Динаміка розвитку учнівського колективу
Колектив учнів – це група дітей, яка взаємодіє на основі навчальної діяльності в закладах освіти, має певний ступінь згуртованості й соціальної зрілості й володіє неповторною соціальною психікою.
Динаміка учнівського колективу охоплює всі види колективної взаємодії у групі. Маються на увазі такі процеси, як групова згуртованість, влада, прийняття рішення, зміна влади, спосіб реагування на інші групи та ін. Групова динаміка(грец. dunamicos — сильний) — сукупність процесів, що відбуваються в малій групі і характеризують її з точки зору руху, розвитку та функціонування [2].
Згуртованість учнівського колективу – це процес формування особливого типу зв'язків в ньому, що дозволяють зовнішньо задану структуру перетворити в психологічну спільноту, в системний психологічний організм, який живе за своїми законами.
Так, на першій стадії розвитку учнівського колективу згуртованості як такої немає, члени колективу незнайомі або щойно познайомилися один з одним. Відсутність згуртованості відображається у тому, що в класі практично немає міжособистісного спілкування, завдання перед класом ставляться ззовні і також ззовні контролюється їх виконання, не виникає відчуття «ми». На цій стадії у шкільному колективі при виникненні якихось труднощів учні звертаються за допомогою не один до одного, а до педагога. Наприклад, якщо учень забув ручку, він повідомляє про це вчителеві, педагог просить запасну ручку у когось із однокласників і передає її учневі [12].
На наступній стадії в учнівському колективі з’являються підгрупи, зав’язуються неформальні відносини між окремими учнями. Як ми бачимо, на цьому етапі формується згуртованість, але вона не поширюється на клас в цілому, а лише на окремі її складові елементи: пари, трійки. Такі підгрупи у шкільному класі часто зумовлені місцем проживання: діти до школи і зі школи добираються разом, обговорюють якісь теми, зав’язуються дружні відносини. На цій стадії з’являється відчуття «ми», але це почуття включає в себе лише сформовані пари і трійки.
На третій стадії в класі актуалізується боротьба за лідерство. З’являються норми спілкування, члени колективу самостійно вирішують виникаючі труднощі. Розвиток класу на цьому етапі може бути драматичним, якщо не один, а декілька лідерів претендують на владу. У цьому разі клас може розколотися на «групи підтримки» лідерів, між ними найчастіше виникає конфлікт. Але навіть якщо лідер один, ще не вся група об’єднується навколо нього. Відчуття «ми» включає в себе не лише найближчих друзів, а й окремі угрупування.
І, нарешті, на четвертій стадії розвитку групи відзначається найвища згуртованість, яка проявляється у взаємодопомозі, високій привабливості групи для її членів, розвиненою неформальною структурою. Клас виступає як єдине ціле. Учні, кажучи «ми», включають в це поняття весь клас, а не окрему підгрупу [4].
Таким чином, групова динаміка це сукупність динамічних процесів, які відбуваються в одиницю часу і знаменують собою рух групи від стадії до стадії.
Відомо, що зміна згуртованості відображає специфіку групової динаміки. Згуртованість визначається як ступінь, з якою члени групи хочуть залишатися в ній, результуюча сил, що утримують індивіда в групі.
