Організація бойових дій дивізіону в обороні
Порядок і зміст роботи командира дивізіону з організації бойових дій залежать від умов переходу до оборони, отриманого завдання та наявності часу.
При переході до оборони в умовах безпосереднього зіткнення з противником з одержанням завдання командир дивізіону організує підтримку загальновійськових підрозділів під час захоплення та закріплення на зазначеному для оборони рубежі, приймає рішення, ставить завдання підрозділам, уточнює заходи щодо всебічного забезпечення бойових дій та з організації управління. У подальшому бере участь в рекогносцируванні старшого командира і уточнює на місцевості завдання командирам підрозділів.
При переході до оборони в умовах відсутності зіткнення з противником командир дивізіону, як правило, отримує завдання на місцевості від старшого артилерійського командира і командира загальновійськового підрозділу під час проведення ними рекогносцирування.
У ході рекогносцирування командир дивізіону вивчає місцевість, положення, сили і склад противника, можливі шляхи висування і рубежі його розгортання для наступу, приховані підступи до переднього краю та імовірні напрямки наступу танків противника, передній край і побудову оборони загальновійськових підрозділів, місця обладнання мінно-вибухових загороджень; напрямки і рубежі розгортання для контратак другого ешелону; завдання, що виконуються засобами старших командирів та іншими артилерійськими підрозділами; уточнює вогневі завдання дивізіону і завдання артилерійської розвідки, вибирає місця командно-спостережних пунктів; вивчає райони вогневих позицій і маршрути маневру; визначає обсяг, черговість та терміни інженерного обладнання вогневих позицій і командно-спостережних пунктів.
Після одержання завдання командир дивізіону з’ясовує його, робить розрахунок часу; організує розвідку противника і районів вогневих позицій, оцінює обстановку; приймає рішення і доводить його до своїх заступників і командирів підрозділів, організує всебічне забезпечення бойових дій, управління і виховну роботу, віддає бойовий наказ.
У бойовому наказі при постановлені завдань батареям командир дивізіону зазначає: кого підтримати (якщо батарея призначена для підтримки); вогневі завдання з ураження противника під час проведення контрпідготовки, артилерійської заборони висування і розгортання військ противника, артилерійського відбиття його атаки, артилерійської підтримки військ, що обороняються в глибині та за періодами вогневого ураження противника при проведенні контратак: райони вогневих позицій; місця командно-спостережних пунктів і порядок здійснення маневру.
Після віддання бойового наказу командир дивізіону доводить до командирів підрозділів порядок підтримки взаємодії з механізованими (танковими) підрозділами при підтримці загальновійськових підрозділів, що обороняються в смузі забезпечення та на передовій позиції (позиції бойової охорони), ураження противника в період його висування і розгортання, відбитті атак противника, ураженні противника, що вклинився в оборону, проведенні контратак другим ешелоном (резервом), ураженні противника на флангах, в проміжках і стиках з сусідніми підрозділами.
Крім того, він визначає порядок підтримки зв’язку з командирами загальновійськових підрозділів, способи цілевказань, сигнали сповіщення, управління та взаємодії, узгоджує дії підрозділів щодо знищення танків противника у випадку їх прориву в район ВП.
В обороні дивізіон завчасно готує вогонь по розвіданих цілях, вузлах доріг, мостах та переправах на ймовірних маршрутах висування противника, рубежах ймовірного розгортання в перед бойовий (бойовий) порядок, перед передовою позицією, переднім краєм, по підготовлених позиціях у глибині оборони, в проміжках між опорними пунктами, на флангах і напрямках проведення контратак.
При цьому враховуються умови місцевості, характер дій противника і вогневі можливості дивізіону. Завчасно підготовлені дані по цілях уточнюються з надходженням нових розвідувальних даних про противника.
Для ураження противника на дальніх підступах до оборони на ймовірних рубежах його розгортання в батальйонні і ротні колони і для ураження пунктів управління готують зосереджений вогонь. Зосереджений вогонь готують також для ураження противника, що вклинився в оборону, і для підтримки контратаки другого ешелону.
Для ураження противника у ході розгортання його у взводні колони та в бойовий порядок, у проміжках між опорними пунктами, для прикриття загороджень, а також для ураження невеликих за розмірами цілей готують вогонь батарей.
В обороні для ураження противника широко застосовуються рухомий та нерухомий загороджувальний вогонь.
На передовій позиції батальйон будує оборону окремими ротними і взводними опорними пунктами, підготовленими для кругової оборони та для перехоплення найімовірніших напрямків наступу противника. В проміжках і на флангах опорних пунктів завчасно готується вогонь артилерії, танків, БМП, гранатометів та інших вогневих засобів, організуються засідки та вогневі мішки, влаштовуються загородження та завали.
Бій батальйону на передовій позиції підтримується вогнем доданої артилерії, а також частиною артилерії бригади з тимчасових ВП.
З метою введення противника в оману для відбиття атаки невеликих сил противника від дивізіону може призначатися батарея, яка своїм вогнем знищує найважливіші цілі або відбиває атаку загороджувальним вогнем.
Якщо противник готує і проводить атаку великими силами, то атака противника відбивається всіма силами і засобами батальйону. До переходу противника в атаку дивізіон уражає розвідані цілі зосередженим вогнем і вогнем по окремих цілях. З переходом противника в атаку відбиває її загороджувальним вогнем.
Одним із головних завдань дивізіону під час бою за передову позицію є завдання щодо виключення можливостей противника обійти або оточити підрозділи батальйону з флангів і тилу. При виконанні цього завдання важлива роль належить артилерійській розвідці та завчасній підготовці вогню дивізіону і батарей на імовірніших напрямках руху противника як до передової позиції, так і в проміжках і на флангах опорних пунктів.
Відхід батальйону з передової позиції здійснюється організовано і тільки за наказом командира бригади і прикривається вогнем доданого (підтримуючого) дивізіону і артилерією бригади.
Переміщення дивізіону в район основних ВП здійснюється, як правило, побатарейно. КСП батарей переміщуються одночасно з КСП рот, на підтримку яких призначені, а КСП дивізіону – разом з КСП батальйону.
Варіант роботи командира і начальника штабу дивізіону при організації і у ході бойових дій розглянемо на тактичному прикладі.