Висновок

На основі отриманих даних зробити висновок щодо вираженостi типу темпераменту та рівня розвитку типологічних властивостей особистості. Спрямованість вектора темпераменту за типологією Г.Айзенка (Мал.2.3.8.2.) вказує на відповідну характеристику темпераменту. Наприклад: оптант А – збуджений холерик; оптант В – меланхолік песимістичний; оптант С – сангвінічно-флегматичний тип – лідер спокійний; оптант D – невизначений тип темпераменту і в різних ситуаціях можуть проявлятись різні його типи (мал. 2.3.8.1.).

5) Екстраверсія-характерна властивість особистості, що проявляється в спрямуванні її сприймання,переживань,інтересів на навколишню дійсність(на людей,речі,події). Екстраверт-тип людської індивідуальності,орієнтований на природне оточення та інших людей, не здатний на зосередження і до аналізу своїх внутрішніх переживань.

Інтраверсія- властивість особистості, що полягає в спрямованості її психічних процесів(уваги,сприймання,мислення) на свій внутрішній світ.

Нейротизм- властивість особистості людини, що виражається в схильності до невротичних реакцій,нервових зривів,емоційної нестійкості,стану тривоги.

Станція 2

1. Аналіз спірограми здорової людини. Оцінка результатів. Вказати межі норми.

1) Дихальний об’єм 0,3-0,8л

Резервний об’єм вдиху 1,5-2,0л

Резервний об’єм видиху 1,0-1,5л

Залишковий об’єм 1,0-1,5л(не визначається на спірограмі)

2) Життєва ємкість легень(ДО+РОвд+РОвид):

Жінки- 3,0-3,5л

Чоловіки – 3,5-5,0 л

Ємкість вдиху 1,8-2,8л

Загальна максимальна ємкість легень – 4,5-6,5л(не визначається)

Функціональна залишкова ємність 2,5-3,5л(не визначається)

3) ЖЄЛ-найбільша кількість повітря, яке можна вдихнути після максимального вдиху або сума РО вд+РО вид+ДО.У нормі вона дорівнює: у жінок – 3,0-3,5л; у чоловіків – 3,5-5,0

4) ХОД(хвилинний об’єм дихання),визначається як добуток дихального обєму на частоту дихальних рухів за 1 хв:

ХОД= ДО*ЧД(норма 8-10д/хв.)

5) ЧД=кількість дихальних рухів*на час(16-20 д/хв.)

6) Це ЖЄЛ(життєва ємкість легень)=ДО+РОвд+РОвид (норма: ж – 3,0-3,5; чоловіки – 3,5-5,0)

7) Резервний об’єм вдиху(РОвд) –це максимальний об’єм повітря,яке можна додатково вдихнути після закінчення спокійного вдиху. У нормі складає 1,5-2,0.

Резервний об’єм видиху(РОвид) –це максимальний об’єм повітря,яке можна додатково видихнути після спокійного видиху. У нормі він дорівнює 1,0-1,5

Дихальний об’єм(ДО) – це об’єм повітря, яке у стані спокою вдихається або видихається. У нормі він становить 0,3-0,8л

8) Ні, ЗОіде після РОвид,і його не визначають, а ЗЄЛскладається з ЗО і ЖЄЛтому його не можна визначати.

9) Ємкість вдиху(ЄВ) –максимальна кількість повітря, яке можна вдихнути після спокійного вдиху або сума ДО та РОвд. У нормі вона складає 1,8-2,8л.

2. Оцінка результатів проб Зимницького та Нечипоренка

1) 1. За результатами дослідження сечі за Зимницьким визначити показники діурезу. Назвати норму цих показників для дорослої людини – 5 хв

Показники сечі в нормі при дослідженні за Зимницьким: добовий діурез становить 0,8–2,0 л, або 65–80% випитої рідини за добу; значне коливання протягом доби кількості сечі в окремих порціях (40–300 мл) та її щільності (1,008-1,025 г/л); денний діурез переважає над нічним — 2:1; щільність хоча б однієї порції сечі не нижче 1,020–1,022 г/л.

2)За результатами дослідження сечі за Зимницьким пояснити, який показник вказує на стан концентраційної здатності нирок. Вказати його величину, при якій ця функція нирок збережена (5хв)

При дослідженні сечі за Зимницьким основним є облік коливань щільності в окремих порціях сечі. Якщо вона залишається на низькому рівні, незважаючи на перерви в прийомі їжі та рідини, це вказує на порушення здатності нирок концентрувати сечу. Щільність у нормі (1,008-1,025 г/л);

3) За результатами дослідження сечі за Зимницьким визначити добовий діурез обстежуваного. Вказати норму цього показника для чоловіків та жінок – 5 хв

Показники сечі в нормі при дослідженні за Зимницьким: добовий діурез становить 0,8–2,0 л, або 65–80% випитої рідини за добу

4) 4. За результатами дослідження сечі за Зимницьким визначити величину кожної порції. Чи відповідає вона нормальному показнику кількості сечі в одній порції – 5 хв.

У нормі ‑ кількість сечі в окремих порціях (40–300 мл).

5) 5. Провести аналіз денного і нічного діурезу за результатами дослідження сечі за Зимницьким. Опреділити, чи відповідає нормі співвідношення денного і нічного діурезу у даному обстеженні – 5 хв.

У нормі ‑ денний діурез переважає над нічним — 2:1

6) 6. Провести аналіз результатів дослідження сечі за Нечипоренком. Розповісти методику дослідження сечі з вказаними величинами швидкості і часу центрифугування та принципів мікроскопії відцентрифугованого осаду – 5 хв.

Для проведення аналізу необхідно зібрати середню ранкову порцію сечі, натще, відразу після сну (рекомендовано, щоб попереднє сечовипускання було не пізніше ніж в 2 – й годині ранку). Для забору середньої порції сечі необхідно: першу кількість виділеної сечі ( приблизно 15 – 20 мл ) пропустити, а середню порцію ( 10-15 мл ) зібрати в спеціальний посуд. Всі ємкості повинні бути стерильні і чисті. Отриману порцію сечі переливають у вакуумну пробірку (спеціальна пробірка з тримачем для відбору сечі). У клініко-діагностичну лабораторію доставка аналізу здійснюється протягом 24 годин при температурі +2 +24. Термін проведення дослідження становить 1,5-2 години. В аналізі сечі за Нечипоренко лікар лаборант визначає кількість лейкоцитів, еритроцитів і циліндрів з допомогою спеціальної лічильної камери. Норми аналізу сечі у дорослих: лейкоцити - не більше 2000 в 1 мл сечі; еритроцити - не більше 1000 в 1 мл сечі; циліндри - не більше 20 в 1 мл сечі.

7) 7. У запропонованому результаті обстеження оцінити кількість формених елементів крові (еритроцитів), які виявлені у сечі обстежуваного. Порівняти результати з нормальними величинами.. Вказати нормальні показники наявності еритроцитів в сечі – 5 хв.

Норми аналізу сечі у дорослих: еритроцити - не більше 1000 в 1 мл сечі.

8) 8. У запропонованому результаті обстеження оцінити кількість клітин крові (лейкоцитів), які виявлені у сечі обстежуваного. Порівняти результати з нормальними величинами.. Вказати нормальні показники наявності лейкоцитів в сечі – 5 хв.

Норми аналізу сечі у дорослих: лейкоцити - не більше 2000 в 1 мл сечі.

Станція №3

Фізіологія крові та кровообігу

Визначення груп крові в системі АВ0 за стандартними гемаглютинуючими сироватками.

1) Підготувати набір необхідних матеріалів для визначення груп крові за допомогою стандартних гемаглютинуючих сироваток (5 хв.).

На чисту білу площину, після відповідних записів склографом, нанести стандартні сироватки першої, другої і третьої груп крові двох серій. У кожну з крапель стандартної сироватки, кутом чистого предметного скла, внести в десять разів меншу кількість крові, а через 2-3 хвилини додати по одній краплі фізіологічного розчину. За появою аглютинації спостерігати протягом 5 хвилин. Встановити групу крові. У випадку четвертої групи крові, провести додаткове визначення із стандартною сироваткою цієї групи.

2) Продемонструвати методику нанесення стандартних гемаглютинуючих сироваток та досліджуваної крові на планшет для визначення групи крові (3 хв.).

На чисту білу площину, після відповідних записів склографом, нанести стандартні сироватки першої, другої і третьої груп крові двох серій. У кожну з крапель стандартної сироватки, кутом чистого предметного скла, внести в десять разів меншу кількість крові, а через 2-3 хвилини додати по одній краплі фізіологічного розчину. За появою аглютинації спостерігати протягом 5 хвилин. Встановити групу крові. У випадку четвертої групи крові, провести додаткове визначення із стандартною сироваткою цієї групи.

У протоколі схематично зобразити отримані результати.

3) На запропонованому взірці оцінити перебіг реакції аглютинації та встановити групову належність крові в системі АВ0. (5 хв.).

Якщо аглютинація не відбулася із жодною строваткою – це І група крові, якщо відбулася із сироватками І і ІІІ груп – ІІ група крові, якщо відбулася із сироватками І і ІІ груп – ІІІ група крові. У випадку четвертої групи крові, провести додаткове визначення із стандартною сироваткою цієї групи.

4) Продемонструвати методику визначення групи крові за стандартними гемаглютинуючими сироватками (5 хв.).

На чисту білу площину, після відповідних записів склографом, нанести стандартні сироватки першої, другої і третьої груп крові двох серій. У кожну з крапель стандартної сироватки, кутом чистого предметного скла, внести в десять разів меншу кількість крові, а через 2-3 хвилини додати по одній краплі фізіологічного розчину. За появою аглютинації спостерігати протягом 5 хвилин. Встановити групу крові. У випадку четвертої групи крові, провести додаткове визначення із стандартною сироваткою цієї групи.

У протоколі схематично зобразити отримані результати.

5) На запропонованому взірці пояснити результати появи аглютинації при використанні стандартних гемаглютинуючих сироваток. (5 хв.)

еритроцити людини поділені в залежності від антигенного складу на чотири групи: без антигенів (Н), з антигенами А, В, АВ, У плазмі відповідно знаходяться природні антитіла,: αβ, β, α і відсутні.
Таким чином у людей розрізняють такі комбінації антигенів і антитіл в системі АВ0: 0(І)_αβ – 46 % у світі; А(ІІ)_β; В(ІІІ)_α, АВ(ІV) – 3 % у світі.

Виходячи з цього, стає зрозумілим, чому наступає аглютинація еритроцитів при змішуванні, наприклад, крові ІІ і ІІІ груп, ІV і І –

АВ+αβ – аглютинація.

А +α – аглютинація.

В +β – аглютинація.

Визначення груп крові в системі АВ0 з допомогою моноклональних антитіл анти-А і анти-В.

1) Підготувати необхідні матеріали для визначення груп крові за допомогою моноклональних антитіл анти-А і анти-В (5 хв.).

Чисту білу площину склографом розділити на 2 сектори: анти-А, анти-В. Нанести у відповідний сектор по 1 краплі цоліклонів анти-А та анти-В. Куточком предметного скла внести в десять разів меншу кількість крові в обидві краплі цоліклонів. Спостереження за перебігом реакції провести, погойдуючи тарілку протягом 2,5 хвилини.

2) Продемонструвати методику нанесення стандартних моноклональних антитіл анти-А і анти-В та досліджуваної крові на планшет для визначення групи крові (3 хв.).

Чисту білу площину склографом розділити на 2 сектори: анти-А, анти-В. Нанести у відповідний сектор по 1 краплі цоліклонів анти-А та анти-В. Куточком предметного скла внести в десять разів меншу кількість крові в обидві краплі цоліклонів. Спостереження за перебігом реакції провести, погойдуючи тарілку протягом 2,5 хвилини.

3) На запропонованому взірці оцінити перебіг реакції аглютинації та встановити групову належність крові в системі АВ0 за допомогою моноклональних антитіл анти-А і анти-В (5 хв.).

При І групі крові аглютинації не буде ні з цоліклоном анти-А, ні з анти-В, при ІІ групі крові аглютинація буде з цоліклоном анти-А, при ІІІ групі крові аглютинація буде з цоліклоном анти-В, при четвертій групі крові – з цоліклоном анти-А і з анти-В.

4) Продемонструвати методику визначення групи крові за допомогою моноклональних антитіл анти-А і анти-В (5 хв.).
Чисту білу площину склографом розділити на 2 сектори: анти-А, анти-В. Нанести у відповідний сектор по 1 краплі цоліклонів анти-А та анти-В. Куточком предметного скла внести в десять разів меншу кількість крові в обидві краплі цоліклонів. Спостереження за перебігом реакції провести, погойдуючи тарілку протягом 2,5 хвилини

5) На запропонованому взірці пояснити результати появи аглютинації при використанні моноклональних антитіл анти-А і анти-В (5 хв.)

еритроцити людини поділені в залежності від антигенного складу на чотири групи: без антигенів (Н), з антигенами А, В, АВ, У плазмі відповідно знаходяться природні антитіла,: αβ, β, α і відсутні.
Таким чином у людей розрізняють такі комбінації антигенів і антитіл в системі АВ0: 0(І)_αβ – 46 % у світі; А(ІІ)_β; В(ІІІ)_α, АВ(ІV) – 3 % у світі.

Виходячи з цього, стає зрозумілим, чому наступає аглютинація еритроцитів при змішуванні, наприклад, крові ІІ і ІІІ груп, ІV і І –

АВ+αβ – аглютинація.

А +α – аглютинація.

В +β – аглютинація.

Визначення резус-належності крові в системі СDE за моноклональними антитілами.

1) Підготувати необхідні реактиви для визначення резус-належності крові в системі СDE за моноклональними антитілами (5 хв.)

Нанести на чисту білу площину 1 краплю цоліклону анти-D. Куточком предметного скла внести в десять разів меншу кількість крові. Спостереження за перебігом реакції провести, погойдуючи тарілку протягом 2,5 хвилини.

2) Продемонструвати методику нанесення стандартних моноклональних антитіл анти-D та досліджуваної крові на планшет для визначення групи крові (3 хв.).

Нанести на чисту білу площину 1 краплю цоліклону анти-D. Куточком предметного скла внести в десять разів меншу кількість крові. Спостереження за перебігом реакції провести, погойдуючи тарілку протягом 2,5 хвилини.

3) Провести спостереження за перебігом реакції аглютинації на запропонованому взірці та встановити резус-належність крові в системі СDE (3 хв.).
У пробірку внести 1 мл крові реціпієнта і процентрифугувати для
розділення плазми і клітин. Потім взяти краплю плазми і додати в 10 разів менше крові донора, змішати. Через 5 хвилин оцінити результат. Відсутність аглютинації вказує на сумісність крові донора і реціпієнта.

4) Продемонструвати методику визначення резус-належність крові в системі СDE (5 хв).

Нанести на чисту білу площину 1 краплю цоліклону анти-D. Куточком предметного скла внести в десять разів меншу кількість крові. Спостереження за перебігом реакції провести, погойдуючи тарілку протягом 2,5 хвилини.

5) На запропонованому взірці пояснити результати появи аглютинації при використанні моноклональних антитіл анти-D (5 хв.)

Антиген Rh_o(D) – основний антиген в резус системі. Саме він міститься в еритроцитах 85 % людей.

На основі наявності в еритроцитах антигена Rh_o(D) виділяють резус-позитивну кров. Кров людей, еритроцити яких позбавлені цього антигена, відносять до резус-негативної групи.

Якщо додати в резус-негативну кров анти-D то відбудеться склеювання еритроцитів

Реєстрація електрокардіограми в стандартних, підсилених та грудних відведеннях.

1) Накласти електроди для реєстрації ЕКГ в стандартних та підсилених відведеннях (5 хв)

Запис ЕКГ проводиться звичайно в лежачому положенні, що дозволяє добитися максимального розслаблення м'язів.

1. В точках накладання нанести електролітичну пасту.

2. Для реєстрації ЕКГ в стандартних та підсилених відведеннях електроди накласти на обидві руки і ноги, згідно маркування: електрод з червоним маркуванням – на праву руку, з жовтим – на ліву руку, з зеленим – на ліву ногу, з чорним – на праву ногу.

2)Накласти електроди для реєстрації ЕКГ в грудних відведеннях (5 хв).

Запис ЕКГ проводиться звичайно в лежачому положенні, що дозволяє добитися максимального розслаблення м'язів.

1. В точках накладання нанести електролітичну пасту.

2. Для реєстрації грудних відведень активні електроди розташувати у відповідних місцях на поверхні грудної клітки, які визначають пальпаторно:

 перше грудне відведення (електрод С₁) – у ІV міжребер'ї по правому краю грудини;

 друге грудне відведення (електрод С₂) – у ІV міжребер'ї по лівому краю грудини;

 третє грудне відведення (електрод С₃) – на рівні ІV ребра на лівій білягрудинній лінії;

 четверте грудне відведення (електрод С₄) – у V міжребер'ї на лівій середньо-ключичній лінії;

 п'яте грудне відведення – (електрод С₅) – у V міжребер'ї на лівій передній пахвовій лінії;

 шосте грудне відведення (електрод С₆) – у V міжребер'ї на лівій середній пахвовій лінії.

3) Записати ЕКГ в стандартних відведеннях (3 хв).

Під час реєстрації ЕКГ обстежуваний повинен розслабитися, дихати спокійно. Для реєстрації ЕКГ в стандартних відведеннях електроди накласти на обидві руки і ноги, згідно маркування (див п 1).

Порядок роботи з з електрокардіографом «Юкард – 200»

1. Для увімкнення приладу натиснути і утримати 1-2 секунди кнопку на боковій панелі приладу (зеленого кольору)

2. Дочекатися загрузки параметрів приладу.

3. На дисплеї приладу появляться криві ЕКГ в стандартних відведеннях.

4. Для реєстрації ЕКГ натиснути на кнопку «Печать» і утримувати її до запису 4 кардіоциклів на папері.

4) Записати ЕКГ в підсилених відведеннях (3 хв).

Під час реєстрації ЕКГ обстежуваний повинен розслабитися, дихати спокійно. Для реєстрації ЕКГ в стандартних відведеннях електроди накласти на обидві руки і ноги, згідно маркування (див. п 1).

Порядок роботи з з електрокардіографом «Юкард – 200»

1. Для увімкнення приладу натиснути і утримати 1-2 секунди кнопку на боковій панелі приладу (зеленого кольору)

2. Дочекатися загрузки параметрів прилад.

3. На дисплеї приладу появляться криві ЕКГ в стандартних відведеннях.

4. Для реєстрації ЕКГ, використовуючи кнопку перейти до відведень aVR, aVL і aVF і натиснути на кнопку «Печать» та утримувати її до запису 4 кардіоциклів на папері.

5) Записати ЕКГ в грудних відведеннях (3 хв).

Під час реєстрації ЕКГ обстежуваний повинен розслабитися, дихати спокійно. Для реєстрації ЕКГ в стандартних відведеннях електроди накласти на обидві руки і ноги, згідно маркування (див. п 2).

Порядок роботи з з електрокардіографом «Юкард – 200»

1. Для увімкнення приладу натиснути і утримати 1-2 секунди кнопку на боковій панелі приладу (зеленого кольору)

2. Дочекатися загрузки параметрів приладу.

3. На дисплеї приладу появляться криві ЕКГ в стандартних відведеннях.

4. Для реєстрації ЕКГ в грудних відведеннях, використовуючи кнопку перейти до відведень V_1, V_2, V₃ і натиснути на кнопку «Печать» та утримувати її до запису 4 кардіоциклів на папері. Дальше, використовуючи кнопку перейти до відведень V_4, V_5, V₆ і натиснути на кнопку «Печать» та утримувати її до запису 4 кардіоциклів на папері.

Аналіз нормальної електрокардіограми