяльності дає дитині не лише можливість усвідомлення природності емоційного переживання життєвих ситуацій людиною, але і вчить керувати власним емоційним станом, його зовнішніми проявами, а відповідно і поведінкою, з оглядом на існуючі соціально-моральні норми [4,5].

Саме тому, запропонована програма корекції емоційно-вольової сфери дошкільників ґрунтується на використанні казкотерапії.

У даній програмі казкотерапія використовується як:

– процес набуття знань про світ та системи взаємовідносин у ньому;

– процес формування моделей конструктивної поведінки на прикладах

казкових героїв;

– процес перенесення казкового сенсу до реальності;

– процес набуття досвіду позитивного вирішення проблемних ситуацій;

– процес активізації внутрішніх ресурсів, потенціалу особистості;

– процес усвідомлення існування проблеми та перспектив її вирішення;

– процес засвоєння соціально-моральних норм.

Таким чином, ця програма спрямована на корекцію емоційно-вольової сфери та розвиток соціально-моральних якостей дітей старшого дошкільного віку.

Тематичний план

№ заняття	Тема. Мета.	Кількість годин	Вступній блок
1.	«Знакомство с гномами» Мета: учити розуміти і розрізняти основні емоції.	30 хв.
2.	«Сказочный Светлячок» Мета: знайомити дітей з емоцією радості, вчити їх долати бар'єр психомоторної напруги; сприяти позитивним емоціям.	30 хв.
Кількість занять вступного блоку - 2	1 год.
3.	«Крепкая дружба» Мета: знайомити дітей з емоцією смутку, сприяти розвитку комунікативних навиків і учити розуміти емоційний стан тих, що оточують.	30 хв.	Основний блок
	«Совушкины страхи» Мета: знайомити дітей з емоцією страху, учити прийомам його подолання і сприяти зниженню рівня тривожності.	30 хв.
	«Бабочка-хвастунья» Мета: дати уявлення дітям про емоцію сорому, сприяти формуванню морально-етичних норм поведінки.	30 хв.
6.	«Воробьишки-Драчунишки» Мета: виховувати дружні взаємини, сприяти розвитку емпатії і вчити знаходити конструктивне рішення в конфліктних ситуаціях.	30 хв.
7.	«Сердитый Ёж» Мета: учити адекватно виражати свої емоції, виховувати співпереживання і чуйність.	30 хв.
8.	«Ух-ты! Учимся удивляться» Мета: знайомити з емоцією здивування, учити дітей помічати прекрасне в навколишньому світі і виражати до цього своє відношення.	30 хв.
9.	«Большая Книга Важных Правил» Мета: учити дітей правилам поведінки в групі, осмисленню своїх вчинків і підпорядкуванню загальноприйнятим нормам.	30 хв.
10.	«З-злые пчелы» Мета. Познайомити дітей з емоцією злості, продовжувати учити адекватно виражати свої відчуття, привчати дітей до позитивного вирішення проблем.	30 хв.
11.	«Лягушки-Хохотушки» Мета: викликати у дітей позитивні емоції, формувати уміння створювати гарний настрій, продовжувати розвивати комуникативні навички.	30 хв.
12.	«Волчонок-драчун» Мета: сприяти зниженню рівня агресивності, учити дітей прийомам саморегуляції.	30 хв.
13.	«Дикие Кабаны». Мета:сприяти розвитку комунікативних навиків, доброзичливих взаємин, учити дітей умінню домовлятися.	30 хв.
14.	«Жадный Хомячок» Мета:сприяти формуванню морально-етичних норм, емпатії.	30 хв.	Основний блок
15.	«Лисенок врунишка» Мета:продовжувати формувати морально-етичні якості, початкові навики рефлексії, вчити умінню узгоджувати власну поведінку з поведінкою інших.	30 хв.
16.	«Бобр – трудяга» Мета:учити розуміти емоційний стан інших, сприяти гармонізації міжособових відносин.	30 хв.
17.	«Енотик - замарашка» Мета:продовжувати щепити морально-етичні якості, учити дітей бачити себе з боку, виховувати охайність, формувати уміння дітей погоджувати власну поведінку з поведінкою інших людей.	30 хв.
18.	«Сорочонок - воришка» Мета:сприяти соціалізації дітей в суспільстві, учити відповідальності за свої вчинки, умінню ухвалювати правильні рішення.	30 хв.
19.	«Молодая Косуля» Мета: дати уявлення дітям про цінність життя, сприяти отриманню досвіду конструктивної співпраці, зниженню рівня тривожності, розвитку упевненості в собі.	30 хв.
20.	«Мишка - толстунишка» Мета: продовжувати сприяти розвитку емпатії, зниженню рівня тривожності і виховувати упевненість в своїх силах.	30 хв.
21.	«Мишутка - победитель» Мета: виховувати працьовитість, прагнення до перемоги.	30 хв.
22.	«Волшебная песенка» Мета: учити дітей прийомам саморегуляції.	30 хв.
Кількість занять основного блоку - 20	10 год.
23.	«Непрошенный гость.» Мета: сприяти зниженню рівня тривожності, умінню самовираження через продуктивну діяльність, розвиток творчості у дітей.	30 хв.	Заключній блок
24.	«Кенгурёшка – невиданная зверушка.» Мета: продовжувати сприяти розвитку творчості у дітей, учити під час продуктивної діяльності застосовувати раніше отримані знання.	30 хв.
25.	«Печальный случай» Мета: сприяти забезпеченню розвитку емоційної зрілості і творчих здібностей дітей.	30 хв.
26.	«Чужая стая» Мета: об'єднувати дітей для сумісної творчості, формувати уміння співробітничати.	30 хв.
27.	«Рыбацкая история» Мета: закріпити отримані знання про емоції, вправляти дітей в їх виразі, формувати здатність розуміти емоційний стан тих, що оточують.	30 хв.
28.	«Рождение сказки» Мета: сприяти формуванню позитивної самооцінки дітей, учити радіти власним і чужим досягненням.	30 хв.
Кількість занять заключного блоку - 6	3 год.
Загальна кількість занять: 28	Всього:	14 год.

Конспект занять

Занятие 1

Цель: учить понимать и различать основные эмоции.

1. Ритуал приветствия-входа в сказку:

Мы сейчас в уютном доме, всё здесь мило и знакомо,

А теперь закроем глазки и переместимся в сказку.

Нас испытанья ждут в пути, мы вместе сможем их пройти!

В одном сказочном лесу жили братья гномы. Одиного братца-гнома все звали Весельчак, потому что у него всегда было хорошее настроение и его никто никогда не видел без улыбки на лице. Второго брата звали Плакунчик – он всегда находил повод погрустить и поплакать. Третьего братца звали Злючка-Колючка. Каждое его слово жалило как оса и все жители леса побаивались с ним спорить. Четвертого братца называли Удивляйчик. У него была уникальная способность удивляться самым простым вещам. Самого младшего гномика звали Пугайчик. Как вы думаете почему? Да, именно поэтому. Его пугали даже самые легкие шорохи в лесу. Самый старший из братцев был спокойнее всех и надежнее всех. Его так и звали Тихоня.

(Упражнения на отрабатывание эмоций)

2. Упражнение «Чудо - рамочки»

Материал: рамочки из оргстекла, маркеры. При отсутствии рамок из оргстекла. Можно нарисовать портреты настроений гномиков на листочках (в заранее подготовленных разноцветных рамочках). Детям предлагается выбор цвета рамки.

Упражнение: Дети делятся на пары.

Сейчас, я вам предлагаю подумать какой гномик, понравился больше всего. Только не называйте его, а покажите его настроение соседу, пусть он попробует догадаться какого гномика вы выбрали. Молодцы, гномики получились очень похожими.

У меня есть волшебные рамочки и вы можете по-очереди нарисовать портреты-настроения. Детям предлагается выбор цвета рамки.

(Перед стиранием делается фото детского рисунка.)

Какие чудесные портреты у нас получились, теперь вы знаете каким может быть настроение и как оно называется. А еще хорошо запомнились имена гномиков.

Какое имя у гномика с хорошим настроением ? (Т.д.)

3. Ритуал прощания-выхода из сказки:

Все испытанья в пути, сумели вместе мы пройти!

А сейчас закроем глазки и вернемся все из сказки

Из сказки в наш привычный дом всё важное с собой возьмем!

Откройте, поскорей глаза! И здесь есть тоже чудеса.

(Есть дружба, радость, доброта! И здесь сбывается мечта!)

Занятие 2

Цель: знакомить детей с эмоцией родости, учить их преодолевать барьер психомоторного напряжения; способствовать положительным эмоциям.

1. Ритуал приветствия-входа в сказку:

Мы сейчас в уютном доме, всё здесь мило и знакомо,

А теперь закроем глазки и переместимся в сказку.

Нас испытанья ждут в пути, мы вместе сможем их пройти!

Между собой гномики жили довольно дружно, несмотря на то, что имели очень разные характеры и настроения. Днем, каждый из них занимался своей работой, а вот вечером братья любили собираться у камина и рассказывать друг другу сказки, каждый раз новые.

И вот однажды когда Весельчак рассказал свою самую веселую сказку: весь дом гномиков наполнился их задорным, звонким смехом. Гномики так хохотали, что вся комната вдруг наполнилась ярким, необычным, волшебным светом. А когда смех затих и волшебный свет постепенно рассеялся, гномы увидели что в подарок от этого праздника веселья осталось удивительное существо, которое братцы сразу назвали Светлячком, потому что он был совершенно необыкновенный: мягкий, пушистый, как будто наполненный солнечным светом. Вот такой. Все братья гномы сразу полюбили Светлячка. С тех пор Светлячок стал лучшим другом для всех гномов. И я думаю, что мы тоже его полюбим, потому что он будет приходить к нам на каждое занятие и приносить нам сказки от братьев гномов.

Продуктивная деятельность «Рисуем Светлячка».

3. Психогимнастика: упражнение «Солнечный свет»

Давайте, возьмемся за руки. Видите, у нас получилось большое, теплое и ласковое Солнышко. Отпустите руки. Вы знаете, что Солнышко освещает и согревает деревья (стоя, покачивание ветками-руками), траву (присели пошевелили пальцами над головой), цветы (сидя, поднимаем сложенные ладошки-бутончики, медленно встаем раскрываем ладошки) и всех вокруг (широко распахиваем руки). Каждый из нас – тоже Солнышко (руки круглые над головой). Положите руки на живот (область солнечного сплетения), чувствуете, как тут тепло? Все мы – Солнышки, мы тоже можем светить и согревать: своей добротой (рука к груди), улыбкой (улыбаемся друг другу), заботой (гладим по плечу соседа справа).

Теперь снова возьмемся за руки и прислушаемся к теплу, которое исходит от рук-лучиков наших соседей-Солнышек. Правда замечательно тепло и приятно? Молодцы!

Теперь вы знаете, что люди тоже бывают солнечными. И каждый из нас может дарить другим заботу своих рук, тепло и доброту своих сердец! Ведь дарить подарки так приятно!

4. Ритуал прощания-выхода из сказки:

Все испытанья в пути, сумели весте мы пройти!

А сейчас закроем глазки и вернемся все из сказки

Из сказки в наш привычный дом всё важное с собой возьмем!

Откройте, поскорей глаза! И здесь есть тоже чудеса.

(Есть дружба, радость, доброта! И здесь сбывается мечта!)

Занятие 3

Цель: знакомить детей с эмоцией грусти, способствовать развитию коммуникативных навыков и учить понимать эмоциональное состояние окружающих.

1. Ритуал приветствия-входа в сказку:

Мы сейчас в уютном доме, всё здесь мило и знакомо,

А теперь закроем глазки и переместимся в сказку.

Нас испытанья ждут в пути, мы вместе сможем их пройти!