Двофакторна теорія мотиваційної гігієни Ф. Герцберга
У другій половині 1950-х років Ф. Герцберг розробив ще одну модель мотивації, яка грунтується на потребах. Працюючи з групою психологів , він здійснив опитування службовців однієї великої лакофарбовnї фірми в Америці, мета якого полягала у визначенні ситуацій, за яких працівники відчували задоволеність чи незадоволеність роботою.
Обробка даних опитування дозволила вирізнити дві групи факторів (табл.1):
– фактори, які спонукають людину до високопродуктивної праці і викликають задоволення від роботи. Такі фактори отримали назву "дійсних (істинних) мотиваторів"
– фактори, що викликають незадоволення в процесі роботи. Такі фактори називаються "гігієнічними"
Таблиця 1
Мотиваційні" та "гігієнічні" фактори в теорії Фредеріка Герцберга
| «Дійсні мотиватори» | «Гігієнічні фактори» |
| Визнання результатів праці (заслуг) працівника. Змістовність праці (можливість розвитку особистості). Досягнення (успішність) в роботі. Високий ступінь відповідальності. Просування службою. Можливості творчого та ділового зростання. | Заробітна платня. Умови праці. Соціально-трудова політика фірми. Міжособові стосунки в колективі. Ступінь контролю з боку керівника. Ставлення безпосереднього керівника. |
На думку Ф. Герцберга, фактори, що викликають задоволеність і незадоволеність працею, не слід протиставляти. Кожна з цих груп факторів знаходиться нібито у власній шкалі вимірювання, де одні діють в діапазоні від (–) до (0), а інші – від (0) до (+) (рис.5).
Рис. 5. Вплив гігієнічних та мотиваційних факторів у теорії Ф. Герцберга
Гігієнічні фактори формують середовище, в якому виконується робота. Якщо вони негативні, у працівника виникає почуття незадоволеності. Якщо вони позитивні, то самі не спроможні мотивувати людину. Позитивні гігієнічні фактори усього лише рятують співробітників від негативних емоцій; вони ніяк не впливають на задоволеність працею, не мотивують до більш високих результатів.У кращому випадку гігієнічні фактори здатні сформувати нейтральне ставлення до роботи.
Якщо відсутні, або недостатньо виражені мотиваційні фактори, при наявності позитивних гігієнічних факторів, людина стваиться до своєї праці нейтрально. Задоволеність роботою спричиняють лише мотиваційні фактори.
Отже, згідно теорії “мотиваційної гігієни”, для того, щоб створити ситуацію мотивації, керівник має забезпечити наявність не тільки гігієнічних, але й мотиваційних факторів.
Мотиваційні фактори пов’язані з характером і сутністю самої роботи. Звідси логічно витікає запропонований Ф. Герцбергом метод "збагачення праці". Метод "збагачення праці" побудований на припущенні, що працівники повинні бути особисто зацікавлені в виконанні тієї чи іншої роботи. Для створення ситуації особистої зацікавленості необхідно, щоб будь-яка виконувана робота відповідала трьом таким вимогам:
1. робота має бути значущою, тобто працівник на підставі власної системи цінностей повинен розуміти важливість виконання саме цієї роботи. Іншими словами, робота повинна:
– пред’являти до працівника вимоги, що мобілізують його здібності;
– мати певну завершеність, тобто конкретний результат.
2. передбачати певну частку відповідальності виконавців. Ступінь цієї відповідальності визначає інтерес працівника до роботи. Зокрема, працівнику необхідно надати:
– свободу дій в плануванні його роботи;
– можливість вибору способу виконання;
– певну свободу і незалежність від дріб’язкової опіки і жорсткого контролю з боку керівника.
3. наявність зворотного зв’язку. При цьому суттєвим є як спосіб, так і оперативність отримання працівником інформації про результати і якість його праці.
Недоліки теорії мотивації Ф. Герцберга.
Результати, одержані Герцбергом, частково були наслідком того, як він ставив запитання у соціологічному опитуванні. Так, один і той же фактор може викликати задоволення працею у однієї людини і незадоволення у іншої, і навпаки. Тому і гігієнічні, і мотиваційні фактори можуть стати джерелом мотивації. Все залежить від індивідуальних nотреб конкретних людей.