Особливості застосування конкретних психологічних методик дослідження у екологічній психології

Сутність проективних методів дослідження у екопсихології. Слід зазначити, що такі методи екопсихологічного дослідження як анкетування та інтерв’ю не завжди будуть ефективними, оскільки піддослідні будуть давати соціально сприятливі відповіді, що стосуються їх ставлення до довкілля. Тому більш продуктивним у даному випадку буде проективний підхід. Проективний підхід у екопсихологічному дослідженні полягає у тому, що виявлення особливостей ставлення до довкілля здійснюється не прямо, а на основі аналізу особливостей взаємодії з зовнішньо нейтральними та начебто невизначеним матеріалом, що стає об’єктом проекції. Аналіз проекцій дає змогу встановити систему особистісних смислів та екологічних відношень досліджуваних.

До проективних методик, що застосовуються у екологічній психології належать: модифікований тест М.Люшера, методика «Незакінчені речення»,

модифікований тест фрустрації Розенцвейга, тест Світу.

Екологічний варіант методики М.Люшера був запропонований В.Скребцем. Нагадаємо, класичний варіант виконання даного проективного тесту, який запропонував Макс Люшер полягає у тому, що піддослідний послідовно вибирає одну за одною 8 кольорових карток (червона, жовта, зелена, синя, фіолетова, сіра, коричнева, чорна) від тої, що найбільше подобається то останньої, яка подобається найменше. У модифікованому екологічному варіанті, поряд з вибором карток за уподобанням (класичний варіант) пропонується викласти мозаїку кольоровими секторами (виготовленими у тій же кольоровій гамі), передаючи у кольорі символіку двох понять – “земля” та “повітря”.

Методика «Незакінчені речення» у її екологічному варіанті має незакінчені речення екологічного спрямування. Наприклад, пропонується завершити такі речення: “Охорона довкілля …”, “Економія електроенергії…”, “Насадження дерев…” та інші. Обробка результатів відбувається методом контент-аналізу

Контент-аналіз (від англ. Contents – зміст) – метод виявлення та оцінки специфічних характеристик текстів та інших носіїв інформації, у якому у відповідності з метою дослідження виділяються певні смислові одиниці змісту та форми інформації. Потім проводиться систематичний замір частоти та об’єму вживання цих одиниць у матеріалі, що піддається обробці за допомогою контент-аналізу.

Модифікований тест фрустрації Розенцвейга. Стимульний матеріал традиційного варіанту тесту Розенцвейга складається з 24 малюнків, на яких зображені люди, що знаходяться у фрустраційній[1] ситуації тимчасового характеру. Персонаж, що зображений зліва говорить слова, якими змальовується власна фрустрація або іншого індивіду. Над персонажем, що розташований справа, є пустий квадрат, у який піддослідний повинен вписати відповідь, що перша прийшла у голову. Модифікований варіант тесту фрустрації Розенцвейга містить фрустраційні ситуації, які мають екологічне спрямування.

Тест Світу. Стимульний матеріал тесту Світу складається із 232 моделей предметів, розподілених у різних пропорціях по 15 категоріям (будинки, дерева, дикі та домашні тварини, транспорт, люди в уніформі та звичайній одежі та ін.). Моделі невеликі за розміром, виготовлені з дерева, пластмаси чи металу і розфарбовані у яскраві кольори. Замість фігурок іноді використовують їх малюнкові зображення. Досліджуваний повинен створити з даних предметів так званий “малий світ”. Виділяються основні підходи до “конструювання світу” – практичний, логічний, соціальний, вітальний та естетичний. У екологічній модифікації пропонується виділити ще один підхід – екологічний.

Креативні методи у екопсихології.У екологічній психології є широкі можливості застосування креативних методів, тобто таких методів дослідження, які потребують творчої діяльності піддослідного. Наприклад, на факультеті психології МАУП застосовувались малюнкові методи - “Намалюй свій життєвий простір” та “Намалюй життєвий простір, яким би ти хотів його бачити”, за допомогою яких аналізуються особливості екологічної свідомості.

До креативних методів у екологічній психології належать також методи, що спонукають створювати різноманітні екологічні проекти та знаходити екологічно грамотні рішення у кризових та катастрофічних ситуаціях, що трапляються у довкіллі і які змодельовані у тестових завданнях. Результати, отримані за допомогою даних методів обробляються за допомогою контент-аналізу.

Шкальні техніки.До шкальних технік, які можуть застосовуватись у екологічній психології належать метод «Семантичного диференціалу» Ч. Осгуда та метод “Полярних профілів”.

Метод “Семантичного диференціалу”.Даний метод було адаптовано та застосовано для використання у екологічній психології В.Скребцем. Поряд з 12-ма дихотомічними прикметниками загального плану (за Осгудом) було використано також 12 дихотомічних установок екологічної орієнтації: добре – погано, чисто – брудно, сильно – ніжно, полегшено – важко, піднесено – сумно, напружено – в’яло, палко – досадно, ніжно – суворо, безвинно – шкідливо, безтурботно – стурбовано, з надією – безнадійно, оптимістично – безвихідно. ( Більш детально про застосування даної методики можна прочитати у книзі В. А. Скребец. Экологическая психология. Изд-во МАУП. 1998 г.)

Метод “Полярних профілів”. Для прикладу конкретного застосування шкальних методик у екологічній психології наведемо дослідження, що проводилось у лабораторії екологічної психології Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України. Досліджувалась репрезентація стосунків “людина-довкілля” у свідомості старшокласників за методом “Полярних профілів”.

У руслі вище означених досліджень була обрана проблема репрезентації у свідомості старшокласників відношень «людина-природа» та проведено пілотажне дослідження для перевірки методик вивчення природозберігаючої поведінки: «Альтернативної шкали поведінки за збереження довкілля» та опитувальника «Ставлення до навколишнього середовища».

З метою перевірки та валідизації методики на вивчення у старшокласників ставлення до збереження довкілля було спочатку проведено пілотажне дослідження у 10-В класі 265 середньої школи м. Києва.

Учням було запропоновано «Альтернативну шкалу поведінки за збереження довкілля».

Дана шкала складається з 13 пар основних альтернативних висловлювань та двох пар - допоміжних, які використовуються для з’ясування того, наскільки учні зрозуміли завдання і при підрахунку загальної кількості балів не враховуються.

Учням пропонувалось виявити своє ставлення до певних стверджень таким чином: якщо виявляється повна і абсолютна згода з висловлюванням, то воно отримує максимальний бал - «5», а протилежне йому у парі тоді отримує «0», оскільки потрібно, щоб у сумі оцінки пари дорівнювали п’яти.

Якщо учень тільки частково згоден із висловлюванням, то він може поставити «4», «3», «2» або «1», і тоді протилежні пари отримають відповідно такі бали: «1», «2», «3», або «4», що у сумі з протилежною парою буде складати п»ять. Наприклад, треба оцінити таку пару висловлювань: «Я обурююсь, коли бачу, як ламають гілки дерев або кущів і сам (сама) цього ніколи не роблю» та протилежне йому - «Якщо мені потрібно, я можу зламати гілку на кущі або дереві і поставити її як прикрасу у кімнаті». Якщо перше висловлювання викликало часткову згоду у піддослідного і він поставив біля нього «4», то альтернативне висловлювання автоматично отримує бал «1», що у сумі становитиме «5».

Нижче наводиться текст «Альтернативної шкали», що була запропонована учням.

Зазначимо, що висловлювання у парах 10 та 11 використовувались для тренування в у загальний бал не враховувались.

1. Я обурююсь, коли бачу, як ламають гілки дерев та кущів і сам (сама) цього ніколи не роблю. 2. Я намагаюсь прибирати сміття, залишене кимось, наприклад, на лісовій галявині чи біля будинку. 3. Вважаю, що кожен посадити хоча б одне дерево біля свого будинку. 4. Якщо б біля мого дому будували аеродром, я б протестував (протестувала). 5. Збирати гербарій із рідкісних рослин немає ніякої потреби, адже їх можна намалювати. 6. Не викидаю речи перш, ніж добре подумати, як їх ще можна використати. 7. Не слід рвати польові та лісові квіти, хоча б їх було багато навкруги. 8. Кидати в річку або озеро бруд та сміття неприпустимо. 9. Для прикрашання домівки люблю вирощувати квіти на підвіконні або на балконі. 10. Мене цікавить діяльність організації “Зелений світ”, хотілось би познайомитись з нею ближче.   11. Мені неприємно бачити, якщо на вулиці або у під”їздах будинків розкидано сміття. 12. Годую зимою птахів та інших тварин, що зустрічаються біля мого будинку. 13. Я цікавлюсь життям рослин і тварин: читаю книги, слухаю та дивлюсь спеціальні передачі.   14. Потрібно запровадити штрафи: санкції проти власників собак, які не дотримуються правил їх вигулу та утримання. 15. Мене цікавить діяльність міжнародної організації “Зелений світ”, хотілось би дізнатись про неї більше.

1. Якщо мені потрібно, я можу зламати гілку на кущі або дереві і поставити її як прикрасу у кімнаті. 2. Мене не дуже хвилює залишене кимось сміття на вулиці чи у під’їзді.   3. Саджати дерева та кущі біля будинку необов’язково, адже їх ламають та знищують. 4. Мені байдуже, які підприємства будуватимуться біля мого дому, аби було де працювати. 5. Вважаю, що збирання гербарію з рідкісних рослин – це цікава та пізнавальна справа. 6. Намагаюсь якомога швидше позбавитись від речей, що мені набридли. 7. Можна рвати польові або лісові квіти, якщо треба прикрасити приміщення, виплести вінок. 8. Нічого страшного не трапиться якщо хтось кине сміття у річку – все осяде на дно. 9. Не маю такої звички – саджати квіти на балконі та в горшках на підвіконні.   10. Нічого не знаю про природозахисні організації, ніколи не цікавився (не цікавилась) і не брав (не брала) участь у їх діяльності. 11. Мені байдуже, є сміття на вулиці, у під’їзді чи ні, аби у моїй хаті було чисто.   12. Годувати зимою птахів чи звірів – марна справа. Вони здатні вижити і без мене. 13. Існує так багато цікавого, про що можна почитати, послухати або подивитись по телебаченню, що на інформацію про екологію не вистачає часу. 14. Собаки не дуже забруднюють довкілля, і запроваджувати штрафи проти їх власників не варто. 15. Такі організації як “Зелений світ”, “Партія зелених” – це скоріше політичні організації, а я політикою не цікавлюсь.

У свою чергу, для перевірки ефективності «Альтернативної шкали» було запроваджено опитувальник «Ставлення до навколишнього середовища» складається із тринадцяти висловлювань, з якими треба погодитись ( тобто поставити напроти номеру висловлювання «+») або не погодитись ( поставити відповідно «-» ).

Наводимо текст опитувальника

ОПИТУВАЛЬНИК

Ставлення до навколишнього середовища.

№ з/п Висловлювання Відповідь

1. Мені подобається обряд, коли на Зелені Св’ята в Україні так ні

приносять додому гілки дерев та кущів, а також прикрашають

ними храми.

2. Гадаю, вулиці бувають чисті не тільки тому, що їх прибирають

двірникі, але й тому, що мешканці теж дбають про це. так ні

3. Добре, що у Києві, на відміну від багатьох закордонних міст,

немає жодної вулиці, на якій би не росли дерева. так ні

4. Від підприємств, які забруднюють довкілля, буває більше збитків,

ніж користі. так ні

5. Про рослинний світ даної місцевості чи країни можна дізнатись у так ні

природничому музеї.

6. Старі речі, що віджили свій вік, самоцінні, оскільки нагадують

нам про людей, яких вже з нами немає. так ні

7. Цікавий звичай - відзначати свята, що присвячені тим або іншим

лісовим чи польовим квітам (волошкам, конваліям, проліскам). так ні

8. Мити машину на березі річки або озера цілком нормально. так ні

9. Завжди помічаю, коли балкони чи вікна прикрашені квітами. так ні

10. Громадські та позадержавні організації охорони природи мають

більш ретельно виконувати свою справу. так ні

11. Птахи та тварини, що живуть у місті роблять більш цікавим

наше життя. так ні

12. Цікаве заняття - ходити виставки рідкісних рослин та екзотичних так тварин, що проходять у місті. так ні

13. Я згоден (згодна) з тими правилами, що захищають права тварин: так ні

собак, кішок та ін.

Висловлювання даного опитувальника співвідносяться із висловлюваннями «Альтернативної шкали» і розкривають певні ставлення учнів до довкілля, що перелічені нами нижче.

Аналіз відношень «людина-природа» у свідомості старшокласників проводиться за допомогою дослідження таких ставлень:

1. Ставлення до знищення гілок на деревах та кущах.

2. Ставлення до розкидання сміття на вулиці та у приміщеннях загального користування.

3. Ставлення до насадження дерев та кущів.

4. Ставлення до будування підприємств, які завдають шкоди навколишньому середовищу.

5. Ставлення до збирання гербарію з рідкісних рослин.

6. Ставлення до власних речей та засобів «подовження» їхнього життя.

7. Ставлення до знищення лісових та польових квітів.

8. Ставлення до забруднення водоймищ.

9. Ставлення до вирощування квітів.

10. Зацікавленість діяльністю організації «Зелений світ».

11. Ставлення до годівлі птахів та тварин.

12. Зацікавленість життям рослин та тварин.

13. Ставлення до забруднення довкілля собаками, що живуть у квартирах.

Проведене пілотажне дослідження показало, що дані методики «Альтернативна шкала поведінки за збереження довкілля» та опитувальник «Ставлення до навколишнього середовища» функціонують нормально. У школярів, що працювали з цими методиками не виникало питань чи ускладнень. Вони оцінили усі запропоновані ситуації та визначили до них своє ставлення.

Результати пілотажного дослідження зведено нами у загальну таблицю ( див. табл. № 1 ).

Таблиця № 1

Ставлення старшокласників до охорони навколишнього середовища.

(результати пілотажного дослідження).

Характеристики	Опитувальник “Ставлення до природи”	Метод Полярних профілів
Позитивн. Ставлення	Негативн. Ставленн	Позитивне Ставлення	Негативн. Ставлення
Загальний бал     З них:     Юнаки     Дівчата	9,5	3,5	2,8   2,1     3,5	2,2   2,9     1,5

Отже, учням 10-го класу спочатку був запропонований опитувальник «ставлення до навколишнього середовища», який включав певні висловлювання, що стосуються тих чи інших екологічних проблем. Учням потрібно було висловити своє ставлення до цих проблем поставивши поряд з номером висловлювання «+» або «-», що відповідає словам «так» або «ні». Даний опитувальник у проективній формі виявляє ставлення старшокласників до збереження довкілля.

Через два тижні ми запропонували учням «Альтернативну шкалу поведінки за збереження довкілля». Їм потрібно було виразити своє ставлення до двох альтернативних висловлювань, що стосуються проблем збереження довкілля.

Якщо піддослідний максимально згоден з одним із альтернативних висловлювань, він виставляє йому максимальний бал - «5», але тоді інше висловлювання у парі автоматично отримує «0», оскільки сума балів оцінки альтернативних висловлювань завжди повинна складати п»ять. Тобто, якщо юнак чи дівчина не зовсім згодні з одним з альтернативних висловлювань і виставляють йому бал «4», або «3», то альтернативне висловлювання автоматично отримує відповідно «1» або «2», тобто сума оцінок у парі становить 5.

У пілотажному дослідженні ми отримали дані, які можна вважати попередніми. За цими даними, у альтернативних висловлюваннях середній бал оцінок позитивного природозберігаючого ставлення складає 2,8 (при максимальному - 5), а середній бал негативного ставлення дорівнює 2,2 бала ( також при максимумі - 5).

Якщо проаналізувати окремо результати серед юнаків та дівчат, то тут результати розподілились дещо інакше. Дівчата продемонстрували більш позитивне ставлення до збереження довкілля: 3,5 - середній бал оцінки їхніх позитивних висловлювань, а 1,5 - середній бал оцінки негативних висловлювань.

У юнаків зафіксовані такі результати: 2,1 - середній бал оцінки позитивних висловлювань та 2,9 - негативних.

Таким чином, як показало пілотажне дослідження, дівчата демонструють більш позитивне ставлення до природозберігаючої поведінки.

Про те ж саме можна сказати, аналізуючи результати проведеного нами опитувальника «Ставлення до навколишнього середовища». Із 13-ти можливих дівчата у середньому дають 9,5 позитивних відповідей, а юнаки - 8,1.

Оскільки група, де проводилось пілотажне дослідження була нечисельною, результати потребували перевірки та подальшого уточнення. У зв’язку з цим нами було продовжено дослідження особливостей репрезентації «людина-природа» у свідомості старшокласників за допомогою опитувальника «Ставлення до навколишнього середовища» та «Альтернативною шкалою поведінки за збереження довкілля». Подальше дослідження проводилось серед учнів 10-х класів середньої школи м. Києва. Отримані у цьому дослідженні дані наводяться у

таблиці № 2.

Таблиця № 2.

Відношення «людина-природа» у свідомості старшокласників.

( подальше дослідження)

СЕРЕДНІЙ БАЛ СТАВЛЕННЯ ДО ДОВКІЛЛЯ СЕРЕД СТАРШОКЛАСНИКІВ

Характеристики	Опитувальник “Ставлення до природи”	Метод Полярних профілів
Позитивн. Ставлення	Негативн. Ставленн	Позитивне Ставлення	Негативн. Ставлення
Загальний бал     З них:     Юнаки     Дівчата	8,5	4,5	2,8   2,1     3,5	2,2   2,9     1,5

Результати дослідження показали, що екологічна свідомість київських старшокласників має, в основному, антропоцентричний характер, тобто більшість з них (86% юнаків та 64% дівчат) вважає, що довколишнє середовище існує для того, щоб люди користувались ним на свій розсуд, виходячи виключно із власних потреб і не звертаючи уваги на наслідки своїх дій. Характерно, що більш негативне ставлення до навколишнього середовища демонструють юнаки, а дівчата відзначаються більш дбайливим ставленням до довкілля.

У зв’язку з цим, педагогам та психологам, що займаються практичними проблемами екопсихології необхідно опрацювати методи формування природоцентричного характеру екологічної свідомості підлітків та юнацтва, яка характеризувалась би дбайливим ставленням до навколишнього середовища та врахуванням не тільки власних потреб, але й доцільності своїх дій по відношенню до довкілля. Такими методами можуть бути семінари, лекції, ділові ігри, тренінги, практичні заняття, що активізують екологічну свідомість та формують позитивне ставлення до проблем збереження довкілля.

Тест екоціннісних диспозицій (ТЕД).Тест екоціннісних диспозицій був запропонований українським психологом В.Скребцем і детально викладений у посібнику “Екологічна свідомість: історичний розвиток, сучасний стан, психологічна діагностика”, Чернігів, 1997. У тесті екологічних диспозицій у ролі стимульного матеріалу запропоновані ствердження екологічного спрямування, що мають вигляд незакінчених речень. До цих стверджень додаються чотири варіанти закінчень: два з них потрібно відхилити як непідходящі, а потім з двох, що залишились вибрати те, яке є більш прийнятне, на погляд досліджуваного. Наприклад, пропонується таке висловлювання: “Мені все одно, що буде у нашому суспільстві – капіталізм чи соціалізм, аби …”, а далі пропонуються такі варіанти відповідей:

а) збереглися культурні, духовні та історичні цінності;

б) підвищився добробут мого народу;

в) встановилася природна гармонія рідного краю;

г) мені особисто та моїм рідним у ньому добре жилось.

Існує також модифікований варіант методики ТЕД, у якому немає варіантів закінчення речень. Отже, речення потрібно закінчити самостійно. У цьому випадку досліджуваний може спрямувати проекції своїх суджень у будь яку площину буття, на відміну від першого варіанту, коли він обмежений системою заданих цінностей ( Скр.)

Тест “Натурофіл”.Як зазначають автори опитувальника “Натурофіл” С. Дерябо та В.Ясвін, він спрямований на діагностику рівня розвитку та структури інтенсивності суб’єктивного ставлення до природи непрагматичної модальності. Тобто, цей опитувальник дозволяє визначити, наскільки сильно та безкорисно та чи інша людина любить природу та цікавиться нею. Опитувальник складається з 50 питань типу: “Вас радує, коли тигр у цирку плигає через вогонь? Кімнатні рослини покращують Ваш настрій? Коли Ви побачите у лісі незнайому рослину, Ви намагатиметеся дізнатись, як вона називається? Білий ведмідь полює на пінгвінів?”

Детально ознайомитися з методикою “Натурофіл” можна у книзі С.Дерябо “Экологическая психология: диагностика экологического сознания”. (7).

Питання для самоконтролю.

1. Назвіть основні методи дослідження у екологічні психології?

2. У чому полягає сутність методики “Полярних профілів?”

3. Хто є автором методики “ТЕД”?

4. Який метод дослідження найбільш вдало можна застосовувати у екологічній психології? Чому?

5. Що вимірюється за допомогою тесту “Натурофіл”?