Послідовність дій під час виконання процедур. Розведення антибіотика для постановки діагностичної проби на індивідуальну чутливість організму до препарату

Розведення антибіотика для постановки діагностичної проби на індивідуальну чутливість організму до препарату

1. Знезараженими руками візьміть флакон з антибіотиком, уважно прочитайте етикетку і візуально визначте придатність фла­кона.

2. Пилочкою зніміть середню частину алюмінієвого ковпачка.

3. Обробіть корок і ободок ковпачка стерильним ватним там­поном, зволоженим 70% розчином етилового спирту.

4. Наберіть у шприц відповідну кількість стерильного 0,9% розчину натрію хлориду з розрахунку 1 мл на 100 000 ОД, або ОД г препарату. Наприклад, якщо флакон бензилпеніциліну на­трієвої солі містить 250 000 ОД, то у флакон уведіть 2,5 мл роз­чинника.

5. Потім розведіть розчин антибіотика першого розведення ще в 10 разів. Для цього візьміть шприц ємкістю 2 мл, наберіть

у нього 0,2 мл розчину антибіотика першого розведення, добавте в шприц 1,8 мл 0,9% розчину натрію хлориду і ви отримаєте друге розведення антибіотика (тобто 1 мл розчину містить 10 000 ОД, або 0,01 г препарату).

Друге розведення антибіотика можете отримати в такий спо­сіб: за допомогою шприца із флакона першого розведення анти­біотика наберіть 0,5 або 1 мл розчину, уведіть його в пустий фла­кон з-під такого самого антибіотика, потім шприцом добавте від­повідно 4,5 мл або 9 мл 0,9% розчину натрію хлориду.

6. Якщо у відділенні протягом доби кільком особам заплано­вано виконання проби на індивідуальну чутливість до антибіоти­ка, тоді цей флакон позначте додатковою етикеткою, де напишіть "Для проби", поставте дату, годину, підпис, тримайте флакон у холодильнику. Цей готовий розчин для проведення проб на інди­відуальну чутливість до препарату можете використовувати про­тягом доби.

Запам'ятайте!При розведенні антибіотиків голку у флакон уводьте так, щоб лише проколоти корок, оскільки при глибокому введенні голки у зв'язку з підвищенням тиску у флаконі за раху­нок уведеного розчинника через голку буде самовільно виходити розчин антибіотика, потрапляти на шкіру рук і з часом спричи­нювати дерматит. Крім цього, не забезпечується точність дозу­вання.

Ні в якому разі не використовуйте як розчинник антибіотиків для постановки діагностичних проб на індивідуальну чутливість 0,25—0,5% розчин новокаїну, тому що новокаїн може призвести до розвитку алергійної реакції.

Воду для ін'єкцій у цьому випадку також не використовуйте, тому що утворений гіпотонічний розчин може дати помилкову реакцію і тоді результат проби буде невірогідним.

Виконання скарифікаційної та внутрішньошкірної діагностич­ної проби на індивідуальну чутливість організму до антибіотика

1. Проведіть психологічну підготовку хворого.

2. За наявності волосся поголіть ділянку шкіри.

3. Внутрішню поверхню передпліччя однієї руки протріть дво­ма стерильними тампонами, зволоженими 70% розчином етилово­го спирту.

4. Із заповненого розчином антибіотика шприца через гол­ку на шкіру нанесіть кілька крапель і за допомогою стерильної

голки зробіть навхрест або паралельно 2 подряпини-скарифікації так, щоб не виділилася кров. Спостерігайте реакцію через 20 хв.

5. При від'ємній скарифікаційній пробі внутрішню поверхню передпліччя другої руки також протріть двома стерильними там­понами, зволоженими 70% розчином етилового спирту, і введіть внутрішньошкірно 0,1 мл або 0,2 мл розчину, щоб утворилася па­пула. Для контролю в ділянку внутрішньої поверхні передпліччя протилежної руки іншим стерильним шприцом уведіть внутріш­ньошкірно 0,1 мл 0,9% розчину натрію хлориду.

6. Результат проб перевірте через 20 хв.

7. За наявності гіперемії, свербежу, висипання реакція вважа­ється позитивною. У такому випадку обов'язково покажіть хво­рого лікареві.

8. Якщо змін на шкірі, крім подряпин і проколу, немає, то ре­акція негативна. У такому разі зробіть ін'єкцію, але перший раз уведіть внутрішньом'язово в передньозовнішню поверхню стегна 1/3 призначеної лікарем дози, щоб у разі виникнення алергійної реакції можна було накласти джгут. За відсутності реакції на част­кове введення антибіотика здійсніть чергове внутрішньом'язове введення препарату в повній, призначеній лікарем дозі, у верх-ньозовнішній квадрант сідниці.

Запам'ятайте! Результат проби обов'язково занесіть у лис­ток лікарських призначень і поставте свій підпис (проба пози­тивна, підпис, або: проба негативна, підпис). Простежте, щоб у разі позитивної проби лікар відмінив призначення препарату хво­рому.

Внутрішньошкірні проби в 100 разів чутливіші, ніж скарифі­каційні.

Слід пам'ятати, що деякі алергени (пеніцилін) при проведен­ні алергійної діагностичної проби можуть спричинювати тяжкі ускладнення (шок), тому перед проведенням діагностичної проби необхідно ретельно зібрати алергологічний анамнез.

Розведення антибіотиків для виутрішньом'язового введення Розчинниками антибіотиків для виутрішньом'язового введення можуть бути: 0,9% розчин натрію хлориду, 0,25—0,5% розчин но­вокаїну, вода для ін'єкцій (див. Інструкцію).

Якщо хворому призначено до 500 000 ОД, або 0,5 г препарату, то кількість розчинника використовуйте із розрахунку 1 мл на 100 000 ОД, або 0,1 г препарату.

Якщо хворому призначено 600 000 ОД, або 0,6 г і більше, то використовуйте розчинник із розрахунку 1 мл на 200 000 ОД, або 0,2 г препарату.

Наприклад, якщо хворому призначено 300 000 ОД бензилпе­ніциліну натрієвої солі, тоді у флакон, де міститься 300 000 ОД препарату, уведіть 3 мл розчинника.

Якщо хворому призначено 1 000 000 ОД бензилпеніциліну нат­рієвої солі, то у флакон уведіть 5 мл розчинника.

Для розведення бензилпеніциліну не використовуйте 2% роз­чин новокаїну, тому що препарат кристалізується і випадає в осад.

Запам'ятайте! Для проведення діагностичних проб на індиві­дуальну чутливість і виутрішньом'язового введення антибіотиків хворим треба застосовувати шприци та голки одноразового вико­ристання, оскільки на упаковках шприців багаторазового викори­стання можуть бути залишки антибіотиків, які переходять у стій­ку форму. Молекули антибіотиків потрапляють на внутрішні стін­ки шприців під час стерилізації і у високосеисибілізованих хво­рих спричинюють алергійні реакції.

Під час роботи з антибіотиками треба використати стерильні гумові рукавички, що забезпечить профілактику дерматитів.

Після введення антибіотиків хворим необхідно своєчасно ре­тельно промити та продезінфікувати шприци та голки.