Тема: Злочини проти основ національної безпеки України
Міністерство внутрішніх справ України
Харківський національний університет внутрішніх справ
Навчально-науковий інститут підготовки фахівців для підрозділів слідства та дізнання
Кафедра кримінального права і кримінології
ЗБІРНИК ЗАДАЧ
З Кримінального права
(Особлива частина)
з дисципліни Кримінальне право України (Особлива частина)
напрям підготовки 0601 Право
спеціальність усі спеціальності
спеціалізація усі спеціалізації
Освітньо-кваліфікаційний рівень бакалавр
форма навчання денна
М. Харків
| Рекомендовано до використання в навчальному процесі Методичною радою Харківського національного університету внутрішніх справ „____”_____________ 20___ року Протокол №______ |
Рецензенти:
заступник декана юридичного факультету Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна канд. юрид. наук, доцент Давиденко М.Л.;
доцент кафедри кримінального права та кримінології навчально-наукового інституту права, економіки та соціології ХНУВС канд. юрид. наук Кундеус В.Г.
Збірник задач з кримінального права. Особлива частина/ Житний О.О., Павликівський В.І.; За заг. ред. канд. юрид. наук, доцента Житного О.О. – Харків: Харківський національний університет внутрішніх справ, 2009.
© Житний О.О., Павликівський В.І.
© Харківський національний університет внутрішніх справ, 2009.
Загальні вказівки
Невід’ємною та важливою складовою вивчення Особливої частини кримінального права України є самостійне вирішення практичних завдань під час підготовки до практичних занять й обговорення їх рішень під час проведення цих занять. У процесі розв’язання практичних завдань студент отримує можливість глибоко засвоїти теоретичні положення Особливої частини кримінального права, зміст норм Особливої частини Кримінального кодексу України, уточнити, конкретизувати знання із Загальної частини, з’ясувати конкретні ознаки, що характеризують відповідний злочин, навчитися самостійно застосовувати кримінальний закон до конкретних випадків, кваліфікувати злочини і складати формулу кваліфікації, робити обґрунтовані висновки щодо відсутності в діянні складу злочину, передбаченого КК України, виявляти правові підстави звільнення від кримінальної відповідальності, аргументувати власну позицію тощо.
Розв’язання завдань виконуються власноруч в письмовій формі в окремому зошиті і доповідаються під час проведення практичних занять. Вони повинні містити короткий аналіз викладених в фабулі завдання обставин з метою установлення всіх об’єктивних і суб’єктивних ознак складу конкретного злочину, а в разі необхідності – його кваліфікуючих та особливо кваліфікуючих ознак. У рішенні повинні бути враховані й відображені всі положення Загальної частини, що мають значення для кримінально-правової оцінки діянь, описаних в умові (що стосуються співучасті, стадій вчинення злочину і т. ін.).
Обставини, викладені в фабулі, слід вважати такими, що доведені в установленому законом порядку, описане діяння вважати вчиненим на час розв’язання завдання, осіб, указаних в умові – осудними й такими, що досягли віку, з якого може настати кримінальна відповідальність (якщо інше не оговорене в задачі). Довільна зміна умови студентом не допускається. У тому разі, коли інформація, що міститься в умові завдання, дозволяє знайти кілька варіантів кримінально-правової оцінки вчиненого, студент повинен проаналізувати їх, обов’язково зазначаючи, з яких конкретних обставин випливає те чи інше рішення.
Якщо це необхідно при розв’язанні завдання, слід звертатися до роз’яснень, що містяться в постановах Пленуму Верховного Суду України, до Конституції України, міжнародних угод, законів чи підзаконних нормативно-правових актів, з обов’язковим посиланням на нього (назва, пункт, стаття, частина тощо). При використанні положень, що містяться в літературі (науково-практичних коментарях до КК, монографіях, наукових публікаціях) слід послатися на джерело з використанням загальноприйнятих стандартів (автор, назва, рік і місце видання, сторінка).
Загальний хід рішення завдання умовно підпорядковується послідовності (етапам) кваліфікації злочину (аналіз фактичних обставин справи; відібрання з фактичних обставин справи лише юридично значущих ознак; встановлення групи кримінально-правових норм, яким в тому чи іншому ступені відповідають встановлені в справі ознаки; вибір тієї норми, описаному в якій складу злочину найбільш повно й точно відповідає всім встановленим обставинам; прийняття рішення й видання відповідного процесуального акту, яким це рішення офіційно закріплюється). Здійснювана кримінально-правова оцінка обов’язково повинна бути належним чином обґрунтована, з повним викладенням аргументів. Рішення повинне завершуватися аргументованим висновком, що містить формулу кваліфікації й формулювання обвинувачення (або обґрунтування відсутності складу злочину, наявності підстав для звільнення від кримінальної відповідальності тощо). Якщо в завданні поставлено додаткові запитання (наприклад, стосовно відмежування одного злочину від іншого, спеціального виду звільнення від кримінальної відповідальності і т. ін.), після кримінально-правової оцінки вчиненого на них необхідно дати розгорнуту відповідь.
Тема: Злочини проти основ національної безпеки України
1. Громадянин України Р. систематично вчиняв крадіжки приватного майна. Одного разу, розбивши бокове скло легкового автомобіля „Фольксваген”, який стояв біля супермаркету, він викрав із салону шкіряний портфель, що належав заступнику начальника відділу одного з управлінь при Кабінеті Міністрів України Л. У портфелі Р. знайшов теку з документами, кілька дискет. Документи й дискети містили відомості про балансові запаси корисних копалин у надрах у цілому по Україні: алмазів, берилію, золота, п'єзооптичної сировини, літію, ніобію, танталу, титану, цирконію, скандію, платини, іридію, осмію, паладію. Портфель Р. продав, а потім через спільних знайомих запропонував представнику промислового концерну (громадянину Німеччини Ш.) придбати документи й дискети за 3 тис. євро. Ш. сплатив цю суму, і Р. у бесіді пообіцяв йому, що за можливості він готовий надавати йому за винагороду будь-яку допомогу. Ш. виявився оперативним працівником іноземної розвідки.
2. Першого заступника міністра Д. було знайдено мертвим біля власного автомобілю. Смерть настала від вогнепальних поранень серця. Розслідуванням в справі було виявлено, що вбивство вчинив Ю. Він пояснив, що вважає Д. винним у прийнятті кількох урядових документів, якими було обмежено права громадян.
Варіант: Ю. вчинив убивство за грошову винагороду від С.
Варіант: потерпілий Д. був виконуючим обов’язки міністра.
3. Д. і Р. влаштували пожежу на оборонному заводі. Від вогню було знищено велику кількість промислового устаткування, боєприпасів, кілька одиниць експериментальної бойової техніки, а також технічна лабораторія. Д. й Р. бажали ослабити оборонний потенціал Збройних Сил України.
Кваліфікуйте вчинене. Чи має значення для кваліфікації, що від пожежі загинуло два робітники?
4. Ф., К. та інші створили молодіжну військово-патріотичну організацію. У статуті організації було вказано, що основною метою її діяльності є „докорінна зміна політичного устрою країни на засадах військової диктатури”. Ф. кілька разів звертався до членів організації з промовами, в яких, зокрема, закликав „готуватися до активних дій, щоб зламати існуючий лад”. Ті ж промови він та К. розміщували на заснованому ними Інтернет-сайті.
Кваліфікуйте вчинене.
5. На території АР Крим С. і Р. проводили несанкціоновані мітинги, на яких закликали присутніх провести масові заходи й акти громадянської непокори для повернення Криму до Росії. Вони ж безкоштовно роздавали всім бажаючим літературу, розклеювали листівки відповідного змісту.
Кваліфікуйте їх дії. Чи зміниться кваліфікація, якщо ті ж дії С. та Р. провадили з метою відокремлення Криму і визнання півострова у якості самостійної держави?
6. Перебуваючи у закордонному відрядженні, завідуючий відділом науково-дослідної установи Т. вчинив порушення правил безпеки дорожнього руху й був затриманий поліцією. При допиті був присутній представник контррозвідки цієї держави Г. Він повідомив Т., що вчинене ним за законом країни є злочином, і йому загрожує ув’язнення на строк в один рік, однак, якщо Т. дасть згоду на співробітництво з його установою, його звільнять. Співробітництво повинне було полягати у тому, що Т. передаватиме всю інформацію економічного, військового, наукового й іншого характеру, яка стане йому відомою у зв’язку із виконанням службових обов’язків. Згоду, дану Т., Г. записав на відеоплівку. По поверненні в Україну Т. двічі пересилав на указану Г. адресу інформацію про економічні процеси, яку він збирав, вивчаючи документи (в тому числі й секретні), що надходили до його інституту. Частина інформації становила державну таємницю.
Кваліфікуйте дії Т. Чи зміниться кваліфікація, якщо всі відомості він збирав, вивчаючи публікації у пресі?