Загальні принципи устрою хірургічного відділення
Міністерство освіти і науки України
Міністерство охорони здоров׳я України
Центральний методичний кабінет з вищої медичної освіти
Донецький національний медичний університет ім. М. Горького
Догляд за хірургічними хворими
(навчальний посібник)
Донецьк 2010
Міністерство освіти і науки України
Міністерство охорони здоров׳я України
Центральний методичний кабінет з вищої медичної освіти
Донецький національний медичний університет ім. М. Горького
Догляд за хірургічними хворими
(навчальний посібник для самостійної роботи студентів вищих медичних закладів освіти III – IV рівнів акредитації)
Колектив авторів: В.В.Іващенко, Є.Р.Балацький, В.С.Ковальчук, О.І.Ніколаєв, Ю.І.Журавльова, А.В.Іващенко, М.А.Койко
(за редакцією В.В.Іващенка)
Донецьк 2010
В основу навчального посібника закладена типова програма з догляду за хворими для вищих медичних закладів освіти України III – IV рівнів акредитації, що складена для спеціальностей 7.110101 «Лікувальна справа», 7.110104 «Педіатрія», 7.110105 «Медико-профілактична справа» і затверджена наказом МОН України від 16.04.2004 року № 239 та навчального плану, затвердженого МОЗ України від 31.01.2005 року № 52. Організація навчального процесу здійснюється за кредитно-модульною системою відповідно до вимог Болонської декларації.
Рецензенти:
1. Доктор медичних наук, професор Бондарєв В.І. – завідувач кафедри хірургії Луганського державного медичного університету
2. Доктор медичних наук, професор Василюк С.М. – завідувач кафедри хірургії Івано-Франківського національного медичного університету
ISBN
Зміст
| Вступ | |
| Частина 1. Устрій хірургічного відділення. Організація роботи приймального відділення, операційно-перев’язувального блоку, палат і допоміжних приміщень. Функціональні обов’язки медичного персоналу хірургічного відділення. Деонтологія догляду. В.В.Іващенко | |
| Розділ 1.1. Загальні принципи устрою хірургічного відділення | |
| Розділ 1.2. Організація роботи приймального відділення, операційно-перев’язувального блоку, палат і допоміжних приміщень | |
| 1.2.1. Організація роботи приймального відділення хірургічного стаціонару. Особливості санітарної обробки хворих з хірургічною патологією | |
| 1.2.2. Організація роботи операційно-перев’язувального блоку | |
| 1.2.3. Організація роботи та санітарно-гігієнічний режим палат і допоміжних приміщень | |
| Розділ 1.3. Функціональні обов’язки медичного персоналу хірургічного відділення | |
| Розділ 1.4. Деонтологія догляду | |
| Частина 2. Хірургічна інфекція. Основи асептики, антисептики та інфекційного контролю в хірургії. Підтримання санітарно-гігієнічного режиму в операційній, види її прибирання. Організація роботи чистої та гнійної перев’язувальної, особливості догляду за хворими з гнійною патологією. Утилізація перев’язувального матеріалу. Є.Р.Балацький, О.І.Ніколаєв | |
| Розділ 2.1. Хірургічна інфекція. Основи асептики, антисептики та інфекційного контролю в хірургії. | |
| 2.1.1. Хірургічна інфекція | |
| 2.1.2. Основи асептики та антисептики | |
| 2.1.3. Інфекційний контроль в хірургії | |
| Розділ 2.2. Підтримання санітарно-гігієнічного режиму в операційній,види її прибирання | |
| Розділ 2.3. Організація роботи чистої та гнійної перев’язувальної,особливості догляду за хворими з гнійною патологією. Утилізаціяперев’язувального матеріалу | |
| Частина 3. Гігієна медичного персоналу хірургічних відділень, гігієна тіла хворого, гігієна виділень хворих. Є.Р.Балацький, О.І.Ніколаєв | |
| Розділ 3.1. Гігієна медичного персоналу хірургічних відділень | |
| Розділ 3.2. Гігієна тіла та виділень хірургічного хворого | |
| Частина 4. Правила транспортування хворих. Підготовка хворих до операцій,зокрема до ургентних та планових втручань. Є.Р.Балацький, О.І.Ніколаєв, Ю.І.Журавльова | |
| Розділ 4.1. Правила транспортування хворих | |
| Розділ 4.2. Підготовка хворих до операцій,зокрема до ургентних та планових втручань | |
| Частина 5. Робота медичного персоналу в операційній та виконання хірургічних маніпуляцій (діагностичних пункцій). Є.Р.Балацький, Ю.І.Журавльова, А.В.Іващенко | |
| Розділ 5.1. Загальні поняття про операцію та дії медичного персоналу під час операційного періоду | |
| Розділ 5.2. Робота медичного персоналу під час виконання хірургічних маніпуляцій (діагностичних пункцій) | |
| Частина 6. Основні принципи догляду за хворими в післяопераційному періоді. Профілактика ускладнень, основи догляду за хворими у вкрай важкому та в непритомному станах. В.С.Ковальчук, М.А.Койко, А.В.Іващенко | |
| Розділ 6.1. Загальні питання організації догляду в післяопераційному періоді | |
| Розділ 6.2. Окремі питання догляду за оперованими хворими на органах черевної порожнини, грудної клітини та сечовидільної системи | |
| Розділ 6.3. Використання міхура із льодом, газовивідної трубки,грілки під час догляду за хворими | |
| Частина 7. Принципи складання розкладу роботи хірургічного відділення. Гігієна передавань і відвідувань, організація харчування та дозвілля хворих. В.С.Ковальчук, Є.Р.Балацький, А.В.Іващенко, М.А.Койко | |
| Розділ 7.1. Розклад роботи хірургічного відділення. Гігієна передавань і відвідування хворих | |
| Розділ 7.2. Організація харчування хірургічних хворих. | |
| 7.2.1. Загальні питання ролі харчування хворих в післяопераційний період, способи годування | |
| 7.2.2. Дієтичне природне ентеральне харчування хірургічного хворого | |
| 7.2.3. Організація роботи та підтримання гігієни харчового блоку | |
| Бібліографічний список | |
| Предметний покажчик |
Вступ
Догляд за хворими (синонім - гіпургія - hipurgeo - допомагати, надавати послугу) – сукупність засобів, що забезпечують всебічне обслуговування хворого, створення оптимальних умов і оточення, які забезпечують сприятливий перебіг захворювання, швидкіше одужання, полегшують страждання і попереджують ускладнення, виконання лікувальних призначень.
Догляд розподіляють на загальний і спеціальний. Загальний догляд включає гігієнічне утримання приміщення, в якому знаходиться хворий, підтримку належного гігієнічного стану самого хворого, турботу про зручну постіль, її чистоту і одягу хворого, організацію харчування хворого, надання допомоги при харчуванні, туалеті, фізіологічних відправленнях та інше, чітке і своєчасне виконання всіх призначених процедур і ліків, а також безперервне спостереження за динамікою самопочуття і станом хворого. Особливості догляду, що зумовлені специфікою того чи іншого захворювання або пошкодження, носять назву «спеціальний догляд». Догляд не протипоставляється лікуванню, а органічно входить в нього як складова частина.
Якщо здорова людина за межами лікарні забезпечує свою особисту гігієну в тій чи іншій мірі самостійно, то хворий потребує догляду, тобто забезпечення йому необхідного рівня гігієни силами й засобами лікувальної установи. Відомий гінеколог В.Ф.Снегірьов у конференц-залі клініки поряд з портретами видатних вчених М.І.Пірогова, Ч.Дарвіна розмістив портрет няні Макарової з підписом про те, що вона доглянула тисячу прооперованих хворих.
Догляд за хірургічними хворими має і свої особливості, що, в першу чергу, пов’язано з його спрямованістю на боротьбу з внутрішньолікарняною інфекцією. Тому зневага до догляду за хірургічними хворими або незнання його особливостей здатні звести нанівець результати самих найблискучіших бездоганно виконаних оперативних втручань. Приймаючи до уваги і ті обставини, що при вивченні догляду за хворими студенти вперше потрапляють на клінічні кафедри, питанням деонтології загального догляду за хворими в хірургії приділяється особлива увага.
Відповідно до навчального плану навчання з догляду за хворими хірургічного профілю передбачено в IV семестрі, коли студентом набуті відповідні знання з основних базових дисциплін: медичної біології, медичної та біологічної фізики, біоорганічної та біологічної хімії, мікробіології, вірусології та імунології, з якими інтегрується програма виробничої практики. В свою чергу, вивчення основ догляду за хворими формує засади подальшого вивчення студентами клінічних дисциплін – пропедевтики внутрішньої медицини, інфекційних хвороб, онкології, анестезіології та інтенсивної терапії, медичної психології, що передбачає інтеграцію з цими дисциплінами «по вертикалі» та формування умінь застосовувати знання з догляду за хворими в процесі подальшого навчання та у професійній діяльності.
Згідно вимог Болонської угоди за навчальним планом на догляд за хворими виділено 3 кредити (90 годин), 40 годин з яких складає аудиторна підготовка (у вигляді поточних занять) і 50 годин самостійна робота студентів. Навчання догляду за хворими проводиться в терапевтичному, хірургічному та педіатричному відділеннях стаціонару безпосередньо під час IV навчального семестру. Програма з догляду за хворими представлена одним модулем, поділеним на 3 змістовні модулі. Змістовний модуль № 2 присвячений особливостям догляду за хворими хірургічного профілю та включає 11 годин аудиторної і 11 годин поза аудиторної підготовки студентів.
Враховуючи ті обставини, що питання присвячені особливостям догляду за хірургічними хворими доволі широкі і потребують значно більшого часу для засвоєння матеріалу, ніж надані в програмі, з метою оптимізації навчальної підготовки студентів, в першу чергу поза аудиторної, колективом кафедри загальної хірургії створений навчальний посібник. Навчальний посібник присвячений основним питанням догляду за хірургічними хворими, в основу його закладений принцип раціонального групування дидактичного матеріалу, що, на думку авторів, значно полегшіть підготовку студентів в засвоєнні основних положень догляду в хірургії. Автори посібника з вдячністю приймуть зауваження студентів та викладачів.
Устрій хірургічного відділення. Організація роботи приймального відділення, операційно-перев’язувального блоку, палат і допоміжних приміщень. Функціональні обов’язки медичного персоналу хірургічного відділення. Деонтологія догляду.
Загальні принципи устрою хірургічного відділення.
В структурі лікувального закладу, в залежності від його профілю або обсягу, хірургічне відділення може бути розташовано в окремій будівлі чи у складі багатопрофільного медичного корпусу. За останній час серед багатьох міських чи обласних лікувальних установ переважає саме багатопрофільний принцип устрою медичних корпусів. Це може бути як багатопрофільний хірургічний корпус, що складається із спеціалізованих хірургічних відділень (загальнохірургічного, урологічного, травматологічного, ортопедичного, судинного, кардіохірургічного, гінекологічного, комбустіологічного, мікрохірургічного, оторіноларінгологічного та інших), так і корпус, що може включати відділення іншого, а не тільки хірургічного, профілю (терапевтичне, кардіологічне, неврологічне, гастроентерологічне, педіатричне та інші). При цьому саме в останньому випадку устрою існує певний принцип розміщення відділень хірургічного профілю. В таких випадках змішаного (хірургічного та нехірургічного профілю) розташування в одному корпусі, на перших поверхах розміщуються діагностичні лабораторії чи відділення, приймальне відділення, вище – відділення терапевтичного профілю, а хірургічні відділення розташовують на верхніх поверхах, що пов’язано з необхідністю максимального відмежування їх від інших відділень. Таким чином зменшується можливість контакту хворих інших відділень і їх відвідувачів з контингентом хворих хірургічного відділення.
Основним принципом внутрішнього устрою та організації роботи всіх хірургічних відділень вважається максимальне розмежування двох категорій хворих:
1) без гнійних ускладнень чи запальних захворювань:
2) з гнійними ускладненнями та запальними хірургічними захворюваннями.
Якщо хірургічне відділення розташовано на декількох поверхах будівлі, то на нижньому поверсі розміщують хворих другої групи, на верхньому – хворих першої групи і операційний блок з палатами інтенсивної терапії.
Це пов’язано, в першу чергу, з необхідністю попередження виникнення внутрішньолікарняної інфекції (синоніми – нозокоміальна, шпитальна інфекція), однієї з найскладніших видів інфекції, що може зустрічатися не тільки в хірургічний практиці, а й в усіх інших медичних відділеннях. Внутрішньолікарняна інфекція – це інфекція, що виникла в стаціонарі, та яка була відсутня у хворого на момент госпіталізації в маніфестній формі чи інкубаційному періоді. До внутрішньолікарняної інфекції також відноситься зараження персоналу внаслідок професійної діяльності в стаціонарі.
В багатопрофільних окремих спеціалізованих хірургічних корпусах операційні зали та палати післяопераційного інтенсивного догляду завжди розміщують на останніх поверхах з цією ж метою – зменшення вірогідності контакту, тільки тепер вже не тільки з відвідувачами, але й із персоналом хірургічних відділень та післяопераційними хворими. В таких корпусах принцип розміщення хірургічних відділень також повинен проводитися з урахуванням профілю та поширеності серед контингенту хворих інфекційних ускладнень. Наприклад, на нижчих поверхах розміщують опікові, проктологічні відділення, де вірогідність та поширеність інфекційних ускладнень та проявів захворювань вища ніж у інших категорій хворих.
При розташуванні хірургічного відділення на одному із поверхів будівлі, чи в одноповерховій будівлі для операційного блоку доцільно відокремлювати одне крило, де будуть знаходитись хворі без гнійних ускладнень чи запальних захворювань і яке має обмежений доступ (тільки для медичного персоналу та хворих, що оперуються). Перед входом до операційного блоку обов’язково знаходяться застережливі знаки, наприклад, світлове табло «Операційний блок» (див. мал. 1.1.1), червона смуга на підлозі та інше.
Малюнок 1.1.1. Вхід до операційного блоку хірургічного відділення, розташованого в окремому крилі поверху. Над входом світлове табло, додаткова застережлива об’ява на матовому склі дверей. Праворуч «чиста» перев’язувальна кімната, ліворуч палата інтенсивної терапії для післяопераційних важких хворих.
Поруч із операційним блоком, як правило, розміщують перев’язувальну кімнату для хворих без гнійних ускладнень чи запальних захворювань. У протилежному крилі поверху розміщують перев’язувальну кімнату для хворих з гнійними ускладненнями та запальними хірургічними захворюваннями. Ці підрозділи хірургічного відділення (операційний блок та перев’язувальні кімнати) об’єднуються в єдиний операційно-перев’язувальний блок, що обслуговується спеціально підготовленим середнім та молодшим медичним персоналом на чолі з старшою медичною сестрою блоку. Іноді, у великих операційних блоках багатофункціональних хірургічних корпусів, наприклад, онкологічних, операційний блок очолює лікар-хірург.
Всі функціональні приміщення хірургічного відділення розподіляються на 3 основних групи:
1) лікувально-діагностичні;
2) адміністративно-господарчі;
3) санітарно-гігієнічні.
До лікувально-діагностичних приміщень відносять операційно-перев’язувальний блок, маніпуляційні кімнати, ендоскопічні та інші лікувально-діагностичні кімнати, що входять до складу відділення.
До адміністративно-господарчих приміщень відносять палати для хворих, кабінети завідувача, старшої сестри відділення та старшої сестри операційно-перев’язувального блоку, ординаторську, кімнату для анестезіологів, кімнату сестри-господарки, кімнати відпочинку, кімнату для видачі їжі та столову, комори, учбові кімнати (в клінічних установах).
До санітарно-гігієнічних приміщень відносять туалети, душову, ванну та клізменну кімнати.
Для збереження принципу розмежування хворих з гнійно-запальними захворюваннями та без них, попередження виникнення внутрішньолікарняних інфекційних ускладнень та для окремого обслуговування цих двох категорій хворих деякі підрозділи всіх трьох груп обов’язково дублюються. До таких підрозділів відносять: операційні та перев’язувальні кімнати, маніпуляційні, палати, всі санітарно-гігієнічні кімнати. Палати для розміщення хворих із гнійно-запальними захворюваннями та перев’язувальну кімнату для їх обслуговування розташовують на протилежному боці поверху (при розташуванні відділення на одному поверсі) від приміщень операційно-перев’язувального блоку, або на окремому, якомога нижчому поверсі (при розташуванні хірургічного відділення на кількох поверхах будівлі).
Приклад розташування основних приміщень хірургічного відділення з учбовим блоком наведений на малюнку 1.1.2.
Малюнок 1.1.2. Приблизний план розташування основних приміщень загальнохірургічного відділення. Жовтим кольором виділені приміщення для обслуговування хворих без гнійно-запальних захворювань, блакитним – з гнійно-запальними захворюваннями. Цифрові позначення: 1, 2, 3 – операційни зали (операційний зал № 3 призначений для виконання операцій у хворих з гнійно-запальними захворюваннями); 4 – передопераційні; 5 – перев’язувальні; 6 – палата інтенсивної терапії; 7 – маніпуляційні кімнати; 8 – ординаторська; 9 – кабінет завідувача відділенням; 10 – кабінет старшої сестри хірургічного відділення; 11 – анестезіологічна (наркозна) кімната; 12 – кімната старшої сестри операційно-перев’язувального блоку та матеріальна; 13 – кімната сестри-господарки та комора; 14 – санітарни вузли; 15 – клізменна; 16 – харчовий блок та столова; 17 – кімната відпочинку; 18 – палати; 19 – учбові кімнати; 20 – кіслородна; 21 – сестринська кімната; 23 – стерилізаційна; 24 – вентиляційна для операційного блоку; 25 – кімната для зберігання забрудненої білизни.