Кишковий токсикоз з ексикозом
Херсонський базовий медичний коледж
Херсонської обласної ради
П(Ц)К педіатрії
Алгоритми
Надання допомоги
При невідкладних станах у дітей
з дисципліни «медсестринство в педіатрії»
для спеціальності «сестринська справа»
Херсон
Автори:
Ващук В.І. - викладач кваліфікаційної категорії « спеціаліст вищої категорії», викладач-методист, голова П(Ц)К педіатрії.
Панфьорова Г.В. – викладач педіатрії кваліфікаційної категорія «спеціаліст I категорії»
Рубець Л.М. – викладач педіатрії
Даний посібник створений для студентів вищих навчальних медичних закладів України I-II рівнів акредитації за спеціальністю «Сестринська справа», з метою підвищення ефективності підготовки до практичних занять, підсумкового та державних екзаменів.
Навчальний посібник включає основні розділи програми з дисципліни «Медсестринство в педіатрії», затвердженою департаментом кадрової політики, освіти і науки МОЗ України у 2011 році.
Рецензенти:
Бондар Г.І.-кандидат медичних наук, завідувач дитячим відділенням КЗ «Херсонської міської клінічної лікарні ім. Є.Є.Карабелеша»
Марченко І.А. – заступник головного лікаря з медсестринства КЗ «Херсонська дитяча обласна клінічна лікарня» Херсонської обласної ради
Посібник розглянуто і рекомендовано до друку П(Ц)К педіатрії ХБМК ХОР
Непритомність (зомління)
Непритомність (зомління) – це короткочасна втрата свідомості, зумовлена гострим недокрів'ям головного мозку.
Інформація, яка дозволяє медичній сестрі запідозрити непритомність
| Скарги пацієнта | Дані огляду |
| - Різка слабкість; - Дзвін у вухах; - Нудота; - Потемніння в очах; - Втрата свідомості (до 1хв.). | - Шкіра – бліда, волога; - Кінцівки – холодні; - Пульс – ниткоподібний (тахі- або брадикардія); - АТ – знижений; - Зіниці – звужені; - Дихання – часте, поверхневе. |
Алгоритм дії медичної сестри
| Сестринські втручання | Обґрунтування |
| 1. Викликати лікаря | Для визначення подальшої тактики надання лікарської допомоги |
| 2. Надати пацієнту горизонтальне положення, піднявши нижні кінцівки (30-400) | Збільшити притік крові до голови |
| 3. Розстебнути комір, пояс, зняти стислий одяг. | Для більш вільного дихання |
| 4. Збризнути обличчя і груди холодною водою. 5. Поплескати по щоках. 6. Дати вдихнути рідину, яка подразнює верхні дихальні шляхи (нашатирний спирт, оцет) | Рефлекторна дія на дихальний центр |
| 7. Забезпечити доступ свіжого повітря | Зменшення гіпоксії |
| 8. Забезпечити венозний доступ | За показаннями |
| 9. Після відновлення свідомості заспокоїти пацієнта та напоїти гарячим чаєм |
Підготувати медикаменти та інструментарій
· шприци для в/в, в/м, п/ш ін'єкцій;
· кордіамін – 1 мл. – кофеїн 10% - 1 мл;
· ефедрин 5%, коразол 10%.
Колапс
Колапс –гостра судинна недостатність, яка характеризується різким зниженням судинного тонусу та зменшенням об'єму циркулюючої крові.
Інформація, яка дозволяє медичній сестрі запідозрити колапс
| Скарги пацієнта | Дані огляди |
| Пригнічення свідомості до повної втрати Озноб; Холодний піт; Судоми. | Шкіра – бліда, з мармуровим відтінком, волога. Ціаноз губ, кінцівок. АТ – знижений. Пульс – ниткоподібний, частий. Дихання – часте, поверхневе. Тони серця – гучні, хлопальні, потім послаблені, екстрасистолія. |
Алгоритм дії медичної сестри
| Сестринські втручання | Обґрунтування |
| 1. Викликати лікаря. | Для визначення подальшої тактики надання лікарської допомоги |
| 2. Зігріти дитину. | |
| 3. Розстебнути комір, пояс, зняти стислий одяг, провітрити приміщення. | Для більш вільного дихання |
| 4. Дати вдихнути рідину, яка подразнює верхні дихальні шляхи (нашатирний спирт, оцет) | Рефлекторна дія на дихальний центр |
| 5. Забезпечити доступ свіжого повітря | Зменшення гіпоксії |
| 6. Забезпечити венозний доступ | Відновлення об'єму циркулюючої крові. |
Підготувати медикаменти та інструментарій
· Шприци для в/в, в/м, п/ш ін'єкцій;
· Кордіамін – 1 мл. кофеїн 10% - 1 мл;
· Ефедрин 5%, коразол 10%.
· Поліглюкін, реополіглюкін, фіз.розчин;
· Глюкокортикоїди
· Норадреналін 0,2%, адреналін 0,1%.
Діабетична кома (гіперглікемічна)
Діабетична кома (гіперглікемічна) –тяжкеускладнення цукрового діабету внаслідок недостатності в організмі інсуліну (несвоєчасне розпізнавання захворювання, відсутність лікування, недостатнє введення інсуліну, порушення харчування, при гострих інфекційних захворюваннях). Розвивається повільно і проявляється різним порушенням усіх видів обміну речовин, розвитком кетоацидозу та метаболічними порушеннями, що супроводжуються розладами функцій усіх органів і систем.
Інформація, яка дозволяє медичній сестрі запідозрити діабетичну кому
| Скарги пацієнта | Дані огляди |
| Період провісників впродовж 3-5 діб до виникнення коми: - зниження апетиту; - нудота; - блювання; - спрага посилюється; - часте сечовиділення; - слабкість, в'ялість, сонливість; - підвищена стомленість. | Запах ацетону з рота. Дихання глибоке, шумне. Шкіра бліда, суха, рум'янець на щоках. Язик сухий, червоного кольору, обкладений коричневим нальотом. М'язовий тонус знижений. Очні яблука м'які, запалі. АТ- знижений. Пульс частий, ниткоподібний. |
Алгоритм дії медичної сестри
| Сестринські втручання | Обґрунтування |
| 1. Зафіксувати час | |
| 2. Викликати лікаря | Для визначення подальшої тактики надання лікарської допомоги |
| 3. Викликати лаборанта | Для проведення термінових аналізів |
| 4. Повернути голову на бік | Профілактика западання язика, аспірації, асфіксії |
| 5. Контроль пульсу, АТ,ЧСС | Оцінка стану |
| 6. Забезпечити венозний доступ | Підготовка для надання термінової допомоги |
Підготувати медикаменти та інструментарій
· Шприци, джгут, систему для в/в вливання;
· Інсулін короткої дії (Актрапід);
· 0,9% розчин натрію хлориду;
· 4,2% розчин гідрокарбонату натрію.
Швидка госпіталізація на ношах в реанімаційне відділення.
Гіпоглікемічна кома
Гіпоглікемічна кома –ускладнення цукрового діабету, що виникає внаслідок різкого зниження глюкози в крові (в разі передозування інсуліну, недостатнього вживання вуглеводів після введення інсуліну, інтенсивного фізичного навантаження).Розвивається швидко (раптово).
Інформація, яка дозволяє медичній сестрі запідозрити гіпоглікемічну кому
| Скарги пацієнта | Дані огляди |
| Гіпоглікемічний стан: - відчуття голоду; - тремтіння рук, ніг; - пітливість; - слабкість; - головний біль; - серцебиття. | Стривоженість, невмотивоване збудження, дезорієнтація, шкіра бліда, волога. Тремор кінцівок. Тахікардія. |
| Гіпоглікемічна кома: - раптове втрата свідомості | Втрата свідомості. Гіпертонус м'язів, можуть бути судоми. Виражена пітливість. Дихання часте, поверхневе. Брадикардія. Температура тіла знижена. Рівень цукру в крові менше 3,3 ммоль/л. |
Алгоритм дії медичної сестри
| Сестринські втручання | Обґрунтування |
| Гіпоглікемічний стан: 1. Зафіксувати час | |
| 2. Дати пацієнту вжити солодкий чай, з'їсти грудочку цукру, трохи варення, шматок білого хліба, або печива | Для підвищення рівня цукру в крові |
| 3. Психологічно заспокоїти пацієнток | Зменшення емоційної напруги |
| 4. Викликати: - лікаря; - лаборанта | Необхідність лікарської допомоги та для визначення цукру в крові |
| Гіпоглікемічна кома: 1. Зафіксувати час | |
| 2. Викликати: - лікаря; - лаборанта | Необхідність лікарської допомоги та для термінового визначення рівня цукру в крові |
| 3. Повернути голову на бік | Профілактика аспірації |
| 4. Провести санацію ротової порожнини (за потреби) | Для вилучення залишків їжі, запобігання асфіксії |
Підготувати медикаменти та інструментарій
· Шприц, джгут, систему для в/в вливання;
· 20% (40%) розчин глюкози;
· 0,9% розчин натрію хлориду;
· Глюкагон;
· Сибазон, 25% розчин магнію сульфату.
Після відновлення свідомості дитина повинна поїсти.
Анафілактичний шок
Анафілактичний шок – це алергійна реакція негайного типу, яка виникає при повторному введенні в організм алергену.
Інформація, яка дозволяє медичній сестрі запідозрити
анафілактичний шок
| Скарги пацієнта | Дані огляди |
| Відчуття жару, нестача повітря стиснення за грудиною. Біль у животі, у ділянці серця. Утруднене дихання. Млявість. Запаморочення. Іноді не встигає повідомити про погіршення самопочуття | Шкіра: різка блідість, поліморфний алергійний висип. Судоми: Неконтрольоване сечовиділення і дефекація. Пульс слабкий, частий. Тони серця глухі. АТ – знижений. Дихання поверхневе часте |
Алгоритм дії медичної сестри
| Сестринські втручання | Обґрунтування |
| 1. Викликати лікаря | Для визначення подальшої тактики надання лікарської допомоги |
| 2. У випадку надходження алергену парентерально слід НЕГАЙНО припинити введення препарату. Зберегти доступ вени (ввести в/в катетер) | Припинення надходження алергену в організм |
| 3. Прикладати до місця введення препарату міхур з льодом на 15 хв. (при в/м введенні препарату) | Уповільнити всмоктування препарату |
| 4. Повернути голову на бік | Профілактики асфіксії |
| 5. Дати зволожений кисень | Зниження гіпоксії |
| 6. Виміряти АТ та ЧСС | Контроль за станом |
| 7. Якщо алерген потрапив перорально – промити шлунок. 8. Якщо алерген потрапив крізь шкіру або слизову оболонку – промити поточною водою. 9. У разі укусу комахи – джгут вище місця укусу, холод | Уповільнення всмоктування препарату |
Підготувати медикаменти та інструментарій
·В/в катетер, систему для в/в вливання, шприци, мішок Амбу;
·0,1 % розчин адреналіну;
·Преднізолон, дексаметазон;
·Димедрол 1%, супрастин 2,5%;
·2,4% еуфілін;
·0,9% розчин натрію хлориду.
Термінова госпіталізація в реанімаційне відділення.
Ангіоневротичний набряк (набряк Квінке)
Ангіоневротичний набряк (набряк Квінке) –гострий обмежений набряк шкіри та підшкірної жирової клітковини.
Інформація, яка дозволяє медичній сестрі запідозрити набряк Квінке
| Скарги пацієнта | Дані огляди |
| Хриплий голос, гавкаючий кашель, утруднене дихання, нудота, блювання, біль у животі, метеоризм, пронос. Затримка сечі | Припухлість губ, повік, шкіра ціанотична. Інспіраторна задишка. Судоми, менінгеальні симптоми |
Алгоритм дії медичної сестри
| Сестринські втручання | Обґрунтування |
| 1. Викликати лікаря | Для визначення подальшої тактики надання лікарської допомоги |
| 2. Припинити дію алергену на організм. |
Підготувати медикаменти та інструментарій
· 0,1% розчин адреналіну;
· 1% розчин димедролу, 2% розчину супрастину;
· Преднізолон;
· Ентеросгель, полісорб, активоване вугілля.
Гіпертермічний синдром
Гіпертонічний синдром –підвищення температури тіла понад 380. Виникає при дискоординації теплопродукції і тепловіддачі інфекційного або неінфекційного походження.
Інформація, яка дозволяє медичній сестрі запідозрити
гіпертермічний синдром
| Скарги пацієнта | Дані огляди |
| - слабкість; - серцебиття; - головний біль; - шум у вухах; - іноді блювання, судоми, порушення свідомості, збудження, марення; - озноб | Температура тіла 38-390С. Блідість шкіри ("біла" гіпертермія або гіперемія "червона" гіпертермія), мармуровість. Пульс частий, малий. Тахікардія. АТ. Задишка. Підвищене потовиділення |
Алгоритм дії медичної сестри
| Сестринські втручання | Обґрунтування |
| 1. Викликати лікаря | Для визначення подальшої тактики надання лікарської допомоги |
| 2. Якщо у дитини відчуття жару: - розкрити; - обтерти шкіру тулуба і кінцівок розчином оцту 1:10; - прикласти холод до магістральних судин, до голови; - зробити очисну клізму | Збільшення тепловіддачі. Увага! фізичні методи охолодження протипоказані у разі ознобу (спазм периферичних судин посилюються) |
| 3. Якщо у дитини озноб: - зігріти дитину; - розтерти шкіру тулуба, кінцівок 40% спиртом за допомогою грубого рушника до почервоніння | Зняття спазму периферичних судин |
| 4. Вимірювати температуру тіла кожні 30 хв. |
Підготувати медикаменти та інструментарій
· Шприци, система для в/в вливання;
· 50% розчин анальгіну 0,1 мл на рік життя
· 2% розчин но-шпи, 4% розчин нікотинової кислоти, 2% розчин папаверину.
Судомний синдром
Судоми –це раптові мимовільні скорочення м'язів, спричинені патологічними імпульсами з центральної нервової системи, що супроводжується, як правило, знепритомленням.
Інформація, яка дозволяє медичній сестрі запідозрити судомний синдром
| Клінічні судоми | Короткочасні, розмашисті, слідуючі один за одним скорочення і розслаблення м'язів обличчя, кінцівок | Локалізовані загальні |
| Тонічні судоми | Тривале скорочення м'язів, що зумовлює вимушене положення окремих частин тіла | Одноразові. Рецидивні. |
| Клонікотонічні | Органічні функціональні. Афективно-респіраторні |
Алгоритм дії медичної сестри
| Сестринські втручання | Обґрунтування |
| 1. Викликати лікаря | Для визначення подали тактики надання лікарської допомоги |
| 2. Покласти на рівну м'яку поверхню утримувати тіло | Запобігання травматизму |
| 3. Вставити між зубами штапель, обгорнути бинтом, носову хустину | Запобігання прикушування язика |
| 4. Звільнити від стислого одягу. 5. Забезпечити доступ свіжого повітря. 6. Забезпечити прохідність дихання шляхів | Для більш вільного дихання |
| 7. Дати зволожений кисень | Зменшення гіпоксії |
| 8. Забезпечити венозний доступ | Для термінового надання медикаментозної терапії |
Підготувати медикаменти та інструментарій
· Шприци для в/в, в/м п/ш введення, систему для в/в вливання, джгут;
· 0,9% натрія хлориду;
· 5% - 10% розчин глюкози;
· 25% розчин магнію сульфату;
· 1% гексенал, тіопентал натрію;
· лазикс, дексаметазон, реополіглюкін.
Ларингоспазм
Ларингоспазм –спазм голосової щілини різної тяжкості від утрудненого стогнучого вдиху до зупинки дихання з появою ціанозу, непритомності.
Інформація, яка дозволяє медичній сестрі запідозрити ларингоспазм
| Скарги пацієнта | Дані огляди |
| Неповне закриття голосової щілини Утруднений вдих Штучне, хрипле дихання Повне закриття голосової щілини Ціаноз Екзофтальм | Шкіра бліда, вкрити холодним потом Втрата свідомості (декілька секунд до 1-2 хв.) Зупинка дихання. Гучний вдих – "півнячий крик" Прояви рахіту |
Алгоритм дії медичної сестри
| Сестринські втручання | Обґрунтування |
| 1. Повернути дитину на бік | Профілактика аспірації |
| 2. Забезпечити доступ свіжого повітря | Зменшення гіпоксії |
| 3. Звільнити від стискуючого одягу | Для більш вільного дихання |
| 4. Подразнювати корінь язика і задню стінку глотки 5. Збризнути обличчя і груди холодною водою | Рефлекторно визвати дихання |
| 6. Штучна вентиляція легенів, якщо дихання не відновлюється |
Підготувати медикаменти та інструментарій
· Протисудомні препарати (седуксен, сібазон, магнію сульфат, реланіум);
· Препарати кальцію (глюконат кальцію або хлорид кальцію).
Гострий стенозуючий ларинготрахеїт (несправжній круп)
Гострий стенозуючий ларинготрахеїт (несправжній круп) –гостре звуження просвіту гортані, зумовлене запальним набряком слизової оболонки, гіперсекрецією залоз, спазм м'язів гортані.
Інформація, яка дозволяє медичній сестрі запідозрити гострий стенозуючий ларинготрахеїт
| Скарги пацієнта | Дані огляди |
| Стеноз І ступеня (компенсований) - хриплий голос; - гавкаючий кашель; - утруднене дихання під час неспокою, плачу дитини Стеноз ІІ ступеня (субкомпенсований) - неспокій; - посилення гавкаючого кашлю; - утруднене дихання в спокої Стеноз ІІІ ступеня (декомпенсації) - збудження або загальмованість; - гучне дихання; - липкий холодний піт. Стеноз ІV ступеня (асфіксія) - апатія, сонливість; - непритомність; - мимовільна дефекація, сечовипускання. | Дихання шумне, інспіраторна задишка при збудженні. Дихання шумне, чутне на відстані часте. Постійна інспіраторна задишка з участю допоміжних м'язів. Шкіра волога, ціаноз носо-губного трикутника. Тахікардія. АТ підвищений. Симптом гойдалки. Дихання часте, поверхневе. В акті дихання бере участь допоміжна мускулатура. Ціаноз шкіри та смугової оболонок. Тахікардія. В легенях – послаблене дихання зменшується симптом гойдалки. Стан тяжкий. Шкіра бліда. Дихання аритмічне з апное. Брадикардія. АТ не визначається, зникає рогівковий рефлекс зіниці розширені. Зникає симптом гойдалки. |
Алгоритм дії медичної сестри
| Сестринські втручання | Обґрунтування |
| 1. Викликати лікаря | Для визначення подальшої тактики надання лікарської допомоги |
| 2. Заспокоїти дитину | Заняття емоційної напруги |
| 3. Створити в приміщенні комфортні умови | |
| 4. Зволожене повітря 5. Оксигенотерапія | Зменшення гіпоксії |
| 6. Тепле дозоване питво | |
| 7. Парові інгаляції | |
| 8. Відволікаюча терапія 9. Інгаляцію з проти набряковою сумішкою | Зменшення набряку слизової оболонки гортані |
| 10. Забезпечити венозний доступ | Для негайного виконання лікарських призначень |
Підготувати медикаменти та інструментарій
· Шприци;
· Димедрол, супрастин, піпольфен;
· Гідрокортизон, преднізолон, дексаметазон;
· 2,4% розчин еуфіліну;
· 5% розчин глюкози, 0,9% розчин натрію хлориду, реополіглюкин.
· Но-шпа, папаверин.
Дифтерійний круп (бактеріальний, справжній)
Дифтерійний круп (бактеріальний, справжній) –звужування просвіту гортані, зумовлене утворенням плівчастого нальоту на слизових оболонках гортані трахеї, бронхів.
Інформація, яка дозволяє медичній сестрі запідозрити дифтерійний круп
| Скарги пацієнта | Дані огляди |
| І стадія (початкова катаральна, дисфонічна) | Помірні симптоми загальної інтоксикації. Кашель грубий, гавкаючий, який поступового втрачає звучність. Голос стає хриплим, згодом беззвучним (афонія) |
| ІІ стадія (стенотична) | Інспіраторна задишка, під час втягнення податливих місць грудної кістки та участь допоміжних м'язів в акті дихання. Неспокій. Ціаноз |
| ІІІ стадія (асфіктична) | Дитина спокійна, байдужа, сонлива. Дихання часте, поверхневе. Шкіра бліда, акроціаноз. Кінцівки холодні. Пульс прискорений. Приступи ядухи |
Алгоритм дії медичної сестри
| Сестринські втручання | Обґрунтування |
| За призначенням лікаря: 1. Негайно ввести антитоксичну протидифтерійну сироватку | |
| 2. Відволікаюча терапія. Теплові процедури | Боротьба зі стенозом дихальних шляхів |
| 3. Оксиленотери | Зменшення гіпоксії |
| 4. Забезпечити венозний доступ | Для негайного виконання лікарських призначень |
Підготувати медикаменти та інструментарій
· Шприци,
· Спазмолітики;
· Діуретики;
· Антигістамінні препарати;
· Антибіотики.
Астматичний статус
Астматичний статус –це синдром гострої дихальної недостатності, який розвивається у хворих на бронхіальну астму і характеризується стійкою бронхообстукцією, резистентної до загальноприйнятої терапії. Найбільш грізне ускладнення бронхіальної астми, яке не купується.
Інформація, яка дозволяє медичній сестрі запідозрити асматичний статус
| Скарги пацієнта | Дані огляди |
| В анамнезі діагноз бронхіальної астми. Задуха. Відсутність ефекту від ліків. | Примусове положення – сидячи або стоячи з опорою на руки; Видих утруднений; Хрипи – Сухі свистячі, які чутно на відстані; Відсутність ефекту від симпатомиметиків. Шкіра: наростає ціаноз; АТ – падає; Пульс – ниткоподібний. Можлива втрата свідомості. |
Алгоритм дії медичної сестри
| Сестринські втручання | Обґрунтування |
| 1. Викликати лікаря | Для визначення подальшої тактики надання лікарської допомоги |
| 2. Усадити з опорою на руки, розстібнути стискаючий одяг | Зменшити гіпоксію |
| 3. Заспокоїти пацієнта | Зменшити емоційну напругу |
| 4. Допомогти хворому прийняти лікарські засоби із кишенькового інгалятору, яким звичайно користується хворий (1-2 вдихи) Попередньо необхідно уточнити скільки разів хворий скористався інгалятором (щоб не було передозування) | Усунути бронхоспазм |
| 5. Забезпечити максимальне надходження повітря, або дати 40-60% зволожений кисень | Зменшити гіпоксію |
| 6. Вимірять АТ, підрахувати частоту пульсу та частоту дихальних рухів | Контроль за станом пацієнта |
| 7. Забезпечити доступ до вени | Для негайного виконання лікарських призначень |
Підготувати медикаменти та інструментарій
· Систему для в/в ведення, шприци, джгут, мішок Амбу;
· Стероїдні (дексаметазон 40-100 мг. в/в, преднізолон – 2 мг/кг.);
· Бронхолітики: еуфілін 2% - в/в 6 мг/кг маси тіла (т.е. при масі тіла 80 кг – 2 ампули по 10 мл.)
· Реополіглюкін 200 мл.;
· Лазолван6 в/м або в/в 2 мл.;
· Гепарин (5-10 тис. ОД) на фіз. р-ні 0,9% 200 мл.
Оцінка досягнутого:
- зменшення задухи;
- вільне відходження мокротиння;
- зменшення хрипів у легенях.
Кишковий токсикоз з ексикозом
Токсикоз –неспецифічна генералізована реакція дитячого організму, яка виникає внаслідок дії токсинів бактеріальної і вірусної мікрофлори на організм і характеризується ураженням центральної нервової системи, периферичного кровообігу та порушенням обміну речовин.
Ексикоз – зневоднення.
Інформація, яка дозволяє медичній сестрі запідозрити кишковий
токсикоз з ексикозом
| Скарги пацієнта | Дані огляди |
| Підвищення температури тіла, зригування, блювання. Часті рідкі випорожнення. Метеоризм. Кишкова колька. Погіршення апетиту. Підвищення збудливість або загальмованість. Спрага. | Неспокій. Блідість шкіри із сіро-зеленистим відтінком. Знижений тургор тканин. Рефлекси знижені. Клоніко-тонічні судини. Дихання часте, поверхневе. Тахікардія. Запалі очі і велике тім'ячко. Риси обличчя загострені. Язик сухий з білим нальотом. Втрата маси тіла. |
Алгоритм дії медичної сестри
| Сестринські втручання | Обґрунтування |
| 1. Викликати лікаря | Для визначення подальшої тактики, надання лікарської допомоги. |
| 2. Виміряти температуру тіла, АТ, частоту скорочень серця, частоту дихання. | Контроль за станом пацієнта. |
| 3. Провести оральну регідратацію. | Зменшення інтоксикації. |
| 4. Забезпечити венозний доступ. | Для негайного виконання лікарських призначень. |
| 5. Сухе тепло на живіт. | Зменшення метеоризму та кишкової польки. |
| 6. Зважувати дитину після нічного сну, перед кожним годуванням. | Контроль маси тіла. |
Підготувати медикаменти та інструментарій
· Шприц;
· Регідрон, ораліт, глюкосолан;
· Глюкокортикоїди;
· 4% розчин гідрокарбонату;
· 5-10% розчин глюкози, реополюглюкін, 0,9% розчин натрію хлориду;
· Антигістамінні засоби.