Б. бо мл
Е. 70 мл.
Для визначення наявності цукру сечу відбирають:
А. Із нічного діурезу.
В. 3-годинну порцію.
С. 10-годинну порцію.
Б. Із добового діурезу.
Е. Із денного діурезу.
Для бактеріологічного дослідження сечу відбирають у:
А. Стерильний скляний флакон.
В. Градуйований флакон.
С. Чашку Петрі.
Б. Ниркоподібний лоток.
Е. Скляний циліндр.
Для лабораторного дослідження сечі за методом Амбурже
збирають:
А. 3-годинну порцію.
В. Денний діурез.
С. Нічний діурез.
Б. Добовий діурез.
Е. 10-годинну порцію.
На загальний клінічний аналіз відбирають сечу із пе
порції після ночі в кількості:
А. 25 мл.
В. 150 мл.
С. 50 мл.
Б. 75 мл.
Е. 100 мл.
298. Кал для лабораторного дослідження на яйця гельмінтів по
трібно відбирати після ранкового випорожнення кишечнику:
А. Із середньої порції.
В. Із початкових порцій. С. Із різних порцій. Б. Із кінцевої порції. Е. Із будь-якої порції.
299. Перед збиранням калу для аналізу на приховану кров хво
рому призначають протягом трьох днів:
А. Безсольову дієту. В. Безшлакову дієту. С. Калійумісну дієту. Б. Безгемоглобінову дієту. Е. Обмеження рідини.
300. Стерильну пробірку з консервантом і ректальною петлею готують для збирання калу на: А. Загальний аналіз. В. Копрологічне дослідження. С. Наявність прихованої крові. Б. Дослідження на яйця гельмінтів. Е. Бактеріологічне дослідження.
301. Для виявлення мікобактерій туберкульозу мокротиння збирають:
А. Протягом 10 год.
В. У будь-який час.
С. Протягом 3 год.
Б. Одноразово вранці натще.
Е. Протягом 1—3 діб.
302. Перед збиранням мокротиння на бактеріологічне досліджен
ня хворий повинен:
А. Обробити губи розчином фурациліну 1:5000.
В. Прийняти гігієнічний душ.
С. Промити носову порожнину.
Б. Промити ротову порожнину 70% розчином етилового
спирту. Е. Почистити зуби й прополоскати ротову порожнину.
303. В який розчин треба помістити шматочок тканини для гісто
логічного дослідження:
А. 10% розчин глюкози.
304.
305.
306.
307.
В. Розчин фурациліну 1:5000.
С. 30% розчин спирту.
Б. 10% розчин формаліну.
Е. 5% розчин нашатирного спирту.
Для рентгенологічного дослідження шлунка використовують:
А. Глауберову сіль. В. Сульфат магнію. С. Сульфат барію. Б. Борну кислоту. Е. Глюконат кальцію.
Перед рентгенологічним дослідженням органів травного
тракту протягом трьох днів хворому призначають:
А. Безшлакову дієту.
В. Молочнокислу дієту.
С. Калійумісну дієту.
Б. Безсольову дієту.
Е. Йодумісну дієту.
| по- |
Для здійснення спинномозкової пункції медична сестрі
винна підготувати:
А. Голку Дюфо.
В. Голку Біра.
С Голку Касирського.
Б. Шприц Жане.
Е. Троакар.
Медичній сестрі лікар-хірург дав вказівку приготувати набір для здійснення лапароцентезу. Вона підготувала стерильний перев'язувальний матеріал, стерильний шприц ємкістю 10 мл з голкою, 0,5% розчин новокаїну в ампулах, стерильні пінцет, ножиці, затискач, головчастий зонд, стерильну пробірку, стерильні гумові рукавички, 70% розчин етилового спирту, йодонат, ємкість для збирання асцитич-ної рідини, простирадло. Який важливий інструмент необхідно обов'язково підготувати медичній сестрі для здійснення лапароцентезу? А. Голку Дюфо. В. Троакар. С. Голку Біра.
Б. Голку Касирського. Е. Шприц Жане.
308. Хворому 38 років з ескудативним плевритом проводять пунк
цію плевральної порожнини. Медична сестра здійснює спо
стереження за хворим. Яке ускладнення може виникнути під
час пункції?
А. Приступ ядухи.
В. Судоми.
С. Різке підвищення артериального тиску.
Б. Колапс.
Е. Виділення рідини через пункційний отвір.
309. У терапевтичному відділенні на стаціонарному лікуванні пе
ребуває хворий, якому призначено пункцію черевної порож
нини. Медична сестра повинна підготувати:
А. Голку Касирського.
В. Голку Дюфо.
С. Голку Біра.
Б. Голку з гумовою трубкою і затискачем.
Е. Троакар.
310. При виникненні блювання кольору кавової гущі хворому не
обхідно призначити:
А. УФО на надчеревну ділянку.
В. Холодне пиття.
С. Примочки на надчеревну ділянку.
Б. Теплу грілку на надчеревну ділянку.
Е. Пузир з льодом на надчеревну ділянку.
311. У хворого, який знаходиться у непритомному стані, ви
никло блювання. Яке положення необхідно надати хво
рому?
А. Підвищене положення на правому боці.
В. Підвищене положення на спині.
С. Підняти ножний кінець.
Б. Горизонтальне, голову повернути на бік.
Е. Підвищене положення на лівому боці.
312. У якому випадку спостерігається дьогтьоподібний кал?
А. Гемороїдальна кровотеча.
В. Анацидний гастрит. С. Хронічний коліт.
В. Шлункова кровотеча. Е. Жовтяниця.
313. Використання товстого шлункового зонда показане при:
А. Гострих отруєннях.
В. Новоутвореннях у шлунку. С. Фракційному шлунковому зондуванні. Б. Органічних звуженнях стравоходу. Е. Шлункових кровотечах.
314. Шлунковий зонд уводять хворому на відстань:
А. Від різців до пупка.
В. 20 см. С 40 см. В. 60 см. Е. 70 см.
315. У хворого 26 років гостре харчове отруєння. За призначен
ням лікаря медична сестра здійснює зондове промивання
шлунка з використанням блідо-рожевого розчину калію пер
манганату. Яку кількість рідини доцільно вводити одномо-
ментно в шлунок?
А. 200 мл. В. 600 мл. С. 300 мл. В. 800 мл. Е. 1 л.
316. У гастроентерологічному відділенні лікар призначив хворому
28 років (маса тіла 62 кг) шлункове фракційне зондування з
використанням парентерального подразника (гістаміну). Ме
дична сестра двічі вимила руки з милом під проточною водою,
висушила їх, надягла чисті гумові рукавички. Провела психо
логічну підготовку хворого, отримала його дозвіл на виконан
ня процедури. Увела шлунковий зонд на відстань від різців до
пупка. Через кожні 15 хв відсмоктала 1, 2, 3 порції шлунко
вого вмісту. Який наступний етап подальших дій медичної
сестри?
А. Відсмоктати 4-ту порцію шлункового вмісту. В. Відсмоктати 4, 5-ту порції шлункового вмісту. С. Увести підшкірно розчин димедролу 1% — 1 мл. Б. Увести підшкірно розчин гістаміну 0,1% — 0,5 мл. Е. Відсмоктати 4, 5, 6-ту порції шлункового вмісту.
317. При фракційному отриманні шлункового вмісту доза парен
терального подразника - інсуліну, який уводять із розрахун
ку на 10 кг маси тіла, становить:
А. 4 ОД. В. З ОД. С. 2 ОД. Б. 5 ОД. Е. 6 ОД.
318. При фракційному отриманні шлункового вмісту паренте
ральний подразник - 0,1% розчин гістаміну вводять після
попереднього підшкірного введення:
А. 10% розчину натрію бензоату — 2 мл.
В. 0,5% розчину новокаїну — 1 мл.
С. 10% розчину сульфокамфокаїну — 2 мл.
Б. 1% розчину димедролу — 1 мл.
Е. 0,1% розчину атропіну сульфату — 1 мл.
319. При фракційному отриманні шлункового вмісту доза парен
терального подразника - 0,025% розчину пентагастрину,
який уводять із розрахунку на 10 кг маси тіла, становить:
А. 0,05 мл.
В. 0,1 мл. С. 0,2 мл. Б. 0,3 мл. Е. 0,4 мл.
320. При фракційному отриманні шлункового вмісту використо
вують ентеральний подразник у кількості:
А. 25 мл. В. 300 мл. С. 50 мл. Б. 100 мл. Е. 150 мл.
321. При фракційному отриманні шлункового вмісту використо
вують ентеральний подразник:
А. 1% розчин новокаїну.
В. 2% розчин натрію гідрокарбонату.
С. Відвар ромашки.
В. 10% розчин глюкози.
Е. 5% розчин етилового спирту.
322. Перед уведенням дуоденального зонда визначають відстань:
А. Від різців до пупка та від кінчика носа до вушної часточки.
В. Від носа до пупка.
С. Від очей до пупка.
Б. Від різців до лобкового підвищення.
Е. Від вушної часточки до підребер'я.
323. Під час дуоденального зондування після отримання 1-ї порції
жовчі та введення ентерального подразника через 10 хв з'яви
лася рідина темно-оливкового кольору. Яка назва рідини?
А. Сік дванадцятипалої кишки.
В. 1-ша порція жовчі. С. 2-га порція жовчі. Б. 3-тя порція жовчі. Е. Парентеральний сік.
324. Під час дуоденального зондування ентеральнии подразник
уводять у кількості:
А. 20 мл. В. 10 мл. С. 50 мл. Б. ЗО мл. Е. 40 мл.
325. Під час дуоденального зондування хворому необхідно нада
ти положення:
А. Підвищеного на лівому боці.
В. Горизонтального на спині.
С. Підвищеного на спині.
Б. Горизонтального на правому боці.
Е. Горизонтального на животі.
326. Під час уведення ентерального подразника при дуоденаль
ному зондуванні хворому необхідно надати положення:
А. Горизонтального з опущеним головним кінцем. В. Горизонтального на правому боці. С. Горизонтального на лівому боці. Б. Горизонтального на животі. Е. Горизонтального на спині.
327. Хворому проведено дуоденальне зондування. Пробірки з біо-
матеріалом необхідно доставити в лабораторію:
А. Закритими гумовими корками.
В. Відкритими.
С. Закритими марлевою серветкою. Б. Закритими ватними тампонами. Е. Закритими паперовою серветкою.
328. Хворому із хронічним холециститом для визначення функ
ціонального стану печінки та жовчовивідних шляхів призна
чено дуоденальне зондування. При проведенні процедури
після введення ентерального подразника виділилось 50 мл
рідини темно-оливкового кольору. Яка імовірна назва виді
леної рідини?
А. Порція жовчі В. В. Порція жовчі А. С. Порція жовчі С. Б. Підшлунковий сік. Е. Шлунковий сік.
329. Виділення рідини темно-оливкового кольору під час дуоде
нального зондування свідчить про:
А. Виділення жовчі із жовчних шляхів печінки. В. Виділення вмісту дванадцятипалої кишки. С. Виділення міхурової жовчі. Б. Кровотечу із травного тракту. Е. Виділення шлункового соку.
330. При запаленні жовчного міхура відзначають патологічні змі
ни в:
А. Порції С.
В. Панкреатичному соку.
С. Порції В.
Б. Порції А.
Е. Порції А і С.
331. Потреба в безпеці (за А. Маслоу) належить до потреб рівня:
А. Четвертого.
В. Першого. С. Третього. Б. Другого. Е. П'ятого.
332. Модель В. Хендерсон включає фундаментальні людські по
треби в кількості:
А. 6.
29 — 5-209
333.
334.
335.
336. 337.
В. 14. С. 8. О. 10. Е. 12.
Фізіологічні потреби (за А. Маслоу) належать до потреб рівня:
А. Третього.
В. Другого.
С. Першого.
Б. Четвертого.
Е. П'ятого.
Який рівень потреб людини за А. Маслоу насамперед необхідно з'ясувати при її обстеженні? А. Фізіологічні потреби. В. Потреби самовираження. С. Соціальні потреби. Б. Потреби в самоповазі. Е. Потреби в безпеці.
Під час патронажу хворий поскаржився медичній сестрі на безсоння, погане самопочуття. До якого рівня людських потреб (за А. Маслоу) відносять проблему хворого? А. Четвертого. В. Другого. .С. Третього. Б. Першого. Е. П'ятого.
При госпіталізації хворого медична сестра оглядає і проводить з ним інтерв'ю. Який це етап сестринського процесу? А. Оцінка результатів догляду. В. Первинна оцінка стану хворого. С. Інтерпретація отриманих даних. Б. Реалізація плану догляду. Е. Планування.
На якому етапі медсестринського процесу медична сестра
визначає ефективність навчання хворого самодогляду?
А. Планування.
В. Первинної оцінки стану хворого.
С. Упровадження плану в дію.
Б. Медсестринської діагностики.
Е. Оцінки ефективності сестринського догляду.
338. Таксономія сестринського діагнозу відображає:
А. Проблеми хворого.
В. Види сестринських втручань. С. Стандарти догляду. Б. Етапи сестринського процесу. Е. Моделі людських реакцій.
339. Координатором дій при реалізації плану сестринських втру
чань має бути:
А. Лікар.
В. Медична сестра. С. Консультант. Б. Родичі хворого. Е. Хворий.
340. Під час здійснення І етапу сестринського процесу медична
сестра має на меті:
А. Виявити та сформулювати проблеми хворого.
В. Визначити мету сестринських втручань.
С. Здійснити суб'єктивне та об'єктивне обстеження хворого.
Б. Оцінити отримані результати.
Е. Використати стандарти сестринських втручань.
341. Під час здійснення II етапу сестринського процесу медична
сестра має на меті:
А. Використати стандарти сестринських втручань.
В. Оцінити отримані результати.
С. Здійснити суб'єктивне та об'єктивне обстеження хворого.
Б. Виявити та сформулювати проблему хворого.
Е. Визначити мету сестринських втручань.
342. Під час здійснення НІ етапу сестринського процесу медична
сестра має на меті:
А. Визначити мету сестринських втручань.
В. Виявити та сформулювати проблеми хворого.
С. Використати стандарти сестринських втручань.
Б. Оцінити отримані результати.
Е. Здійснити суб'єктивне та об'єктивне обстеження хворого.
343. Під час здійснення IV етапу сестринського процесу медична
сестра має на меті:
А. Виявити та сформулювати проблеми хворого. В. Оцінити отримані результати.
29* 451
С. Визначити мету сестринських втручань.
Т). Здійснити об'єктивне та суб'єктивне обстеження
Е. Використати стандарти сестринських втручань.
344. Під час здійснення V етапу сестринського процесу
сестра має на меті:
А. Використати стандарти сестринських втручань.
В. Оцінити отримані результати.
С. Здійснити суб'єктивне та об'єктивне обстеження
В. Визначити мету сестринських втручань.
Е. Виявити та сформулювати проблеми хворого.
345. І етап сестринського процесу — це:
А. Сестринське обстеження хворого.
В. Визначення мети сестринського догляду. С. Оцінка результатів та корекція догляду. Б. Планування обсягу сестринських втручань. Е. Виявлення проблем хворого.
346. II етап сестринського процесу — це:
А. Визначення мети сестринського догляду.
В. Сестринське обстеження хворого.
С. Оцінка результатів та корекція догляду.
Б. Виявлення проблем хворого.
Е. Планування обсягу сестринських втручань.
347. НІ етап сестринського процесу — це:
А. Сестринське обстеження хворого.
В. Виявлення проблем хворого.
С. Визначення мети сестринського догляду. Б. Планування обсягу сестринських втручань. Е. Оцінка результатів та корекція догляду.
348. IV етап сестринського процесу — це:
А. Визначення мети сестринського догляду. В. Планування обсягу сестринських втручань. С. Оцінка результатів та корекція догляду. Б. Сестринське обстеження хворого. Е. Виявлення проблем хворого.
349. V етап сестринського процесу — це:
А. Оцінка результатів та корекція догляду. В. Планування обсягу сестринських втручань. С. Сестринське обстеження хворого.
Б. Визначення мети сестринського догляду. Е. Виявлення проблем хворого.
350. До суб'єктивного методу обстеження хворого відносять:
А. Зовнішній вигляд.
В. Термометрію.
С. Бесіду.
В. Вимірювання артеріального тиску.
Е. Антропометрію.
351. До об'єктивного методу обстеження хворого відносять:
А. Лабораторні дослідження.
В. Рентгенологічні дослідження.
С. УЗД.
Б. Визначення функціональних властивостей систем хворого.
Е. Ендоскопічні дослідження.
352. До додаткових методів обстеження хворого належить:
А. Визначення добового діурезу.
В. Ендоскопічні дослідження.
С. Визначення властивостей пульсу.
В. Визначення ЖЄЛ.
Е. Визначення водного балансу.
353. Проблеми, які потребують вирішення в першу чергу, нази
вають:
А. Пріоритетними. В. Наявними. С. Потенційними. Б. Соціальними. Е. Психологічними.
354. Проблеми, які існують у хворого на певний час, називають:
А. Наявними.
В. Пріоритетними. С. Потенційними. Б. Фізіологічними. Е. Соціальними.
355. Проблеми, які можуть виникнути у хворого чи розвинутися
з тих, що існують на певний момент, називають:
А. Психологічними.
В. Наявними.
С. Пріоритетними.
В. Потенційними. Е. Фізіологічними.
356. Виявлені проблеми хворого медична сестра документує в: А. Направленні на лабораторне дослідження. В. Медичній карті стаціонарного хворого. С. "Журналі реєстрації хворих". Б. Плані сестринського догляду. Е. Сестринській історії хвороби.
бо/. При проведенні медсестринського процесу яку із нижче наведених дій медичної сестри відносять до міжособистої навички?
А. Масажування. В. Тренування. С. Переміщування. В. Вмивання. Е. Заспокоювання.