Результати вивчення проявів девіантної поведінки

РОЗДІЛ 2

ЕМПІРИЧНЕ ВИВЧЕННЯ ОСОБЛИВОСТЕЙ САМОРЕГУЛЯЦІЇ ЕМОЦІЙ У СТАРШОКЛАСНИКІВ З ДЕВІАНТНОЮ ПОВЕДІНКОЮ

Основним завданням дослідження на емпіричному етапі є вивчення особливостей саморегуляції емоцій у старшокласників з девіантною поведінкою. У другому розділі висвітлено методику констатуючого етапу дослідження, наведено його результати.

При розробці методики дослідження ми виходили з того, що девіантна поведінка – це стійка поведінка особистості, що відхиляється від найбільш важливих соціальних норм, що заподіює реальний збиток суспільству чи самій особистості, а також супроводжується її соціальною дезадаптацією.

Методика дослідження

Девіантна поведінка, що розуміється як порушення соціальних норм, набула останніми роками масового характеру, що поставило проблему її вивчення в центр уваги соціологів, соціальних психологів і педагогів, медиків, працівників правоохоронних органів.

Конкретними завданнями емпіричного етапу дослідження були:

1. Виявити дітей з девіантною поведінкою.

2. Вивчити прояви девіантної поведінки.

3. Виявити емоційні відхилення та домінуючі емоції.

4. Виявити рівень саморегуляції емоцій.

5. Здійснити порівняльний аналіз саморегуляції емоцій у старшокласників з девіантною поведінкою та старшокласників чия поведінка не виходить за норму.

З метою виявлення дітей з девіантною поведінкою були використані методика діагностики схильності до девіантної поведінки А.Н.Орел та метод експертної оцінки.

Для вивчення проявів девіантної поведінки застосовувались методика діагностики схильності до девіантної поведінки А.Н.Орел. Для вивчення емоційних відхилень і виявлення домінуючих емоцій, оцінки наявності або відсутності депресивних симптомів і депресії в цілому – методика «Диференціальні шкали емоцій» (К. Изард) та опитувальник для виявлення вираженості самоконтролю в емоційній сфері, діяльності, поведінці (соціальний самоконтроль) Г.С. Никифорової, В.К. Васильєва, С.В. Фірсової.

Методика діагностики схильності до девіантної поведінки А.Н.Орел[24, c.141-154].

Запропонована методика діагностики схильності до девіантної поведінки (СОП) є стандартизованим тест-опитувальником, призначеним для вимірювання готовності (схильності) підлітків до реалізації різних форм поведінки, що відхиляється. Опитувальник представляє собою набір спеціалізованих психодіагностичних шкал, спрямованих на вимірювання готовності до реалізації окремих форм поведінки, що відхиляється.

Методика передбачає урахування і корекцію установки на соціально бажані відповіді досліджуваних.

Шкали опитувальника діляться на змістові та службову. Змістові шкали спрямовані на вимірювання психологічного змісту комплексу пов'язаних між собою форм девіантної поведінки, тобто соціальних та особистісних установок, що стоять за цими поведінковими проявами.

Службова шкала призначена для вимірювання схильності досліджуваного давати про себе соціально-бажану інформацію, оцінки достовірності результатів опитувальника в цілому, а також для корекції результатів по змістовним шкалами в залежності від вираженості установки випробуваного на соціально-бажані відповіді.

Опитувальник складається з 98 неповторювальних пунктів-тверджень. Методика містить 7 шкал: шкала схильності до соціальної бажаності, до подолання норм і правил, до аддиктивної поведінки, до саморуйнівної поведінки, до агресії та насильства, до делінквентної поведінки, шкала вольового контролю емоційних реакцій.

Шкала схильності до соціальної бажаності (службова шкала) - шкала призначена для вимірювання готовності досліджуваного презентувати себе в найбільш сприятливому світлі з точки зору соціальної бажаності.

Схильність до аддиктивної поведінки - схильність до відходу від реальності за допомогою зміни свого психічного стану, що проявляється у вживанні алкоголю, палінні та вживанні наркотичних речовин.

Схильність до агресії та насилля - свідчать про агресивну спрямованість особистості у взаємовідносинах з іншими людьми, про схильність вирішувати проблеми за допомогою насильства, про тенденції використовувати приниження партнера по спілкуванню як засіб стабілізації самооцінки, про наявність садистичні тенденцій.

Схильність до подолання норм і правил-схильність особи до подолання будь-яких норм, схильність до заперечення загальноприйнятих норм і цінностей, зразків поведінки.

Схильність до делінквентної поведінки - схильність до антисуспільної протиправної поведінки індивіда.

Схильність до саморуйнівної поведінки - різні форми поведінки людини, направлені (свідомо чи несвідомо) на заподіяння собі шкоди у фізичній і психічній сферах, що ведуть до соціальної, психологічної та фізичної дезадаптації, деградації особистості.

Шкала вольового контролю емоційних реакцій - шкала призначена для вимірювання схильності випробуваного контролювати поведінкові прояви емоційних реакцій.

При обробці результатів кожній відповіді відповідно до ключа присвоюється 1 бал. Далі по кожній шкалі підраховується сумарний бал, який порівнюється з тестовими нормами. При відхиленні індивідуальних результатів досліджуваного від середнього сумарного балу за шкалою більше ніж на 1S, вимірювану психологічну характер истику можна вважати вираженою. Якщо індивідуальний сумарний бал досліджуваного менше середнього на 1S, то вимірюється властивість оцінюється як мало виражена. Крім того, якщо відома приналежність досліджуваного до "делінквентної" групи, то його індивідуальні результати доцільно порівнювати з тестовими нормами, які розраховані для "делінквентна" підвибірки.

Результати вивчення проявів девіантної поведінки

У результаті використання методики діагностики схильності до девіантної поведінки А.Н.Орел було отримано дані щодо проявів девіантної поведінки у досліджуваних. Такими проявами девіантної поведінки, відповідно до методики, були: схильність до аддиктивної поведінки, схильність до агресії та насилля, схильності до делінквентної поведінки, схильність до саморуйнівної поведінки.

Схильність до аддиктивної поведінки - схильність до відходу від реальності за допомогою зміни свого психічного стану, що проявляється у вживанні алкоголю, палінні та вживанні наркотичних речовин.

Схильність до агресії та насилля - свідчать про агресивну спрямованість особистості у взаємовідносинах з іншими людьми, про схильність вирішувати проблеми за допомогою насильства, про тенденції використовувати приниження партнера по спілкуванню як засіб стабілізації самооцінки, про наявність садистичні тенденцій.

Схильність до подолання норм і правил-схильність особи до подолання будь-яких норм, схильність до заперечення загальноприйнятих норм і цінностей, зразків поведінки.

Схильність до делінквентної поведінки - схильність до антисуспільної протиправної поведінки індивіда.

Схильність до саморуйнівної поведінки - різні форми поведінки людини, направлені (свідомо чи несвідомо) на заподіяння собі шкоди у фізичній і психічній сферах, що ведуть до соціальної, психологічної та фізичної дезадаптації, деградації особистості.

Отримані кількісні дані узагальнено представлені у таблиці 2.1.

Таблиця 2.1