Тема 7. Психологічні проблеми лікувального процесу та сучасної біоетики

ЛЕКЦІЯ

Визначення психічного стану пацієнтів залежно від віку (дорослих і людей похилого та старечого віку). Особливість психологічного стану дітей та підлітків під час хвороби та поведінка медичного персоналу по відношенню до них. Ставлення до хвороби (адекватне та неадекватне). Поняття про внутрішню картину хвороби (ВКХ), її рівнів, значення для одужання та тактика медичного працівника залежно від ВКХ.

Мієлогенії, їхня класифікація (ятрогенії, егогенії, егротогенії), причини виникнення, характеристика. Класифікація ятрогенії (ятропсихогенія, ятрофізіогенія, ятрофармакогенія), можливості усунення їх та профілактика. Поняття про госпіталізм, причина, профілактика. Психогенні (канцерофобія, кардіофобія) та соматогенні (переляк, маячіння) реакції у хворої людини, їх поняття, причини та профілактика.

Принципи співбесіди з пацієнтом. П’ять складових частин спілкування: відправник, повідомлення або інформація, канал спілкування (спосіб передачі інформації), отримувач, зворотний зв’язок — відповідь. Магнітні збурення та психічний стан людини.

Практичні заняття

Ознайомити студентів із правилами, як взяти інтерв’ю у пацієнтів (що повинен робити і не робити медичний працівник під час співбесіди з пацієнтом).

За завданням викладача вирішувати ситуаційні вправи з питань ставлення хворих до своєї хвороби, ятрогенії, егогенії та проблем біоетики. Провести рольову гру між студентами за темою.

Практичні навички:

¾ взяти інтерв’ю один у одного;

¾ розв’язати ситуаційні вправи за темою та скласти план поведінки з пацієнтом;

¾ скласти план поведінки пацієнта під час магнітних збурень залежно від його віку.

САМОСТІЙНА РОБОТА

Сучасні психологічні проблеми біоетики.

Тема 8. Особливості взаємовідносин медичних працівників і хворих

ЛЕКЦІЯ

Характеристика особливостей психічного стану хворих у терапевтичному, хірургічному, гінекологічному, психоневрологічному, онкологічному та інших відділеннях, у дитячому стаціонарі, поведінка медичного працівника з хворим залежно від його хвороби. Особливості спілкування з родичами хворих. Вагітність у неповнолітніх, аборти, статева орієнтація, венеричні захворювання та СНІД, безпліддя.

Практичні заняття

За допомогою ситуаційних вправ визначити психічний стан залежно від захворювання у пацієнтів терапевтичного, хірургічного, гінекологічного, дерматологічного, венеричного, онкологічного, неврологічного профілю, а також ВІЛ-інфікованих чи хворих на СНІД і наркозалежних пацієнтів. За допомогою ситуаційних вправ виробити свою поведінку під час спілкування з хворими.

Практичні навички:

¾ розв’язання ситуаційних вправ за певною темою;

¾ складання схеми орієнтованої поведінки медичного працівника по відношенню до пацієнтів із різними захворюваннями;

¾ проведення рольової гри “Пацієнт”.

САМОСТІЙНА РОБОТА

Психологічні особливості взаємовідносин медичного працівника з пацієнтами алкогольно- та наркозалежними, хворими на СНІД та ВІЛ-інфікованими.

Тема 9. Особливості психологічного спілкуванняз пацієнтами в паліативній медицині та в надзвичайних ситуаціях

ЛЕКЦІЯ

Паліативна медицина, її мета, завдання. Особливість психологічного стану пацієнтів при тяжкому захворюванні. Стадії психічної реакції у безнадійно хворих, тактика медичного працівника.

Поняття про кризи. Типи криз: кризи росту, дозрівання та ситуаційні кризи. Фази кризи: психологічний шок, заперечення або відчай, визнання, адаптація, пристосування. Втручання в кризу та мета втручання в кризову ситуацію. Принципи втручання в кризову ситуацію. Заходи щодо подолання кризи. Стадії емоційних реакцій. Можливі реакції поведінки пацієнтів у критичних ситуаціях (пасивний індивід, впевнений індивід, агресивний індивід).

Поняття про благополуччя та його види (фізичне, психологічне, міжособистісне, соціальне, духовне, моральне). Особливості психологічного спілкування з пацієнтами при надзвичайних ситуаціях. Повідомлення про нещастя — рекомендації людині, яка повідомляє про нещастя. Поради тим, хто переживає горе. Стадії трауру.

Практичні заняття

Ознайомити студентів із кризовою ситуацією, визначити фази кризової ситуації та заходи щодо її подолання. Дати характеристику стадії емоційної реакції за завданням викладача. Провести тестування, рольову гру за темою. Навчити студентів користуватися опитувальником Спілберга для визначення рівня особистісної та ситуаційної тривожності.

Практичні навички:

¾ складання плану-повідомлення про нещастя (за завданням викладача);

¾ проведення тестування за темою “Чи готові ви до НС?” (надзвичайної ситуації) за завданням викладача. Зробити висновки;

¾ складання плану-поради потерпілим або тим, хто переживає горе;

¾ надання психологічної підтримки родичам померлої людини або потерпілим при НС;

¾ проведення рольової гри;

¾ уміти втручатися в кризову ситуацію;

¾ визначення рівня особистісної та ситуаційної тривожності за допомогою опитувальника Спілберга.

САМОСТІЙНА РОБОТА

Фактори, що впливають на психічні властивості людини. Стрес і здоров’я.

Тема 10. Психопрофілактика. Психогігієна. Психічна саморегуляція

ЛЕКЦІЯ

Психопрофілактика та психогігієна. Важливість психопрофілактики, її складові частини. Психогігієна та її розділи, характеристика і значення її для здоров’я. Психогігієна трудової діяльності й побуту та сімейних відносин.

Психотерапія, її методи, значення для лікування хворої людини і відновлення її нормального психічного стану, види психотерапії (непряма, колективна, трудова тощо). Значення психічної саморегуляції. Основні правила психічної саморегуляції. Форми психічної саморегуляції; самовиховання, самопізнання, самопорівняння, самозобов’язання, самовправи, самонавіювання, самопримушування і самонаказ, самозвіт, самоконтроль, самозаохочування і самопокарання. Психологічний захист (індивідуальний та груповий аутотренінг) та механізми психологічного захисту (витіснення, проекція, ідентифікація). Значення аутогенного тренування.

Практичні заняття

Ознайомити студентів із методикою проведення сеансу аутогенного тренування — аутотренінгу — психічної саморегуляції. Ознайомити з формулами розслаблення, самонавіювання. Засвоїти навички психічної саморегуляції та елементів психотерапевтичного впливу на пацієнтів.

Практичні навички:

¾ проведення сеансу аутотренінгу з групою студентів у разі безсоння;

¾ складання формули розслаблення або самонавіювання;

¾ розв’язування ситуаційних вправ та розроблення власного плану психотерапевтичного впливу на пацієнтів.

САМОСТІЙНА РОБОТА

Гіпноз, стадії та методи гіпнотерапії. Як зберегти психічне здоров’я.