Загальні положення з військової розвідки. Розвідувальні органи, склад завдання. Способи ведення розвідки. Місце відділення у розвідці

Розвідка являється найважливішим видом бойового забезпечення, без якого успішне виконання завдань загальновійськового бою неможливе. Приклади з досвіду локальних війн та збройних конфліктів свідчать про те, що ті частини та з’єднання, які мали добре організовану розвідку, з найменшими втратами виконували поставлені бойові завдання.

Сучасний бій, який характеризується високою маневреністю, швидкістю, різкими змінами обстановки ще більше підвищує роль і значення розвідки. Значно зріс просторовий розмах бою з'єднань і частин, різко збільшилась кількість важливих об'єктів розвідки та їх мобільність. Поява нових далекобійних, високоточних, всепогодних засобів боротьби викликала зміни у тактиці бою і, фактично, розширила активну фазу ведення бойових дій до цілодобової.

Поряд зі збільшенням обсягу завдань, кількості об'єктів розвідки і зростанням навантаження на сили і засоби розвідки різко скорочується час на її організацію та ведення.

Зростання обсягу завдань розвідки з одного боку і скорочення часу на їх виконання з іншого вимагають постійного удосконалення розвідки. Одним з важливих шляхів удосконалення розвідки є підвищення рівня розвідувальної підготовки командирів і штабів, їх вміння грамотно, доцільно і своєчасно організовувати розвідку, безперервно, активно і наполегливо вести її за будь-яких умов обстановки.

Наземна розвідка залежно від сил і засобів, що залучаються, характеру завдань, що вирішуються, способів здобування розвідувальних відомостей підрозділяється на:

військову розвідку,

радіо і радіотехнічну розвідку,

радіолокаційну розвідку,

артилерійську розвідку,

інженерну розвідку,

радіаційну та хімічну розвідку,

біологічну розвідку.

Військова розвідка – найважливіший вид бойового забезпечення. Вона ведеться розвідувальними, аеромобільно-десантними та парашутно-десантними підрозділами. Вона здобуває розвідувальні відомості про бойовий склад, належність, боєздатність, місцеположення, характер дій і наміри противника, місцевість, ступені її інженерного обладнання, розкриває нові засоби збройної боротьби, прийоми і способи ведення бою.

Розвідка ведеться із завданнями встановити:

бойовий склад, належність, боєздатність, положення та наміри противника, особливо по застосуванню засобів масового ураження;

розташування об’єктів захоплення та знищення, систему їх охорони та оборони, скриті підступи та уразливі місця;

опорні пункти, місця розташування вогневих засобів та пунктів управління;

характер інженерного обладнання позицій та систему загороджень противника;

райони руйнувань, пожеж і затоплень, види та ступені зараження, границі заражених ділянок та шляхи їх обходу (подолання);

природні перешкоди, прохідність місцевості та стан доріг;

характер водних перешкод, наявність переправ та бродів;

наявність та стан джерел води.

Основними вимогами, що висуваються до розвідки, є: цілеспрямованість, безперервність, активність, своєчасність і оперативність, скритність, достовірність і точність визначення координат об'єктів (цілей), що розвідуються.

Цілеспрямованість розвідки полягає у суворому підпорядкуванні заходів щодо розвідки замислу бою, зосередженні її зусиль на найважливіших напрямках (у районах, на об'єктах) і забезпеченні виконання бойового завдання.

Безперервність розвідки полягає у постійному веденні її як при підготовці, так і в ході бою, вдень і вночі, за будь-яких умов обстановки, місцевості і стану погоди.

Активність розвідки полягає у наполегливому прагненні командирів і штабів, що організують розвідку, а також підрозділів (органів), що ведуть її, за будь-яких умов і всіма можливими способами здобувати необхідні розвідувальні відомості.

Своєчасністьіоперативність розвідки полягають у здобуванні та доведенні необхідних розвідувальних даних до командирів, штабів і військ точно у встановлені терміни, швидкому їх аналізі та оцінці для негайного використання при прийнятті рішень і застосуванні засобів ураження, своєчасному нарощуванні і перенесення зусиль розвідки при зміні обстановки та завдань, які виконуються військами.

Скритність розвідки полягає у збереженні в таємниці всіх заходів щодо розвідки, дезорієнтації противника щодо розташування і характеру дій своїх сил і засобів, напрямки зосередження їх основних зусиль.

Достовірність розвідки полягає у здобуванні розвідувальних відомостей, що цілком відповідають фактичній обстановці, виявленні і правильній оцінці істинних, демонстративних і помилкових намірів, дій та об'єктів противника.

Точність визначення координат об'єктів (цілей), що розвідуються, полягає у встановленні їх місця розташування з мінімально припустимими помилками для забезпечення ефективного застосування засобів вогневого ураження.

Особливо високим ступенем точності мають відрізнятися дані про місцезнаходження засобів ядерного нападу, пунктів управління та інших важливих об'єктів противника.

Здобуті відомості передаються усіма можливими способами командиру (начальнику), який поставив завдання на ведення розвідки. Особливо важливі відомості доповідаються негайно.

Об'єкти тактичної розвідки:

вогневий взвод тактичних ракет, батарея ядерної артилерії, польовий рухомий пункт зберігання (постачання) ядерних боєприпасів;

рота (в обороні – включно до взводу на передньому краю) і їй рівні підрозділи інших родів військ;

група (окремі літаки і вертольоти) тактичної та армійської авіації в повітрі, посадкова площадка армійської авіації;

пункт управління бригади (полку), батальйону, їм рівних частин (підрозділів) родів військ, батареї ядерних засобів, пункт управління зброєю, а також елементи пунктів управління вищих з'єднань (об'єднань), які знаходяться у смузі розвідки;

окремі ядерні міни, ділянки мінних полів, загороджень інших видів, радіоактивного і хімічного зараження, переправи через водні перешкоди, вузли військових комунікацій;

частини (підрозділи) і органи військового тилу.

Спосіб розвідки – прийом, метод дій сил і засобів розвідки з метою здобування розвідувальних відомостей.

Розвідувальні відомості добуваються боєм частин (підрозділів), спостереженням, підслуховуванням, фотографуванням, пошуками, нальотами, засідками, розвідкою боєм, перехопленням роботи і пеленгуванням радіоелектронних засобів, спостереженням із використанням розвідувально-сигналізаційної апаратури, опитуванням місцевих жителів, допитом полонених і перебіжчиків, вивченням захоплених у противника документів, зразків озброєння і бойової техніки та інші способи.

Відомості про противника можуть бути отримані також від вищого штабу, приданих підрозділів та від сусідів.

Спостереження – найбільш поширений спосіб розвідки. Воно організується в усіх видах бою, у будь-яку пору року і доби.

Спостереження за противником ведеться безперервно особисто командирами і спостерігачами з усіх командних, спостережних і командно-спостережних пунктів, а також спостережними постами (пунктами) та іншими органами військової розвідки. Спостереження, крім того, ведеться спостерігачами підрозділів і екіпажами бойових машин.

Вночі та за інших умов обмеженої видимості спостереження ведеться із застосуванням приладів нічного бачення, радіолокаційних станцій і засобів освітлення місцевості.

Глибина ведення розвідки спостереженням залежить від характеру місцевості, метеорологічних умов, оптичних та інших засобів розвідки, які застосовуються.

Спостереження за резервами противника, перегрупуванням, пересуванням його військ, районами базування армійської авіації здійснюється також із використанням розвідувально-сигналізаційної апаратури.

Підслуховування – спосіб розвідки, який широко застосовується розвідувальними органами при безпосередньому зіткненні із противником, а також при діях у тилу противника. Воно ведеться в будь-який час доби, особливо вночі, в умовах обмеженої видимості, без застосування або із застосуванням технічних засобів.

Підслуховування без застосування технічних засобів розвідки дозволяє за звуковими ознаками (на слух) виявити противника, визначити його місцезнаходження та характер діяльності. Глибина розвідки підслуховуванням залежить від характеру місцевості, метеорологічних умов і діяльності, що виявляє противник, та може складати від декількох сот метрів до декількох кілометрів. Розвідку підслуховуванням ведуть спостерігачі підрозділів і спостережних постів (пунктів), а також спеціально призначені розвідники зі складу діючих розвідувальних органів і сторожової охорони.

Підслуховування із застосуванням технічних засобів покладається звичайно на розвідувальні органи, що діють у розташуванні противника. Воно дозволяє здобувати розвідувальні відомості шляхом перехоплення телефонних переговорів противника по дротових лініях зв'язку.

Пошук полягає у скритому підході підрозділу (групи) до заздалегідь наміченого і вивченого об'єкта противника, раптовому нападі на нього та захопленні полонених, документів, зразків озброєння і спорядження.

Об'єктами пошуку можуть бути одиночні військовослужбовці або невеликі групи противника, розрахунки вогневих засобів і бойової техніки на передньому краю або в найближчій глибині його розташування. Пошук організується звичайно в умовах безпосереднього зіткнення із противником за вказівкою або з дозволу командира бригади (полку).

Наліт полягає у раптовому нападі на противника з метою захоплення полонених, документів, зразків озброєння та бойової техніки, а також знищення (виведення з ладу) засобів ядерного нападу, пунктів управління, радіоелектронних засобів та інших важливих об'єктів противника.

Він проводиться органами військової розвідки у повному складі або частиною сил при діях в розташуванні противника.

Засідка, як спосіб розвідки, полягає у завчасному і скритому розташуванні розвідувального органу або підрозділу (групи) на шляхах руху противника для раптового нападу на нього з метою захоплення полонених, документів, зразків озброєння, бойової техніки і спорядження.

Розвідувальні органи, що діють у розташуванні противника, можуть влаштовувати засідки також із метою знищення його засобів ядерного і хімічного нападу.

Розвідка боєм проводиться за рішенням командира армійського корпусу перед проривом оборонного рубежу противника з метою уточнення характеру його оборони, розкриття системи вогню і загороджень, а також наявності його військ на першій позиції. Розвідка боєм проводиться тільки тоді, коли немає можливості здобути розвідувальні дані іншими способами.

Під час розвідки боєм командир бригади (полку) і командири підрозділів, на ділянках яких вона проводиться, знаходяться на своїх спостережних, командно-спостережних пунктах і особисто вивчають противника. Крім того, спостереження ведеться з усіх спостережних пунктів (постів), із вертольотів, а також технічними засобами.

Важливим джерелом одержання відомостей про противника є полонені, перебіжчики, захоплені бойові документи, зразки озброєння та бойової техніки. Захоплення полонених має бути постійним завданням усіх частин і підрозділів, що ведуть бій і розвідку.

У частині (підрозділі) допит полонених і перебіжчиків проводиться коротко – для отримання відомостей в інтересах бою. Полонених і перебіжчиків, що дають важливі показання, а також захоплені в противника документи, зразки нового озброєння, бойової техніки і спорядження направляють до штабу з'єднання для докладного допиту і вивчення із зазначенням, де, коли і за яких обставин вони були захоплені (знайдені).

Полонені і перебіжчики, що дали в частині (підрозділі) важливі відомості, звичайно допитуються особисто начальником розвідки або начальником штабу. Допитаних полонених і перебіжчиків направляють на збірний пункт військовополонених.

Розвідувальні відомості, отримані при допиті полонених, перебіжчиків, а також при опитуванні місцевих жителів і вивченні документів противника, мають перевірятися.

Для виконання розвідувальних завдань у частинах (підрозділах) створюються розвідувальні органи.

Розвідувальний орган – штатний або тимчасово створюваний підрозділ (група) із необхідними засобами для виконання розвідувальних завдань.

Склад, оснащення, завдання та способи дій розвідувальних органів залежать від їх належності до того чи іншого роду військ, спеціальних військ та конкретного призначення.

Для ведення розвідки застосовуються оптичні, електронно-оптичні, лазерні, радіо, радіотехнічні, радіолокаційні, телевізійні, тепловізійні, звукометричні, фотографічні засоби, індикатори та вимірювальні прилади радіаційної і хімічної розвідки, розвідувально-сигналізаційна апаратура та інші технічні засоби.

В аеромобільних, повітрянодесантних з’єднаннях, частинах та підрозділах для виконання завдань військової розвідки створюються наступні розвідувальні органи:

розвідувальні загони (РЗ);

розвідувальні дозори (РД);

бойові розвідувальні дозори (БРД) (висилаються від батальйону, а іноді і від роти для ведення розвідки в ході бою);

окремі розвідувальні дозори (ОРД);

офіцерські розвідувальні дозори (ОфРД);

підрозділи (групи) для проведення пошуків, нальотів, влаштування засідок;

дозорні відділення;

спостережні пости (спостерігачі).

Розвідувальний дозор силою до взводу висилається від розвідувального загону. Йому можуть придаватись інженерно-саперне відділення (сапери) та хіміки-розвідники. Віддалення розвідувального дозору від розвідувального загону може бути до 10 км. Розвідувальний дозор висилається на дороги, по яких можливе висування противника, а також у райони можливого розміщення важливих об’єктів противника.

Завдання розвідувальний дозор виконує спостереженням, засідками, нальотами, а при необхідності і боєм.

Бойовий розвідувальний дозор силами до взводу висилається у ході бою, а також за відсутності безпосереднього зіткнення із противником від аеромобільно-десантних, парашутно-десантних батальйонів, а іноді і рот для виявлення вогневих засобів, засідок, загороджень противника і розвідки місцевості перед фронтом і на флангах свого підрозділу.

Бойовий розвідувальний дозор виконує завдання спостереженням та боєм. У ході ведення розвідки бойовий розвідувальний дозор здійснює огляд місцевості та місцевих предметів усім складом або виділяє для цього дозорне відділення.

У ході бою дозор звичайно діє на віддаленні, що забезпечує спостереження за ним та підтримку вогнем, а при відсутності безпосереднього зіткнення з противником до 10 км.

Окремий розвідувальний дозор (ОРД) висилається для ведення розвідки в усіх видах бою для розвідки противника (об’єктів противника) та місцевості у вказаному йому напрямку або районі.

Він призначається у складі посиленого розвідувального (аеромобільно-десантного, парашутно-десантного) взводу. До його складу можуть включатися розвідники артилерійської, інженерної, радіаційної і хімічної розвідки з засобами розвідки і пересування.

Окремому розвідувальному дозору вказується напрямок або об'єкт розвідки. Його віддалення може складати до 30 км від головних сил десанту.

У ході виконання завдання окремий розвідувальний дозор веде розвідку спостереженням, засідками, нальотами, а в окремих випадках може встановлювати (знімати) датчики розвідувально-сигналізаційної апаратури.

Для безпосередньої охорони та огляду місцевості у напрямку ведення розвідки, а за необхідності і у сторони від маршруту руху окремий розвідувальний дозор висилає дозорні відділення або піших дозорних.

Офіцерський розвідувальний дозор (ОфРД) висилається командиром бригади (полку) для уточнення найбільш важливих відомостей про противника, місцеположення і стан своїх військ, місцеположення сусідів, а також відомостей про місцевість у районі бойових дій.

Склад, завдання і час висилки офіцерського розвідувального дозору визначаються командиром або начальником штабу бригади (полку). Залежно від поставленого завдання він може включати одного - двох офіцерів із необхідними силами і засобами розвідки та зв'язку. Дозор може діяти на бойовій машині десанту, бронетранспортері, вертольоті та інших засобах пересування.

Основний спосіб дій офіцерського розвідувального дозору – особисте спостереження за діями військ противника, своїх військ і безпосередній огляд місцевості, місцевих предметів, загороджень, руйнувань та споруджень (об'єктів).

Підрозділ (група) для проведення пошуку створюється зі складу розвідувальних (аеромобільно-десантних, парашутно-десантних) підрозділів. Командиром групи призначається сержант або офіцер.

Підрозділ (група), призначений в пошук, посилюється саперами із засобами розвідки та розмінування, а його дії за необхідності підтримуються вогнем артилерії та інших вогневих засобів.

Зі складу підрозділу (групи) для проведення пошуку призначаються групи (підгрупи) захоплення, розгородження і забезпечення. При проведенні пошуку передбачаються заходи для боротьби (протидії, подавлення) із технічними засобами розвідки (приладами нічного бачення, радіолокаційними станціями) противника.

Підрозділ (група) для влаштування засідки призначається зі складу розвідувальних (аеромобільно-десантних, парашутно-десантних) підрозділів силою до взводу або створюється група спеціально підібраних солдатів і сержантів.

При влаштуванні засідки з підрозділу (групи, розвідувального органу) призначаються спостерігачі, групи захоплення і вогневого забезпечення.

Підрозділ (група) для проведення нальоту створюється зі складу розвідувальних (аеромобільно-десантних, парашутно-десантних) підрозділів.

Підрозділ (група), призначений для проведення нальоту може посилюватись саперами. При організації нальоту можуть призначатись групи знищення охорони (зняття чатових), відділення (група нападу), відділення (група) забезпечення та група підриву об’єкта.

Для ведення військової розвідки призначаються:

від бригади (полку) розвідувальні загони, окремі розвідувальні дозори, офіцерські розвідувальні дозори, підрозділи (групи) для проведення пошуків, влаштування засідок, проведення нальотів, спостережні пости;

від батальйону – бойові розвідувальні дозори, підрозділи (групи) для засідок, дозорні відділення, спостережні пости (спостерігачі);

від роти – дозорні відділення, спостерігачі, а іноді бойові розвідувальні дозори;

від взводу, відділення – спостерігач.

У наступі та обороні відділення вирішує розвідувальні завдання спостереженням та підслуховуванням, а також проведенням пошуків та влаштуванням засідок, а також може брати участь у нальоті в складі взводу. В ході рейду, на марші відділення може діяти в якості дозорного відділення.

Відділення, призначене в розвідку, може в залежності від обстановки підсилюватись саперами та хіміками-розвідниками. Особовий склад забезпечується приладами спостереження, в т.ч. приладами нічного бачення та визначення координат виявлених об’єктів, засобами зв’язку та таблицями сигналів.