Вплив управлінських ролей на працю менеджера

Сутність управлінської праці менеджерів визначається су­купністю управлінських ролей, які вони виконують для здій­снення цілей організації. На думку відомого американського вченого Генрі Мінцберга, висловлену в книзі "Природа управлін­ської праці" (1973 р.), управлінська роль це набір певних поведінкових правил, які визначають поведінку менеджера у кон­кретній ситуації. Ролі мотивуються повноваженнями і статусом менеджера та охоплюють сферу його взаємодії з людьми.

Усі управлінські ролі Г. Мінцберг поділив на три групи і кла­сифікував так [157; 154, с. 37]:

1. Міжособистісні ролі:

а) головний керівник — офіційний символ, що є виявом юри­дичної особи під час виконання обов'язків правового чи соціаль­ного характеру. Праця керівника полягає в діях, до яких зобов'язує становище, необхідність прийняття рішень;

б) лідер — здійснює мотивацію та активізує діяльність інших
людей;

в) сполучна ланка (зв'язківець) — забезпечує зовнішні кон­такти і організовує джерела для отримання інформації та по­слуг. Праця полягає в листуванні, участі в зовнішніх нарадах і контактах з іншими організаціями.

2. Інформаційні ролі:

а) приймач інформації — праця полягає в обробці інформа­ції, здійсненні контактів, пов'язаних переважно з одержанням інформації;

б) розповсюджувач інформації — праця полягає у передачі
інформації зверху-вниз або знизу-вверх різними способами
(усно, письмово);

в) представник організації — передає інформацію про органі­зацію назовні, представляє організацію, формує її імідж та репу­тацію. Праця полягає в участі у засіданнях, письмових та усних виступах від імені організації.

3. Ролі з прийняття рішень:

а) підприємець (інвестор) — знаходить можливості для роз­
витку організації, розробляє й реалізує проекти вдосконалення,
контролює розробку інших проектів. Праця підприємця полягає
у здійсненні бізнес-планування, розробці стратегії, впроваджен­ні інновацій, ініціюванні змін в організації;

б) ліквідатор порушень (стабілізатор) — праця полягає в ко­ригуванні дій у разі несподіваних порушень процесу діяльності,
усуненні небажаних ситуацій;

в) розпорядник ресурсів — відповідає за розподіл усіх ресур­сів організації (коштів, часу, матеріалів, обладнання, персоналу тощо). Праця розпорядника ресурсів полягає у складанні бюдже­тів та графіків, контролі за їх виконанням, програмуванні праці підлеглих;

г) відповідальний за переговори — праця полягає у веденні
переговорів і укладанні угод із партнерами, клієнтами та дер­жавними установами, представниками інших країн.

Отже, міжособистісні ролі включають взаємини менеджерів з іншими людьми як усередині, так і поза організацією. Інформа­ційні ролі включають отримання і передачу інформації, органі­зацію інформаційних потоків. Ролі з прийняття рішень більш різноманітні і пов'язані з широким діапазоном проблем розвитку бізнесу, інвестування та регулювання ресурсів, посередництва у переговорах із персоналом, акціонерами, конкурентами, держав­ними інституціями. Практика свідчить, що ролі взаємозалежні і взаємодіють між собою, створюючи синергетичний ефект.

Водночас Г. Мінцберг характеризує спеціалізацію управлін­ських ролей так: "Менеджери всіх рівнів управління виконують базовий набір завдань, пов'язаних з прийняттям рішень, міжособистісними відносинами та опрацюванням інформації. З цього погляду їхня діяльність спеціалізована горизонтально. Але... ролі, що їх виконують менеджери, настільки різноманітні, а са­мим керівникам доводиться так часто переключатися з вирішен­ня одного питання на вирішення іншого, що найменш спеціалі­зованою в організації є саме управлінська праця" [157].

Виконання менеджерами зазначених ролей залежить від їх­нього місця в ієрархії управління. Менеджери низового рівня, як правило, найчастіше відіграють ролі лідера (бо за ними стоять безпосередні виконанні), розповсюджувача інформації та лікві­датора порушень. На цьому рівні найнеобхіднішим є вміння спілкуватися та взаємодіяти, а також мати спеціальні технічні навички. Менеджерам середнього рівня також притаманні ролі лідера, розповсюджувача інформації, хоча вони також викону­ють ролі керівника, розпорядника ресурсів, представника орга­нізації. Іноді менеджери середнього рівня відіграють роль відпо­відального за переговори. Для успішного виконання таких ролей менеджерам цього рівня необхідна здатність до логічного та ана­літичного мислення, а також уміння ефективно спілкуватися. З одного боку, менеджер середнього рівня керує, розподіляє ресур­си, збирає і поширює інформацію, а з іншого — він повинен ство­рювати умови, щоб ці функції виконували його підлеглі. Мене­джери вищого рівня насамперед викопують ролі керівника, роз­порядника ресурсів, представника організації. Ллє найголовні­шими для них є ролі підприємця, інвестора та відповідального за переговори. Для ефективної праці менеджерів цього рівня необ­хідні аналітичні навички, системне мислення.

З усіх ролей для менеджерів будь-якого рівня найвагомішою є роль керівника. Керівник— це особа, яка очолює організацію або її структурно відокремлений підрозділ і наділена необхідни­ми повноваженнями для прийняття рішень. Керівник несе всю відповідальність за результати роботи колективу, який очолює. Саме керівник організовує підготовку управлінських рішень, приймає ці рішення і контролює їх виконання. Праця керівника є не тільки найскладнішою і найвідповідальнішою у системі управління організацією, але й найбільш творчою. За результа­тами досліджень, які провели американські вчені Роберт Блейк і Джей Моутон, керівники бувають [15; 154, с. 493—494]:

— зосереджені на роботі (на задачі). В їхній праці головним є

проектування задачі та розробка системи винагород для підви­щення продуктивності праці;

— зосереджені на людині, тобто найбільшу увагу у своїй праці приділяють вдосконаленню людських стосунків. Для такого ке­рівника головне -взаємодопомога, залучення інших людей до прийняття рішень, уникнення дрібної опіки, встановлення дові­рчих взаємин, урахування потреб підлеглих, сприяння їхньому професійному зростанню.

На вищому рівні ролі керівника виконують власники-інвестори, які створили організацію, та наймані менеджери-професіонали. Менеджер-керівник середнього рівня свої ролі виконує від імені керівника вищого рівня, який надав йому відповідні пов­новаження. Водночас він є керівником для підлеглих йому пра­цівників, менеджерів низового рівня. Функції останніх поляга­ють у виконанні рішень, прийнятих керівниками вищого або се­реднього рівня. Роль керівника менеджер низового рівня виконує лише у випадку, якщо у нього єпідлеглі.

Відомі спеціалісти з менеджменту наголошують на тому, що менеджери взагалі — це рольові моделі. У XXI ст., на їхню дум­ку, все більшого значення набуватимуть такі ролі, як дипломат, вихователь, інноватор, наставник і просто людина, яка за своїми якостями має бути взірцем для інших [153, с. 166—167, 226]. Це пов'язано з тим, що свою професійну діяльність менеджери вико­нують, використовуючи для досягнення цілей знання, вміння та інтелект інших людей. Мистецтво менеджера полягає в тому, щоб правильно обрати рольовий тип і досягти поставленої мети.