Категорія важкості робіт та засоби компенсації негативного впливу на працівників несприятливих умов праці
Важливого значення набуває оцінювання стану умов праці й визначення ступеня їх шкідливості та небезпечності. Оцінювання умов і характеру праці на робочих місцях здійснюється на основі гігієнічної класифікації праці з метою:
― контролю умов праці працівників на відповідність санітарним правилам і нормам;
― атестації робочих місць за умовами праці;
― санітарно-гігієнічної паспортизації стану виробничих підприємств;
― складання санітарно-гігієнічної характеристики умов праці;
― розслідування випадків професійних захворювань;
― розробки рекомендацій по поліпшенню умов праці тощо.
Показником, який з достатньою для практики точністю враховував би «різноякісний» вплив усіх факторів умов праці, на поліпшення умов праці прийнято вважати важкість праці.
Важкість праці характеризує сукупний вплив усіх елементів, що складають умови праці, на працездатність людини, її здоров’я, життєдіяльність і відтворення робочої сили. Це визначення поняття важкості праці однаково можна застосувати як до розумової, так і до фізичної праці.
Ступінь важкості праці можна визначити залежно від реакцій та змін в організмі людини. Урешті-решт вони служать показником якості самих умов праці.
Згідно з методикою інтегрального бального оцінювання важкості праці розроблена таблиця з критеріями бального оцінювання санітарно-гігієнічних та психофізіологічних елементів умов праці. Кожному елементу присвоюється від одного до шести балів, залежно від його кількісного значення, що відповідає кількості категорій важкості праці.
Табл. Критерії оцінки елементів умов праці
| Елементи умов праці | Оцінка елементів умов праці, в балах | |||||
| Санітарно-гігієнічні елементи | ||||||
| Температура повітря на робочому місці, °С | 20—22 | 17—19 | 16—15 | 14—7 | — | — |
| Токсичні речовини (ГДР) | — | ГДК | до 2,5 | 2,6—4 | 4,1—6 | >6 |
| Промисловий пил (ГДК) | — | ГДК | до 5 | 6—10 | 11—30 | >30 |
| Вібрація (ГДР) | нижче ГДР | ГДР | до +3 | (+4)—(+6) | (+7)—(+9) | >9 |
 Шум | нижче ГДР | ГДР | до +5 | (+6)—(+10) | понад 10 плюс вібрація | |
| Психофізіологічні елементи | ||||||
| Фізичне навантаження, кг × м/хв | до 100 | 115—220 | 225—435 | 330—35 | 440—540 | >540 |
| Статичне навантаження, кг×с на одну руку | до 110 | 115—220 | 225—325 | 330—435 | 440—540 | >540 |
Так, один бал одержують ті елементи, значення яких відповідають стандартам або нижчі за санітарні норми і гранично допустимі рівні (концентрації), два бали — ті, що відповідають гранично допустимим рівням (концентраціям).
Вищі бали диференціюються залежно від величини перевищення норм або кратності перевищення гранично допустимого рівня (концентрації).
Фактичні показники елементів виробничого середовища встановлюються шляхом безпосередніх вимірювань за допомогою відповідної апаратури.
Загальне інтегральне оцінювання важкості праці визначається за формулою:
де Хопр — величина рівня елемента, який одержав найвищу оцінку, найбільше балів;
— арифметична сума величини рівнів усіх елементів за винятком Хопр;
п — загальна кількість факторів.
За інтегрального оцінювання важкості праці враховуються лише ті елементи, які формують певну категорію важкості на даному робочому місці.
Якщо питома вага дії того чи іншого елемента умов праці менше за восьмигодинну зміну, оцінювання елемента умов праці визначається за формулою:
,
де Хмакс — максимальне оцінювання елемента умов праці при його дії від 90 до 100 % робочої зміни, балів;
t — час дії елемента в частках робочої зміни.
Ступінь дії умов праці на організм характеризують категорії тяжкості праці..
До 1-ї категорії тяжкості відносяться роботи, виконувані в комфортних умовах зовнішнього виробничого середовища при допустимих величинах фізичної, розумової і нервово-емоційної наван-тажень. У практично здорових людей такі умови підвищують тренованість організму і його праце-здатність. Стомлення в кінці зміни (тижні) незначне. В цих умовах реакції організму є оптимальним варіантом нормального функціонального стану.
До 2-ї категорії тяжкості відносяться роботи, виконувані в умовах, що не перевищують гранично допустимих значень виробничих чинників, встановлених діючими санітарними правилами, нормами і ергономічними рекомендаціями. У практично здорових людей, що не мають медичних протипоказань до таких робіт, до кінця зміни (тижні) не виникає значного стомлення. Працездатність істотно не порушується. Відхилень в стані здоров'я; пов'язаних з професійною діяльністю, протягом всього трудового періоду життя не спостерігається.
До 3-ї категорії тяжкості відносяться роботи, при виконанні яких, унаслідок не цілком сприятливих умов праці (у тому числі підвищене м'язове, психічне, нервово-емоційне навантаження), у практично здорових людей формуються реакції, характерні для прикордонного стану організму. Погіршуються деякі показники фізіологічних функцій в міжопераційних інтервалах, особливо до кінця роботи, в порівнянні з доробочим початковим станом; погіршуються функціональні показники в процесі виконання виробничих операцій, перш за все функції центральної нервової системи; подовжується відновний період; дещо погіршуються виробничі техніко-економічні показники. До 4-ї категорії тяжкості відносяться роботи, при яких несприятливі умови праці приводять до реакцій, характерних для більш глибокого прикордонного (передпатологічного) стану у практично здорових людей. При цьому більшість фізіологічних показ-ників погіршується як в міжопераційних інтервалах (і особливо в кінці робочих періодів), так і у момент трудового зусилля. Змінюються співвідношення періодів в динаміці працездатності і продуктивності праці. Знижуються і інші виробничі показники.
Підвищується рівень захворюваності, з'являються типові виробничо-обумовлені професійні захворювання, збільшується кількість і тяжкість виробничих травм.
До 5-ї категорії тяжкості відносяться роботи, при виконанні яких в результаті вельми несприятливих (екстремальних) умов праці в кінці робочого періоду (зміни, тижні) формуються реакції, характерні для патологічного функціонального стану організму у практично здорових людей. Спостерігається відносна, а іноді і абсолютна функціональна недостатність життєзабезпечуюючих вегетативних підсистем; сильні, іноді спотворені реакції з боку центральної нервової системи (її вищих відділів), особливо при підвищеній нервово-емоційній і інтелектуальній напрузі і ін. У більшості працюючих патологічні реакції зникають після достатнього і повноцінного відпочинку.
До 6-ї категорії тяжкості відносяться роботи, при виконанні яких в результаті надзвичайних, часто раптових перевантажень, як правило, при стресових психічних (нервово-емоційних) ситуаціях, виникають гострі патологічні реакції, що нерідко супроводжуються важкими порушеннями функцій життєво важливих органів.
З прийняттям Законів України «Про підприємства в Україні», «Про оплату праці» встановлені раніше обмеження з боку держави щодо застосування доплати і надбавок втратили чинність. Так, Законом України «Про підприємства в Україні» (ст. 19), введеним в дію з 1 квітня 1991 р., передбачено, що підприємство самостійно встановлює форми, системи і розміри оплати праці, а також інші види доходів працівників. Закон України «Про оплату праці» (ст. 15) конкретизує цю норму й передбачає, зокрема, що умови впровадження й розміри надбавок, доплат, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат установлюються в колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевими (регіональними) угодами.
Компенсаційні доплати за умови праці, що відхиляються від нормальних, включають доплати:
― за роботу у важких, шкідливих та особливо важких і особливо шкідливих умовах праці;
― за інтенсивність праці;
― за роботу у нічний час;
― за перевезення небезпечних вантажів.
Конкретні розміри доплат за умови праці визначаються на основі атестації робочих місць та оцінки фактичних умов зайнятості робітників на цих місцях. На підприємствах установлюють розміри доплат: від 4 до 24 % тарифної ставки (посадового окладу). Робота у нічний час оплачується у підвищеному розмірі, але не нижче 20 % тарифної ставки (окладу) за кожну годину роботи у нічний час.
Власник за свої кошти (з прибутку) може додатково встановлювати за колективним договором (угодою, трудовим договором) додаткові пільги і компенсації, не передбачені чинним законодавством (відпустки більшої тривалості, надбавки за особливі умови
праці, додаткові перерви, безплатні обіди.