ТЕМА №2. Методи правового регулювання у МПП

З дисципліни:«Міжнародне приватне право»

Категорія слухачів: студенти ІІІ курсу, що навчаються за програмою освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр»

Навчальна мета:

1) закріпити знання понятійно-категорійного апарату щодо галузі міжнародного приватного права в частині матеріального та колізійного методів правового регулювання у МПП;

2) закріпити базові положення про сферу приватних відносин, ускладнених іноземним елементом; про особливості колізійної норми;

3) домогтися обізнаності студентів в правильності процесу застосування колізійної норми та встановленні змісту норм застосовного іноземного права.

Виховна мета:сформувати розуміння студентів щодо необхідності дотримання загальних вимог, встановлених Законом України «Про міжнародне приватне право», іншими актами міжнародного та національного законодавства у сфері регулювання відносин, ускладнених іноземним елементом; сприяти формуванню наукового світогляду щодо природи кваліфікації іноземного права.

Розвивальна мета: розвивати самостійність студентів в сфері кваліфікації іноземного права; обговорювати основні проблеми, що виникають при регулюванні приватних відносин, ускладнених іноземним елементом.

Навчальний час: 2 години.

Навчальне обладнання, ТЗН: ПК, дошка, крейда.

Наочні засоби: Закон України «Про міжнародне приватне право», підручники, мультимедійні слайди, навчально-методичний комплекс з дисципліни «Міжнародне приватне право».

Міжпредметні та міждисциплінарні зв’язки:

Забезпечуючі дисципліни: Теорія держави і права; Цивільне право.

Забезпечувані дисципліни:Актуальні питання міжнародного приватного права.

Навчальні питання:

Вступна частина – 5 хв.

Основна частина – 70 хв.

1. Колізійний метод в міжнародному приватному праві.

2. Матеріально-правовий метод в міжнародному приватному праві.

3. Поняття правової кваліфікації в міжнародному приватному праві. Первинна та вторинна кваліфікації.

4. Особливості тлумачення іноземної норми. Принцип lex fori. Принцип lex causae. Принцип автономної кваліфікації.

5. Поняття та структура колізійної норми.

Заключна частина – 5 хв.

Ключові терміни:колізія, колізійний метод регулювання, матеріальний метод регулювання, колізійна норма, обсяг та прив’язка колізійної норми, правова кваліфікація.

Література:

Наукова:

1. Ануфриева Л.П. Международное частное право. В 3-х томах. - М., 2001-2002.

2. Ануфриева Л.П. Некоторые проблемы нового российского регулирования по международному частному праву // Ж-л российского права. - 2003.- №3. - С. 37-46.

3. Бирюков П.Н. Ещё раз о международном частном праве // Меж­дународное публичное и частное право. - 2005.- № 3.- С. 31-35.

4. Задыхайло. Международное частное право. Учебное пособие. - X., 1998.

5. Звеков В.П. Международное частное право. - М., 2000.

6. Зепалов В.А. «Проблема метода» международного частного права // Международное публичное и частное право. - 2005. - №3. - С. 57-39.

7. Комаров А.С К итогам 36-й сессии ЮНСИТРАЛ: продолжение работы в области унификации правового регулирования международного частного права // Международное публичное и частное право. - 2004.- № 1. - С. 9-15.

8. Лунц Л.А. Курс международного частного права.- М.: Спак., 2002.

9. Матвеева Т.В. К вопросу о "мягком праве" в регулировании международных частноправовых отношений // Государство и право. - 2005. - №3. - С. 62-71.

10. Мережко О. Методологічні засади сучасного міжнародного приватного права // Юридичний журнал. - 2004. - № 12.- С. 76-77.

11. Плахотнюк Н.В. Міжнародне приватне право як форма взаємодії міжнародної та національних правових систем // Людина, суспільство, держава: публічно-правовий аспект. – 2012. – С. 286-288.

12. Степанюк А. Взаємність у міжнародному приватному праві // Підприємництво, господарство і право. - 2005. - №7. - С. 18-21.

13. Степанюк А. Зовнішня форма правового регулювання в міжнародному приватному праві // Вісник Академії правових наук України. 2005. №4. С. 145-154. Стаття.

14. Степанюк А. Категорія «правовідносини» у міжнародному приватному праві // Вісник Академії правових наук України.- 2004.- № 4. - С. 108-115.

15. Степанюк А. Система методів міжнародною приватного права // Підприємництво, господарство і право. - 2005. - №6. - С.60-63.

16. Степанюк А. Феномен найбільш тісного зв'язку в міжнародному приватному праві // Вісник Академії правових наук. - 2005. - №1. - С. 107-116.

17. Степанюк А.А. Прогалини регулювання міжнародним приватним правом // Адвокат. - 2005. - №8. - С. 18-22.

18. Ткаченко Е. Почём нынче коллизия? Анализ положений Закона Украины «О международном частном праве» // Юридическая практика. - 2005.- № 30. - С. 6.

19. Юлдашев О.Х. Міжнародне приватне право: теоретичні і прикладні аспекти. - К.: МАУП.- 2004.

20. Чубарєв В.Л. Міжнародне приватне право. Навчальний посібник. - К.: Атіка, 2008.

Нормативна:

21. Конституція України. Прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1996. - № 30.

22.Цивільний кодекс України від 16 січня 2003 року // Голос України. – 2003. - № 47-48.

23. Закон України "Про міжнародне приватне право" – Відомості Верхов­ної Ради України. – 2005. - № 32.

Методичні поради з викладання теми:

При підготовці до семінарського заняття студенти повинні засвоїти теоретичний матеріал, а також вивчити норми чинного законодавства для подальшого їх застосування під час підготовки самостійних завдань та на практичних заняттях.

Запитання до семінару 1 Колізійний метод в міжнародному приватному

Праві

Головною проблемою МПрП є вибір права, що підлягає застосуванню для врегулювання приватних відносин у випадках, коли вони ускладнені іноземним елементом. Причому, проблема вибору права в МПрП існує зав­жди. У загальному вигляді ця проблема зво­диться до вибору середнього курсу між національним відстоюван­ням принципу lex forі та «акробатичними» спробами МПрП знайти пункти стикання. Якщо такий пункт знайдено, держава викорис­товує прямий метод правового регулювання і проблема набуває форму вибору державою між своїм і міжнародним правом, коли вибір робиться на користь останнього. Підставою для такого вибо­ру є міжнародно-правове зобов'язання відповідної держави.

Але як бути у випадках, якщо для врегулювання відповідних відносин, що вийшли за межі одного правопорядку, уніфікованої міжнародно-правової норми ще не створено, і, до того ж, для цих випадків відсутнє (або не визнане певним правопорядком) регу­лювання на підставі міжнародного звичаю?

Тоді у кожної з держав, які можуть претендувати на правове врегулювання цих відносин, залишається лише дві можливості:

а) застосовувати своє власне право або

б) дозволити врегулювати відповідні відносини згідно з правом іншої заінтересованої у такому врегулюванні держави.

Процес вирішення питання про те, право якої держави підлягає застосуванню для врегулю­вання тих чи інших конкретних відносин, пов'язаних з наявністю в них іноземного елементу, якраз і отримав назву колізійного регу­лювання. Як слушно зауважив Є. Т. Усенко, зміст даного методу зводиться до одностороннього «санкціонування однією державою застосування владних актів (законів) інших держав на своїй території чи визнання юридичних наслідків цих актів».

Слід особливо наголосити, що дозвіл на застосування іноземно­го права налається саме національним законодавцем.

Кожна держава виражає тільки свою волю, коли дозволяє за відповідних умов застосувати на своїй території інозем­ний правопорядок. Проте, оскільки це роблять всі законодавці, виходить, що колізійні норми відображають, з одного боку, існу­вання розходжень та розмаїття правопорядків держав, а з іншого - певну взаємодію всіх національних правових систем світу. Під­креслюючи останній аспект застосування колізійного методу, Ю. А. Тихомиров зазначає, що у сучасному світі здійснюється стикання, взаємодія і своєрідне взаємопроникнення норм інозем­них законодавств. Сприятливою умовою для цього стає свого роду юридична готовність кожного з них до «зустрічі» з нормами від­повідних галузей іноземних законодавств.

Запитання до семінару 2 Матеріально-правовий метод в міжнародному

Приватному праві

Застосу­вання прямого методу регулювання є досить-таки зручним засобом вирішення спірних питань, які виникають чи можуть виник­нути у МПрП тому, що створена за спеціальною угодою між дер­жавами нова міжнародно-правова норма«заміщує» відповідні національні норми і повинна однаково застосовуватисьу всіхдержавах-учасницях зазначеної угоди. До того ж, доступ заінтере­сованих осіб до такої норми, за загальним правилом, великих ускладнень не викликає. У свою чергу, однакове застосування норм міжнародного права передбачає однакове тлумачення змісту такої норми, а це мас своїм результатом більш повне та точне від­творення у практичному житті принципів міжнародної о права.

Окрім цього, прямий метод правового регулювання відносин, що виникають у сфері МПрП, має ще такі переваги.

По-перше, у випадках його застосування стає можливим у біль­шій мірі уникнути однобічностів процесі правового регулювання відповідних відносин. Справа в тому, що відсилання до права іно­земної держави є загальним засобом регулюванням, тоді як при використанні прямого методу норма міжнародного договору, що підлягає застосуванню, завжди, як зазначалося, є нормою спеціа­льною, тобто, пряме регулювання стає спеціальним правовим ре­гулюванням відповідних відносин, завдяки чому усувається велика кількість можливих спірних питань.

По-друге, використання прямого методу регулювання створює більшу визначеність (передбачуваність)можливої правової по­ведінки учасниківвідповідних відносин.Кожна зі сторін, озна­йомившись з доступною для неї міжнародно-правовою нормою, може з великим ступенем ймовірності чекати, що інша сторона буде належним чином використовувати свої (передбачені цією нор­мою) права та виконувати відповідні обов'язки. Причому, завдяки загальній відомості, застосування уніфікованої міжнародно-право­вої норми певною мірою посилює визначеність ситуації і для правозастосовних органів.

Нарешті, даний метод дозволяє досягти більшої адекватності регулюванняпорівняно з відсилочним колізійним методом. У ви­падках застосування колізійного методу право однієї держави стає регулятором відносин, що склалися на території іншої держави, що очевидно не відповідає принципу їх суверенної рівності та незалеж­ності, внаслідок чого подібний стан речей вважається небажаним з точки зору законодавства чи теорії права у будь-якому правопорядку. Втім, у випадку застосування прямого методу, нова норма міжнародного права і виникає, і підлягає застосуванню за згодою кожного із суверенів, чим знімаються всі питання, пов’язані з «чужерідністю» норми, яка застосовується внаслідок виконання колі­зійного припису у тому чи іншому окремому випадку.

Запитання до семінару 3 Поняття правової кваліфікації в міжнародному