Доріжка слідів ніг і її елементи. Прийоми виявлення, фіксації й вилучення слідів ніг при проведенні слідчих дій

Сліди ніг людини прийнято розділяти на сліди босих ніг, сліди ніг у шкарпетках, сліди ніг у панчохах, сліди взуття та доріжка слідів. Механізм утворення слідів босих ніг та порядок їх виявлення та фіксації співпадає відповідно зі слідами рук людини. При описі сліду босої ноги необхідно вказати які частини ноги (плюснева, проміжна, п’ятка) відобразилися та їх розміри.

За слідами босих та вдягнених у шкарпетки (панчохи) ніг можна ототожнити людину, а за слідами ніг у взутті – безпосередньо взуття.

В одиничному сліді вимірюванням фіксують його загальну довжину, довжину й ширину підметки, каблука, проміжної частини. Під час описування крім загальних ознак і розмірів визначають окремі індивідуальні ознаки: малюнок підошви, ступінь зношення, ознаки ремонту низу взуття тощо.

Поширеним способом фіксації об'ємних видимих слідів ніг є об'ємне моделювання, тобто виготовлення зліпків-копій з гіпсу або алебастру. Порядок фіксації об'ємного та поверхневого сліду ноги такий: вилучити сліди запаху; сфотографувати слід; виміряти та описати; якщо слід комбінований, вилучити речовину, якою він забарвлений, і виготовити зліпок.

Поверхневі забарвлені сліди фотографують, вимірюють, описують, а потім переносять на копіювальний матеріал (дактилоскопічну плівку; гуму, оброблену шкуркою) або, якщо є така можливість – вилучають разом з предметом-носієм.

Об'ємні сліди на сипких матеріалах фіксують за допомогою зліпків, дотримуючись під час їх виготовлення загальних правил. Гіпсові зліпки виготовляють наливним, насипним і комбінованим способами. Перед виготовленням зліпка наливним способом на сипкому ґрунті сліди закріплюють розчином перхлорвінілової смоли в ацетоні, розчином цукру, або лаком для волосся. Після цього виготовляють зліпок. Техніка виготовлення гіпсового зліпка наливним способом така. Зі сліду видаляють воду та сторонні предмети; якщо слід неглибокий, його огороджують металевою або картонною стрічкою. Потім частину розчину гіпсу наносять на весь слід; кладуть арматуру (палички, полоски картону тощо). До одного з елементів арматури заздалегідь прив’язують мотузку, таким чином, щоб обидва кінця залишилися зовні і виливають залишок розчину гіпсу. Через 15-20 хвилин після затвердіння зліпок акуратно піднімають і змивають ґрунт водою. Не можна терти зліпок, щоб не пошкодити його. Потім до кінців мотузки прикріплюють бірку, на якій роблять засвідчувальний напис, і опечатують зліпок.

Насипний спосіб виготовлення зліпка полягає в тому, що слід припудрюють гіпсом через сито, а потім засипають товстим шаром гіпсу, накривають ганчіркою і через неї змочують гіпс до затвердіння. Ком­бінований спосіб полягає в тому, що слід припудрюють шаром гіпсу товщиною приблизно 5 мм, потім заливають рідким гіпсом, поклав­ши перед цим арматуру.

Невидимі сліди взуття залишаються на папері, картоні, фанері, полірованих і пофарбованих предметах, їх можна виявити, наносячи на поверхню магнітною щіткою порошок на феромагнітній основі. Інколи такі сліди можна виявити за допомогою люмінесценції та ультрафіолетових променів.

Трапляються випадки, коли об'ємні сліди ніг містяться повністю під водою, видалити яку практично неможливо (наприклад, у калюжі, річці, ставку). Якщо шар води над слідом досягає 10 см, то металевою чи пластиковою стріч­кою огороджують слід і відсмоктують воду грушею, а потім виготовляють зліпок. Якщо шар води досягає 5 см, то воду можна не відсмоктувати, а просто насипати в неї гіпс до рівня загорожі, покласти арматуру, а потім знову досипати гіпс. Гіпс у воді затвердіє, і зліпок можна вилучити. Якщо шар води становить 50-100 см, розчин гіпсу треба зробити густим і через гумову трубку ви­лити його в слід, підводячи кінець трубки безпосередньо до сліду.

Об'ємні сліди на снігу фіксують звичайними способами. Гіпсові зліпки виготовляють насипним або комбінованим способом. Особливість виготовлення зліпків у цьому разі полягає в тому, що перед виготовленням гіпсового розчину необхідно охолодити воду до 0 °С. Це можна зробити шляхом поступового додавання, постійно розмішуючи, у розчин гіпсу снігу, доки він не перестане танути. Подальша техніка аналогічна описаній для фіксації об'ємних слідів на сипких матеріалах. На розсипчастому снігу зліпки виготовляють тільки насипним способом, а на вологому й густому – заливним.

Велику кількість відбитків слідів взуття, пов'язаних єдиним механізмом утворення та напрямом, називають доріжкою слідів. У ній відображаються особливості ходи, функціональні та анатомічні ознаки людини. Механізм ходьби досить складний, в основі його лежать динамічні навички, зумовлені психічною діяльністю людини, її вищою нервовою системою і закономірностями механіки руху тіл.

Досліджуючи доріжку слідів, можна вирішити наступні задачі:

- встановити напрямок руху злочинця;

- співвідношення розміру кроку правої та лівої ноги;

- кут розвороту стопи відносно лінії руху;

- характер руху;

- індивідуальні особливості ходи.

Для визначення метричних параметрів ознак ходи на місці події вибирають доріжку слідів не менш 15-20 слідів, і здійснюють виміри. Передусім, доріжка слідів повинна бути сфотографована способом лінійної панорами при вертикальному розташуванні фотоапарата з висоти не менш 1,5 м (на такому панорамному знімку можна найбільш точно вимірити всі ознаки ходи).В криміналістиці запропоновано два методи виміру ознак ходи – чеський і російський.

Для одержання відносно стійких результатів вимірів ознак локомоційних рухів необхідно дотримуватися таких правил при огляді доріжки слідів ніг на місці події: 1) доріжка слідів повинна мати не менш 15-20 слідів і пряму лінію напрямку руху; 2) виміри мають проводитися на місці події, а потім за панорамним знімком; 3) вимірюють всі ознаки в кожному сліді, а потім обчислюють середнє арифметичне значення ознаки, що відображається в протоколі огляду.