Соціальні чинники, що впливають на життя та здоров'я людини
Соціальними називаються небезпеки,
| що широко розповсюджені в суспільстві і загрожують життю і здоров'ю людей | Носіями соціальних небезпек є люди, що створюють певні соціальні групи | і поширення соціальних небезпек зумовлене особливостями поведінки цих людей |
Соціальні небезпеки можуть бути класифіковані за певними ознаками.
За природою пов'язані:
| з психічним впливом на людину (шантаж, шахрайство, злодійство | з фізичним насильством (розбій, бандитизм, терор, зґвалтування) | з уживанням речовин, що руйнують організм людини (нарком.,алкогол., куріння) | з хворобами (СНІД, венеричні захворювання та ін.) небезпеки суїцидів |
За масштабами подій –
| локальні | регіональні | глобальні |
За статево-віковою ознакою розрізняють
| характерні для дітей | молоді | жінок | людей похилого віку |
Соціальні небезпеки
За організацією соціальні небезпеки можуть бути
| випадковими | навмисними. |
4.3. Психологічна надійність людини та її роль у дотриманні заходів безпеки
У будь-якій діяльності людини виділяють два компоненти:
| фізіологічний | психологічний |
Основні психологічні особливості людини з погляду БЖД:
| пам'ять | увага | мислення | ризик | обережність | сенсомоторні реакції | воля |
В останні роки все більше зростає вплив людського чинника на травматизм і аварійність у виробничій і побутовій сферах життєдіяльності.
Часто психофункціональний стан людини не відповідає
| складності і інтенсивності її матеріально-практичної діяльності | виникає нервово-емоційне напруження і, як наслідок, втома, перевтома, стрес. |
В такій ситуації виникає загроза реалізації небезпеки
| не тільки безпосередньо для виконавця | але і для інших людей |
Більшість нещасних випадків пов'язана саме з психофізіологічними чинниками.
Психофізіологічні чинники потенційної небезпеки постійної дії:
| недоліки органів відчуття (дефекти зору, слуху); |
| порушення зв'язків між сенсорними та моторними центрами головного мозку (неадекватна реакція на дію органів відчуття) |
| дефекти координації рухів (для особливо складних рухів та операцій) |
| підвищена емоційність |
| відсутність мотивації до трудової діяльності. |
Психофізіологічні чинники потенційної небезпеки тимчасової дії:
| недостатність досвіду | необережність; | втома (фізіологічна і психологічна | емоційні явища (конфліктні ситуації, стреси) |
Будь-який вид діяльності людини викликає втому –
| зниження продуктивності праці | через витрату енергетичних ресурсів організму. |
Найчастіше фізіологічна втома настає під час
| статичної фізичної діяльності людини | меншою мірою - під час динамічного |
Люди з хронічною перевтомою характеризуються
| порушенням сну | не відновлюють своєї працездатності до наступного робочого дня, | стають чутливими до несприятливих чинників довкілля |
Такий стан може викликати,
| з одного боку, серйозні захворювання організму | з іншого - створити небезпечні ситуації для інших людей |
Велике значення для діяльності людини мають типи нервової системи, яких за І.П. Павловим чотири:
| сильний неврівноважений - холерик, | сильний врівноважений рухливий - сангвінік | сильний врівноважений інертний -флегматик | та слабкий - меланхолік |
| Тип нервової системи є природженим і незмінним упродовж життя | але на нього впливає середовище, яке формує характер | що важливо для професійної діяльності, для повсякденної безпеки | Всі індивідуальні риси людини проявляються сукупно в її темпераменті, характері |
Характер - сукупність
| найстійкіших психічних рис особистості людини | які виявляються в її вчинках та діях |
Це результат природжених і набутих форм поведінки і в цьому, за І.М. Сєченовим, вирішальну роль мають виховання і навчання.
Характер в першу чергу залежить
| від виховання, але основою його є темперамент | як постійна сукупність генетично зумовлених нейрохімічних процесів в корі головного мозку. | Важливими у формуванні характеру є мотиви, тобто прагнення досягти поставленої мети. |
Темперамент (лат. - співрозмірність, співвідношення) –
| індивідуальна особливість психіки людини, | сукупність її психічних властивостей | основу яких складає відповідний тип нервової системи. |
Важливою особливістю людини є потреба
| в спілкуванні | контактуванні | налагодженні інформаційно-речовинних зв'язків з іншими |
Психологічна реакція людей на небезпеку
| Пізнавши психіку людини, можна знайти шлях до підвищення безпеки її життєдіяльності. | |
| На нервово-психологічні порушення, що можливі в разі надзвичайних ситуацій, | а також на травматичні тілесні пошкодження особливо треба зважати під час надання медичної допомоги потерпілим. |
| Руйнівну дію стихійних лих | технологічних і екологічних катастроф | порівнюють із катастрофами на території воєнних дій. | |
| Практично у кожної людини у важких умовах виникають напруження психоемоційної сфери. | Виникають мимовільні реакції організму, як відповідь на незвичайну ситуацію. | ||
Розрізняють декілька форм психічної напруги:
| інтелектуальна | емоційна | вольова | мотиваційна |
Наслідки психоемоційної напруги можуть бути оцінені як мужність, стійкість.
Частіше спостерігаються такі стани, як
| збудження | гальмування | страх, який у окремих людей переходить у паніку, відчуття втоми, (фрустрація). |
Всі названі стани характеризуються порушеннями процесів
| мислення | емоційних та | рухових реакцій |
На вираження таких відхилень впливають такі фактори:
| конституційний нахил | загальний рівень розвитку | інтелект людини | інформування про ситуацію, яка виникла | звичний тип реагування на стрес |
Мають значення фактори, які послаблюють нервово-психічну сферу у НС:
| фізичні перевантаження | психоемоційні перевантаження | діяльність або чекання | вимушена бездіяльність | ||
| недостатність, (або надлишок) інформації | якість харчування | ступінь узгодженої праці в колективі | |||
Дуже часто в умовах надзвичайної ситуації виникає стрес
| реакція організму на певні подраз нення, які діють тривалий час і тому стають неприємними і небажаними, | тобто спосіб досягнення стійкості організму до дії негативних чинників будь-якого походження. |
Ознаки стресового напруження –
| неможливість зосередитися | часті помилки в роботі | постійне відчуття втоми | швидка мова | біль голови | спини, шлунку |
В стресовому стані підвищена
| збудливість, | поганий апетит із постійним відчуттям недоїдання | втрата почуття гумору |
Стреси, конфлікти, зумовлені ними депресивні стани, психологічні кризи
| істотно знижують психофізіологічну безпеку людини | У учасників екстремальної ситуації спрацьовують механізми психологічного захисту | що проявляється в різних типах реагування. |
В перші години і добу після катастрофи у людей, зокрема і тих, які не потерпіли, виникають такі стани:
| Збудження, яке проявляється насторогою, вразливіс тю, тривогою, яка може переростати в страх, жах,панічний стан | Гальмування, яке проявляється зниженням розумової і рухової активності, відчуженням, | Перехідні стани -розгублення, здивування, нерозуміння, істерика | У частини людей з'являється відчуття втоми в результаті виснаження нервово-психічких процесів |
Спостерігається намагання уникнути всякої ситуації і як наслідок, немотивовані проступки і дії.
Паніка як крайній стан напруженості,
| Може охоплювати одну людину | або групу людей | У деяких ситуаціях стан паніки має "епідемічні" властивості. |
До інших проявів неправильної поведінки можуть бути зараховані
| неадекватна ейфорія | примітивні дії | невпорядкована діяльність |
У окремих осіб може бути виникнення істеричних реакцій –
| сліпоти | глухонімоти | міркування на рівні дитячого віку | втрата чутливості | псевдо-паралічі |
Всі перераховані відхилення в поведінці спостерігаються в перші години екстремальної ситуації і у багатьох припиняються протягом кількох діб. Масовими симптомами в зоні катастрофи можуть бути легкі, не завжди небезпечні для життя всього тіла психоневрологічні реакції –
| дрижання кінцівок | збліднення або почервоніння шкіри | Психосоматичні синдроми і захворювання |
| гіпертонічні кризи | інфаркти міокарду | приступи бронхіальної астми | порушення мозкового кровообігу | передчасні роди |
Людей в екстремальних станах поділяють на три групи:
| особи із ситуаційними розладами поведінки, у яких спостерігається реакція напруження, тривога, страх і нервова демобілізація упродовж 2-24 годин |
| особи із пограничними станами типу псевдопаралічів і синдромами соматичних порушень; |
| особи із психотичними порушеннями. |
| Люди всіх груп вимагають екстреної медичної допомоги. 2 і 1 групи -термінової госпіталізації та лікування. |
Тема 5