Документи, які розробляють в артилерійському дивізіоні
ДИВІЗІОН В БОЮ
Загальні положення
Артилерійський дивізіон є основним вогневим і тактичним підрозділом артилерії. Оснащений сучасним озброєнням та засобами управління, дивізіон має високі бойові можливості і здатний з високою точністю уражати різні цілі, розташовані відкрито та укрито, рухомі та нерухомі, які спостерігаються та не спостерігаються, наземні і надводні. Дивізіон здатний швидко здійснювати переміщення і забезпечувати підтримку загальновійськових підрозділів на любому етапі бою.
Бойові можливості дивізіону характеризуються його вогневими можливостями, маневровими можливостями та дальністю стрільби.
Вогневі можливості дивізіону характеризуються його здатністю виконати певний обсяг вогневих завдань, тобто нанести ураження заданій кількості цілей, наявною або відпущеною кількістю боєприпасів в конкретних умовах обстановки в зазначений час.
З визначення вогневих можливостей виходить, що для їх розрахунку необхідно знати: склад дивізіону (кількість гармат та їх калібр, наявність (відпущена кількість) боєприпасів, характер вогневих завдань, норми витрати боєприпасів для ураження даних цілей та необхідну (намічену) щільність вогневого ураження). Крім того, під час розрахунку вогневих можливостей, необхідно враховувати укомплектованість гарматних обслуг, рівень їх підготовки та бойового залагодження, а також морально-психологічний стан особового складу.
Маневрові можливості артилерійського дивізіону дозволяють йому швидко здійснювати марш в будь-яких умовах обстановки, місцевості і погоди в короткий час розгортатись в бойовий порядок для виконання вогневих завдань та здійснювати переміщення у ході бою.
Для виконання завдань з вогневого ураження противника дивізіон розгортається у бойовий порядок. (рис. 6.1).
Рисунок 6.1 – Бойовий порядок артилерійського дивізіону
Бойовий порядок артилерійського дивізіону (рис.6.1) складається із бойових порядків батарей і доданих підрозділів артилерійської розвідки, командно-спостережного пункту, а при необхідності й спостережних пунктів (передового, бокового), пункту управління вогнем дивізіону.
Для розгортання артилерійського дивізіону в бойовий порядок призначають район вогневих позицій. Основний район вогневих позицій залежно від умов обстановки і місцевості призначають розміром 1-2км за фронтом і глибиною на відстані 2-8км від передових підрозділів (переднього краю оборони) наших військ.
КСП дивізіону розміщується в командирській машині або розгортається на місцевості разом із спостережним (командно-спостережним) пунктом загальновійськової частини (підрозділу), якій дивізіон доданий або яку підтримує.
Пункт управління вогнем дивізіону розміщується в командирській машині поблизу вогневої позиції однієї з батарей.
Документи, які розробляють в артилерійському дивізіоні
В артилерійському дивізіоні розробляють і ведуть такі документи: робочі карти (ведуть усі офіцери); таблицю вогню дивізіону; таблицю обчислених установок для стрільби дивізіону; журнал обліку відданих та одержаних розпоряджень та донесень; журнал обліку розвідувальних відомостей; схему цілей; великомасштабний планшет; журнал розвідки і обслуговування стрільби; схему орієнтирів; картку топогеодезичної прив’язки КСП.
Робоча карта є одним із основних документів, за допомогою якого командири всіх ступенів здійснюють управління підрозділами при підготовці та у ході бою.
На робочу карту командира дивізіону наносять: розташування та склад противника, його вогневих засобів та інших цілей; положення і завдання загальновійськових підрозділів, їх пункти управління та дані про їх безпосередніх сусідів в обсязі, необхідному для взаємодії; завдання, що виконуються засобами старших командирів та іншими артилерійськими підрозділами в інтересах загальновійськового підрозділу; пункти управління старшого командира; бойовий порядок дивізіону, основний напрямок стрільби та межі зон досяжності вогню; райони вогневих позицій дивізіону та вогневі позиції батарей, маршрути і порядок переміщення (маневру) у ході бою; рубежі розгортання, позиції, пункти, пости доданих або призначених для обслуговування підрозділів артилерійської розвідки; дані з радіаційної, хімічної, біологічної обстановки; необхідні дані про розташування підрозділів технічного забезпечення та тилу.
На карту наносять також умовні найменування місцевих предметів та орієнтири, метеорологічні дані, зазначають позивні вузлів зв`язку, станцій та посадових осіб, сигнали, дані про наявність та витрату боєприпасів. Координатну сітку карти кодують.
Таблицю вогню дивізіону розробляє штаб дивізіону. В таблиці вогню зазначають завдання батареям щодо вогневого ураження противника, способи їх виконання відповідно до дій загальновійськових підрозділів, витрату боєприпасів та сигнали відкриття вогню. До таблиці вогню дивізіону додається список цілей з зазначенням їх номерів, найменувань, координат і розмірів.
Таблицю вогню підписують командир і начальник штабу дивізіону і затверджує старший артилерійський командир. Виписки з таблиці вогню дивізіону вручають командирам батарей.
Таблицю обчислених установок для стрільби дивізіону розробляє і постійно веде штаб дивізіону. Цей документ дозволяє начальнику штабу дивізіону здійснювати контроль вирахуваних установок по цілях.
Журнал відданих та одержаних розпоряджень і донесень ведеться для запису всіх розпоряджень, що віддаються командиром і начальником штабу дивізіону командирам підлеглих підрозділів, розпоряджень від старшого командира (штабу), а також донесень у вищий штаб.
Журнал обліку розвідувальних відомостей призначений для обліку і систематизації розвідувальних відомостей, що надходять. У ньому зазначається: від кого одержані відомості; час надходження відомостей та виявлення цілі; номер, найменування, характер та координати цілі; засоби розвідки та точність координат.
Інші документи розробляють і ведуть так, як і в батареї.