Unit 1. SCOPE OF PSYCHOLOGY 13 страница

Методика – (< грец. μεθοδιπα від μετοδος – шлях дослідження, спосіб пізнання) –сукупність взаємозв'язаних способів та прийомів доцільного дослідження наукової проблеми.

Методологія – (< грец. μεθοδος – шлях дослідження, спосіб пізнання + логія λογος – слово, вчення) вчення про принципи, методи і форми пізнання і перетворення світу.

Наука – learning (< старослав. "веди", "веді" – знання, пов'язане,
< праслов. naučiti (навчити), похідним від učiti (вчити); з лат. techne – мистецтво, ремесло, наука) система наукових знань і специфічна сфера людської діяльності, що спрямована на вироблення нових знань про природу, суспільство і мислення.

Науковий результат – (< фр. resultat, походить < лат. resultatum – те, що відскочило, відображений, пов'язаного з resultare – відскакувати, відбивати) – нове знання, здобуте у процесі наукового дослідження та зафіксоване на носіях наукової інформації.

Принцип – (< лат. рrincipium – начало, основа, передумова концепції чи теорії) головне, вихідне положення наукової теорії, що виступає як перше і найабстрактніше визначення ідеї.

Проблема – (< грец. προβλημα – завдання, ускладнення) складне теоретичне або практичне питання, що потребує розв'язання, вивчення, дослідження.

Процедура дослідження – послідовність пізнавальних і організаційних дій з метою рішення дослідницького завдання.

ЛІТЕРАТУРА ДО ВСІХ ТЕМ

Нормативно–правові акти

1. Закон України "Про вищу освіту" від 01.07.2014 № 1556–VII // Відомості Верховної Ради (ВВР). – 19.09.2014. – № 37–38. – С. 2716. – Ст. 2004. – Режим доступу до сайту Верховної Ради України: Законодавство України: http://zakon1.rada.gov.ua/.

2. Закон України "Про інформацію" від 23.06.2005 // Відомості Верховної Ради України. – 2005. – № 1.

3. Закон України "Про наукову і науково–технічну діяльність" від 13.12.1991 // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 12.

4. Закон України "Про наукову і науково–технічну експертизу" від 10.02.1995 (станом на 09.02.2006) // Відомості Верховної Ради України. – 2006. – № 2.

5. Закон України "Про авторське право і суміжні права" від 23.12.1993 // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – № 1.

6. Указ Президента України "Про додаткові заходи щодо забезпечення розвитку наукової сфери" від 16.05.2008 // Відомості Верховної Ради України.

7. Положення про кваліфікаційну роботу в Національній академії внутрішніх справ / [уклад.: Ю.Б. Ірхін, Н.В. Лигун, Н.С. Полудьонна та ін.]. – К.: НАВС, 2011. – 32 с.

Основна література

8. Афанасьев В.Г. Общество: системность, познание и управление. – М: Политиздат, 1981.

9. Білуха М.Т. Основи наукових досліджень: Підручник для студ. економ., спец. вищ. навч. закл. – Вид. 3–є, перероб. і доп. – К.: Вища школа, 2001. –
271 с.

10. Гордієнко С.Г. Молодому науковцю коротко про необхідне: Наук.–практ. посіб. – К.: КНТ, 2007. – 92 с.

11. Грабченко А.І., Федорович В.О., Гаращенко Я.М. Методи наукових досліджень: Навч. посіб. – Х.: НТУ "ХПІ", 2009. – 142 с.

12. Єріна А.М., Захожай В.Б., Єрін Д.Л. Методологія наукових досліджень: Навч. посіб. – К.: Центр учбової літ–ри, 2004. – 212 с.

13. Ковальчук В.В., Моїсєєв Л.М. Основи наукових досліджень: Навч. посіб. – Вид. 3–є, перероб. і доп. – К.: ВД "Професіонал", 2005. – 240 с.

14. Конверський А.Є. Основи методології та організації наукових досліджень: Навч. посіб. для студ., курсантів, аспірантів та ад'юнктів / За ред.
А.Є. Конверського. – К.: Центр учбової літ–ри, 2010. – 352 с.

15. Краснобокий Ю.М. Словник–довідник науковця–початківця. – К.: Науковий світ, 2000. – 83 с.

16. Крушельницька О.В. Методологія та організація наукових досліджень: Навч. посіб. – К.: Кондор, 2003. – 192 с.

17. Лудченко А.А., Лудченко А.Я., Примак Т.А. Основы научных исследований: Учеб. пособ. / Под ред. А.А. Лудченко. – К.: О–во "Знання", КОО, 2000. – 114 с.

18. Сидоренко В.К., Дмитренко П.К. Основи наукових досліджень: Навч. посіб. – К., 2000. – 260 с.

19. Полудьонна Н.С. Системний підхід у дослідженні суспільства і психології людини // Психічне здоров'я. – 2005. – № 1 (6). – С. 18.

20. Садовский В.Н., Юдин Б.Г. Философский принцип системности и системный подход // Вопросы философии. – 1978. – № 8. – С. 51.

21. Садовский В.Н. Основания общей теории систем. – М., 1974.

22. Шейко В.М., Кушнаренко Н.М. Організація та методика науково–дослідницької діяльності: Підручник – Вид. 6–є, перероб. і доп. – К.: Знання, 2008. – 295 с.

Додаткова література

23. Богданов А.А. Тектология: всеобщая организационная наука. – М.: Финансы, 2003. – 496 с.

24. Клепко С.Ф. Наукова робота і управління знаннями: Навч. посіб. – Полтава: ПОІППО, 2005. – 201 с.

25. Полудьонна Н.С. Диагностика способностей к обучению курсантов высших учебных заведений МВД Украины // Подготовка кадров милиции/полиции в странах Европы: современное состояние, проблемы, перспективы: Мат–лы междунар. конф. (г. Киев, 4 мая 2012 года). – К.: НАВС, 2012. – С. 89–91.

26. Полудьонна Н.С. Наукова складова магістерської програми і освітньо–кваліфікаційної підготовки фахівців як невід'ємний елемент навчального процесу у ВНЗ МВС України // Вища освіта: історичний досвід та перспективи розвитку: Мат–ли наук.–метод. конф. (Донецьк, 25 січня
2011 року). – Донецьк, 2011. – С. 63–67.

27. Полудьонна Н.С. Наукова творчість курсантів (слухачів, студентів) як психолого–педагогічна проблема // Проблеми гуманізації навчання та виховання у вищому закладі освіти: Зб. ст. за мат–ми ІХ Ірпінських міжнар. наук.–пед. читань: В 2 ч. – Ч. 2. – Ірпінь: НУ ДПС України, 2011. – С. 121–131.

28. Романчиков В.І. Основи наукових досліджень: Навч. посіб. – К.: ІЗМН, 1997. – 244 с.

29. Философский энциклопедический словарь / [сост.: Е.Ф. Губский,
Г.В. Кораблева, В.А. Лутченко]. – М.: ИНФРА–М, 1999. – 576 с.

30. Костицький М.В. Питання про методологію психологічної науки // Юридична психологія та педагогіка. – К.: НАВС, 2013. – № 1. – С. 3–12.

31. Освітній портал MyReferatik ttp://myreferatik.in.ua/load/referat_2_kurs/
filosofija/m.

ТЕМАТИКА І ПЛАНИ ЛЕКЦІЙ

Тема 1. Наука як сфера людської діяльності і система знань

Лекція – 1 година

1. Поняття про науку, її мета, функції та ознаки.

2. Наукова діяльність, її види та форми.

3. Сутність наукового дослідження, його класифікація.

Тема 2. Методологія і методика здійснення наукових досліджень

Лекція – 1 година

1. Методологія наукових досліджень: значення, сутність, мета, завдання та функції. Структура методології.

2. Поняття про науковий документ: форми та внутрішня логіка.

3. Загальна характеристика стадій науково–дослідного процесу.

Тема 3. Методи наукових досліджень

Лекція – 1 година

1. Загальні поняття про методи наукових досліджень, вимоги та класифікація. Надійність, валідність і детермінованість методів дослідження.

2. Характеристика теоретичних методів наукових досліджень.

3. Загальна характеристика емпіричних методів наукових досліджень.

Тема 4. Аналіз та інтерпретація даних наукового дослідження. Оформлення результатів наукової роботи

Лекція – 1 година

1. Обсяг вибірки. Генеральна і вибіркова сукупність: її типи, формування та репрезентативність.

2. Вірогідності результатів дослідження, їх валідність та кореляція.

3. Система вимог до магістерської роботи.

4. Аналіз типових помилок у написанні та оформленні магістерської роботи.

ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ І ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ

Тема 1. Наука як сфера людської діяльності і система знань

Семінар – 1 година

1. Сутність пізнання. Рівні і види наукового пізнання.

2. Поняття про науку, її мета, функції та ознаки. Поняття про знання, наука як система знань.

3. Наукова діяльність, її види. Суб'єкти наукової діяльності.

4. Сутність наукового дослідження, його класифікація.

Література

1, 3, 6, 9, 12, 16–18, 22, 25, 27, 28, 31

Тема 2. Методологія і методика здійснення наукових досліджень

Семінар– 2 години

1. Методологічний апарат і методологічна основа наукового дослідження.

2. Принципи методології пізнання. Методологічний інструментарій.

3. Методологія наукових досліджень: значення, сутність, мета, завдання та функції.

4. Структура методології, характеристика її складових.

Література

9, 10, 12, 14, 16–18, 22, 28, 31

5. Поняття про систему: структура, сутність, види і типи зв'язків.

6. Класифікація систем. Систематика.

7. Загальна теорія систем Л.фон Берталанфі та загальна організаційна наука О. Богданова.

8. Сутність системного підходу та системного аналізу у науковому дослідженні.

9. Види соціальних систем, їхня характеристика.

Література

8, 13, 19–23

10. Загальна характеристика стадій науково–дослідного процесу.

11. Поняття наукової проблеми, її зв'язок з темою і завданнями дослідження.

12. Актуальність, об'єкт і предмет дослідження.

13. Програма та план наукового дослідження: методичне та методологічне забезпечення. Поняття про наукову інформацію, її класифікація. Рівні пошуку наукової інформації та принципи її формування.

14. Гіпотези: види, типи та їхня характеристика.

15. Організація роботи з джерелами наукової інформації.

Література

2, 4, 6, 9, 10, 14, 16–18, 22, 24, 28

Тема 3. Методи наукових досліджень

Семінар – 1 година

1. Загальні поняття про методи наукових досліджень. "Метод", "науковий метод", "метод науки", "метод індивідуального рівня наукової діяльності".

2. Класифікація методів дослідження, їх коротка характеристика.

3. Характеристика теоретичний методів дослідження.

4. Характеристика емпіричних методів дослідження.

5. Вірогідності результатів дослідження. Валідність та кореляція.

6. Поняття про вибірку, її обсяг, види, типи, особливості формування.

Література

9, 10–14, 16–18, 22, 28, 31

Тема 4. Аналіз та інтерпретація даних наукового дослідження. Оформлення результатів наукової роботи

Практичне заняття – 2 години

Завдання

1. Магістерська робота як кваліфікаційна праця.

2. Система вимог до магістерської роботи.

3. Охарактеризувати лінгвістичні вимоги до магістерської роботи.

4. Охарактеризувати технічні вимоги до магістерської роботи.

1. Визначити типові помилки у написанні та оформленні магістерської роботи.

2. Підготовка до захисту магістерської роботи.

3. Захист магістерської роботи, критерії оцінювання.

Література

7, 15, 22, 24–27, 29

ПИТАННЯ ДЛЯ ПІДГОТОВКИ ДО ЗАЛІКУ

1. Поняття про науку, її ознаки, цілі та функції.

2. Сутність наукового дослідження. Пошук методологічних основ наукового дослідження.

3. Наукова діяльність: види, сутність та комплекс задач.

4. Сутність розвідувального, описового та аналітичного дослідження.

5. Емпіричні методи наукового дослідження, їх загальна характеристика.

6. Структурні елементи науки: поняття, категорії, наукова проблема, науковий принцип, постулат (аксіома), наукові ідеї, наукові закони, наукова теорія, наукова концепція, науковий факт, гіпотеза і версія, апріорі, апостеріорі, парадокс.

7. Система органів державної влади, які регулюють та організують політику у сфері наукової та науково–технічної діяльності.

8. Суб'єкти наукової діяльності, їх характеристика. Підготовка та атестація наукових та науково–педагогічних кадрів.

9. Наукова школа: функції та основні ознаки.

10. Загальна характеристика стадій науково–дослідного процесу.

11. Сутність, рівні і види наукового пізнання.

12. Сутність методичного та методологічного етапів науково–дослідної діяльності.

13. Характеристика видів і форм наукової інформації.

14. Види наукових гіпотез: сутність і функції у магістерських роботах.

15. Характеристика змістовно–теоретичного етапу наукового дослідження.

16. Види рефератів, їх структура та внутрішня логіка.

17. Система вимог до магістерської роботи.

18. Алгоритм написання магістерської роботи. Аналіз типових помилок.

19. Програма конкретно–правового дослідження, сутність методико–процедурного розділу.

20. Валідність та надійність як основні критерії якості наукових досліджень.

21. Статуси наукового знання.

22. Жанри наукової роботи.

23. Загальна характеристика теоретичних методів наукового дослідження.

24. Техніко–орфографічне оформлення та уніфікація елементів наукового документу.

25. Форми узагальнення наукових досліджень, їх загальна характеристика.

26. "Науковий метод", "метод науки", "метод індивідуального рівня наукової діяльності". Характеристика вимог до методів наукового дослідження.

27. Методологія наукових досліджень: значення, сутність, мета, завдання та функції.

28. Методологічний апарат і методологічна основа наукового дослідження.

29. Поняття якості наукового дослідження. Проблеми прав інтелектуальної власності у науці. Компіляція, плагіат: шляхи виявлення.

30. Поняття про наукову інформацію, рівні її пошуку та принципи формування. Організація роботи з джерелами інформації.

31. Характерні риси сучасної психологічної науки.

32. Надійність, валідність і детермінованість методів дослідження.

33. Класифікація методів дослідження.

34. Психологічний експеримент. Залежні та незалежні змінні експерименту.

35. Обсяг вибірки. Генеральна і вибіркова сукупність: її типи, формування та репрезентативність.

36. Вірогідності результатів дослідження. Поняття про валідність та кореляцію.

37. Формулювання наукових висновків та пропозицій у магістерській роботі.

38. Порівняльна характеристика творчої і нетворчої діяльності.

39. Особливості наукового психологічного, його науковий і науково–прикладний результат.

40. Специфіка об'єктів дослідження у психології.

41. Форми наукових документів, їх архітектоніка та внутрішня логіка.

42. Методи встановлення причинних зв'язків між явищами (процесами): схожості, різниці, сукупних змін, остач.

43. Види візуалізації даних дослідження. Типи шкал.

44. Використання загальнонаукових методів у психологічних дослідженнях.

45. Рубрикація, її внутрішня логіка в магістерській роботі.

46. Характерні особливості наукової мови.

47. Бесіда, інтерв'ю як методи наукових досліджень.

48. Контент–аналіз як метод наукових досліджень.

49. Тестування як метод наукових досліджень.

50. Експертні оцінки як метод наукових досліджень.

51. Спостереження як метод наукових досліджень.

52. Характеристика методів аналізу та інтерпретації даних наукового дослідження.

53. Характеристика методу аналізу продуктів діяльності.

54. Принципи загальнонаукової методології (загальна характеристика).

55. Характеристика організаційних методів наукового дослідження.

56. Сутність фундаментальної методології.

57. Сутність загальнонаукової методології.

58. Сутність конкретнонаукової методології.

59. Історія розвитку методології наукового пізнання.

60. Принципи формулювання та оформлення висновків наукової роботи.

61. Поняття про систему: структура, сутність, види і типи зв'язків.

62. Класифікація систем. Систематика.

63. Загальна теорія систем Л. фон Берталанфі та загальна організаційна наука О. Богданова.

64. Сутність системного підходу.

65. Системний аналіз у науковому дослідженні.

66. Види соціальних систем, їхня характеристика.

67. Магістерська робота як кваліфікаційна праця.

68. Система вимог до магістерської роботи.

69. Характеристика лінгвістичних вимог до магістерської роботи.

70. Характеристика технічних вимог до магістерської роботи.

71. Типові помилки у написанні та оформленні магістерської роботи.

72. Підготовка до захисту магістерської роботи.

73. Захист магістерської роботи, критерії оцінювання.

74. Алгоритм написання магістерської роботи. Аналіз типових помилок.

75. Поняття якості наукового дослідження. Проблеми прав інтелектуальної власності у науці. Компіляція, плагіат: шляхи виявлення.

76. Організація роботи з джерелами наукової інформації.

77. Формулювання наукових висновків, пропозицій та рекомендацій у магістерській роботі.

78. Особливості організації науково–дослідної роботи студентів (курсантів, слухачів) у ВНЗ.

79. Фундаментальні та прикладні наукові дослідження. Науковий і науково–прикладний результат.

80. Анкетування як метод наукових досліджень.

81. Аргументація, верифікація та фальсифікація результатів наукового дослідження.

82. Шляхи апробації результатів дослідження та засоби впровадження у практику.

83. Наукова і науково–технічна експертиза: завдання, форми та види.

84. Методи аналізу та інтерпретації "сирих" даних: математичної статистики, факторний аналіз, кластерний і регресійний.

85. Поняття про крок і ремонт вибірки. Вимоги повноти, надійності і технологічності даних дослідження.

86. Робота над текстом наукової роботи.

87. Критерії вибору теми магістерської роботи та порядок її затвердження.

88. Науковий стиль і науковий жанр.

89. Особливості анотації, резюме, рецензії.

90. Функціонально–лексичні та логічні засоби зв'язку наукового тексту.

ЕТНОПСИХОЛОГІЯ

Етнічна психологія – наука про етнопсихологічні особливості людей та націй, що виникають в процесі історичного розвитку і притаманні певним етнічним утворенням. У ній виділяється низка напрямів:

1) порівняльні дослідження етнічних особливостей психофізіології, когнітивних процесів, пам'яті, емоцій, мови;

2) культурологічні дослідження, спрямовані на з'ясування особливостей символічного світу і ціннісних орієнтації народної культури;

3) дослідження етнічної свідомості і самосвідомості;

4) дослідження етнічних особливостей соціалізації.

Вивчення дисципліни дозволяє студентам оволодіти системою загальнотеоретичних та практично–орієнтованих знань, вмінь і навичок стосовно психологічного опосередкування міжетнічної взаємодії.

У результаті вивчення етнічної психології студенти повинні:

знати:

- зміст основних понять курсу;

- особливості етнічних особливостей світосприймання;

- особливості етнічних взаємовідносин;

- закономірності формування та функції етнічної самосвідомості та етнічних стереотипів;

- закономірності формування етнічних спільнот;

- особливості психіки представників різних народів і культур;

уміти:

- проілюструвати теоретичні положення конкретними прикладами з практики міжетнічної взаємодії;

- визначати специфіку та закономірності функціонування етнічних феноменів у сфері суспільно–правових відносин;

- проводити соціально–психологічний аналіз міжетнічних відносин,

- визначати особливості впливу етнічного статусу особи на її світосприйняття.

ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН

Назви тем	Кількість годин
Лекції	Семі- нари	Прак-тичні заняття
Тема 1. Теоретичні засади етнопсихології			–
Тема 2. Статичні та динамічні характеристики етносу
Всього годин:

Форма підсумкового контролю – залік.

ОСНОВНІ ТЕРМІНИ ДИСЦИПЛІНИ

Етнічна психологія – наука про етнічні, культурологічні, психологічні особливості людей, націй, що виділяються в процесі свого історичного розвитку і належать до визначених етнічних утворень; галузь знання, що вивчає: особливості психіки людей різних народів і культур; проблеми національних особливостей світосприймання; проблеми національних особливостей взаємин; проблеми національного характеру; закономірності формування і функції національної самосвідомості та етнічних стереотипів; закономірності формування суспільств, національних спільнот.

Етнічна спільність (етнос) – різновид стійкого соціального угрупування людей, що виникло історично та представлене плем'ям, народністю, нацією. Термін "етнос" близький до поняття "народ" в етнографічному сенсі. Іноді ним позначають декілька народів (етнолінгвістичну групу, наприклад, росіяни, українці, поляки й інші – слов'янська етнографічна спільність), а також відособлені частини всередині народу (етнографічну групу).

Етнічна самоідентифікація – ототожнення особою себе з тією або іншою етнічною групою.

Етнічна самосвідомість – усвідомлення себе суб'єктом певної етнічної спільності.

Етнічний конфлікт – форма міжгрупового конфлікту, в якому групи з суперечливими інтересами поляризуються за етнічною ознакою.

Етнічні процеси – різні види взаємодії етносів, що призводять до зміни старих і виникнення нових етнічних утворень внаслідок поступової заміни почуття приналежності до однієї етнічної спільності почуттям приналежності до іншої.

Етнічні стереотипи – відносно стійкі уявлення про моральні, розумові, фізичні якості, характерні для представників різних етнічних спільнот.

Етноцентризм – 1) сукупність масових ірраціональних уявлень, що є психологічними утвореннями масової свідомості, про власну етнічну спільність як про центр, навколо якого групується решта етнічних груп;
2) нездатність індивіда, зосередженого на власних інтересах, змінити вихідну пізнавальну позицію чи уявлення стосовно деякого об'єкта, навіть, за умови суперечної його досвіду інформації; нерозуміння суб'єктом того, що можливе існування інших, протилежних точок зору, наявність у нього імпліцитної впевненості в тому, що психологічна організація інших людей тотожна його власній.

Асиміляція етносів – процес етнічної взаємодії вже сформованих народів, що значно відрізняються за своїм походженням, мовою і культурою та мають чітку етнічну самосвідомість. Сутність процесу асиміляції полягає в тому, що окремі групи людей та індивіди, що належать до одного народу, вступаючи в зіткнення з іншим народом, у результаті спілкування з ним втрачають свої особливості в області культури і побуту, засвоюють культуру даного народу, сприймають його мову і перестають вважати себе приналежними до колишньої етнічної спільності.

Архетип – сутність, форма і спосіб зв'язку наслідуваних несвідомих прототипів і структур психіки, що переходять із покоління в покоління; загальні апріорні психічні і поведінкові програми, що складають особливості поводження, мислення і бачення світу окремої етнічної групи.

ЛІТЕРАТУРА ДО ВСІХ ТЕМ

Основна література

1. Авдеев В.Б. Раса и етнос / В.Б. Авдеев, А.Н. Севастьянов. – М.: Книжный мир, 2008. – 155 с.

2. Бандурка А.М. Этнопсихология: Учеб. пособ. для высш. учеб. завед. / А.М. Бандурка, В.А. Друзь. – Х.: Изд–во Ун–та внутренних дел, 2000. – 238 с.

3. Баронин А.С. Этнопсихология: Учеб. пособ. / А.С. Баронин. – К. : МАУП, 2000. – 115 с.

4. Кукушкин В.С. Этнопедагогика и этнопсихология: Учеб. пособ. для студ. высш. учеб. завед. / В.С. Кукушкин, Л.Д. Столяренко. – Ростов н/Д: Феникс, 2000. – 443 с.

5. Почебут Л. Кросс–культурная и этническая психология: Учеб. пособ. / Людмила Почебут. – СПб.: Питер, 2014. – 336 с.

6. Ричков М.О. Суспільство: соціальний організм, простір, етнос /
М.О. Ричков. – К.: НТУ, 2005. – 188 с.

7. Савицька О.В. Етнопсихологія: Конспект лекцій: Навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. / О.В. Савицька. – Кам'янець–Подільський, 2002. – 44 с.

8. Стефаненко Т.Г. Этнопсихология: Учебник для высш. учеб. завед. /
Т.Г. Стефаненко. – Изд. 4–е, испр. и доп. – М.: Аспект–Пресс, 2009. –
368 с.

9. Фігурний Ю.С. Український етнос у просторі й часі: українознавчі дослідження етнічних, державотворчих і націєтворчих процесів в Україні / Ю.С. Фігурний – К.: ННДІУ, 2009. – 520 с.

10. Чепа М.–Л.А. Етнопсихологічний вимір цивілізаційного поступу / М.–Л.А. Чепа. – К.: Педагогічна думка, 2008. – 104 с.

11. Этнопсихологический словарь / Г.Н. Волков, В.М. Григорьев,
Н.В. Данилов; Под. ред. В.Г. Крысько. – М.: Московский психолого–социальный ин–т, 1999. – 342 с.

Додаткова література

12. Будняк Д.В. Тріада: етнос – мова – культура слов'ян / Д.В. Будняк. – К.: Видавничий Дім Дмитра Бураго, 2003. – 130 с.

13. Вера. Этнос. Нация. Религиозный компонент этнического сознания /
М.П. Мчедлов, М.С. Кудряшова, Е.Ф. Морозов та ін. – М.: Культурная революция, 2007. – 368 с.

14. Воропай О. Звичаї нашого народу: етногр. нарис / Олекса Воропай – К.: Етнос, 2008. – 687 с.

15. Гримич М.В. Традиційний світогляд та етнопсихологічні константи українців / М.В. Гримич. – К.: Логос, 2000. – 380 с.

16. Личность, культура, этнос: современная психологическая антропология / Под общ.ред. А.А. Белик. – М.: Смысл, 2001. – 555 с.

17. Магометов А.А. Межнациональные отношения, интернациональное и патриотическое воспитание: этнопсихологический аспект: Учеб.–метод. пособ. / А.А. Магометов. – М.: Московский психолого–социальный ин–т, 2004. – 533 с.

18. Мельникова Е.В. Культура и традиции народов мира: этнопсихологический аспект / Е.В. Мельникова. – М.: Диалог культур, 2006. – 303 с.

19. Мокаева М.А. Этнопсихология: личность: Учеб. пособ. для студ. высш. учеб. завед., обуч. по направлению "Психология" / М.А. Мокаева,
С.Т. Катанчиев. – Нальчик, 2000. – 158 с.

20. Севастьянов А.Н. Этнос и нация / А.Н. Севастьянов – М.: Книжный мир, 2008. – 191 с.

21. Табачник Д.В. Національні меншини: етнокультурний вимір /
Д.В. Табачник, Г.Д. Попов, Т.І. Пилипенко – К.: Етнос, 2007. – 149 с.

22. Україна і світ: етнічні, науково–інтелектуальні та освітні виміри: Зб. наук. пр. / За заг. ред. В.І. Сергійчука. – К.: Українська Видавнича Спілка, 2004. – 352 с.

23. Костицький М.В. Питання про методологію психологічної науки // Юридична психологія та педагогіка. – К.: НАВС, 2013. – № 1. – С. 3–12.

ТЕМАТИКА І ПЛАНИ ЛЕКЦІЙ

Тема 1. Теоретичні засади етнопсихології

Лекція – 2 години

1. Етнопсихологія як наука, її об'єкт, предмет та категоріальний апарат.

2. Психологічна характеристика етносу.

3. Форми існування етносів та основні етнічні процеси. Природна та насильницька асиміляція.

4. Соціально–психологічна сутність нації. Поняття національної ідентифікації.

Тема 2. Статичні та динамічні характеристики етносу

Лекція – 4 години

1. Психічний склад етносу. Етнічна самосвідомість. Етнічна самоідентифікація.

2. Ментальність як інтегральна етнопсихологічна ознака нації. Основні ознаки менталітету українського народу.

3. Психологічна сутність і зміст національного характеру. Національна самосвідомість.

4. Націоналізм та етноцентризм. Проблема етнічної установки та етнічних стереотипів.

5. Етнічні конфлікти, їхня сутність, об'єктивні і суб'єктивні умови виникнення.

ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ І ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ

Тема 1. Теоретичні засади етнічної психології

Семінар – 2 години

1. Історія розвитку та сучасні напрями етнічної психології.

2. Об'єкт, предмет та методи етнічноїї психології.

3. Основні функції та завдання етнічної психології в сучасному суспільстві. Основні категорії етнічної психології.

4. Форми існування етносів та основні етнічні процеси. Природна та насильницька асиміляція.

Теми реферативних повідомлень

1. Прикладні аспекти етнопсихології в сучасних умовах.

2. Врахування етнопсихологічних особливостей у національній політиці.