Теорія літературного процесу
1. Поняття про літературний процес, його зв’язок із суспільно-естетичними змінами в історії людства. Вплив політичної ідеології на літературний розвиток.
2. Народнопоетична творчість як фундамент, творча основа літератури. Особливі відмінності фольклору.
3. Основні чинники літературного процесу: літературна епоха, літературний напрям, творчий метод, літературна течія, літературна школа.
4. Традиції та новації як основні поняття, що характеризують спадкоємність і оновлення в літературному процесі.
5. Інші фактори розвитку літературного процесу:
· Відштовхування,
· Запозичення,
· Наслідування,
· пародіювання,
· епігонство,
· цитування,
· репродукція,
· ремінісценція,
· парафраза,
· натяк,
· варіація,
· суперництво,
· концентрація,
· розпорошення.
ЗАВДАННЯ:
1. Випишіть у словник значення нових термінів;
2. Наведіть приклади до п. 3;
3. Проілюструйте фактори літературного процесу прикладами із шкільного чи вузівського курсу літератури.
ЛІТЕРАТУРА:
1. Галич О.А., Назарець В.М., Васильєв Є.М. Теорія літератури: Підручник / За наук. ред. Олександра Галича. – К.: Либідь, 2001.
2. Гундорова Тамара. Післячорнобильська бібліотека. Український літературний постмодерн. – К.: Часопис “Критика”, 2005.
3. Літературознавчий словник-довідник / Р.Т. Гром’як, Ю.І.Ковалів та ін. – К.: ВЦ “Академія”, 2006. – 752 с. (Nota bene).
4. Скоропанова И.С. Русская постмодернистская литература: новая философия, новый язык. – СП б.: Невский Простор, 2001.
5. Скоропанова И.С. Русская постмодернистская литература: Учеб. пособие. – М.: Флинта, 1999.
6. Ткаченко А.О. Мистецтво слова. Вступ до літературознавства. - К., 2003.
7. Эпштейн М.Н. Постмодерн в русской литературе: Учеб. пособие для вузов. – М.: Высш. шк., 2005.
ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ
1. 1. Теорія літератури як наука. Специфіка художньої літератури.
2. 2. Об’єкт і предмет теорії літератури і проблеми класифікації літературознавчих дисциплін.
3. 3. Основні (теорія літератури, історія літератури, літературно-художня критика, текстологія, компаративістика) та допоміжні й дотичні (літературна та літературознавча бібліографія, джерелознавство, евристика, палеографія, герменевтика, психологія творчості) літературознавчі дисципліни.
4. 4. Природа і сутність літератури як мистецтва (наслідування, відображення, нова дійсність, сублімація пригноблених поривів, гра і т.д.).Природа і сутність літератури як мистецтва (наслідування, відображення, нова дійсність, сублімація пригноблених поривів, гра і т.д.).
5. 5. Теорія відображення і проблема ізоморфізму в літературі. Умовність у літературі і художня правда. Поняття про художній світ.
6. Образність і образ у літературі. Визначення образу, його складники. Слово й образ. Образний зміст твору. Умовність образів. Види образів.
7. Естетична природа літератури. Естетика слова. Естетика як наука про прекрасне. Естетичне переживання: катарсис і “естетичне страждання” (В.Стус). О.Потебня про “зовнішню” та “внутрішню” форму слова.
8. Пізнавальне й виховне значення літератури. література і духовне життя суспільства. Національна своєрідність літератури. Народність літератури. Художній твір – основна одиниця літератури. Літературний твір як художній світ, створений автором за естетичними законами. Цілісність літературного твору – мета автора і критерій його художності.
9. Складники твору, їх система. Категорії форми та змісту літературного твору, їх системне членування. Взаємодія чинників форми та змісту.
10.Аналіз літературного твору, його мета. Аналіз і синтез.
i. 11.Напрями аналізу: науково-академічний, літературно-критичний, шкільний, вузівський.
ii. 12. Види (методі) аналізу: соціологічний, психологічний, естетичний, поетикальний.
iii. 13. Шляхи й прийоми аналізу літературного твору (мовні, сюжетні, композиційні, ритмічні, характеротвірні).
iv. 14. Взаємодія шляхів та методів аналізу. Зумовленість вибору шляху, виду та методу аналізу специфічністю літературного твору.
v. 15. Родо-жанрові особливості аналізу літературного твору (особливості аналізу епічних, ліричних та драматичних творів).
vi. 16.Аналіз видових характеристик літературного твору.
vii. 17. Поєднання комунікативної та естетичної функції у мові літературного твору.
viii. 18. Образність – головна відзнака художньої мови.
ix. 19. Особливі відмінності образної мови художнього твору від інших видів мови.
x. 20.Особливості мови автора та мови дійових осіб. Мовна характеристика персонажів.
xi. 21. Лексичний рівень художньої мови:
· Засоби увиразнення художньої мови словотворчі (неологізми, зарозуміла мова) та лексико-синонімічні (архаїзми, історизми, варваризми, екзотизми, старослов’янізми, діалектизми, жаргонізми, професіоналізми, арготизми, просторіччя, пієтизми, термінологіями, канцеляризми).
· Засоби контекстуально-синонімічного увиразнення мовлення (тропи):
i. 1. епітет, ідейно-естетична роль та його види (постійний, метафоричний, гіперболічний, синкретичний і т.д.);
ii. порівняння, зображальна й емоційно-оціночна роль порівнянь, види 2.порівняння (прямі й заперечні; одиничні й поширені);
iii. 3.метафора (уособлення або персоніфікація, алегорія або езопівська мова);
iv. 4. метонімія, її види (синекдоха, антономазія);
v. 5. перифраз;
vi. 6. евфемізм;
vii. 7. іронія;
viii. 8. гіпербола та літота.
xii. 22. Особливості синтаксичної побудови художньої мови. Синтаксичні засоби увиразнення мовлення: інтонація, риторичні запитання, звертання, оклики.
xiii. 23. Стилістичні фігури:
інверсія,
анаколуф,
еліпсис (замовчування),
асиндетон та полісиндетон,
плеоназм,
тавтологія,
синтаксичний паралелізм,
повтори (анафора, епіфора, кільце, стик),
градація (висхідна, спадна),
парономазія,
оксюморон,
антитеза.
xiv. 24. Звукова організація художньої мови: асонанс, алітерація, ономатопея (звуковідтворення). Мова віршова і мова прозова. Поняття про ритм.
xv. 25. Антична (метрична) система віршування.
xvi. 26. Фольклорне віршування (народнопісенна система). Коломийковий вірш.
xvii. 27. Силабічна система віршування.
xviii. 28. Силабо-тонічна система віршування.
xix. 29. Стопа. Двоскладові розміри силабо-тонічного віршування. Пірихій. Спондей. Трискладові розміри силабо-тонічного віршування. Дольники. Різностопні вірші.
xx. 30. Межсистемні форми віршування.
xxi. 31. Тонічна система віршування. Декламаційне віршування, акцентний вірш.
xxii. 32. Верлібр. Поняття про формозмістову єдність художнього твору.
xxiii. 33. Основні елементи змісту художнього твору: тема (тематика), проблема (проблематика), ідея. Інші змістові чинники: мотив, тенденція, пафос/тональність, конфлікт/колізія, родовий і жанровий зміст, фабула.
xxiv. 34. Основні елементи форми художнього твору: сюжет, композиція, художня мова.
xxv. 35. Композиція сюжету художнього твору: основні стадії розгортання сюжету (зав’язка, кульмінація, розв’язка) та сюжетні чинники (розвиток дії, перипетії, ретардація або спад дії, пролог та епілог, передісторія та післяісторія).
xxvi. 36. Позасюжетні композиційні чинники:
· авторське слово (ліричний відступ, авторський відступ, вставні епізоди);
· пейзаж (природний/сільський та урбаністичний), пейзаж як візія (сновидна, фантастична, віртуальна) будь-якого незамкненого простору.);
· портрет, способи зображення персонажів: маска, від загального до окремого, від етнографічного чи етикетного до психологічного, портрети статичні, лаконічні, документалізовані.
· інтер’єр;
· художня деталь: розмаїття термінологічного тлумачення.
xxvii. 37. Художній образ як форма відображення дійсності. Структура літературно-художнього образу.
xxviii. 38.Види літературно-художнього образу: автологічний (гротеск), та металогічний (символ, алегорія, підтекст).
xxix. 39. Герой, персонаж, дійова особа, характер, тип. Поняття про антигероя.
xxx. 40. Типове в житті та літературі. Типове та індивідуальне в образі. Поняття про типізацію (узагальнення).
xxxi. 41. Співвідношення реальний письменник-герой-образ автора. Прототип. Авторська маска.
xxxii. 42. Засоби розкриття характеру персонажів:
· Портрет;
· Зображення в дії – через вчинок;
· Прямі й опосередковані характеристики;
· Авторські характеристики, самохарактеристики, характеристики іншими персонажами;
· Мовлення персонажів.
xxxiii. 43. Найзагальніші закономірності розвитку літератури.
xxxiv. 44. Поняття про художній (або творчій) метод. Історико-літературні художні методи: бароко, класицизм, сентименталізм, романтизм, реалізм, натуралізм, символізм, модернізм.
xxxv. 45. Проблеми типологізації індивідуального стиля як неповторного творчої манери автора-митця.
xxxvi. 46. Літературний напрям як конкретно-історичне втілення художнього методу.
xxxvii. 47. Літературні напрями ХVІ-ХІХ століть:
· Бароко;
· Класицизм;
· Сентименталізм;
· Романтизм;
· Реалізм;
· Натуралізм.
xxxviii. 48.Модернізм. Літературні напрями модернізму:
· Імпресіонізм;
· Символізм;
· Імажинізм;
· Футуризм;
· Акмеїзм;
· Експресіонізм;
· Дадаїзм;
· Сюрреалізм;
· Екзистенціалізм;
· “Театр абсурду”;
· “Новий роман”;
· “Сердиті молоді люди”;
· “Розбите покоління”
xxxix. 49. Соціалістичний реалізм.
xl. 50. Сучасний стан літературного розвитку. Питання про постмодернізм. Поняття про літературний процес, його зв’язок із суспільно-естетичними змінами в історії людства. Вплив політичної ідеології на літературний розвиток.
xli. 51. Народнопоетична творчість як фундамент, творча основа літератури. Особливі відмінності фольклору.
xlii. 52. Основні чинники літературного процесу: літературна епоха, літературний напрям, творчий метод, літературна течія, літературна школа.
xliii. 53. Традиції та новації як основні поняття, що характеризують спадкоємність і оновлення в літературному процесі.
xliv. 54. Інші фактори розвитку літературного процесу:
· Відштовхування,
· Запозичення,
· Наслідування,
· пародіювання,
· епігонство,
· цитування,
· репродукція,
· ремінісценція,
· парафраза,
· натяк,
· варіація,
· суперництво,
· концентрація,
· розпорошення.
ОСНОВНІ ТЕРМІНИ,
ЯКІ ПОВИНЕН ЗАСВОЇТИ СТУДЕНТ У ПРОЦЕССІ ВИВЧЕННЯ КУРСУ “ТЕОРІЯ ЛІТЕРАТУРИ”
Авангардизм, автор. адресат, акмеїзм, алітерація, алюзія, аналіз літературного твору, анафора, антитеза, антиутопія, античність, архетип, архітектура, асонанс, афоризм, акцентний вірш, авторське мовлення, агон, аед, аксіологія, алегорія, альба, амбівалентність, амфібрахій, анаколуф, анакруза, анапест, анафора, анімізм, антономазія, антропологізм, антропоморфізм, архаїзми, архітектоніка, асонанс, аттична комедія.
Балада, бароко, байка, бібліографія, билина, білий вірш, багата рима, баркарола, бібліологія, бідна рима, бібліографічний метод, буколіка, бурлеск, буфонада.
Ваганти, Валуєвський циркуляр, внутрішній світ твору, Відродження (Ренесанс), вимисел, виразність (експресія), висловлювання, верлібр, вставний епізод, версифікація, види мистецтва, відчуження, вільний вірш, вінок сонетів, вірш, вірш в прозі, вічні образи, вічні теми, внутрішній монолог, внутрішня рима, внутрішня форма слова, вокабула, восьмивірш, вставна новела, вульгаризм.
Газель, гармонія, генезис, герменевтика, герой (літературний), гімн, гіпербола, гносеологія, готика, графоманія, градація, гекзаметр, гендер, генетичне вивчення літератури, генологія, георгіки, геппенінг, герменевтика, героїчне, героїчний епос, герой, гіпердактилічна рима, глава (розділ), глоса, глосарій, гносеологія, гонгоризм, готичний роман, гра в літературній творчості.
Дія, деталь художня, діалог, дискурс, дифірамб, домінанта, драма, драматизм, драматургія, дадаїзм, дактилічна рима, дактиль, двовірш (дистих), двоскладові розміри, декаданс, декламація, детермінізм, деформація, дидактична література, дискурс, дисонанс, діалектизми, діалог, дієреза, дійсність, дольник, домінанта, драма, драматизм, драматична поема, драматургія, дума.
Евфонія, екзистенціалізм, експозиція, експресія, елегія, еліпсис, епігонство, епіграф, епізод, епілог, епітет, епіфора, естетика, естетизм, еволюційний метод, евфемізм, езопівська мова, еклога, екскурс, експозиція, еллінізм. Емський указ, енжамбеман (перенесення), епіграф, епістола, епіталама, епітафія, епопея, епос, есе, естетичний метод, естетичні категорії, етика, етимологія, етюд.
Єдність змісту і форми в художній літературі, єдино початок, єдність часу, місця і дії.
Жанр, житіє, жаргон, жарт, жіноча (парокситонна) рима, жонглери.
Зав’язка, заголовок, запозичення, знак, заспів, затакт (анакруза), зачин, звукова організація віршу, звуковий повтор, звуконаслідування (ономатопея), звукопис, значення слова, зяяння (гіатус).
Ідея, ідилія, імпресіонізм, інверсія, інтерпретація. інтер’єр, інтонація, інтрига, іронія, історизм, ідеал, ідіолект, ідіома, ікт, ілюстративність в літературі, іманентність, імітація, індивідуальний стиль, інтелектуалізм у літературі, інтермедія, інтертекстуальність, інтимна лірика, інтонація, інтрига, інтуїтивізм, істина, історико-біографічна література, історичні пісні, історія літератури.
Канон літературний, катарсис, класика, класицизм, кліше (стереотип) в літературі, колізія, комедія, комічне, компаративізм, композиція, контекст, конфлікт, красота, культура, клаузула, казка, казання, какофонія, каламбур, калокагатія, калька, канва, канцона, каталог, катарсис, катахреза, катрен, квалітативне (якісне) віршування, квантитативне (кількісне) віршування, кільце, кіноповість, кіносценарій, кінцівка, кладовищенська поезія, класик, коломийки, колядки, компіляція, конотація, консонанс, константа, конструктивізм, контамінація, контекст, контраст, концепт, кореляція, криптонім, критерій оцінки літературного твору, кубізм, культурно-історична школа, куплет, куртуазна література.
Легенда, лейтмотив, літопис, лібрето, лірика, ліричний адресат, ліро-епічна поезія, література, літературний процес, літературознавство, логос, ліричний відступ, лексика, лінгвістика, ліричний суб’єкт, ліричний герой, літературна група, літературна критика, літературний напрям, літературний період (літературна доба), літературні маніфести, літературна історіографія, літературознавча методологія, літературознавче джерелознавство, літота.
Манера, медитація, мелодрама, мемуари, меніппова сатира, метафора, метонімія, метр, мізансцена, містерія, міф, міфологія, міфопоетика, модернізм, монолог, мораль, мотив, метод, максима, магістрал, магічний реалізм, мандрівні сюжети, манера, маньєризм, маринізм, медитація, мейстерзингер, мелічна поезія, мелодрама, мемуари, менестрель, ментальність, мінезингер, містерія, мова художньої літератури (поетична мова), мовознавство (лінгвістика), монографія, мораліте.
Напрям літературний, наратив, наратологія, нарис, неореалізм, неотрадиціоналізм, новела, народна творчість, народне віршування, нерівноскладовий вірш, народність літератури, натуралізм, національна специфіка літератури, неологізм, ноктюрн, нюанс.
Образ автора в літературному творі, ода, одивнення, оксиморон, октава, ономастика (ономатологія), ономатопея, оповите (кільцеве) римування, оповідання, оповідач, оповідь, ораторська проза, орієнталістика.
Паралелізм, пародія, паронімія, пафос, пейзаж, перипетія, персонаж, , повість, підтекст, позитивізм, поліфонічність, портрет, постмодернізм, поезія, поема, поетика, проблематика, проза, простір художній, прототип, психологізм, публіцистика, притча, повтор, пролог, палеографія, паліндром (перевертень), памфлет, панегірик, парабола, парадигма, пародія, пасквіль, пастораль, патерик, пауза, паузник, пеон, перевтілення, перенесення (енжамбеман), перехресне римування, переносне значення слова, перифраз, персоніфікація, п’єса, післямова, пісня, пірихій, плагіат, плеоназм, поетична вільність (поетична ліцензія), позитивний персонаж (герой), полісемія, полісиндетон (багатосполучниковість), поліфонія, порівняння, портрет, послання, потворне, прекрасне, прерафаеліти, принципи аналізу літературного твору, прогрес (поступ) у літературі, проза, пролог, просторіччя, пряма мова, протиставлення, псевдонім, психоаналіз, психологія творчості, п’ятивірш.
Розв’язка, рапсод, реалізм, реальність, ремарка, ремінісценція, репліка, рефлексія, рефрен, ритм, рима, рід літературний, роман, романс, романтизм, риторичне запитання, рапсодія, ремарка, ретардація, Ренесанс (Відродження), ретроспекція, рефлексія, рефрен, рецензія, рецептивна естетика, рецептивна поетика, рецепція, римування, ритміка, ритмічна проза, ритмічний акцент, риторика, різнонаголошена рима, розвиток дії, розділ, розмір вірша, розмовна мова, розповідач (наратор), розповідь, рококо, роман, романів типи (автобіографічний, біографічний, готичний (або жахів), детективний (кримінальний), історичний, крутійський (шахрайський), науково-фантастичний, пригодницький, соціально-побутовий, тенденційний, у віршах, фантастичний, філософський, роман-щоденник), романс, рондель, рондо, рубаї, руни.
Сага, сатира, семантика, семіотика, сентенція, сентименталізм, символ, символізм, синекдоха, синкретизм, скульптура, слово, сміх, сонет, стиль, строфа, сюжет, силабічне віршування, силабо-тонічне віршування, сарказм, сатира, світогляд і творчість, секстина, семивірш (септима), серенада, синонім, слово, соціалістичний реалізм, спадна стопа, спондей, стилізація, стилістична фігура, стопа, строфіка, структуралізм у літературознавстві, сугестивна лірика, суміжне (парне) римування, схема римування, сходинки (східці, драбинка), сцена, сюрреалізм, само тотожність письменника.
Текст, текстологія, тема, тематика, типове та характерне, трагедія, трагічне, традиції і новаторство в літературі, троп, тонічне віршування, тавтологічна рима, тактовик, танка, творча індивідуальність, творча уява, творчій задум, текст, текстологія, тенденційність у літературі, теорія епічного театру, теорія літератури, теорія наслідування (мімезис), теорія трьох стилів, термін, тернарне римування, терцет, терцина, тетралогія, тип, трискладовий розмір, тріолет, трубадур, трувер.
Умовчання (апосіопеза), уподібнення, усічена рима, уособлення (прозопопея), усмішка, утопія.
Фабула, фарс, фінал, фоніка, форма, фрагмент, футуризм, феєрія, фейлетон, феміністична критика, фентезі, фігурний вірш, філософська лірика, “Філософія серця”, фольклоризм, фольклорне віршування, фоніка, формалізм, формальний метод у літературознавстві.
Холостий віршовий рядок, хор, хорей (трохей), хронологія, хронотоп, художнє мислення, художні засобі, художній метод, художній світ, художня деталь, художня правда.
Цезура, центон, цикл, циклічний епос, цитата, цілісність літературного твору.
Шаблон, штамп, шарж, шванк, шестивірш, шкільна драма, шпільман.
Я-персонаж, ява, якісне (квалітативне) віршування, ямб.
Примітка: Слід зауважити, що з більшістю термінів студенти ознайомились при вивчанні шкільного курсу літератури, дисципліни “Вступ до літературознавства” (1 курс), при студіюванні курсів історії літератури, мовознавчих дисциплін. Багато термінів студенти використовували при вивчанні іноземних мов. Таким чином, їх значення треба тільки пригадати.
Деякі з термінів дублюють одне одного, наприклад: Герой (літературний) – позитивний персонаж (герой); квалітативне (якісне) віршування - якісне (квалітативне) віршування і т.д.
Визначити значення будь-якого терміну можливо за допомогою посібника: Літературознавчий словник-довідник / Р.Т. Гром’як, Ю.І. Ковалів та ін. – К.: ВЦ “Академія”, 2006. – 752 с. (Nota bene).
Можна використовувати будь-який літературознавчий словник.