Про повне або часткове задоволення заяви;

2) про відмову в задоволенні заяви.

2. Судді, які не погоджуються з ухвалою, можуть висловити окрему
думку, що додається до ухвали.

3. Ухвала Верховного Суду Україниє остаточною і не може бути оскар­
жена, крім як і підстави, передбаченої пунктом 2 частини першої статті
445 цього Кодексу.

1.За результатами перегляду судового рішення у справі більшістю голосів
від складу суду, який її розглядав (склад суду залежить від підстави перегляду,
визначеної ч. 1 ст. 445 КПК), постановляється одна з наступних ухвал:

1) про повне або часткове задоволення заяви. Наприклад, розглянувши 19
грудня 2011 р. справу № 5-18кс11, Верховний Суд України частково задоволь­
нив заяву захисника засудженого, констатувавши неоднакове застосування су­
дом касаційної інстанції кримінального закону, у результаті чого було ухвалено
різні за змістом судові рішення щодо подібних суспільно небезпечних діянь.
При цьому неоднакове застування кримінального закону касаційним судом по­
лягало у наступному: при розгляді справи стосовно М. суд дійшов висновку,
що підроблення засудженим офіційних документів було способом ухилення
від сплати податків, а наслідки, що проявились у несплаті податків у особли­
во великих розмірах, настали не в результаті службового підроблення, а вна­
слідок ненадходження цих коштів до бюджету. Стосовно А. касаційним судом
було прийнято протилежне рішення - суд визнав, що вчинення засудженим
саме службового підроблення потягло за собою настання тяжких наслідків, які
проявились у несплаті ним податку на додану вартість на загальну суму 3 454
379 грн. Разом із тим, визнавши факт неоднакового застосування матеріально­
го закону, Верховний Суд України слушно вказав, що порушення судом вимог
кримінально-процесуального закону та невідповідність викладених у судових
рішеннях стосовно А. висновків суду фактичним обставинам, про що йдеться
у заяві захисника, не є підставою для перегляду судових рішень Верховним
Судом України;

2) про відмову в задоволенні заяви. Наприклад, розглянувши 1 березня
2012 р. справу № 5-2кс12 за заявою про перегляд судового рішення з підстави,
передбаченої п. 1 ч. 1 ст. 445 КПК, Верховний Суд України відмовив заявникові
у задоволенні цієї заяви, оскільки наведені в ній твердження про те, що суд
касаційної інстанції допустив неоднакове застосування одних і тих самих норм
кримінального закону щодо подібних суспільно небезпечних діянь, були без­
підставними.

Перелік ухвал, які можуть бути постановлені за наслідками розгляду заяв про перегляд судового рішення, є вичерпним.

2. Судді, які не погоджуються з ухвалою, можуть висловити окрему думку,
що додається до ухвали. Детальніше про окрему думку див. коментар до ст. 453
КПК. Зазначимо, що законодавець, вміщуючи у двох статтях КПК положення.

------ ________________________________________________ 935

Про повне або часткове задоволення заяви; - student2.ru Про повне або часткове задоволення заяви; - student2.ru які передбачають можливість висловлення суддями щодо колегіально прийня­того рішення окремої думки, навмисно звернув увагу правозастосувачів на таке право суддів, що є цілком слушним. Водночас, слід зауважити, що норми КПК не містять вказівки щодо необхідності їх оприлюднення. У ч. З ст. 375 КПК лише зазначається, що окрема думка приєднується до матеріалів провадження і є відкритою для ознайомлення, при цьому порядок такого ознайомлення не наведено. Вважаємо, що окрема думка судді Верховного Суду України разом із ухвалою має бути оприлюднена в порядку, передбаченому ч. З ст. 458 КПК.

3. Ухвала Верховного Суду України є остаточною і не може бути оскаржена, крім як з підстави, передбаченої п. 2 ч. 1 ст. 445 КПК, тобто у разі констатації міжна­родною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Укра­їною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи Верховним Судом України.

Стаття 455. Ухвала Верховного Суду України про задоволення заяви

1. Верховний Суд України задовольняє заяву в разі наявності однієї з
підстав, передбачених частиною першою статті 445 цього Кодексу.

2. Якщо ВерховнийСуд України встановить, що судове рішення у
справі, яка переглядається з підстави, передбаченої пунктом 1 частини
першої статті 445 цього Кодексу, є незаконним, він скасовує його повніс­
тю чи частково, змінює його і ухвалює нове судове рішення або направ­
ляє справу на новий розгляд до суду касаційної інстанції. У мотивувальній
частині ухвали має міститися обгрунтування помилковості висновків суду
касаційної інстанції з цього питання. У резолютивній частині нового судо­
вого рішення має міститися висновок про те, як саме має застосовуватися
відповідна норма закону України про кримінальну відповідальність щодо
подібних суспільно небезпечних діянь.

3. Якщо судове рішення у справі переглядається з підстави, передба­
ченої пунктом 2 частини першої статті 445 цього Кодексу, Верховний Суд
України скасовує оскаржуване рішення повністю або частково і має право
ухвалити нове судове рішення або направити справу на новий розгляд до
суду, який виніс оскаржуване рішення.

4. Ухвала ВерховногоСуду України про задоволення заяви має бути
вмотивованою.

1. За наявності однієї з підстав, передбачених ч. 1 ст. 445 КПК, зокрема: а) неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм закону України про кримінальну відповідальність щодо подібних сус­пільно небезпечних діянь (крім питань призначення покарання, звільнення від покарання та від кримінальної відповідальності), що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень; б) встановлення міжнародною судовою устано­вою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом, Верховний Суд України зобов'язаний задовольнити заяву про перегляд судового рішення у справі.

936 ______________________________________________________________

2. Верховний Суд України, встановивши, що судове рішення у справі, яке
переглядається з підстави неоднакового застосування судом касаційної інстан­
ції одних і тих самих норм закону України про кримінальну відповідальність
щодо подібних суспільно небезпечних діянь (крім питань призначення пока­
рання, звільнення від покарання та від кримінальної відповідальності), що по­
тягло ухвалення різних за змістом судових рішень, є незаконним, приймає одне
З таких рішень:

- задовольняє заяву (повністю чи частково), повністю скасовує незаконне
судове рішення і ухвалює нове або направляє справу до суду касаційної інстанції;

- задовольняє заяву (повністю чи частково), частково скасовує судове рі­
шення і ухвалює нове або направляє справу до суду касаційної інстанції;

- задовольняє заяву (повністю чи частково) та змінює судове рішення.
Слід звернути увагу, що новелами цього закону є надання законодавцем

Верховному Суду України повноваження за результатами перегляду справи змі­нити судове рішення або, скасувавши його, направити справу на новий розгляд до суду касаційної інстанції.

Зазначимо, що право направити справу до суду касаційної інстанції у Вер­ховного Суду України було до внесення змін Законом України від 20 жовтня 2011 р. «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розгля­ду справ Верховним Судом України». Після прийняття останнього Верховний Суд України зобов'язаний був у разі визнання рішення незаконним скасувати його повністю чи частково та постановити нове судове рішення. Автори цього Закону в п.п. 2, 3 пояснювальної записки до його проекту, визначивши осно­вним завданням останнього вдосконалення порядку розгляду справ Верховним Судом України, вважали за необхідне передбачити повноваження Верховного Суду України за результатами перегляду приймати нове рішення, яке підля­гало б обов'язковому опублікуванню. Водночас, Верховний Суд України, як свідчить практика, незважаючи на внесені зміни (які мали б «покращити його діяльність як найвищого судового органу» щодо прийняття Верховним Судом України нового судового рішення, зразкового для нижчих інстанцій), й надалі приймав рішення про направлення справи на новий касаційний розгляд, по­рушуючи тим самим норми закону (див. постанови Верховного Суду України від 12 квітня 2012 р. № 5-Зкс12, № 5-5кс12, № 5-7кс12 та від 19 квітня 2012 р. №5-10кс12).

3. Верховний Суд України постановляє ухвалу про зміну судового рішен­
ня, яке переглядалося з підстави, передбаченої п. 1 ч. 1 ст. 445 КПК, у випадку,
коли помилки, допущені судом касаційної інстанції, можна усунути без скасу­
вання такого рішення, не змінюючи його суті, якщо такі помилки стосуються
окремих частин рішення.

4. Ухвалення нового рішення Верховним Судом України уразі часткового
скасування незаконного судового рішення, постановленого судом касаційної
інстанції, стосується лише тієї частини судового рішення, яка визнана незакон­
ною, а не всього рішення, як при повному його скасуванні. Іншими словами,

------------- ■------------------ .______________________________________ 937

Про повне або часткове задоволення заяви; - student2.ru Про повне або часткове задоволення заяви; - student2.ru якщо Верховний Суд України прийняв таке рішення, законну силу матимуть два судових рішення - ухвала касаційної інстанції в частині, яка не скасова­на під час перегляду Верховним Судом України, та ухвала останнього, тобто рішення, яке стосується лише частини судового рішення касаційної інстанції.

Якщо ж Верховний Суд України частково скасував рішення касаційної інстан­ції та направив справу до суду касаційної інстанції, то останній переглядає справу в порядку, передбаченому главою 32 КПК, лише в тій частині, що скасована першим. 5. Верховний Суд України зобов'язаний у мотивувальній частині свого рішення навести обгрунтування помилковості висновків суду касаційної ін­станцій, тобто зазначити, у чому саме полягало неправильне застосування цим судом одних і тих самих норм закону України про кримінальну відповідаль­ність щодо подібних суспільно небезпечних діянь, що потягло ухвалення різ­них за змістом судових рішень, та чому слід застосовувати норми закону саме таким чином, а не інакше. У резолютивній частині нового судового рішення має міститися висновок про те, як саме має застосовуватися відповідна норма закону України про кримінальну відповідальність щодо подібних суспільно не­безпечних діянь. Зазначимо, що законодавець у коментованій статті вказав про необхідність Верховному Суду України вміщувати висновок про правильність застосування тієї чи іншої норми закону в резолютивній частині саме нового судового рішення, але водночас не зазначив, що такий висновок має містити й ухвала суду, яка змінює судове рішення касаційної інстанції. На нашу дум­ку, таке правило, зважаючи на обов'язковість судових рішень Верховного Суду України для суб'єктів владних повноважень, має поширюватися й на резолю­тивну частину тих ухвал, які змінюють судові рішення касаційної інстанції.

Зауважимо, що відповідно до ст. 400-22 Кримінально-процесуального кодексу України 1960 р. нове судове рішення повинно було містити висновок про правильне застосування норми кримінального закону щодо суспільно не­безпечного діяння, проте у цій статті не зазначалося, де саме такий висновок мав міститися (у мотивувальній чи в резолютивній частині). На це, у свою чер­гу, звертало увагу й Головне юридичне управління, яке 19 жовтня 2011 р. у своїх зауваженнях до проекту Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розгляду справ Верховним Судом України» (реєстр. № 9151) вказало, що наведена норма не визначає, в якій частині рі­шення Верховного Суду України мають міститися такі висновки (в описовій, мотивувальній чи резолютивній), а тому не враховує зміст Рішення Конститу­ційного Суду України від 22 вересня 2005 р. № 5-рп/2ОО5 щодо визначеності, ясності та недвозначності правової норми. Водночас, з огляду на визначення та значення мотивувальної та резолютивної частини, надане теорією криміналь­но-процесуального права, зважаючи на судову практику, зокрема, на рішення Конституційного Суду України, висновки Верховного Суду України, які мають обов'язковий характер, повинні розміщуватися лише в резолютивних частинах рішень останнього. Натомість практика Верховного Суду України, що склалася, свідчить про його протилежну думку щодо наведеного.

938 _______________________________________________________________

6. Якщо Верховний Суд України переглядає судове рішення з підстави вста­новлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом (вна­слідок недотримання норм матеріального права), він скасовує оскаржуване рішен­ня повністю або частково і ухвалює нове судове рішення або направляє справу на новий розгляд до суду, якийвиніс оскаржуване рішення і в подальшому роз­глядатиме таку справу у порядку, визначеному законом. Так, якщо Верховний Суд України за наслідками перегляду рішення суду першої інстанції з підстави, перед­баченої п. 2 ч. 1 ст. 445 КПК, скасовує таке судове рішення повністю чи частково і направляє справу на новий розгляд до суду першої інстанції (в такому випадку лише до цього суду, оскільки він постановив оскаржуване рішення), який, у свою чергу, розглядає таку справу в порядку, передбаченому розділом IV КПК.

4. Ухвала Верховного Суду України про задоволення заяви має бути вмо­тивованою, тобто містити мотиви, обгрунтування та висновки прийнятого рі­шення.

Стаття 456. Ухвала Верховного Суду України про відмову в задо­воленні заяви

1. ВерховнийСуд України відмовляє в задоволенні заяви, якщо обста­
вини, які стали підставою для перегляду справи, не підтвердилися.

2. Ухвала про відмову в задоволенні заяви повинна бути вмотивова­
ною. У мотивувальній частині ухвали про відмову в задоволенні заяви у
зв'язку з правильним застосуванням судом касаційної інстанції норми за­
кону України про кримінальну відповідальність має міститися обгрунту­
вання з цього питання, а в резолютивній частині висновок про те, як саме
має застосовуватися відповідна норма закону України про кримінальну
відповідальність щодо подібних суспільно небезпечних діянь.

1. Верховний Суд України постановляє ухвалу про відмову в задоволенні заяви, якщо обставини, які стали підставою для перегляду справи, не підтвер­дилися.

При цьому підставами для перегляду справи відповідно до ч. 1 ст. 445 КПК є:

- неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих
норм закону України про кримінальну відповідальність щодо подібних суспіль­
но небезпечних діянь (крім питань призначення покарання, звільнення від по­
карання та від кримінальної відповідальності), що потягло ухвалення різних за
змістом судових рішень;

- встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої ви­
знана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні
справи судом.

Зважаючи на наведене, обставинами, які не підтвердили підстави, з яких Верховний Суд України переглядає судові рішення, можуть бути: правильне

--------------- .--------------------------------------------------------------------------- 939

Про повне або часткове задоволення заяви; - student2.ru Про повне або часткове задоволення заяви; - student2.ru застосування касаційним судом норми кримінального закону; касаційний суд, ухвалюючи рішення, діяв у межах касаційної скарги, що виключає визнання його незаконним; у заяві ставилося питання про неоднакове застосування су­дом касаційної інстанції одних і тих самих норм закону України про кримі­нальну відповідальність при призначенні покарання, звільненні від покарання та від кримінальної відповідальності; у заяві вказувалося про неоднакове за­стосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм процесуального

закону тощо.

2. Буквальне тлумачення коментованої статті свідчить, що ухвала про від­мову в задоволенні заяви жодним чином не може бути постановлена у випадку дійсного встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої ви­знана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом, оскільки це відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 445 КПК є безумовною під­ставою для перегляду судового рішення, а тому обставинами, що не підтверди­ли її, можуть бути випадки, коли: міжнародна судова установа, юрисдикція якої визнана Україною, не виявила порушень Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом; рішення міжнародною судовою установою щодо цієї особи насправді не ухвалювалося, а додане заявником не відповідає дій­сності тощо.

Зазначимо, що відповідно до п. 1 ст. 46 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та ст. 2 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» рішення Європей­ського суду з прав людини є обов'язковими для виконання Україною. Під вико­нанням рішення згідно зі ст. 1 Закону України «Про виконання рішень та засто­сування практики Європейського суду з прав людини» слід розуміти виплату стягувачеві відшкодування, вжиття заходів індивідуального характеру, а також вжиття заходів загального характеру. Додатковими заходами індивідуального характеру, відповідно до ст. 10 зазначеного Закону, є відновлення наскільки це можливо попереднього юридичного стану, який стягувач мав до порушен­ня Конвенції, що здійснюється, зокрема, шляхом повторного розгляду справи судом, у тому числі відновлення провадження у справі. Крім того, згідно із Ре­комендацією М R (2000) 2 Комітету Міністрів Ради Європи «Щодо повторного розгляду або поновлення провадження у певних справах на національному рів­ні після прийняття рішення Європейським судом з прав людини», прийнятою на 694-му засіданні заступників міністрів від 19 січня 2000 року, повторний розгляд справи, включаючи поновлення провадження, визнається адекватним способом поновлення прав. Також про необхідність перегляду справи за на­слідками констатації Європейським судом з прав людини порушень Україною зазначається й у рішеннях останнього, зокрема, у п. 297 Рішення від 21 квіт­ня 2011 р. у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», яке набуло статусу остаточного 21 липня 2011 p., Європейський суд з прав людини зазначив, що інтереси належного захисту прав людини вимагатимуть перегляду справи заяв­ника щойно він звернеться з таким проханням. Отже, відмова Верховного Суду

940 ______________________________________________________________

України у задоволенні заяви про перегляд судового рішення з підстави, перед­баченої п. 2 ч. 1 ст. 445 КПК, у разі її підтвердження є такою, що суперечить чинному законодавству, та може бути предметом оскарження до Європейського суду з прав людини.

Напевно, саме з таких спонукань виходив законодавець, передбачаючи у ч. 2 коментованої статті вимоги до мотивувальної та резолютивної частини ухвали, постановленої за результатами розгляду заяви саме з підстави, перед­баченої п. 1 ч. 1 ст. 445 КПК, нічого не зазначаючи при цьому про підставу, передбачену п. 2 цієї частини статті.

3. Ухвала Верховного Суду України про відмову в задоволенні заяви повинна бути вмотивованою. У мотивувальній частині ухвали про відмову в задоволенні заяви у зв'язку з правильним застосуванням судом касаційної ін­станції норми закону України про кримінальну відповідальність має міститися обгрунтування з цього питання, а в резолютивній частині висновок про те, що саме таким чином має тлумачитися та застосовуватися відповідна норма закону України про кримінальну відповідальність щодо подібних суспільно небезпеч­них діянь.

Стаття 457. Повідомлення про ухвалення рішення та його виготов­лення

1. Ухвала ВерховногоСуду України повинна бути виготовлена та на­правлена учасникам судового провадження не пізніше п'яти днів і дня за­кінчення розгляду справи.

1. Повна та вмотивована ухвала Верховного Суду України постановля­
ється «Іменем України», повинна бути виготовлена та направлена учасникам
судового провадження у строк не пізніше п'яти днів з дня закінчення розгляду
справи.

2. Під виготовленням ухвали слід розуміти складання судового рішення із
обов'язковим зазначенням:

1) у вступній частині - дати і місця її постановления, найменування суду,
прізвищ та ініціали суддів, секретаря судового засідання та інших учасників
судового провадження, найменування (номера) кримінального провадження,
ким і коли була подана заява про перегляд, з якої підстави розглядалася справа;

2) у мотивувальній частині - короткого змісту заяви про перегляд судо­
вого рішення та оскаржених судових рішень; узагальнених доводів особи, яка
подала заяву; узагальненого викладу позиції інших учасників судового про­
вадження та висновків членів Науково-консультативної ради Верховного Суду
України; обгрунтування помилковості висновків суду касаційної інстанції або
ж правильного застосування цим судом норми закону України про кримінальну
відповідальність у справі, яка переглядається з підстави, передбаченої п. 1 ч. 1
ст. 445 КПК; мотивів, з яких виходив Верховний Суд України при постановлен-
ні ухвали, і положення закону, якими він керувався;

Про повне або часткове задоволення заяви; - student2.ru Про повне або часткове задоволення заяви; - student2.ru 3) у резолютивній частині - рішення про задоволення заяви чи про від­мову у її задоволенні, скасування (повне, часткове), зміну, прийняття нового рішення, чи направлення справи на новий судовий розгляд у суд відповідної інстанції залежно від підстави перегляду, висновок Верховного Суду України про те, як саме має застосовуватися відповідна норма закону України про кри­мінальну відповідальність щодо подібних суспільно небезпечних діянь. Також у резолютивній частині рішення зазначається, що ухвала не підлягає оскаржен­ню, крім як зпідстави, передбаченої п. 2 ч. 1 ст. 445 КПК.

Рішення, підписується всім складом суду, що розглядав справу.

Копія цієї ухвали повинна бути направлена учасникам судового прова­дження невідкладно після її підписання у строк не пізніше п'яти днів здня закінчення розгляду справи. При цьому днем закінчення розгляду справи є день виходу складу суду, який здійснював перегляд судового рішення з підстав, пе­редбачених ч. 1 ст. 445 КПК, з нарадчої кімнати.

С т а т т я 458. Обов'язковість судових рішень Верховного Суду України

1. Висновки Верховного Суду України, викладені у його ухвалах,у
випадках, передбачених у частині другій статті 455 і частині другій статті
456 цього Кодексу, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повнова­
жень, які застосовують у своїй діяльності відповідну норму закону, та для
всіх судів України.

2. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність,

Встановлену законом.

3. Рішення Верховного Суду України, ухвалені за результатами роз­
гляду заяв про перегляд судового рішення з підстав, передбачених стат­
тею 445 цього Кодексу, підлягають оприлюдненню на офіційному веб-сайті
Верховного Суду України не пізніш як через десять днів з дня їх ухвалення.

1. Висновки Верховного Суду України, викладені у резолютивній частині ухвали, у випадках, передбачених у ч. 2 ст. 455 і ч. 2 ст. 456 КПК, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, діяльність яких пов'язана з виконан­ням відповідної норми закону України про кримінальну відповідальність, та має преюдиціальне значення для всіх судів загальної юрисдикції України. Зо­крема, останнє означає, що суд будь-якої інстанції, розглядаючи справу щодо подібних суспільно небезпечних діянь, має застосовувати норму закону Украї­ни про кримінальну відповідальність саме таким чином, як зазначено у висно­вку Верховного Суду України (в судовому рішенні може міститись посилання на справу, яку розглядав Верховний Суд України), вважаючи обставини, викла­дені у таких висновках, встановленими, істинними та такими, що не потребу­ють нового доведення. Загалом постановления судового рішення Верховного Суду України у преюдиціальному порядку забезпечує однакове тлумачення і застосування норми матеріального права у всіх судах загальної юрисдикції су­дової системи України.

942 _______________________________________________________________

2. Невиконання судових рішень Верховного Суду України тягне за собою
юридичну відповідальність, визначену законом, зокрема дисциплінарну, адмі­
ністративну, кримінальну.

3. Ухвали Верховного Суду України, постановлені за результатами роз­
гляду заяв про перегляд судового рішення (за результатами перегляду судового
рішення у кримінальній справі у разі задоволення цієї заяви) з підстав, перед­
бачених ч. 1 ст. 445 КПК, підлягають оприлюдненню у закладці «Ухвали у спра­
вах кримінальної юрисдикції» закладки «Рішення Верховного Суду України»
на офіційному веб-сайті Верховного Суду України у строк не пізніше десяти
днів з дня їх ухвалення.

Датою ухвалення судового рішення Верховним Судом України є день за­кінчення розгляду справи (вихід складу суду з нарадчої кімнати). Це пов'язано з тим, що складання судового рішення є лише по суті оформленням рішення, прийнятого в день закінчення судового розгляду.

Про повне або часткове задоволення заяви; - student2.ru Про повне або часткове задоволення заяви; - student2.ru Про повне або часткове задоволення заяви; - student2.ru Про повне або часткове задоволення заяви; - student2.ru Про повне або часткове задоволення заяви; - student2.ru Глава 34. Провадження за нововиявленими обставинами

Стаття 459. Підстави для здійснення кримінального провадження за нововиявленими обставинами

1. Судові рішення, що набрали законної сили, можуть бути перегляну­
ті за нововиявленими обставинами.

2. Нововиявленими обставинами визнаються:

1) штучне створення або підроблення доказів, неправильність пере­
кладу, висновку і пояснень експерта, завідомо неправдиві показання свід­
ка, потерпілого, підозрюваного, обвинуваченого, на яких Грунтується ви­
рок;

2) зловживання слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду під час

кримінального провадження;

3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення
вироку чи постановления ухвали, що належить переглянути;

4) визнання Конституційним Судом України неконституційності зако­
ну, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом;

5) інші обставини, які не були відомі суду на час судового розгляду при
ухваленні судового рішення і які самі по собі або разом із раніше виявлени­
ми обставинами доводять неправильність вироку чи ухвали, що належить
переглянути.

3. Обставини, передбачені пунктами 2 і 3 частини другої цієї стат­
ті, повинні бути встановлені вироком суду, що набрав законної сили,
а при неможливості ухвалення вироку - підтверджені матеріалами

розслідування.

4. Перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами в разі
прийняття нових законів, інших нормативно-правових актів, якими ска­
совані закони та інші нормативно-правові акти, що діяли на час здійснен­
ня провадження, не допускається.

1. Кримінальне провадження за нововиявленими обставинами являє со­
бою форму перегляду рішень судів, що набрали законної сили. За своїм змістом
ця стадія кримінального процесу виступає як механізм, що доповнює звичайні
заходи забезпечення правосудності судових рішень у кримінальних справах.
Цей вид провадження має резервне значення та використовується лише у
випадку, якщо вичерпані всі інші допустимі засоби процесуально-правового

захисту.

2. Провадження у кримінальних справах за нововиявленими обставинами
здійснюється в зв'язку з виявленням таких обставин, які або виникли вже після
розгляду кримінальної справи, або існували на момент цього розгляду, однак не
були відомі суду. Наявність таких обставин не дозволяє оцінювати винесене у
кримінальній справі рішення як законне, обгрунтоване та справедливе.

944 ______________________________________________________________

3. Виходячи з викладеного, треба зазначити, що нововиявлені обставини
характеризуються такими ознаками: 1) невідомість їх суду з причин, від нього
незалежних; 2) суттєве значення для справи; 3) наявність в об'єктивній дій­
сності до винесення судового рішення (за винятком п.п. 4 і 5 ч. 2 ст. 459 КПК);
4) неможливість урахування під час провадження в справі і винесенні рішення
в зв'язку з невідомістю їх судові; 5) відкриття тільки після набрання законної
сили судовим рішенням.

4. Закон визначає п'ять груп нововиявлених обставин, які визначені в ч. 2
коментованої статті Кодексу.

5. Штучне створення або підроблення доказів означає їхню завідому не­
правильність, розраховану на введення суду в оману, та може бути вчинено як
учасниками процесу, так і іншими особами.

6. Висновок і пояснення судового експерта будуть неправильними як у ви­
падку надання завідомо неправильного висновку або пояснення, так і внаслідок
помилки цього спеціаліста при вирішенні питань, що вимагають спеціальних
знань. Те ж саме стосується неправильного перекладу. На відміну від
неправильних перекладу, висновку і пояснень експерта, неправдиві показання
свідка можуть вважатись нововиявленими обставинами у разі, якщо вони були
завідомо неправдиві, тобто факт надання таких свідчень являє собою склад
злочину, передбаченого ст. 384 КК України.

7. Штучне створення або підроблення доказів, неправильність перекладу,
а також завідомо неправдиві показання свідка, потерпілого, підозрюваного, об­
винуваченого, висновку і пояснень експерта можуть бути підставою для пере­
гляду судових рішень за нововиявленими обставинами, якщо вони спричинили
винесення необгрунтованого або незаконного судового рішення.

8. Такі нововиявлені обставини, як штучне створення або підроблення
доказів, неправильність перекладу, висновку і пояснень експерта, завідомо не­
правдиві показання свідка, потерпілого, підозрюваного, обвинуваченого, на яких
грунтується вирок, зловживання слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду під
час кримінального провадження повинні бути встановлені вироком суду, а за
неможливості його постановления - матеріалами розслідування. Провадженню
за такими нововиявленими обставинами обов'язково повинно передувати
здійснення досудового розслідування щодо фактів штучного створення або
підроблення доказів, дачі свідомо неправдивих показань, завідомо неправильного
перекладу, завідомо неправильного висновку чи пояснень експертом, зловживань
слідчого, прокурора, слідчого судді, судді під час кримінального провадження.

9. Факт добросовісної помилки свідка, потерпілого, експерта, переклада­
ча, а також неправильність показань підозрюваного, обвинуваченого встанов­
люється матеріалами розслідування.

10. Під зловживанням суддів або слідчих суддів слід розуміти вчинення
ними умисних дій, які містять склад злочину і спричинили винесення завідомо
неправосудного вироку, постанови, ухвали. Про кримінальну відповідальність
суддів за такі злочини див. ст.ст. 374, 375 КК.

11. Про повне або часткове задоволення заяви; - student2.ru Про повне або часткове задоволення заяви; - student2.ru Про повне або часткове задоволення заяви; - student2.ru Під зловживанням прокурора, слідчого слід розуміти притягнення
ними до кримінальної відповідальності завідомо невинних, примушення да­
вати показання, завідомо незаконне затримання, привід або арешт, порушення
права на захист тощо (див. ст.ст. 371, 372, 373, 374 КК).

12. Злочинні діяння є підставою для провадження за нововиявленими
обставинами лише в тому випадку, якщо є зв'язок між незаконними діями
осіб та прийнятим незаконним або необґрунтовним рішенням. Встановлення
цього факту є одним із завдань суду при вирішенні питання про здійснення
провадження за нововиявленими обставинами.

13. Факти неправильної оцінки доказів, неправильного застосування за­
кону, призначення несправедливого покарання, якщо вони не були результатом
зловживання суддів або осіб, що проводили розслідування, не можуть бути ви­
знані нововиявленими обставинами.

14. У п. З ч. 2 ст. 459 КПК визначено, що до нововиявлених обставин
відноситься наявність факту скасування судового рішення, яке стало під­
ставою для прийняття вироку чи ухвали, що належить переглянути. Від­
повідно до ст. 533 КПК вирок або ухвала суду, які набрали законної сили,
обов'язкові для осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, а також
для всіх фізичних та юридичних осіб, органів державної влади та місцевого
самоврядування, їх службових осіб, і підлягають виконанню на всій території
України. Цим положенням закріплюється така властивість судових рішень, як їх
преюдиційність для наступних рішень, що можуть бути прийняті судом у межах
кримінального провадження. Тож, скасування судового рішення, преюдиційна
сила якого була врахована при постановлені вироку чи ухвали під час судового
розгляду матеріалів кримінального провадження, тягне необхідність перегляду
цього вироку чи ухвали в порядку, передбаченому главою 34 КПК.

15. Пункт 4 ч. 2 ст. 459 КПК визнає нововиявленою обставиною визнання Конституційним Судом України неконституційності закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом при постановлені вироку чи ухвали, що належить переглянути. Відповідно до ст. 13 Закону України «Про Конституційний Суд України» від 16 жовтня 1996 р. Конституційний Суд України приймає рішення та дає висновки у справах щодо конститу ційності законів та інших правових актів Верховної Ради України, актів Президента України, актів Кабінету Міністрів України, правових актів Верховної Ради Автономної Республіки Крим; відповідності Конституції України чинних міжнародних договорів України або тих міжнародних договорів, що вносяться до Верховної Ради України для надання згоди на їх обов'язковість; офіційного тлумачення Конституції та законів України та інші. Таким чином, у випадку, якщо при прийняті судового рішення були застосовані закон, інший правовий акт чи їх окреме положення, які з часом були визнані Конституційним Судом України неконституційними, таке судове рішення може бути переглянуте в порядку, передбаченому главою 34 КПК.

16. Пункт 5 ч. 2 коментованої статті зазначає, що нововиявленими обста­винами визнаються такі обставини, які не були відомі на час судового розгляду

946 ______________________________________________________________

при винесенні судового рішення і які самі по собі або разом із раніше виявлени­ми обставинами доводять неправильність вироку чи ухвали, що належить пе­реглянути. Тобто це обставини, що вже існували на момент набрання законної сили судовим рішенням, але не були відомі суду, хоча, якщо б були відомі, то могли суттєво вплинути на хід судового розгляду кримінальної справи та на зміст судового рішення, що було винесене.

17. Частина 4 коментованої статті визначає, що перегляд судових рі­шень за нововиявленими обставинами в разі прийняття нових законів, інших нормативно-правових актів, якими скасовані закони та інші нор­мативно-правові акти, що діяли на час здійснення провадження, не допус­кається. Це положення базується на нормах кримінального процесуального законодавства, що визначають дію КПК в часі. Статтею 5 КПК передбачено, що процесуальна дія виконується, а процесуальне рішення приймається згідно з положеннями КПК, чинними на момент початку виконання такої дії або прийняття такого рішення. Тобто у випадку подання заяви про перегляд судового рішення в зв'язку із прийняттям нових законів, інших нормативно-правових актів, якими скасовані закони та інші нормативно-правові акти, що діяли на час здійснення провадження та винесення судового рішення, щодо якого і подана заява про перегляд, визначені в ч. 4 ст. 459 КПК обставини, не маючи зворотньої сили, не можуть бути визнані нововиявленими обставинами.

Стаття 460. Право подати заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами

1. Учасники судового провадження мають право подати заяву про пе­регляд за нововиявленими обставинами судового рішення суду будь-якої інстанції, яке набрало законної сили.

1. Правом подати заяву про перегляд за нововиявленими обставинами
судового рішення суду будь-якої інстанції, яке набрало законної сили, наді­
лені учасники судового провадження, до яких відповідно до п. 25 ч. 1 ст. З
КПК віднесені: сторони (прокурор, керівник та слідчий органу досудового
розслідування, підозрюваний, обвинувачений, виправданий, засуджений, їх за­
хисники та законні представники), потерпілий, його представник та законний
представник, цивільний позивач, його представник та законний представник,
цивільний відповідач та його представник, а також інші особи, за клопотанням
або скаргою яких у випадках, передбачених КПК, здійснюється судове про­
вадження.

2. Про порядок подання заяви про перегляд судового рішення за нововияв­
леними обставинами див. коментар до ст. 463 КПК.

3. Предметом перевірки в порядку, встановленому гл. 34 КПК, можуть
бути вироки, постанови та ухвали судів першої, апеляційної, касаційної інстан­
цій та Верховного Суду України.

Про повне або часткове задоволення заяви; - student2.ru Про повне або часткове задоволення заяви; - student2.ru Про повне або часткове задоволення заяви; - student2.ru Ст а т т я 461. Строк звернення про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами

1. Заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обстави­
нами може бути подано протягом трьох місяців після того, як особа, яка
звертається до суду, дізналася або могла дізнатися про ці обставини.

2. Перегляд за нововиявленими обставинами виправдувального ви­
року допускається лише протягом передбачених законом строків давності
притягнення до кримінальної відповідальності.

3. За наявності обставин, які підтверджують вчинення особою більш
тяжкого кримінального правопорушення, ніж те, за яке вона була засудже­
на, судове рішення може бути переглянуто за нововиявленими обставина­
ми протягом строку давності притягнення до кримінальної відповідаль­
ності за більш тяжке кримінальне правопорушення.

4. За наявності обставин, які підтверджують невинуватість засудженого
або вчинення ним менш тяжкого кримінального правопорушення, перегляд
судового рішення за нововиявленими обставинами строками не обмежено.

1.Можливість подання заяви про перегляд судового рішення за новови­
явленими обставинами обумовлюється дотриманням певних процесуальних
строків. У коментованій статті - це строки давності притягнення до
кримінальної відповідальності та строк, в якій особа дізналася або могла
дізнатися про нововиявлені обставини.

2. Останній строк пов'язаний із тим, що заяву про перегляд судового рі­
шення за нововиявленими обставинами може бути подано лише протягом трьох
місяців після того, як особа, котра звертається до суду, дізналася або могла
дізнатися про ці обставини.

3. Для строків перегляду судових рішень за нововиявленими обставина­
ми важливим є визначення моменту відкриття цих обставин. Днем виявлення
нових обставин, з якого обчислюється тримісячний строк, визначений законом
для подання заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими обставина­
ми, вважається:

день набуття законної сили вироком, якщо нові обставини встановле­ні вироком суду;

день складання прокурором за матеріалами розслідування постанови про закриття кримінального провадження на підставах, визначених ч. 1 ст. 284

КПК;

день набуття законної сили ухвалою суду про закриття кримінального провадження на підставах, визначених ч. 2 ст. 284 КПК, якщо неможливо вине­сти обвинувальний вирок внаслідок існування нереабілітуючих обставин, які виключають провадження у справі;

день набуття законної сили ухвалою апеляційної, касаційної інстанцій або рішенням Верховного Суду України, якими скасовується судове рішення, що стало підставою для прийняття вироку чи ухвали, які належить переглянути;

948 _______________________________________________________________

день набуття законної сили рішенням Конституційного Суду України щодо визнання неконституційності закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом при винесенні судового рішення, що належить переглянути. При цьому треба враховувати, що рішення Конституційного Суду України набуває законної сили відразу з моменту його проголошення, діє безпосе­редньо та не потребує підтвердження іншими органами чи посадовими особами.

4. Строк давності притягнення до кримінальної відповідальності вста­
новлено кримінальним законом (див. ст. 49 КК). Сплив строку давності
притягнення до кримінальної відповідальності за загальним правилом
виключає перегляд судового рішення, що набрало законної сили. Однак
закон не обмежує строками можливість перегляду обвинувального вироку
чи ухвали про закриття справи за нереабілітуючими підставами в зв'язку із
нововиявленими обставинами, що свідчать на користь засудженої особи чи
особи, стосовно якої була закрита справа. Оскільки невинний повинен бути
реабілітований незалежно від будь-яких строків, що пройшли з моменту його
засудження або відкриття нововиявлених обставин, перегляд судових рішень
за нововиявленими обставинами з метою повної або часткової реабілітації
засудженого або застосування до нього закону про менш тяжкий злочин не
обмежений жодними строками. Відбування покарання засудженим або його
смерть також не перешкоджають перегляду судових рішень за нововиявленими
обставинами стосовно нього в інтересах його реабілітації.

5. Обмеження зазначеними в законі строками перегляду за нововиявлени­
ми обставинами виправдувальних вироків, ухвал і постанов суду про закриття
справи, а також вироків, ухвал і постанов з мотивів необхідності застосування
закону про більш тяжкий злочин є однією з істотних процесуальних гарантій
для виправданих і засуджених, а також для осіб, справи стосовно яких закриті.

6. Перегляд за нововиявленими обставинами виправдувального вироку,
ухвали або постанови про закриття справи допускається тільки в межах строків
давності притягнення до кримінальної відповідальності. Перегляд обвинуваль­
ного вироку за нововиявленими обставинами в зв'язку з необхідністю застосу­
вати закон про більш тяжкий злочин обмежений строками давності притягнен­
ня до кримінальної відповідальності за більш тяжкий злочин.

7. Ухвала про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами,
винесена після закінчення строків, зазначених у законі, підлягає скасуванню.

8. Про порядок обчислення процесуальних строків див. коментар до
ст. 114 КПК.

9. Про порядок поновлення пропущених процесуальних строків див. ко­
ментар до ст. 116 КПК.

Стаття 462. Вимоги до заяви про перегляд судового рішення за ново-виявленими обставинами

1. Заява про перегляд судового рішення за нововиявленими обстави­нами подається в письмовій формі.

--------------- ■----------- .___________________________________________ 949



Про повне або часткове задоволення заяви; - student2.ru Про повне або часткове задоволення заяви; - student2.ru 2. У заяві про перегляд судового рішення за нововиявленими обстави­
нами зазначаються:

Наши рекомендации