Компенсаційні та регламентні норми і процедури їх застосування

Страхування цивільної відповідальності суб'єктів господарювання

за шкоду, яку може бути заподіяно аваріями на об'єктах підвищеної небезпеки здійснюється згідно з Постановою Кабінету Міністрів України З серпня 1998 року "Про єдину державну систему запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру".

Страхування відповідальності за спричинену шкоду внаслідок експлуатації небезпечного об'єкта.

Існують різні механізми державного регулювання промислової безпеки зумовлених відшкодування збитків аваріями і катастрофами на небезпечних промислових об'єктах До них належать різні форми державної компенсацій самострахування об'єктів об'єднані фінансові резерви об'єктів різні форми фінансових гарантій.

6.2. Моніторинг НС та порядок його здійснення. Захисні бар'єри і види цивільного захисту.

Сьогодні в Україні, у зв'язку з небезпечними природними явищами, аваріями і катастрофами, становище характеризують як дуже складне.

Щоб отримати достовірну інформацію про стан довкілля необхідно проводити постійний моніторинг навколишнього середовища

Для детального оцінювання небезпек обов'язково потрібно детально вивчити розташування області, ,

кліматичні умови забезпеченість ресурсами дослідити антропогенне навантаження надзвичайні ситуації така комплексна характеристика дасть змогу оцінити безпеки регіону.

Система критеріїв оцінювання безпеки промислового виробництва локаль­ного рівня орієнтована на оцінювання безпеки окремих промислових об'єктів Оцінювання безпеки підприємства здійснюються на основі

технічної екологічної фінансової документацій відомостей про район його розташування та відповідних методик розрахунків показників безпеки.

Основні характеристики ризику об'єктів і територій записують у паспортах ризику. Паспорт ризику – це документ

у якому наведено перелік всіх потенцій­но небезпечних об'єктів на території міста види можливих надзвичайних ситуацій прогноз можливих втрат та збитків на об'єктах,

Ведення паспортів ризику потенційно небезпечних об'єктів,

дає змогу: враховувати всі джерела виникнення НС і вторинних вражаючих чинників оцінювати; можливі втрати і збитки у результаті НС приймати ефективні і заходи Тут обов'язко во приво дять ся переліки всіх небезпеч них об'єктів можливих видів НС на об'єктах і вторинних вражаючих чинників у результаті виникнення катастроф можливі види втрат і збитків на об'єктах захисту від НС Міри протидії НС, розроблені на основі вивчення й аналізу паспортів ризику

Під час складання паспорта ризику підприємства (об'єкта) необхідно послідовно виконувати:

вивчення й аналіз діяльності підприємства з метою виявлення і формування переліку усіх джерел ризику аналіз кожного виду ризику і розрахунок імовірності виникнення НС цього виду формування локальних сценаріїв розвитку НС цього виду і загаль­ного сценарію з обліком вражаючих чинників; оцінка ймовірних людських і матеріальних втрат і впливу на навколи­шнє середовище можливих НС створення паспорта ризику підприємства (об'єкта) і практичних рекомендацій із протидії НС.

Паспорт ризику підприємства (об'єкта), що відбиває поточний ступінь небезпеки об'єкта формується з

використанням ретроспективних і поточних даних і результатів їхнього аналізу; його основна мета - підготовка всіх необхідних даних для складання ефективних превен­тивних і оперативних планів протидії НС на об'єктов. рівні за зміни рівня ризику (закриття цехів, ріст площ об'єкта, будівництво нових цехів паспорт ризику підприємства коригується з урахуванням нових умов або складається заново

Аналіз причин та розвитку різних НС показує їхня загальну рису - стадійність.

накопичення ефектів, що призводять до аварії період розвитку катастрофи екстремальний період, виділяєть ся основна частка енергії період загасання період ліквідації наслідків.

Для утримання небезпечних матеріалів і процесів

встановлюється кілька послідовних бар'єрів та видів цивільного захисту їхня конкретна конструкція може розрізнятися залежно від активності матеріалу і можливих відхилень від нормальної експлуатації, здатних привести до неспрацьовування деяких бар'єрів

Всюди де йдеться про захист і безпеку, існують бар'єри:

адміністративні законодавчі освітні, кваліфікацій ні психологічні

Найважливішими природними бар'єрами захисту біосфери вважають:

магнітні пояси землі (пояс Ван Аліна) які захищають тваринний та рослинний світ озоновий шар атмосфе­ри, який затримує небезпку для людей короткохвильове фотосинтез зелених рослин очищає атмосферу сили гравітації не допускаю ть розпорошення матеріальних потік сонячної енергії тепло вий режиму землі,

6.3. Управління, прийняття рішень та інформаційна підтримка в умовах надзвичайних ситуацій.Для координації діяльності, участі у формуванні та реалізації державної політики в галузі техногенно-екологічної безпеки, організації керівництва і проведенням робіт з ліквідації НС створюють на

держав ному регіональ ному районному (міському) об'єктовому рівнях постійні комісії з НС при виконавчих органах влади.

У межах конкретної території, залежно від становища, за рішенням владних структур певного рівня встановлюють один із режимів функціону­вання системи захисту населення:

Режим повсякденного функціонування (нормальні умови) Режим підвищеної готовності Режим надзвичайної ситуації (у разі виникнення НС). Режим надзвичайного становища

Керівники об'єктів повинні передбачити управління надзвичайними ситуаціями. Для убезпечення людини в НС стратегія управління повинна містити три цілі:

запобігання причин виникнення; запобігання НС пом'якшення, максимальне ослаблення наслідків НС.

У практиці управління найбільший ефект дає

спільне використання всіх трьох стратегій особливо в разі промислових аварій У НС, викликаних стихійними лихами, пріоритет надається 2 і 3 стратегіям.

У разі виникнення НС організовується надзвичайне управління, яке складається з чотирьох стадій ліквідації наслідків.

1. Стадія вжиття екстрених заходів.

2. Стадія оволодіння ситуацією й організації механізму надзвичайного управління в зоні лиха,

3. Основна і визначальна стадія.

4. Стадія відновлення,

ЕВАКУАЦІЯ

Упорядковане виведення чи вивезення людей з об’єктів і населених пунктів, перебування в яких стає небезпечним для життя.

Основним документом, який визначає обсяг, зміст , термін проведення евакуації населення є план цивільного захисту з розділом про захист населення

загальна часткова негайна тимчасова безповоротна

План евакуації планується завчасно де передбачається:

підготовка транспорту створення структур і органів управління на період евакуації Охорона громадського порядку

Може бути проведена за: виробничим принципом територіальним принципом Евакуаційні комісії: районні, міські, об’єктові

Ведуть облік населення, установ і організацій, що підлягають евакуації; визначення складу піших колон і уточнення маршрутів їх руху; вирішення питань транспортного забезпечення; підготовка проміжних пунктів евакуації, пунктів посадки і висадки; облік можливостей населених пунктів заміської зони щодо прийому та розміщення евакуйованих; встановлення зв’язку з евакоприймальною комісією та вирішення разом з ними питань життєдіяльності евакуйованого населення)

Міські евакокомісії:

створюють збірні евакопункти збирають населення проводять реєстрацію організовують посадку на транспорт або формують піші колони

Піші колони: чисельність від 500 до 1000 осіб з розбивкою на 50-100 осіб рухаються з привалами 10-15 хв. – через кожних 1-1,5 год. руху та великі привали на 1-2 год у другій половині дня.

Евакоприймальні комісії – організовують приймальні евакопункти які:

Наши рекомендации