Потреби й мотиви

Потреба, опосередкована складним психологічним процесом мотивації, являє собою психологічну форму мотиву поведінки.

Потреба — це нестаток суб'єкта в чомусь конкретному, а мо­тив — обгрунтування рішення задовольнити або не задовольнити зазначену потребу в даному об'єктивному і суб'єктивному се­редовищі.

Схема переходу потреби в мотив:

потреба мотивація мотив

(нестаток (усвідомлення (обгрунтування у чомусь) потреби) рішення)

Мотивом може стати тільки усвідомлена потреба і тільки в тому разі, якщо задоволення цієї конкретної потреби, багаторазово проходячи через етап мотивації, безпосередньо переходить у дію.

З часом, якщо дія стала звичною, між потребою та дією вста­новлюється прямий зв'язок. Процес мотивації, здійснений раніше, залишається в неактуалізованому стані. Наприклад, кожного дня, ідучи на роботу чи навчання, людина не замислюється над тим, чому вона це робить, які потреби спонукають її працювати або вчи­тися. Відповідне рішення було обгрунтоване людиною раніше, коли вона вибирала собі професію або навчальний заклад. Обгрунту­вання такого рішення нерідко пов'язане з внутрішньоособистісними конфліктами; можливість їх виникнення обумовлена тим, що по­ведінка людини має поліпотребнісну детермінацію. Різноманітні по­треби можуть як співіснувати, так і суперечити одна одній. З чисто пізнавальної точки зору людину може цікавити одна професія, з матеріальної — інша, з позиції престижу — третя тощо.

Одже, мотив є результатом мотивації і являє собою внутріш­ню психологічну активність, що організує та планує діяльність та поведінку, в основі яких лежить необхідність задоволення потреби.