Структура професіограми слідчого

Тема 2 Психологія юридичної праці

ПЛАН

1.Етика й психологія правомірної діяльності

2. Структура професіограми слідчого

3. Професiограма судді. Професiограма прокурора. Професiограма iнспектора карного розшуку

Вступ

Психологія юридичної праці досліджує психологічні закономірності рижик діяльності й вивчає психологічні основи: професіограми юридичні професії індивідуального стилю й майстерності; виховання професійних навичок і вмінь; підбора й розміщення кадрів; стилю й керівництва правоохоронною діяльністю; професійної орієнтації, професійного відбору, професійного виховання й формування особистості працівників правоохоронних органів; професійної деформації і її попередження; організації робочого місця, робітника часу й ін.

Багато провідних вітчизняних психологів (Л. С. Виготський. С. Л. Рубинштейн, А. Н. Леонтьев, Б. Г. Ананьев і ін.) у різний час указували, що розробка методологічних основ психології повинна починатися із психологічного аналізу практичної трудової діяльності людини, тому що саме в цій сфері перебувають головні закономірності його психічного життя.

Психологія праці успішно розвивається завдяки роботам

Б. Ф. Ломова, К. К. Платонова, Г. В. Суходольского, В. буд. Шадрикова й ін.

Складна інтелектуальна трудова діяльність, що відрізняється цілим рядом специфічних особливостей і, що пред'являє до особистості діяча комплекс різноманітних вимог, досліджена в цей час недостатньо, і це позначається на рішенні практичних питань в області підвищення ефективності і якості праці в ряді областей (наприклад, у юриспруденції).

Досить актуальної є розробка психологічних проблем підвищення ефективності діяльності правоохоронних органів.

Як відомо, процес праці містить у собі три аспекти: по-перше, доцільну людську діяльність; по-друге, предмет праці й, по-третє, знаряддя виробництва, якими людина впливає на цей предмет.

При розгляді поняття «ефективність праці»

потрібно звернути увагу на наступні аспекти:

• ефективність будь-якого трудового процесу, і особливо багатоцільової, інтелектуально-практичної праці зі складною структурою, яким є праця слідчого, прокурора, судді, юрисконсульта й ін., може бути досліджена лише за допомогою комплексного, системного аналізу;

• для підвищення ефективності праці основне значення має виявлення можливостей його інтенсифікації, які, як правило, пізнаються через психологічні закономірності різних аспектів професійної діяльності;

- при системному підході до дослідження ефективності аналізуються різні рівні (сторони) діяльності, а також особистісні структури, які забезпечують успішність діяльності на даному рівні;

Психологічному аналізу підлягають також зовнішні умови трудового процесу і їхня роль у підвищенні ефективності праці.

Успіхи в юридичній діяльності, особливо пов'язані зі спілкуванням, керівництвом людьми в особливих ситуаціях, визначаються не тільки академічною оцінкою отриманих знань і здатностями до навчання, але й цілим поруч інших особистісних якостей, які в навчальному процесі, як правило, не реалізуються й не перевіряються.

Основне завдання психології юридичної праці - виявлення раціональних співвідношень між особистістю й вимогами, які їй пред'являються професією. У пізнанні цих закономірностей психологія праці опирається на методи, теоретичні положення й експериментальні дані різних наук:

ЕТИКА Й ПСИХОЛОГІЯ

ПРАВОМІРНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Фахівці, по роду занять мають справу з людьми. сприймаються учнями, студентами, хворими, обвинувачуваними, підсудними, свідками не тільки як виконавці певних ролей, але й з погляду їхньої привабливості, позитивних або відразливих людських якостей. Зокрема, кожний, хто утягується в рольове спілкування з юристом, очікує від нього не тільки кваліфікованого (професійного) виконання обов'язків, але й поважного відношення, що накладає на працівника особливу моральну відповідальність, пред'являє до нього підвищені вимоги як до особистості. Це стає підставою для виникнення специфічних норм поводження, що регулюють виконання людьми професійних обов'язків і стимулююча їхня увага до самовиховання.

Професійна етика - так прийнята називати кодекс поводження - забезпечує моральний характер тих взаємин між людьми, які випливають із їхньої професійної діяльності. Незважаючи на загальний характер моральних вимог і наявність єдиної моралі класу або суспільства, існують ще й спеціальні норми поводження для деяких видів професійної діяльності. Виникнення й розвиток таких норм являє собою одну з ліній морального розвитку людства, оскільки вони відображають зростання цінності особистості й затверджують гуманність у міжособистісних відносинах. Достоїнство й інтереси представників тієї або іншої професії в остаточному підсумку затверджуються тим, наскільки послідовно вони у своїй діяльності втілюють загальні принципи моральності, конкретизовані стосовно до специфіки їхньої праці. Підвищена міра моральної відповідальності, загострене почуття боргу, дотримання деяких додаткових норм поводження необхідні, як свідчить історичний досвід, насамперед у лікарській, юридичній, педагогічній, науковій і журналістській діяльності, тобто в тих сфер, де праця фахівця не укладається в формальні схеми й де від якості й ефективності цієї праці залежать стан здоров'я, духовний світ і положення людини в суспільстві. Успішне виконання професійних обов'язків у цих сферах припускає з'єднання високої кваліфікації фахівців із глибоким усвідомленням відповідальності, готовністю бездоганно виконувати свій професійний борг.

Чим вище професійна майстерність, тим вище етичні норми, а чим вище етичні норми, тим вище професійна майстерність юриста.

Для юриста вимоги моралі мають особливий сенс. Із правосуддям завжди в'язане подання про високоморальні принципи: справедливості, гуманізмі, чесності, правдивості й т.д. Професійну мораль не можна, однак, зводити лише до специфічного переломлення загальних норм моральності в тій або іншій діяльності, У будь-якій професійній моралі не може бути якихось особливих норм, які б не випливали із загальних принципів. Так, як специфічні норми моралі юриста часто приводять правила про неприпустимість розголошення даних попереднього слідства, про адвокатську таємницю й т.д., які нібито є винятком із загальних моральних принципів правдивості й щирості. Варто помітити, що ці правила є правовими нормами.

Правдивість і щирість як моральні принципи не можна розглядати у відриві від громадянського обов'язку, а іноді й правового обов'язку не розголошувати певні відомості. Це стосується державної службової таємниці, а також і певної таємниці при здійсненні правосуддя. Все це випливає із загальних принципів моралі, а не є виключенням з них.

Професійна юридична діяльність відрізняється складністю й багатогранністю. Її психологічний аналіз завжди дає можливість виділити ряд етапів, через які відбувався рух до кінцевої мети

установленню істини. У тім або іншому ступені в професійній юридичній діяльності можна виділити наступні сторони: пошукова (пізнавальна), комунікативна, організаційна, реконструктивна (конструкційна), соціальна.

Діяльність юриста - багатогранне, ієрархічне явище. На кожному рівні досягнення властивих даному рівню цілей забезпечується відповідними особистісними структурами, що дає можливість переходу до досягнення цілей більше високих рівнів діяльності.

Ми починаємо цей аналіз із професії слідчого (ця професія є «типово юридичної»), оскільки діяльність слідчого дає можливість виявити психологічні закономірності, тією чи іншою мірою характерні для юридичної діяльності взагалі.

СТРУКТУРА ПРОФЕСІОГРАМИ СЛІДЧОГО

Важливим результатом психологiчного аналiзу юридично дiяльностi є створення юридичної професiограми — комплексного вiдображення основних сторiн цiё дiяльностi, а також якостей, якi в нiй реалiзуються. Дiяльнiсть кожної юридичної спецiальностi мiстить у собi такi аспекти (сторони):

- соцiальна (профiлактично-виховна) дiяльнiсть (охоплюс полiтичний аспект у дiяльностi працiвника правоохоронних органiв i мiститъ профiлактичнi заходи, правову пропаганду, участь у перевихованнi злочинця для повернення його до соцiальноi нормы поведiнки);

- пошукова (пiзнавальна) дiяльнiсть (полягас у збираннi вихiдно iнформаф, необхiдної для виконання професiйних завдань; питома вага найбiльш висока в дiяльносгi слiдчого, оперативного працiвника, суддi);

- реконсгруктивна дiяльнiсть (П0ТОЧНИЙ i завершальний аналiз всiс зiбрано iнформацi у справi i висування на базi синтезу, аналiзу i спефальних знань робочих версiй; планування роботи);

- комунiкативна дiяльнiсть (полягае в отримання необхiдно iнформацiЧ у процесi спiлкування; велику питому вагу мае при допитах, а також у дiяльностi адвокатiв, оперативних працiвникiв);

- органiзафйна дiяльнiсТь (поляга€ у вольових дiях по реалiзацii i перевiрцi робочих версiй i плаНiв; самоорганiзованiсть i органiзацiя людей у групах);

- посвiдчувальна дiяльнiсть (зведення всiєї одержаної iнформацiї у справi до спецiально, законом встановленоi форми — постанови, Протоколу, вироку тощо).

Професiограма слiдчого. Мета слідчої дiяльностi — це правова охорона основних соцiальних цiнностей особистостi, суспiльства i держави, встановлення iстини при розслідуваннi правопорушень, вiдлання винних у порушеннi закону до суду. Функція слiдчого полягає не у звинуваченнi i не в захист , а в пошуку iстини у процесi розслiдування. Вiн повинен повно, об’ективно i всебiчно дослiдити обставини справи. Вивчення элочину здiйснюеться шляхом винайдення, збирання, закрiплення, перевiрки, оцінки, доведення й обгрунтування висновкiв у справi. Основу професiограми слідчого складає пошуково-пiзнавальна дiяльнiсть, яка полягає в збирааннi вихідної iнформації для виконання професiоналъних завдань. Комунiкативний бiк дiяльностi головний iнструмент у слiдчiй роботi. ОтргiМатт4 iнформацiю при допитi слiдчому допомагаюггь його ггрофесiйна майстернiсть, спецiальнi науковi знання в галузi псгiхологi спiлкування, психологi ведення допиту, спостереження за спврозмовНиком, психологй впливу на нього.

Слiдчий виступає i як органiзатор розслiдування, позаяк вiн приймаючи вiдповiдальнi рiшення, домагається їх реалiзації, органiзовує не лише власну дiяльнiсть, але й роботу колективу людей. Водночас вiн має добре володiти письмовою мовою (посвiдчувальна дiяльнiсть), вмiти опрацьовувати iнформацію, приймати рiшення (реконструктивний бiк дiяльностi). Серед особистiсних якостей найважливiшими для слiдчого є:

Професіограма слідчого являє собою складну ієрархічну структуру, у якій всі сторони професійної діяльності, а також особистісні якості, навички й уміння представлені у взаємному зв'язку або залежності (див. схему).

Кожна зі сторін професіограми відображає, по-перше, відповідний цикл професійної діяльності, а по-друге, у ній реалізуються особистісні якості, навички, уміння, а також знання, які забезпечують професійний успіх на цьому рівні діяльності.

В основі професіограми лежить пошукова сторона діяльності, що реалізує прагнення до розкриття злочину й укладається в збиранні вихідної інформації для рішення професійних завдань.

структура професіограми слідчого - student2.ru

Професiограма суддi. Професiйна дiяльнiсть суддi чiтко регламентована законом. Вiн надiлений владними повноваженнями, застосовує владу вiд iменi держави. Це розвиває у суддi професiйне почуття пiдвищеної вiдповiдальностi за наслiдки своїх дiй. Постiйна вiдповiдальнiсть суддi перед суспiльством стимулює його пiзнавальнi здiбностi, вимагає вiд нього чiткостi й ясностi у прийняттi рiшень.

Судовий процес здiйснює виховний вплив на всiх, хто бере у ньому участь, а також на певнi групи населення, якi знаходяться поза судом. Суди впливають на такi аспекти громадської думки: формують у громадян правосвiдомiсть; створюють соцiально-психологiчну атмосферу невiдворотностi покарання; створюють навколо злочинця та його прибiчникiв i пособникiв атмосферу морального засудження. Вся поведiнка суддi, його iмiдж повиннi бути такими, щоб одразу навiювали оточуючим повагу до себе, щоб у всiх присутнiх створювалося враження i формувалося переконання про нього як про людину справедливу, професiйну, таку, яка вмiє вирiшувати складнi питання.

Суддя не повинен нав’язувати свою думку iншим. Ця якiсть виробляється на основi глибокого переконання суддi в тому, що тiльки вiльно висловлена думка кожного учасника процесу дасть можливiсть правильно пiзнати iстину, прийняти правильне рiшення. Суддя також повинен вмiти пiдказати норму поведiнки, показати суперечливiсть, аналогiчнiсть поведiнки тієї чи iншої особи на судi. Досвiдченого суддю завжди вирiзняє витримка.

Професiограма прокурора. Жодне порушення закону не повинно залишатися без реагування з боку прокуратури, яка покликана забезпечити дотримання законiв на доручених дiлянках роботи.

Специфiка дiялъностi прокурора потребує вiд нього таких якостей, як гармонiйне поєднання аналiзу i синтезу, пiдвищена чуттєвiсть до розрiзнення правди i неправди, iстини i суб’єктивiзму, глибина, широта, мобiльнiсть розуму, самостiйнiсть, цiлеспрямованiсть, вмiння пiдiйти до явища з рiзних бокiв, на полегливiсть, iнiцiативнiсть, органiзованiсть, полiтична зрiлiсть, моральна чистота, розумiння значущостi своєї справи.

Виступаючи в судi вiд iменi держави, прокурор представляє соцiальну бiльшiсть. Це вимагає вiд нього ретельного аналiзу доказiв по справi, об’єктивних висновкiв, вмiння висловлювати втiмоги справедливого вироку словами, зрозумiлi широкому загалу, народу, вiд iменi якого прокурор виголошус промову.

Професiограма адвоката. Дiяльнiсть адвоката значною мiрою зумовлюється специфiкою його соціально-психологiчно ролi. Професiйний обов’язок адвокатiв полягає в наданнi юридично допомоги громадянам i органiзацiям. Законом на адвоката покладений обов’язок захисту всiх прав i iнтересiв пiдсудного.

До найважливiших якостей, вмiнь i здiбностей адвоката належать: вмiння встановлювати психологiчний контакт з людьми, органiзованiсть, вмiння знаходити i використовувати серед велико кiлькостi доказiв такi, якi б виправдовували його пiдзахисного або пом’якшували провину, самостiйнiсть, принциповiсть, вмiння проттстояти iншим учасникам процесу, наполегливiсть, рiшучiсть.

Захищаючи людей, адвокат повинен мати на це моральне право. Вiн повинен бути принциловим, чесним, непримиренним до порушення прав i законних iнтересiв свого пiдзахисного. В особі захисника суспiльство нiби протягує звинуваченому руку допомоги. В умiннi бачити в людинi, яка скоїла злочин, позитивнi риси, планувати його майбутнє полягас соцiальний аспект дiяльностi адвоката. Окрiм соцiального аспекту в дiяльност адвоката присутнi реконструктивний i комунiкативний аспекти.

Професiограма iнспектора карного розшуку. Дiяльнiсть iнспектора карного розшуку полягає в розкриттю, розслiдуваннi й попередженкi карних справ. Иого дiяльнiсть дуже часто протiкає в умовах екстремальностi i вирiзняється високою емоцiйною напруженiстю. Саме тому тут потрiбнi такi якостi, як винахiдливiсть, смiливiсть, iнiцiатива, вмiння володiти собою, здатнiсть швидко приймати рiшення, органiзованiсть, наполегливiсть.

У дiяльностi iнспектора карного розшуку активно проявляється пошукова сторона. Вона полягає у виявленнi слiдiв злочинця, створеннi його психологiчного портрета, виокремленнi ,,критичних моментiв”. Оскiльки iнспектору карного розшуку доводиться неодноразово виїджати на мiсце злочину, зустрiчатися з великою кiлькiстю людей, вiдвiдувати рiзнi органiзаф i установи, вiн має бути надiлений високим рiвнем самодисциплiни, вмiнням планувати час, органiзовувати власну дiяльнiсть i працю велико кiлькостi людей (добровiльних помiчникiв, громадськостi). Соцiальний бiк його дiяльностi полягає в намаганнi попередити злочин, створити на своїй дiлянцi роботи ситуацiю, яка б перешкоджала здiйсненню злочинних намiрiв. Для цього iнспектору необхiдно легко вступати у контакт з людьми, вмiти враховувати швидкоплинну ситуацiю, виявляти витримку, винахiдливiсть, поеднувати переконання i примушення за умов дотримання правових норм.

Запитання i завдання

1. Охарактеризуйте мiсце юридично психології в системi наукового знания.

2. У чому виявляється зв’язок юридично психологi з iншими психологiчними науками?

3. Проаналiзуйте зв’язок юридично психологй з юриспруденцiєю, теорiсю держави i права.

4. Якi уявлення склалися в сучаснiй юридичнiй психологi про и предмет?

5. Розкрийте змiст основних завдань юридично психологi.

6. Охарактеризуйте структурнi елементи юридично психологi.

7. Розкрийте змiст основних категорiй юридично психологй.

Наши рекомендации