Література американського романтизму: національна своєрідність, періодизація

Формування американської культури, зокрема літератури, відбувалося паралельно з бурхливим соціально-економічним розвитком Сполучених Штатів як незалежної держави. Молода країна невпинно формувала власну економіку, торгівлю, промисловість, фінанси, розбудовувала нові міста.

саме в цей час провідним напрямом у літературі Англії, Франції, Німеччини став романтизм; американські художники саме в ньому знайшли співзвучність своїм ідейно-художнім шуканням, продовжуючи розвивати у своєрідних національних умовах традиції європейських майстрів, зокрема В.Скотта і Е. Гофмана.

За часовими проміжками американський романтизм розвивався трохи пізніше від західноєвропейського і займав передові позиції з кінця 10-х років до початку 60-х рр. XIX ст. Точкою відліку стала поява книжки романтичних новел В.Ірвінга (1819 р.

У становленні та розвитку американського романтизму виділено три періоди.

1. Ранній американський романтизм(1819-1830-ті рр.), до якого критики та науковці віднесли творчість В. Ірвінга, Ф. Купера, Д. Кеннеді та ін. Безпосереднім попередником цього періоду був передромантизм, який розвивався ще у рамках просвітницької літератури. Творчість письменників раннього етапу носила оптимістичний характер, пов'язаний з героїчним часом Війни за незалежність.

2. Зрілий американський романтизм(1840-1850-ті рр.) - це творчість Н.Готорна, Е.По, Г.Мелвілла та ін. Більшість письменників цього періоду пережила глибоке незадоволення ходом розвитку країни, тому в їхніх творах переважали драматичні, навіть трагічні тони, відчуття недовершеності світу і людини, настрої туги, усвідомлення трагізму людського буття. З'явився новий герой - людина з роздвоєною психікою, яка несла у своїй душі штамп приреченості. На цьому етапі американський романтизм набув філософської спрямованості. У твори письменників стала проникати романтична символіка і повчальна алегоричність, значну роль почали відігравати надприродні сили, посилилися містичні мотиви.

3. Пізній американський романтизм(60-ті рр. XIX ст.). Це період кризових явищ. На даному етапі працювали ті письменники попереднього етапу, які продовжували свій творчий шлях у літературі. Відбулося різке розмежування романтичної літератури на:

-літературу аболіціонізму, яка в рамках романтичної естетики протестувала проти рабства з естетичних та загально-гуманістичних позицій.

-літературу Сходу, яка романтизувала й ідеалізувала "східне лицарство", постала на захист історично приреченого руху та реакційного укладу життя.

Історія, зокрема історія культури, поставила перед американським романтизмом кілька складних і відповідальних завдань:

♦ Створити оригінальну національну літературу, яка б не була повторенням чи наслідуванням того, що вже зробили романтики Європи.

Через усю творчість американських письменників пройшло ствердження національної самобутності та незалежності, пошуки національної самосвідомості й національного характеру;

Головне, що приваблювало у творах - історія і сьогодення, природа і звичаї, колізії і процеси, людські типи і характери.

♦ Створити образ своєї країни, розповісти про її історичний шлях, її становлення і здобутки.

Письменники-романтики у своїх книжках із захопленням подорожували разом із героями і читачами морськими просторами, лісами, ріками. Незаймана цивілізацією природа поставала одразу ж за порогом дому. Природа маловідомого континенту чи екзотичних островів часто ставала одним із персонажів.

Історичні твори про недавню минувшину мали на меті зміцнити почуття прив'язаності до своєї землі, гордості за неї. З іншого боку, в цих творах історія часто було лише проекцією проблем і конфліктів сьогодення.

♦ Об'єднати творчі сили різних регіонів у єдину культурну спільноту - національне красне письменство. Основні літературні регіони:

- Нова Англія (північно-східні штати) - Н Готорн, Емерсон, Topo та ін.

- Середні штати - В.Ірвінг, Ф.Купер, Г.Мелвілл та ін.

- Схід - Д.Кеннеді, У.Сіммс, Е.По.

Враховуючи ідейно-естетичну спрямованість творчості письменників, літературознавці виділили наступні основні течії в американському романтизмі:

♦ соціально-критична (В.Ірвінг, Ф.Купер, Е.По, Н.Готорн, Г.Мелвілл);

♦ філософська (Емерсон, Topo);

♦ аболіціоністська (Г.Бічер-Стоу, Брайент);

♦ "плантаторська традиція" (У.Сіммс).

В романтичній літературі США також склалася певна система жанрів. Найбільшого поширення набули прозові твори:

-подорожі у формі повістей, розповідей, нарисів; -романтичний роман;

-автобіографії, бесіди, проповіді, лекції, есе, дискусії;

-жанр "короткого оповідання" - оповідання фантастичне, детективне, філософське, психологічне, алегоричне; -епічна поема.

10. Американська новела XIX століття.

Досить міцні позиції в американській літературі XIX ст. зайняла новела. Американський письменник Брет Гарт навіть сказав, що новела - «національний жанр американської літератури». Але не можна, зрозуміло, вважати, що інтерес до новелі був виключним привілеєм американців. Досить успішно новела (оповідання) розвивалася і в Європі. Однак основною формою європейського літературного розвитку в XIX ст. був реалістичний соціальний роман. Інша було в Америці. У силу історично сформованих обставин соціального і культурного розвитку країни, критико-реалістичний роман не знайшов в американській літературі належного втілення. Чому ж? Основну причину цього, як і багатьох інших аномалій американської культури, потрібно шукати в відсталості суспільної свідомості в США впродовж XIX сторіччя. Нездатність американської літератури створити в XIX ст. великий соціальний роман пояснюється, по-перше, її непідготовленістю, відсутністю історичного досвіду і небажанням сприйняти цей опеньків в європейській літературі і, по-друге, тими значними об'єктивними труднощами, які представляє для розуміння художника будь-яка соціальна дійсність, «оповита туманом незрілих економічних відносин »(Енгельс). Великий критико-реалістичний роман з'явитися в США, але із значним запізненням, лише на початку XX століття.

Американська література в кожному своєму поколінні висуває видатних майстрів-оповідачів, як Е. По, М. Твен, або Д. Лондон. Форма короткого цікавого оповідання стає типовій для американської літератури.

Однією з причин процвітання новели є стрімкість життя в Америці того часу, а так само «Журнальний устрій» американської літератури. Помітну роль в американській життя, а значить і в літературі, XIX ст. все ще грає усна розповідь. Американський усна розповідь сходить спочатку до легенд (які зберігають живучість майже протягом усього XIX ст.) трапперов.

Основною складовою новели ставати «американський гумор». Гумористична битоопісательная новела 30-х р. складається в основному на фольклорному грунті. А істотним елементом американського фольклору стало усна творчість негрів, які принесли з собою традиції африканського примітивного епосу ( «Казки дядечка Римуса» Джоела Гарріса).

Типовою рисою американської новелістики є така побудова розповіді, де обов'язково присутній загострений сюжет, що підводить до парадоксальної, наглої розв'язки. Треба помітити, що саме в цьому бачив переваги короткого оповідання Е. По, а так ж у його розмірі, що дає можливість прочитати його разом, таким чином не втратити цілісність враження, що, на його думку, неможливо у випадку з романом.

Визначну роль відіграє і новела в мистецтві американського романтизму (По, Готорн, Мелвілл).

У 60-70-х р. розвиток американської новели зв'язується з іменами таких письменників, як Брет Гарт, Твен, Кейбл. Основною темою у них стають громадські та приватні відносини на колонізованих землях. Одне з найбільш яскравих творів цього періоду -- «Каліфорнійські оповідання» Брета Гарту.

У 80-90-х роках з'являється нове покоління письменників (Гарленд, Норріс, Крейн), яких характеризують як представників американського натуралізму. Їх натуралістична новела малює американське життя в різких і суворих рисах, намацуючи її корінні соціальні протиріччя і не боячись черпати досвід в європейській соціально-політичної та художній літературі. Але соціальний протест американських натуралістів ніде не доводився до заперечення капіталістичного ладу в цілому. І все ж роль цих письменників у русі американської літератури до соціального реалізму куди значніше, ніж вона може обмежуватися в рамках натуралізму