Підготовка до десантування і бойових дій

364.Підготовка до десантування і бойових дій включає: організацію десантування і бойових дій; безпосередню підготовку підрозділів (зосередження взводу у вихідному районі для десантування; підготовку до десантування озброєння, військової техніки й інших матеріальних засобів; екіпірування і підготовку особового складу – проведення занять і тренувань з підрозділами щодо підготовки до десантування і майбутніх бойових дій, виходячи з їх специфіки; заходи морально-психологічного забезпечення); вихід підрозділів на посадочні площадки; завантаження озброєння, військової техніки та інших матеріальних засобів; посадку особового складу у вертольоти.

365. Під час усвідомленнязавдання командир взводу повинен зрозуміти завдання роти і взводу, які об’єкти (цілі) на напрямку дій взводу уражаються засобами старших командирів, завдання сусідів і порядок взаємодії з ними, чим підсилюється взвод та час готовності взводу до виконання завдання.

366. Під час оцінювання обстановки командир взводу повинен вивчити: склад, положення і можливий характер дій противника в районі десантування та бойових дій, місця розташування його вогневих засобів, його сильні та слабкі сторони, найбільш імовірні напрямки дій танків, а також літаків і вертольотів на малих та гранично малих висотах, напрямку можливого відходу противника з об'єкту; стан, забезпеченість і можливості взводу і приданих підрозділів; склад, положення, характер дій сусідів і умови взаємодії з ними; місцевість, її прохідність, захисні маскуючі властивості, вигідні підступи до об'єкта захоплення, умови спостереження та ведення вогню.

Крім того, командир взводу враховує радіаційну і хімічну обстановку, час доби і стан погоди.

У висновках з оцінки обстановки командир взводу додатково повинен визначити: на захопленні і знищенні яких об’єктів (їх елементів) зосередити основні зусилля; послідовність виконання бойового завдання; які сили і засоби залучати для захоплення і знищення об’єктів, захоплення районів (рубежів); які елементи бойового порядку необхідно мати; які заявки і до якого терміну подати для забезпечення підготовки взводу до десантування і бойових дій.

367. Під час прийняття рішення на десантування та бойові діїкомандир взводу визначає: на чому зосередити основні зусилля десанту; якого противника, де, у якій послідовності і як захопити або знищити (з вказівкою порядку вогневого ураження і заходів з уведення його в оману); бойовий склад десанту; порядок десантування і способи висадки (з яких посадочних площадок, якими вертольотами і на яку площадку приземлення здійснюється десантування; порядок бойового застосування вертольотів під час десантно-штурмових дій).

Якщо старшим командиром передбачається евакуація десанту після виконання ним бойового завдання, то визначається порядок збору підрозділів, висування в район евакуації і проведення евакуації десанту.

368. Під час постановки завданьу бойовому наказі командир взводу вказує:

орієнтири;

об’єкт захоплення, склад, положення і характер можливих дій противника на об’єкті, місця розташування його вогневих засобів;

завдання роти і взводу;

об’єкти та цілі на напрямку дій взводу, що уражаються засобами старших командирів, а також завдання сусідів;

бойові завдання відділенням, приданим підрозділам і вогневим засобам;

час готовності до виконання завдання;

своє місце і заступника.

Бойовий наказ повинен викладатися коротко, чітко і так, щоб підлеглі ясно зрозуміли своє завдання.

369. Командир десанту разом із представником вертолітного підрозділу залучається до рекогносцировки вихідного району для десантування і посадочних площадок, що проводить командир, за рішенням якого застосовується ТакПД. Під час рекогносцировки уточнюються: район зосередження десанту, стан площадок і місця стоянок вертольотів, маршрут висування підрозділів, організація комендантської служби. На основі результатів рекогносцировки командир десанту визначає вихідні дані для розробки розрахунку завантаження озброєння, військової техніки, інших матеріальних засобів, посадки особового складу у вертольоти. Розрахунок на десантування складається і підписується командиром десанту і командиром вертолітного підрозділу і затверджується командиром, за рішенням якого застосовується десант.

При організації десантування та бойових дій розрахунок часу ведеться від встановленого часу “Ч”, який визначає старший начальник. Час “Ч” доводиться до командира десанту окремим розпорядженням.

Час “Ч” для повітряних десантів визначається початком викидання (висадки) передового загону десанту у районі десантування. Початком викидання (висадки) вважається момент відділення від літака (вертольоту) першого десантника (об’єкта, вантажу) передового загону.

Час “Ч” при плануванні десантно-штурмових дій (аеромобільних дій) визначається виходом на рубіж бойового розходження вертольотів передового загону або головних сил десанту, коли передовий загін не призначається.

370. Під час організації взаємодії командир взводу повинен погодити зусилля штатних і приданих вогневих засобів для успішного виконання поставленого завдання, домогтися правильного і єдиного розуміння всіма командирами відділень бойового завдання та способів його виконання, а також указати сигнали впізнання, оповіщення, управління і взаємодії та порядок дій за ними.

Перевіривши готовність особового складу, бойової техніки та озброєння до виконання бойового завдання, командир взводу доповідає про це командиру роти.

371. Під час організації управління командир десанту визначає своє місце розташування і порядок управління у вихідному районі для десантування, під час висадки і ведення бойових дій, у разі потреби доводить до підлеглих командирів з якого рубежу (часу), у якій радіомережі і кому встановити зв’язок з командиром підрозділу, що виходить у район бойових дій десанту, уточнює (доводить) радіодані та порядок користування радіозасобами.

372. Після організації десантування і бойових дій командир взводу керує отриманням і підготовкою до десантування необхідних (вказаних) запасів матеріальних засобів; підготовкою озброєння і військової техніки до десантування і бойового застосування; підготовкою особового складу до десантування і бойових дій; перевіряє готовність взводу і доданих підрозділів (вогневих засобів) до виконання бойового завдання.

Із підрозділами, за наявності часу, організовуються та проводяться заняття і тренування з завантаження (вивантаження) озброєння, військової техніки й інших матеріальних засобів у вертольоти, посадки (висадки) особового складу і ведення бойових дій стосовно отриманого завдання.

373. У встановлений час взвод виходить у район зосередження, в якому він розташовується, використовуючи природні укриття, організовує безпосередню охорону. Командир взводу і командири відділень перевіряють готовність підрозділів до посадки (завантаження) у вертольоти відповідно до розрахунку на десантування. При призначенні району очікування взвод переміщується в цей район, з урахуванням часу, необхідного для завершення підготовки до десантування.

З прибуттям вертольотів командир десанту, спільно з командиром вертолітного підрозділу, уточнює розрахунок на десантування і порядок посадки особового складу, завантаження озброєння та матеріально-технічних засобів, площадки приземлення в основному і запасному районах десантування, порядок взаємодії вертолітних і механізованих підрозділів у польоті і при висадці, при необхідності й бойові завдання підрозділам, а також бойовий порядок у польоті.

374. Терміни готовності до десантування визначає командир, який застосовує десант. Механізований взвод, призначений у ТакПД, виходить на посадочну площадку в призначений командиром десанту і узгоджений з командиром вертолітного підрозділу час.

Завантаження у вертольоти озброєння та інших матеріально-технічних засобів розпочинається у встановлений час або за командою командира, який застосовує десант, відповідно до розрахунку на десантування і проводиться призначеним особовим складом підрозділів під керівництвом командирів вертольотів. Посадка особового складу у вертольоти проводиться безпосередньо перед зльотом і має бути завершена до запуску двигунів. Час посадки визначається командиром десанту після отримання розпорядження на десантування.

Готовність до десантування визначається закінченням завантаження і проведенням передпольотного огляду вертольотів командиром десанту спільно з командирами екіпажів вертольотів, до цього часу особовий склад повинен бути в безпосередній близькості від вертольотів у готовності до посадки.