Вторинна медична допомога

Рівень вторинної медичної допомоги більш складний; вона включає допомогу спеціалізованих служб. Вторинну медичну до­помогу в містах забезпечують головним чином багатопрофільні міські лікарні та стаціонари медико-санітарних частин, у селах — центральні районні лікарні. Крім того, вторинну медичну допо­могу надають спеціалізовані лікувальні заклади стаціонарного ти­пу — диспансери (протитуберкульозні, психоневрологічні, шкір­но-венеричні, наркологічні, онкологічні).

2 — 5-209 1 7

Третинна медична допомога

Така допомога вимагає висококваліфікованого обслуговуван­ня, яке повинно надаватись у спеціально обладнаних центрах та спеціалізованих лікарнях. До центрів третинної медичної допо­моги належать обласні медичні заклади — багатопрофільні та спе­ціалізовані лікарні, диспансери, центри медичної допомоги дер­жавного рівня. Основними функціями цих закладів є: надання пацієнтам висококваліфікованої та вузькоспеціалізованої медич­ної допомоги та організаційно-методичне керівництво вторинним рівнем. На базі закладів третинного рівня розгорнуті клініки ме­дичних вузів.

У складі багатопрофільної обласної лікарні є санітарна авіа­ція — єдине для регіону відділення медичної консультативної до­помоги жителям міст та сільських районів в екстрених випадках. Таку допомогу надають кращі фахівці обласних лікарень, диспан­серів, клінік.

Обласна лікарня повинна мати також організаційно-методич-не відділення, до складу якого входить кабінет медичної статис­тики. Відділення здійснює організаційно-методичне керівництво вторинним рівнем, а також інформаційну роботу (збір, оброблен­ня, зберігання медичної інформації та її аналіз).

Диспансери третинного рівня за спеціалізацією поділяють на протитуберкульозні, онкологічні, психоневрологічні, наркологіч­ні, кардіологічні, фізкультурні, шкірно-венеричні.

Лікувально-охоронний режим— це комплекс профілактичних і лікувальних заходів, спрямований на видужання хворих і повер­нення їх у суспільство як повноцінних членів. Лікувальний за­клад повинен забезпечити пацієнтам психологічний і фізичний комфорт, зменшити вплив несприятливих чинників госпіталізації (страх і хвилювання перед дослідженнями, лікуванням, операцією, труднощі пристосування до нового середовища, медичних праців­ників, сусідів по палаті). Обстановка лікарні повинна відповідати не тільки гігієнічним, але й естетичним вимогам. Створені в ме­дичних закладах зручності, які задовольняють запити пацієнтів, сприяють їх одужанню.

Чистота — предмет не тільки фізичної, але й психічної гігієни. Суттєву роль відіграють оптимальне освітлення приміщень, тем­пература повітря, тиша, коректна поведінка медичного персоналу, атмосфера лікувального закладу (злагодженість у роботі колекти­ву, стиль роботи).

У зв'язку із впливом на процес одужання пацієнтів психічних і емоційних чинників, необхідно розробити:

1) відповідну поведінку між членами колективу, засновану на епічних нормах;

2) методи спілкування з пацієнтами;

3) прийоми максимального позитивного впливу на пацієнтів оточуючого лікарняного середовища;

4) заходи з підтримання порядку в палатах;

5) чітку організацію праці колективу.

Ефективність лікувальної діяльності забезпечують також пра­нії, іа внутрішнього розпорядку, встановлені в певному закладі.

Правильно встановлений режим забезпечує пацієнтам своєчас­не харчування, виконання гігієнічних і лікувально-діагностичних і; і ходів, повноцінний відпочинок, сприяє підтриманню відповід­ного санітарного стану в палатах.

Медична сестра знайомить нового хворого з правилами внут­рішнього розпорядку і наполягає на їх виконанні. Дотримуватися правил внутрішнього розпорядку необхідно також всім медичним працівникам (табл. 1).

Таблиця 1. Розпорядок дня пацієнтів і обов'язки постової медичної сестри відділень терапевтичного профілю

Години	Розпорядок дня пацієнтів	Обов'язки медичної сестри
7.00	Підйом	Вмикає світло в палатах
7.00-7.30	Термометрія	Здійснює термометрію і робить записи: цифрові — у зошитах і графічні — у тем­пературних листах
0-8.00	Ранковий туалет	Допомагає проводити тяжкохворим гі­гієнічні процедури (догляд за шкірою, природними складками, ротовою порож­ниною); поправляє і за необхідності пе­рестилає тяжкохворим постільну білиз­ну, відправляє біоматеріал (сеча, кал, мокротиння) в лабораторію, а також за­явки на взяття крові з пальця на аналіз. Контролює прибирання приміщень
8.00-8.30	Приймання ліків	Бере участь у ранковій конференції ме­дичного персоналу. Роздає лікарські за­соби, призначені перед прийманням їжі. Передає чергування

Розпорядок дня пацієнтів

Години 8.30-9.00

Сніданок

9.00-10.00

Лікарський обхід

10.00-13.00

Виконання призначень лікаря

13.00-13.30

Обід. Прий­мання ліків

13.30-16.30

Післяобідній відпочинок

16.30-17.00

Термометрія

17.00-19.00

Відвідування пацієнтів рід­ними

19.00-19.30

Приймання ліків

19.30-20.00

Вечеря. Прий­мання ліків

20.00-21.30

Виконування вечірніх при­значень

21.30-22.00

Вечірній туа­лет 22.00-7.00 Сон

Продовження табл.

Обов'язки медичної сестри

Допомагає годувати тяжкохворих. Роз­дає ліки, призначені після приймання їжі та контролює їх приймання

Бере участь у обході. Записує призна­чення лікаря у маніпуляційний зошит

Виконує усі комплексні лікарські при­значення, супроводжує пацієнтів у діа­гностичні кабінети, на консультації, здійснює догляд за тяжкохворими

Допомагає годувати тяжкохворих. Роз­дає лікарські засоби і контролює їх приймання

Провітрює палати, стежить за дотри­манням тиші, станом тяжкохворих

Здійснює термометрію і записує резуль­тати

Стежить за порядком у відділенні, конт­ролює вміст передач і поведінку рідних

Роздає ліки, призначені для приймання до їди, і контролює їх приймання

Годує тяжкохворих. Роздає ліки, при­значені для приймання після 'іди, і конт­ролює їх приймання

Виконує ін'єкції, ставить гірчичники, зігрівальні компреси, готує пацієнтів до рентгенологічних і ендоскопічних досліджень. Контролює прибирання приміщень відділення

Здійснює туалет тяжкохворим, підми­ває їх, перестеляє постіль, надає зруч­ного положення, вкриває їх, провітрює палати

Вимикає світло в палатах, стежить за дотриманням тиші у відділенні. Щого-дини робить обхід тяжкохворих

І і кувально-охоронний режим включає:

1. Санітарно-гігієнічний режим медичних закладів (розміщен-
і карні та її корпусів, внутрішнє обладнання приміщень, осна-

пи пня палат, меблі, освітлення, опалення, вентиляція, чистота).

2. Санітарно-протиепідемічні заходи, спрямовані на запобігай -м і виникненню і поширенню внутрішньолікарняної інфекції, за­безпечення санітарно-гігієнічного режиму у відділеннях.

3. Заходи з дезінфекції предметів догляду за пацієнтами. Са­мі глрно-гігієнічні вимоги передбачають достатню кількість дезін­фекційних засобів, маркірованого посуду, матеріалів для приби­рання приміщень, належне їх зберігання; наявність інструкцій з поточного і генерального прибирання лікувально-діагностичних і допоміжних приміщень; правила приготування і зберігання дезін­фекційних розчинів.

4. Комплекс заходів, які забезпечують особисту гігієну паці-• п і ів і медичних працівників.

5. Індивідуальний режим пацієнтів (ліжковий, суворий ліж­ковий, напівліжковий, активний).

6. Правила етики й деонтології медичних працівників.

7. Внутрішньолікарняний режим — відповідний порядок, вста­новлений у певному закладі залежно від його профілю. Правила внутрішнього розпорядку дня визначають відповідний час для харчування пацієнтів, обходу лікаря, виконання лікувально-діаг-мо(тичних процедур, санітарно-гігієнічних заходів, відвідування рідними й близькими.

Вимоги до медичних працівників

1. Вимагайте від пацієнтів дотримання розпорядку дня у від-іі ігнні й самі його не порушуйте. Не будіть пацієнтів раніше вста­новленого часу. Термометрію, прибирання палат слід проводити після 7-ї години ранку.

2. Стежте і вимагайте дотримання доброго санітарного стану в усіх приміщеннях відділення.

3. Будьте спокійними, чисто і акуратно вдягненими, дотримуй-и( і> усіх вимог особистої гігієни, не зловживайте косметикою. Прикривайте волосся шапочкою. Нігті на руках коротко підстри­гайте. Мийте руки з милом до і після виконання процедури, ви­тирайте чистим рушником. Не носіть персні та обручки. Носіть м'яке взуття.

4. Не виявляйте почуття гидливості при виконанні процедур, пов'язаних із неприємними відчуттями.

5. Сприяйте усуненню шумів, які негативно впливають на пси­хічний стан пацієнтів.

6. Не драматизуйте ситуацію пацієнта. Створіть навколо ньо­го сприятливий емоційний клімат. Спрямуйте волю пацієнта на одужання і бажання брати активну участь у процесі відновлення свого здоров'я. Але разом з тим не створюйте необгрунтованих ілюзій, якщо мова йде про невиліковне захворювання.

7. Правильно і з користю для пацієнтів організуйте відвіду­вання рідних, знайомих. Кожне відвідування повинно сприяти ви­дужуванню пацієнтів. Необхідно оберігати пацієнтів від звісток, які можуть схвилювати, викликати надмірне збудження або при­гнічення нервової системи. І, навпаки, необхідно підтримувати в пацієнтів бадьорий настрій, відволікати їх від обтяжливих думок про захворювання.

8. Для відпочинку обладнайте окрему кімнату або частину ко­ридору, де розмістіть крісла, журнальний столик з газетами й жур­налами, стенди, телевізор.

9. Забезпечте повноцінний сон пацієнтів у нічний час, а та­кож післяобідній відпочинок.

10. Не допускайте пацієнтів до медичної документації.

11. Будьте обережні в розмовах про стан пацієнтів, особливо тих, у кого виявлено невиліковну хворобу.

Запам'ятайте!Відсутність медичної сестри на своєму робочо­му місці може призвести до трагічних наслідків. Якщо вам необ­хідно з поважної причини вийти на певний час за межі відділен­ня, обов'язково залиште свої координати й підстрахуйте свою тим­часову відсутність перекладанням відповідних дій за необхідності вашій колезі.