Перспективи розвитку машинного перекладу
Незважаючи на те, що з часів створення перших СМП пройшло вже більше півстоліття, при дійсній потребі людства в перекладі величезних обсягів інформації на різні мови, досі не створена СМП, яка могла б адекватно перекладати тексти будь-якої складності. Чи можливо взагалі створення такої СМП? Чи правильно було прийняте рішення в 1967 р. у США відмовитися від розробок в галузі МП через нерентабельність, як їм здавалось тоді?
На думку Дмитра Гензеля, [15] співробітника компанії Google, який брав участь у створенні СМП GoogleTranslate, у зв'язку з надзвичайною складністю створення досконалої СМП, якість перекладу СМП прогресивно розвивалася приблизно тільки перші десять-двадцять років після створення першої СМП за рахунок покращення алгоритмів і моделей СМП. Приблизно так само, як програми для гри в шахи, алгоритми для яких були придумані дуже давно, і з тих пір вони мало змінюються, таким чином ці програми ставали сильнішими не за рахунок покращення алгоритмів, а за рахунок збільшення потужності комп'ютерів. Так, у 1997 році Гаррі Каспаров, будучи чемпіоном світу з шахів, програв комп'ютеру DeepBlue, розробленому IBM.[13] Так і якість перекладу поліпшувалася останні 30-40 років в основному за рахунок збільшення швидкості обробки інформації та збільшення обсягів пам'яті, як оперативної, так і для зберігання даних, що дало можливість створювати більш об'ємні словники і швидше виконувати розроблені алгоритми.
Створення нових СМП, що базуються на нових, більш досконалих підходах в даний час ускладнене, а прогрес у цій галузі сповільнений. Це відбувається з багатьох причин, в основному, через надзвичайну складність опису механізмів, які приймають участь у процесі перекладу, а, відповідно, й побудови математичних моделей, необхідних для створення алгоритмів, без яких функціонуванняпрограми не можливе. Наприклад, на думку А. Д. Швейцера, розгляд перекладу як цілеспрямованої діяльності навряд чи можливий без проникнення в плани, структуру і реалізацію цієї діяльності, або, іншими словами, в психологію перекладу. Без урахування психологічного компонента неможливе розкриття ролі людського фактора в перекладі, що являється необхідним хоча б тому, що в будь-якому акті перекладу присутній творчий підхід і проявляється в незапрограмованих і непередбачуваних рішеннях. Навряд чи можна було б описати у вигляді вичерпної лінгвістичної формули „алгоритм”, якому підпорядковане будь-яке справді творче рішення перекладача. Крім того, він стверджує, що переклад - це не проста зміна мовного коду, але й адаптація тексту для його сприйняття крізь призму іншої культури.[1]
Для того, щоб зрозуміти сутність перекладу, а це необхідно, щоб описати його, потрібно пізнати психологічну основу перекладу. Так, наприклад, С.Н. Сироваткін, вважає, що в самій потаємній глибині переклад - це психологічний процес. Психологічну природу мають три його стадії (розуміння оригінального тексту, „осмислення” від форм вихідної мови та вибір форм мови перекладу).[1]
Адже, як ми визначили, сучасні перекладачі самих останніх версій мають лише РР1. Це робить їх якість перекладу залежним лише від обсягу підключених словників. Але, як Івін А.А. стверджує,[18] що ніякий словник не здатний вичерпати всього багатства значень окремих слів і всіх відтінків цих значень. Слово пізнається та засвоюється не на основі сухих і приблизних словникових роз'яснень. Вживання слів у живій та повнокровній мові, в різноманітних зв'язках з іншими словами - ось джерело повноцінного знання як окремих слів, так і мови в цілому.
Вищесказане дає право стверджувати, що багато лінгвістів взагалі сумніваються в можливості створення ідеальної СМП. Хоча, математики, якіне стикаються з усією складністю процесу перекладу, як, наприклад, Дмитро Гензель, сповнені оптимізму, і продовжують намагатися створювати все більш складні моделі, що дозволяють створити нові або покращити існуючі СМП. Але чи дійсно рентабельно вкладати кошти й працю в розробку МП?
На сьогоднішній день існує багато компаній по всьому світу, що займаються розробкою СМП, що здійснюють перекладна різні мови світу. В їх число входять: Google, TriadaSoftware, SYSTRAN (США), Langenscheidt (Німеччина), TransparentLanguage (США), LANGUAGE ENGINEERING CORPORATION (США), TranslationExperts (США), Linguatec (Німеччина), SDL (Великобританія), STAR (Швейцарія), ATRIL (США), Alis Technologies (Канада)[1]. Це лише найвідоміші компанії, але ж існують і багато інших. Прагнення людей, особливо підприємців, створювати нові, більш досконалі, конкурентоспроможні СМП можуть свідчити про те, що витрати виправдовують кошти, і, крім того, є попит на даний товар, а саме - на машинний переклад. Насправді, відгуки про машинні перекладачісвідчать про те, що СМП задовольняють якусь частину потреби користувачів в перекладі іноземних текстів, і це створює потребу в них. Сьогодні адекватність перекладу СМП - це те, чого хотілося б досягти, але також і те, що не є обов'язковим для того, щоб СМП представляла дійсну матеріальну цінність для суспільства.
Якщо це все-таки рентабельно, і на розробку систем МП виділяється чимало коштів, то в якому напрямку має сенс працювати, судячи за станом справ у даний час?