Контрастні дієти

Контрастні дні сприяють значному розвантаженню міждобового обміну, ви­веденню з організму продуктів обміну, надлишків натрію і рідини, впливають на перебіг захворювання.

кашу, додати 100 г цукру, 6 разів на день по 1 склянці компоту, 2 рази із І лодкою рисовою кашею.

Цукровий день

Показання: хвороби печінки, нирок, хронічний коліт з проносом, ожирін­ня — 5 разів по склянці гарячого чаю з ЗО—40 г цукру в кожній.

М'ясний день

Показання: ожиріння:

а) 270 г вареного м'яса, 10 мл молока, 120 г зеленого горошку, 280 г капусти на весь день;

б) 360 г вареного м'яса на весь день.

Харчування хірургічних пацієнтів залежить від характеру патологічного процесу та методів лікування. Кожний хірургічний хворий потребує індивіду­ального ставлення щодо вибору дієти й методів харчування. Дієту при цьому ! складають залежно від вихідного стану пацієнта перед операцією, характеру і обсягу оперативного втручання, методів знеболювання та стану пацієнта після | операції.

Голод

Показання: гострий панкреатит, перитоніт, стан після великих за обсягоя операцій на органах черевної порожнини.

Характеристика: протягом 2—3 діб хворим не дають ані пиття, ані їжі. Дозволено лише змочувати губи і полоскати рота. Хворий повністю перебуває | на парентеральному харчуванні, що забезпечує необхідний калораж. Трива­лість залежить від перебігу хвороби.

Нульова дієта

Показання: при появі перистальтики після операцій на органах черевної порожнини; у день апендектомії.

Характеристика: вода, чай, бульйон пісний і неміцний курячий, журав-линовий морс, відвар шипшини. Загальну кількість приймання вказаних пре-дуктів встановлювати суто індивідуально. Рідину давати в невеликих кільком тях протягом доби. Тривалість дієти індивідуальна.

Дієта № 1а

Показання: 1-й день після апендектомії, 3—4—5-й дні після операцій вж органах черевної порожнини.

Характеристика: вода, чай, бульйон пісний і неміцний курячий, журав-линовий морс, відвар шипшини, кефір, кисле молоко, рідка, 10 % манна каша, фруктово-ягідне желе. Тривалість дієти індивідуальна.

Дієта № 16

Показання: 2-й день після апендектомії; 5—6-й дні після операцій на орга­нах черевної порожнини.

Характеристика: чай з лимоном, відвар шипшини, журавлиновий морс, компот з сухофруктів, кисле молоко, відварне протерте м'ясо яловичини, те­лятини, кроля, курки, розведене бульйоном. Бульйон пісний та неміцний і м'яса кроля, курки. Рідка, 10 % каша з манної крупи, рису з додаванням під

4. Парентеральне (внутрішньовенно або підшкірно).

Для годування через зонд (див. мал. 43, 44) використовують помірно піді-| гріту рідку їжу (суміші): 1) приготовані перед уживанням з рідких компонен-1 тів (молока, вершків, сметани, яєць, бульйону, киселю, слизового відвару, фруктових соків) з додаванням цукру, дрібно протертого м'яса, риби; 2) про-| дуктів дитячого харчування ("Малютка", "Мальїш", "Здоровье"); 3) різні "Ен-І піти" (білковий, знежирений, безлактозний); 4) гомогенізовано консервовані суміші промислового виробництва з натуральних продуктів (м'ясо-овочеві, м'ясо-круп'яні, молочно-круп'яні, молочно-фруктові); 5) промислові швидко-розчинні суміші, що виготовлені на основі білків, жирів та вуглеводів рослин­ного походження; 6) харчові дієтичні продукти, які складаються із суміші синтетичних амінокислот, простих цукрів, вітамінів, мінеральних речовин з низьким вмістом жирів. Пам'ятайте! Організм пацієнта має поступово звик­нути до споживання їжі через зонд, тому в перший день дають близько 1/2 до-1 бової норми енергетичної цінності. У наступні 2—3 доби кількість суміші по­ступово збільшують, а з 4-ї доби дають увесь об'єм харчування.

Для годування через операційну норицю (див. мал. 45) їжу вводять підігрі­тою невеликими порціями (150—200 мл) 5—6 разів на добу. Об'єм їжі поступо­во збільшується до 450—500 мл, а кількість уведень зменшується до 3—4 ра­зів. Пам'ятайте! Потрібно уважно стежити за тим, щоб у перші дні після операції, коли ще не сформувався канал, трубка не випала. У разі випадінжж трубки треба негайно повідомити про це лікаря. При годуванні через єюносто-му використовуйте суміші, які за хімічним складом наближаються до хімуст здорової людини. Спочатку в кишку вводять призначений сольовий розчин і додаванням підігрітої глюкози. Через 3—4 дні після адаптації кишок енте-ральне харчування доповнюють уведенням білкових розчинів (гідролізині. Потім поступово до суміші додають жирові емульсії (інтраліпід, ліпофундив). Пам'ятайте! Ретельно й систематично треба здійснювати туалет шкіри навко­ло стоми, змащувати її 70 % розчином етилового спирту, потім накладати цин­кову мазь і часто змінювати стерильні пов'язки.

Годування за допомогою поживної клізми (див. мал. 46) проводять за не­можливості зондового годування через стравохід. Клізмою можна ввести в ор­ганізм обмежену кількість поживних речовин — 5 % розчин глюкози, молоко, І вершки, бульйон, ізотонічний розчин натрію хлориду, амінопептид, альбумів, казеїн. Найчастіше застосовують їх краплинне введення в кількості 150— 200 мл 2—3 рази на добу. Пам'ятайте! Перед застосуванням поживної кліззв необхідно очистити пряму кишку від калових мас.

Парентеральне годування (див. мал. 47) є однією з форм лікувального ха|*-чування, при якій поживні речовини вводять безпосередньо в кров'яне русло. Розчини вводять у підігрітому до 37—38 °С стані із швидкістю 20—40 крапе» за 1 хв. У середньому протягом доби може бути введено до 2 л поживних роз­чинів.

ду—8,0 г, калію хлориду—0,2 г, натрію гідрокарбонату—0,2г, глюкози—1,0г, кальцію хлориду — 0,2 г, бідистильованої води — до 1000 мл); розчин ЛШК № 3 (склад: натрію хлориду — 15 г, калію хлориду — 0,2 г, натрію гідрокарбо­нату — 0,1 г, кальцію хлориду — 0,25 г, бідистильованої води — до 1000 мл); для сольової інфузії ЦОЛІПК (склад: натрію хлориду — 8,0 г, калію хлориду — 0,2 г, кальцію хлориду — 0,25 г, магнію сульфату — 0,05 г, натрію гідро­карбонату — 0,138 г, бідистильованої води до 1000 мл) та ін. Використовують також уведення готових кристалоїдних розчинів: дисоль, ацесоль, хлосоль, лактасол.

Для регуляції обміну речовин в організмі необхідно вводити такі вітаміни: 6 % розчин тіаміну броміду (вітамін В_х); 0,5 % розчин піридоксину гідрохло-риду (вітамін В₆); 0,003 %, 0,001 %, 0,02 %, 0,5 % розчини ціанокобаламіну (вітамін В₁₂); 5 % та 10 % розчин аскорбінової кислоти (вітамін С). Пам'ятайте! Вітамін В_х і вітамін В₆ не сумісні, тому їх слід вводити окремо і, як правило, у різні дні. Якщо після приготування лікарського коктейлю розчин у флаконі помутнів, обов'язково повідомте про це лікаря. Приготуйте лікарський кок­тейль повторно. Якщо у пацієнта виникли нудота, блювання, свербіння, га­рячка — припеніть уведення препарату і негайно викличте лікаря, але з вени систему не виймайте, тимчасово переключіть систему на розчин глюкози або ізотонічний розчин натрію хлориду.

Для забезпечення білкової підтримки організму пацієнтам уводять суху або нативну плазму, розчини альбуміну або протеїну, білкові гідролізати (амінон, гідролізин, гідролізат казеїну, амінопептиди).

Джерело азоту для парентерального годування. У нашій країні та за кордо­ном широко застосовують такі препарати: амінопептид (одержаний шляхом ферментативного гідролізу білків крові великої рогатої худоби); амінокровін (одержаний шляхом кислотного гідролізу білків крові людини з доданням глюкози); фібриносол (одержаний шляхом неповного гідролізу фібрину крові великої рогатої худоби та свиней); аміносол (частковий кислотний гідролізат казеїну — виробництва СІЛА); протеолізит (ферментативний гідролізат казеї­ну — виробництва Чехії); казедрол (ферментативний гідролізат казеїну — ви­робництва Японії).

За останні роки для азотистого годування створені синтетичні суміші аміно­кислот, з яких 8 незамінні, та сорбіту; амікін (містить лише вільні амінокисло­ти, пептиди відсутні). Пам'ятайте! У разі швидкого введення гідролізатів мо­жуть виникнути відчуття жару, гіперемія обличчя, утруднене дихання. Тому починають вводити білкові гідролізати повільно, з 10—20 крапель за 1 хв про­тягом ЗО хв, а потім дозу підвищують до 25—35 крапель за 1 хв. Білкові гідро­лізати необхідно вводити в підігрітому стані. Для цього треба покласти грілку з теплою водою на трубку системи і, щоб довше зберегти тепло, накрити грілку ковдрою.

Джерела енергії. Найбільш надійним та поширеним джерелом енергії є глю­коза. Рекомендують вводити 10—20—ЗО % розчин глюкози. Водночас вводять

сенсулін з розрахунку: 1 ОД препарату на 5 г сухої речовини глюкози. Більш ви-сокіконцентрації глюкози мають гіперосмотичні властивості, у зв'язку з чим використання їх недоцільне.

Жирові емульсії: інтраліпід (Швеція) та ліпофундин (Германія). Пам'я­тайте! Не можна додавати до жирової емульсії вітаміни, електроліти та інші

Для посилення ефективності парентерального годування рекомендують за-істасовувати анаболічні гормони (феноболін, силаболін, ретаболіл, метандрос-«енолон, метиландростендіол).

Ефективність парентерального годування забезпечують сумісним вливан-джерел азоту та енергії внутрішньовенно, повільно, краплинно (40 кра-. за 1 хв).

Парентеральне годування здійснюють через пара­лельно зібрані одноразові системи, з'єднані перед ве­ною трійником. Змішування відбувається безпосе­редньо перед попаданням розчинів у вену (мал. 42).

Жирову емульсію вводять в інтервалі між вли­ванням розчинів глюкози з вітамінами та сольови­ми розчинами. Вітамін В_х вводять внутрішньом'я-зово, вітамін В₁₂ та вітамін С — в ємність із глюкозою, що підготована для парентерального годування.

Протипоказання до парентерального харчуван­ня: печінкова недостатність, гостра та хронічна недо­статність нирок, тромбоемболія, гіпергідратація ор­ганізму, недостатність кровообігу.

Контроль за санітарним станом тумбочок, холодильників; термін зберігання продуктів

Мета: дотримання санітарно-протиепідемічного режиму, профілактика харчових отруєнь.

1. Палатна медична сестра щодня перевіряє сані­тарний стан тумбочок і їх вміст: у тумбочках дозво­лено зберігати мило, зубну пасту, зубну щітку, гребі­нець, журнали, газети, цукерки, печиво, варення.

. Фрукти і продукти, які швидко псуються, збе- рігаюсть у холодильнику.

з. Свіжі молочні продукти зберігають у холодиль- нику не більше 1 доби, кисломолочні продукти — не

більше 2 діб. Не можна зберігати в холодильнику шжсервовані м'ясні, рибні продукти.

4. Вологе прибирання тумбочок проводять щоденно 0,5 % розчином освіт­леного хлорного вапна.